Білорусь у сум’ятті
Вишивка Руфіни Базлової, білоруської художниці, що проживає у Празі, на якій зображене протистояння спецпідрозділів поліції та учасників акцій протесту в її рідній країні. Зображення (c): Руфіна Базлова. Використовується з дозволу правовласника.
Білорусь переживає, можливо, найсерйознішу політичну кризу за часи незалежності. З 1994 року цією східноєвропейською країною з майже 10-мільйонним населенням керує президент Олександр Лукашенко. Колишній директор колгоспу — досвідчений боєць. Понад 20 років він перегравав політичних опонентів, протиставляючи Росію та Європейський Союз і безжально розправляючись із незгодними. У міжнародній пресі його називають «останнім диктатором Європи». Тим часом він має абсолютну владу та розраховував продовжувати так і надалі.
Лише одні вибори в історії Білорусі були визнані міжнародними спостерігачами вільними та чесними. Здавалося, Лукашенко збирається продовжувати цю традицію, легко перемігши на виборах 9 серпня та забезпечивши собі шостий поспіль президентський термін. Один за одним з перегонів викидали найперспективніших кандидатів. Популярний блогер Сергій Ціхановський затриманий наприкінці травня за підозрою у тому, що він є іноземним агентом. Бізнесмена Віктора Бабарика, якому відмовили у реєстрації кандидатом, затримали в середині червня. Наприкінці липня підприємець Валерій Цепкало, якому також відмовили у реєстрації, втік до Росії, боячись політичного переслідування. Спорадичні вуличні акції протесту почалися у червні. Учасників акцій заарештовували, а Лукашенко реагував очікувано — глузливо називав їх проплаченими холуями невизначених іноземних держав.
Але коли дружину Ціхановського Світлану Ціхановську зареєстрували замість нього кандидаткою у президенти, опозиція до Лукашенка змогла об’єднатися навколо нової постаті. Мета Ціхановської була проста: подати у відставку через півроку, а до цього часу мали бути проведені вільні та чесні вибори. Але коли вранці 10 серпня оголосили офіційні результати, білоруси не визнали їх правдоподібними. Нібито Лукашенко здобув 80 відсотків голосів, а Ціхановська — лише 10 відсотків.
З тих пір ситуація погіршилася. Ціхановська втекла до сусідньої Литви. Тисячі білорусів виступили з протестами по всій країні на фоні відключення інтернету, трудових конфліктів, погроз журналістам та достовірних свідчень затриманих протестувальників щодо тортур з боку силовиків. Повідомляється, що кілька учасників акцій протесту загинули у сутичках зі спецпідрозділами поліції. Зараз багато спостерігачів вважають, що будь-яка прихильність до Лукашенка, яка колись існувала, випарувалася. Якщо він буде правити, його влада триматиметься на страху безпрецедентного за білоруськими стандартами рівня. Його опоненти надто добре усвідомлюють цю перспективу.
Отже, компроміс здається малоймовірним, оскільки протестувальники та опозиція тепер твердо вимагають щонайменше повного перерахунку результатів та відставки Лукашенка з посади президента Білорусі.
Ми продовжуємо оновлювати цю сторінку. Дізнавайтеся більше з наведених нижче матеріалів:
Шлях до площі: роль цифрових технологій у білоруських протестах [анг]
Дезінформація про Білорусь шириться Балканами через інтернет-портали та соціальні мережі [анг]
Білоруські робітники-учасники протестів зазнають тиску через політичну кризу, що затягується [анг]
Лукашенка чи Лукашенко? Чому англомовні ЗМІ по-різному пишуть ім’я очільника Білорусі [анг]
«Час Лукашенка сплив», — білоруський письменник закликає виявляти солідарність на відстані [анг]
«Небайдужі IT-фахівці» створили базу даних затриманих учасників акцій протесту у Білорусі [анг]
Неспокій у Білорусі: погляд із сусідньої Литви [анг]
Як один Telegram-канал став ключовим для протестів у Білорусі [анг]
Все більше працівників білоруських підприємств оголошують страйк на підтримку акцій протесту [анг]
Зустрічайте мисткиню, яка вишиває протести у Білорусі [анг]
У Білорусі вимикають інтернет, коли тисячі людей протестують проти результатів виборів [анг]
Три наївних питання про Білорусь [укр]
About Author
