Skip to Content

Рада Європи продовжує підтримувати ґендерний мейнстрімінг та політику протидії домашньому насильству в Україні

Рада Європи продовжує підтримувати ґендерний мейнстрімінг та політику протидії домашньому насильству в Україні

Be First!
by 16 Січня, 2019 Медицина

Два проекти Ради Європи «Стамбульська конвенція: інструмент для посилення боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» об’єднали свої зусилля для того, щоб підтримати ініціативу Уряду України з просування ґендерної рівності шляхом проведення стратегічної сесії «Стратегія ґендерної рівності Ради Європи 2018-2023 в Україні: стан та перспективи імплементації на національному, регіональному та місцевому рівнях».

Рада Європи завжди підтримувала і продовжує підтримувати заходи та ініціативи, спрямовані  на захист прав людини, зокрема ті, які мають на меті просування ґендерної рівності, прав жінок, запобігання та протидію домашньому та ґендерно-зумовленому насильству в Україні. Більше того, було символічно обговорювати Стратегію ґендерної рівності Ради Європи 2018-2023 в міжнародний День прав людини, 10  грудня.

«Стратегія є основним інструментом для зміцнення ґендерної рівності  в Україні, яка впроваджується і як окремий інструмент, і  в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки. Ці два документа тісно пов’язані між собою, оскільки План дій для України визначає просування ґендерної рівності  і як пріоритет, і як наскрізну тему в різних сферах реформ, що відбуваються в Україні»,  — зауважив Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні.

Він закликав учасників обговорити перші кроки, які зробила Україна, щодо реалізації Стратегії та можливі перспективи на майбутнє у відповідності з цілями, визначеними в Стратегії. Такими цілями є: 

  1. запобігання ґендерним стереотипам та сексизму і боротьба з цими явищами;
  2. запобігання та боротьба з насильством стосовно жінок і домашнім насильством; 
  3. забезпечення рівного доступу жінок до правосуддя;
  4. досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків у процесі прийняття суспільних і політичних рішень;
  5. захист жінок та дівчат-мігранток, біженок і шукачок притулку;
  6. реалізація стратегії досягнення ґендерної рівності в усіх політиках і заходах.

Стратегічна сесія мала на меті ознайомити учасників з прогресом, досягнутим Україною в 2018 році, кращими практиками в країнах-членах Ради Європи щодо впровадження ґендерних підходів (ґендерного мейнстрімінгу), запобігання домашньому насильству та насильству стосовно жінок, а також підтримати впровадження відповідних стандартів РЄ у цих сферах, зокрема, основних цілей, визначених у вищезгаданій Стратегії.     

Захід зібрав в одному приміщенні 116 (88 жінок, 28 чоловіків) представників та представниць органів влади центрального, обласного та місцевого рівнів, власне тих, кого було визначено відповідальними особами (координаторами) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі: заступників міністрів, заступників голів та інших представників агентств та служб, комітетів і бюро, представників обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (голови та представники об’єднаних територіальних громад, голови та члени міських рад, селищні голови), радників з ґендерних питань  та представників громадських об’єднань.  

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, у своєму вітальному виступі проінформувала про зусилля Уряду щодо впровадження ґендерних підходів в роботу, зокрема, розробку Комунікаційної стратегії з європейської інтеграції 2018-2021 (жовтень 2018), де однією з цілей є підвищення проінформованості про європейські цінності, боротьба з усіма формами дискримінації. Вона також згадала труднощі, з якими стикнувся Уряд, та наголосила на пріоритетах на наступні декілька років.  

Вона також зазначила, що антиґендерна позиція деяких міських рад, які нещодавно ухвалили  документи  на захист «сімейних цінностей» як протест проти ґендерної рівності та, в решті-решт, Стамбульської конвенції, на її думку, є яскравим свідченням браку розуміння поняття ґендеру та маніпуляціями навколо даного питання.

Ірина Суслова, народна депутатка України та голова Підкомітету Верховної Ради України з питань ґендерної рівності та недискримінації, подякувала Раді Європи за підтримку в проведенні тренінгів для регіональних координаторів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також декількох інших ініціатив, і висловила сподівання, що роботу буде продовжено для отримання практичних результатів та дотримання рекомендацій і стандартів РЄ в цій сфері.

Про досягнуті результати в справі розбудови механізму забезпечення ґендерної рівності та реалізації Цілі 6 Стратегії з учасниками поділилась Катерина Левченко, Урядова уповноважена з ґендерної політики, зробивши короткий огляд існуючих дорадчих органів та їхньої діяльності, кількості призначених координаторів та радників, існуючих обласних програм з питань ґендерної рівності тощо. Її презентацію можна подивитись тут. 

Наталія Федорович, заступниця Міністра соціальної політики України, сконцентрувалась на питанні запобігання та протидії домашньому насильству, наголосивши на змінах у законодавстві та політиці. Зокрема, вона повідомила про результати роботи Міністерства соціальної політики України, яке взяло на себе роль  координатора міжвідомчої робочої групи з розробки підзаконних нормативних актів. 

Жвавий інтерес до кращих європейських практик в країнах-членах Ради Європи викликав виступ Каті Тіілікайнен, радниці з ґендерних питань Офісу Ради Європи в Україні. Особливо цікавою і важливою була інформація щодо  впровадження ґендерних підходів, доступу жінок до правосуддя, Стамбульської конвенції та послуг для постраждалих, організації груп підтримки, консультування за принципом рівний-рівному, сексуальної освіти, збалансованого представництва жінок.

Своїм практичним досвідом також поділились Ольга Чичина, депутатка Харківської міської ради, радниця міського голови з ґендерних питань, голова Депутатської групи з ґендерних питань, та Олексій Рябоконь, голова Пирятинської об’єднаної територіальної громади в Полтавській області. 

Учасники високо оцінили інформацію про розгалужену мережу офісів безкоштовної правової допомоги (інтерактивна карта), а також партнерських організацій, що безпосередньо задіяні у надання допомоги та pro bono, яку представив Олексій Бонюк, Директор Кординаційного центру з надання правової допомоги.

Під час роботи в групах (сесія мозкового штурму) вони поділились власним практичним досвідом і кращим практиками, та висловили ідеї щодо того, які саме загальнонаціональні, регіональні та місцеві ресурси, механізми та заходи сприятимуть ефективному впровадженні Стратегії в Україні.

Разом з тим, учасники зауважили, що недостатньо розуміють свою роль координаторів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та насильства за ознакою статі. Саме тому вони звернулись до Ради Європи та Уряду  з проханням підтримати їх та надати їм методичні матеріали та поділитись оновленою інформацією щодо інтеграції ґендерних підходів  в роботу їхніх установ та вироблення уніфікованого підходу для запобігання насильству. В сфері запобігання та протидії насильству для них бажаною була  інформація про можливі інструменти для підтримки роботи їхніх установ, щоб володіти більшою інформацією про можливості міжвідомчої співпраці, наприклад, використання можливостей державно–приватного партнерства та соціального замовлення (коли держава делегує право надавати певні соціальні послуги громадським об’єднанням, фактично замовляючи у них ці послуги шляхом відповідної фінансової підтримки, наприклад, послуги притулків, корекційні програми), співпраця з бізнесом тощо.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*