Чому закон “Про валюту” не дасть українцям валютної свободи
Нацбанк у вересні презентував концепцію валютного регулювання. ЕП пояснює, що це за документ і на які валютні послаблення можна розраховувати.
У червні 2018 року депутати ухвалили закон “Про валюту і валютні операції”, над яким кілька років працював Національний банк.
Новий закон повинен скасувати декрет Кабміну “Про систему валютного регулювання і контролю”, ухвалений у 1993 році, і встановити правила гри на валютному ринку за принципом “дозволено все, що не заборонено” з 7 лютого 2019 року.
Однак відразу після ухвалення закону Нацбанк попередив, що валютна лібералізація не буде миттєвою: частина валютних обмежень залишиться. Правда, що саме буде змінено, досі не було відомо.
Закон був ухвалений понад три місяці тому, але тільки днями Нацбанк презентував концепцію валютного регулювання і розповів, яких валютних послаблень варто очікувати ринку.
Як виявилося, змін буде небагато.
Як зміниться валютне регулювання
Найбільша зміна торкнеться нормативно-правової бази. Зараз норми, які стосуються валютного регулювання, закріплені у 56 документах — декреті Кабміну і низці положень та правил Нацбанку.
Замість них з’являться сім регуляцій, які будуть стосуватися таких напрямків.
1. Структура ринку і торгівля валютними цінностями.
2. Порядок розрахунків, операцій з купівлі та транскордонних переказів валюти.
3. Транскордонне переміщення валютних цінностей.
4. Критерії застосування заходів захисту і їх загальний перелік.
5. Заходи захисту на валютному ринку і порядок їх застосування.
6. Інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку.
7. Дотримання термінів розрахунків.
Планується, що ці сім документів будуть містити вичерпну інформацію, яка стосується регулювання валютного ринку. Правда, ознайомитися з проектами документів ще не можна.
“Проект кожної постанови ми плануємо обговорити з банківським та експертним співтовариством, перш ніж остаточно завершити їх обробку й оприлюднити їх фінальну версію для ознайомлення громадськості за місяць до набуття чинності”, — заявив заступник голови Нацбанку Олег Чурій.
Поки зрозуміло лише одне: в нових нормативно-правових актах Нацбанк продублює всі чинні валютні обмеження.
Які послаблення отримає бізнес
Дещо для бізнесу таки зміниться, особливо для того, який займається зовнішньоекономічною діяльністю.
Перше. Нацбанк продовжив граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами із 180 днів до 365 днів.
Якщо зараз за порушення термінів розрахунку компанію можуть позбавити можливості займатися зовнішньоекономічною діяльністю, то після 7 лютого таких жорстких санкцій не буде.
Заступник голови правління ПУБМ Артур Загородников вважає, що зміна буде корисна юрособам, які працюють з компаніями, наприклад, з Китаю.
“Такі резиденти часто порушували законодавчо встановлені терміни розрахунків на кілька днів, оскільки не могли вплинути на терміни перевезення товару”, — пояснює банкір.
Друге. Ще одна зміна стосується скасування валютного нагляду для експортно-імпортних операцій до 150 тис грн.
Цю суму планується збільшити до 300 тис грн, якщо будуть внесені зміни в закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення”.
Нова норма спростить роботу співробітників банків.
“За даними НБУ, українські компанії за рік укладають близько 2,5 млн експортно-імпортних контрактів. При цьому близько 40% цих контрактів за кількістю — на суми менше 150 тис грн, що в грошовому еквіваленті становить всього 3% від загальної суми таких договорів”, — підрахував Загородников.
Правда, як і раніше, компаніям доведеться надавати всі документи, але не перед здійсненням операції, а після. До того ж всі документи будуть необхідні, наприклад, при проведенні перевірки компанії.
Третє. Стане простіше інвестувати за кордон. Замість індивідуальних ліцензій для юросіб будуть діяти електронні ліміти — аналог системи, яка діє для приватних інвесторів.
Компанія доводить легальність походження коштів і вказує цільове призначення операції, а банк вносить всю інформацію до реєстру, який веде НБУ.
Банки, дозволивши виведення коштів за кордон, відповідають за ухвалення рішення про правомірність видачі е-ліцензії.
Система електронних лімітів буде поширюватися на інвестиції за кордон, членські внески, бонуси, фінансову допомогу, придбання частки в капіталі, кредити нерезидентам, участь в тендерах, виплату премій і бонусів.
Зараз компанія може інвестувати за кордон до 2 млн дол на рік. Якою буде загальна сума нових електронних лімітів, поки невідомо.
Четверте. Спроститься залучення фінансування на зовнішніх ринках. Якщо зараз компаніям доводиться реєструвати в НБУ всі угоди із залучення коштів, то в 2019 році буде діяти дозвільна система.
Крім того, компанії, які купують валютні ОВДП, зможуть проводити операції за ними у валюті.
У той же час низка операцій з валютою залишається під забороною. Наприклад, компанії не зможуть просто так купити валюту і, наприклад, покласти її на депозит.
Не буде й очікуваного деякими гравцями вільного руху капіталу: всі операції будуть під контролем і, найімовірніше, щодо них будуть діяти обмеження на обсяг операцій на рік.
