Бунт проти долара. Чому країни відмовляються від світової валюти?

Ідея позбавити долар статусу світової валюти виникає щоразу, коли глобальна економіка переживає рецесію чи відбуваються великі війни.

Багатьом країнам не подобається, що під час криз США то знижують, то підвищують ключову ставку, впливаючи на світову економіку. Бунтують проти долара й держави, які потрапили під американські санкції і були штучно відрізані від світових ринків.

Протягом останніх 50 років про падіння долара лише говорили. Однак після російського вторгнення в Україну протиріччя загострилися настільки, що ідею дедоларизації почали втілювати на найвищому рівні.

Як долар став світовою валютою

Наприклад, індійський фермер хоче купити добрива в Україні і готовий платити по 30 тис рупій за тонну, але українській компанії не потрібні рупії. Щоб угода відбулася, сторони мають знайти спільну валюту, яку буде цінною для продавця.

Найзручніший варіант – розрахунок в американських доларах, бо їх можна купити в будь-якій країні. Такий універсальний платіжний засіб називається світовою валютою.

У світі здавна були домінантні валюти, які постійно змінювалися. Коли після Другої світової війни британський фунт “здувся”, його місце посів долар США. У середині 20 століття американці зробили ривок у промисловості, кредитували союзників, увібрали в себе золоті запаси інших країн та опинилися в центрі світової економіки.

Після набуття статусу світової валюти долар був прив’язаний до золота за фіксованим курсом: країни будь-коли могли обміняти долари на золоті злитки.

До 1971 року витрати американців зросли настільки, що вони відмовилися від прив’язки до золота і почали друкувати більше банкнот. Однак попит на долари не зник. Валюта зберегла статус світової з кількох причин.

По-перше, саме в доларах відбувається торгівля, зокрема нафтою. Сполучені Штати є найбільшим споживчим ринком у світі, а долар – найпоширенішою та найзручнішою валютою. Тож цінники за основні товари традиційно виставляють у доларах.

По-друге, США – ідеальне місце для інвесторів. Економіка країни завжди була стабільною. Зсередини її захищають демократичні інститути і суди, ззовні – найпотужніша армія у світі. Щоб інвестувати в активи США, слід купувати долари.

По-третє, найпопулярніший доларовий актив – боргові папери Мінфіну США. Якщо треба вкласти велику суму з нульовим ризиком, то радять позичати американському уряду. Він ще ніколи не оголошував дефолт за своїми зобов’язаннями.

Мінфін США достатньо потужний, щоб обслуговувати трильйонні борги. Це особливість країни, адже центробанкам та фондам в усьому світі потрібно кудись інвестувати свої трильйони доларів з мінімальними ризиками. Жодна інша країна не може вбирати в себе таку кількість грошей, гарантуючи їх повернення з відсотками.

Усі ці позитивні сторони підсилюють одна одну. Доларові депозити можна відкрити майже в будь-якій країні, а багато компаній залучають іноземне фінансування саме в доларах. У цій валюті зазвичай тримають частину збережень і громадяни. Зрештою, усі звикли до долара і почали вірити в його беззаперечну стабільність.

Коли почалися проблеми

Довгий час Федеральна резервна система (ФРС або центральний банк США) намагалася утримувати інфляцію на стабільному рівні – 2-3%. Це надавало інвесторам упевненості, що світова резервна валюта не знеціниться.

Однак щоразу, коли настає криза, американці змушені знижувати ключову ставку і “друкувати” нові долари для стимулювання власної економіки. Велика кількість випущених грошей послаблює долар і підвищує ціни в усьому світі.

Потім ФРС піднімає ключову ставку і долар дорожчає відносно інших валют. Тоді країнам стає важче купувати долари для обслуговування своїх боргів та імпорту. У цей період вони змушені купувати менше товарів, зокрема зерна та пального.

Іншими словами, країни стали залежними від політики ФРС. Водночас Сполучені Штати уникають економічних катастроф завдяки своєму центральному статусу у світовій економіці та можливості друкувати долари для викупу своїх облігацій.

За останні 24 роки частка доларів у резервах інших країн знизилася із 71% до 58%, але політичних рухів для пошуку альтернативи не було. До початку нинішньої кризи.

Світ уже три роки живе в умовах високої інфляції і рекордного зміцнення долара. Це шкодить економікам країн, що розвиваються, бо їх валюти знецінилися і втратили купівельну спроможність, а ціни на сировинних ринках залишаються високими.

Яскравий приклад цієї проблеми – Шрі Ланка, яка у 2022 році оголосила дефолт за своїми боргами в доларах якраз у період зміцнення американської валюти.

Країни шукають альтернативну валюту і через санкційний фактор. США дедалі частіше використовують долар як політичний інструмент проти конкурентів.

Раніше авторитарні країни були впевнені, що право власності для Сполучених Штатів непохитне, але замороження російських резервів та відключення низки банків країни-агресора від системи SWIFT змусило інші держави замислитися, чи не чекатиме їх така ж доля, якщо вони колись розв’яжуть війну проти друзів США.

Найгостріше це відчуває Китай, який конфліктує із Сполученими Штатами та одночасно є одним з найбільших тримачів їхнього державного боргу.

У пошуках нового долара

Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка утворили об’єднання БРІКС. Задекларована мета цього клубу – захист інтересів незаможних країн. Його часто протиставляють західному аналогу – “Великій сімці” (G7).

Держави БРІКС найактивніше говорять про необхідність відмови від долара та позбавлення залежності від США. Лідери об’єднання в серпні обговорять можливість створення спільної валюти, яка нібито може замінити американську.

Про початок створення аналога долара оголосили Бразилія та Аргентина. “Щоночі я думаю про те, чому весь світ має розраховуватися за товари саме в доларах”, – розмірковує президент Бразилії Лула да Сільва. Щоправда, перспективи цієї валюти з кричущою назвою “сюр” залишаються незрозумілими.

Росія та Китай намагаються вдарити по долару як по ключовій торговельній валюті. Москва хоче продавати свої товари за рублі, а Пекін – за юані. Питання розрахунків у власних валютах лідери країн порушують чи не на кожній міжнародній зустрічі.

Ідея торгівлі в національних валютах уже зіткнулася з проблемами. Перемовини Росії та Індії зайшли в глухий кут, бо Москва просто не зможе використати стільки індійських рупій, скільки отримає за продаж нафти.

Успішніше просувається торгівля в юанях. РФ, Бразилія, Саудівська Аравія, Таїланд, Аргентина, Бангладеш, Пакистан та Ірак використовують юані не тільки для купівлі китайських товарів. Бангладеш розплатився з Росією юанями за будівництво АЕС.

Обсяги використання юанів порівняно з доларами незначні. За даними системи SWIFT, на юань у світових валютних операціях припадали 4,5%, на долар – 83,7%.

Є і серйозніші сигнали. Саудівська Аравія та ОАЕ вперше за кілька десятиліть оголосили про готовність переводити розрахунки за нафту з доларів в інші валюти. Прив’язка долара до нафти є одним із стовпів його домінування в торгівлі.

До дедоларизації схиляються навіть союзники США. У 2022 році центробанк Ізраїлю додав до свого портфеля юань та інші валюти, скоротивши частку долара та євро.

Французька компанія Total завершила угоду з купівлі скрапленого газу на Шанхайській біржі за юані. Про необхідність зменшення залежності від долара говорив і президент Франції Еммануель Макрон. Відкусити шматок у долара прагнуть криптовалюти. Правда, вони надто нестабільні, щоб претендувати на статус резервних.

Коли долар відступить

Раніше мало хто міг припустити, що колись країни почнуть шукати альтернативу долару. Однак поки що всі ініціативи залишаються на рівні ідей і не загрожують лідерству американської валюти. Принаймні в осяжному майбутньому.

Імовірно, у наступні роки буде багато розмов про кінець долара і появу альтернативи. Однак її пошук показав, що з американською валютою доведеться жити ще довго.

Популярність долара базується на стабільній економіці, великій кількості ліквідних активів та конвертованості з іншими валютами. А що мають конкуренти?

Обіг юанів контролює місцева влада, тому зберігати резерви в Китаї незручно. У 2022 році Росія перевела 100 млрд дол своїх резервів у юань, а потім визнала, що можуть виникнути проблеми з їх зняттям. Як виявилося, купити китайські активи можна легко, а для продажу такої суми потрібен окремий дозвіл влади.

Фунт стерлінгів, швейцарський франк та валюти інших ліберальних країн не мають такої проблеми, але їх економікам бракує достатньої кількості активів для зберігання світових резервів. Криптовалюти доволі нестабільні, тому це несерйозний інструмент для трильйонних інвестицій центральних банків та суверенних фондів.

Найбільш близьким до статусу долара залишається євро, але активи ЄС теж обмежені та різні за ризиком. Наприклад, криза в нестабільній Греції може потягнути вниз економіку всього блоку. До того ж протистояння з Росією та економічна залежність від США, Китаю та РФ ставить під сумнів стабільність усієї єврозони.

В останні роки можна побачити, як центральні банки зменшують частку доларів і диверсифікують активи в різних валютах, однак явного лідера серед них немає.

Долар недарма називають “найчистішою серед брудних сорочок у шафі”. Попри його недоліки, досі жодна країна не наблизилася до того рівня безпеки та ліквідності, який пропонує американська валюта, тож своє виняткове значення вона втратить нескоро.