Державі складно підтримувати менш захищених пенсіонерів, але легко виплачувати по 100 тисяч суддям. Що не так з пенсійною системою?
В Україні складно знайти людину, яка могла б назвати державне забезпечення на старості гідним та справедливим. Це й не дивно, адже за даними Пенсійного фонду, середній розмір пенсії для пересічного українця на 1 квітня становив 5238 грн або 143 дол.
Більшість громадян на старості вимушені в прямому сенсі боротися за виживання, опиняючись за межею бідності. Більшість, але далеко не всі.
За роки Незалежності з’явилася ціла низка спеціальних пенсійних режимів, завдяки яким окремим категоріям громадян розмір виплати на старості розраховується за набагато вигіднішими правилами, аніж для більшості пенсіонерів.
Іноді такі виплати взагалі нічим не обмежуються і сягають десятків тисяч гривень. До категорій “обраних” відносяться прокурори, силовики, деякі держслужбовці та судді.
Ба більше, щоразу, коли держава індексує пенсії для найменш соціально захищених громадян, найбільшу користь від цього все одно отримують заможні пенсіонери.
Пенсійна система для необраних
За даними Мінсоцполітики, на початок 2023 року в Україні було 10,68 мільйона пенсіонерів. Більшість з них – 9,89 мільйона (93%) отримували пенсію на загальних підставах, тобто відповідно до закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Для таких пенсіонерів розмір виплати розраховується за складною формулою, яка залежить від двох основних елементів: трудового стажу та заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ.
Якщо максимально спростити, то розмір виплати для людини становить стільки відсотків від її середньої зарплати, скільки років трудового стажу вона має. Наприклад, якщо при виході на заслужений відпочинок майбутній пенсіонер має 30 років стажу, то виплати складуть 30% від його середньої зарплати, з якої сплачувалися внески до Пенсійного фонду.
Пенсії на які ми (не) заслуговуємо: чи світить міленіалам старість в достатку
Наразі мінімальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, становить 30 років, проте він поступово підвищується. Людям, які виходитимуть на пенсію після 2028 року необхідно буде мати щонайменше 35 років стажу.
На початку 2023 року середній розмір виплат, які розраховується для 93% пенсіонерів, становив 4236 грн. Загалом середня пенсія в Україні нагадує анекдот про середню температуру у лікарні: більшість отримує дуже малі виплати, в той час, як незначна меншість – дуже великі.
За даними Пенсійного фонду, три чверті українських пенсіонерів отримували виплати, розмір яких був нижчим за середній. При цьому, найчисельнішою групою були ті, розмір пенсії яких не перевищував 3 тис грн – майже 39%.
Для пенсіонерів держава встановлює обмеження щодо розміру їхньої виплати. Згідно з Конституцією, вона не може бути меншою за 1 прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, а відповідно до закону “Про пенсійне страхування” – більшою за 10 таких прожиткових мінімумів.
Тобто, розмір пенсій в Україні у 2023 році може коливатися у межах від 2093 грн до 20930 грн на місяць.
Проте, на практиці, коли держава розраховує розмір пенсії за прописаною у законодавстві формулою, то така виплата може складати навіть менше, ніж прожитковий мінімум. Щоб не порушувати Конституцію, уряд запроваджує різноманітні надбавки (наприклад, за досягнення певного віку).
Проблема надбавок полягає у тому, що вони ще більше ускладнюють і без того складну пенсійну систему. Крім цього, вони не індексуються, тому збільшувати виплати для найбідніших громадян уряду доводиться за допомогою окремих постанов.
Занадто складною є і сама індексація. Почати хоча б з того, що держава індексує не пенсійну виплату людини, а середню зарплату, яка була в Україні у рік, коли їй призначили пенсію.
Крім того, формула індексації прописана таким чином, що найбільше її відчувають ті громадяни, які мали високі пенсії й до цього. А виплати найменш соціально захищеним пенсіонерам можуть взагалі не змінюватися.
Як працює індексація?
З виступів політиків можна зробити висновок, що індексація – це збільшення пенсії на суму, яка відповідає половині зростанню середньої зарплати та половині інфляції. Тобто, якщо в якийсь рік інфляція становить 10%, а середня зарплата зросла на 18%, то індексація повинна становити 14% (5%+9%).
Але це не зовсім так. Щоб зрозуміти як вона насправді працює, розглянемо наступний приклад.
Пенсіонер Микола вийшов на пенсію у 2017 році. Все життя він пропрацював у сільській місцевості та отримував зарплату, що була на 20% нижча, ніж в середньому по країні (його коефіцієнт заробітку становить 0,8). На пенсію Микола вийшов, маючи 35 років стажу (коефіцієнт стажу – 0,35). Середня зарплата в Україні у 2017 році становила 3764,4 грн. Пенсія Миколи до індексації – 1732 грн.
Коли у 2023 році держава індексувала пенсію Миколи, то вона індексувала саме показник середньої зарплати в Україні за 2017 рік. Вона збільшуватиме цей показник на відсоток, що відображав по половині інфляції та зростання середньої зарплати. Тому у 2023 році 3764,4 грн перетворилися на 7405,03 грн.
Розмір проіндексованої пенсії Миколи – це добуток проіндексованої середньої зарплати (7405,03), коефіцієнту заробітку (0,8) та коефіцієнту стажу (0,35). Він становить 2073 грн. Сума збільшення пенсії за такою формулою – 340 грн у порівнянні з 2022 роком.
Якби зарплата Миколи дорівнювала середній зарплаті в Україні (коефіцієнт заробітку складав 1), то проіндексована пенсія становила б 2591 грн (сума індексації – 425 грн). А якби зарплата завжди була вдвічі вищою, то проіндексована пенсія у 2023 році становила б 5183 грн (сума індексації – 852 грн).
Іншими словами, коли держава проводить індексацію, то розмір нової виплати завжди буде більшим для тих, у кого коефіцієнт заробітку вищий за одиницю. І навпаки – ті, хто за життя отримував маленькі зарплати, можуть претендувати лише на незначну надбавку до пенсії.
Інколи ця надбавка становить всього декілька десятків гривень. Тому в уряді вирішили встановити мінімально можливу суму індексації на рівні 100 грн.
Водночас для деяких пенсіонерів розмір виплат після індексації навпаки може збільшитися на декілька тисяч гривень. Тому і максимальну суму індексації держава обмежила – до 1500 грн.
Формула за якою держава індексує пенсії прописана таким чином, що найбільше зростання виплат відчувають ті, хто і до цього отримував високі пенсії. Тож наразі у Мінсоцполітики вирішують, як реформувати систему та зробити її більш спрямованою на підтримку тих категорій громадян, які найбільше потребують допомоги від держави.
Пенсії для обраних
Поки уряд розмірковує, як удосконалити пенсійну систему для більшості, в Україні продовжує існувати пенсійна система “для меншості”.
Так, за роки Незалежності у країні утворилися спеціальні пенсійні режими. Вони діють для окремих категорій громадян, для яких виплати розраховуються не за загальними правилами, а за набагато вигіднішими. Часто такі люди отримують право на більш ранній вихід на пенсію, який може взагалі не залежати від віку.
За даними Мінсоцполітики, наразі в Україні діє декілька спеціальних пенсійних режимів:
- для колишніх військових та силовиків;
- для “чорнобильців”;
- для колишніх прокурорів;
- для колишніх держслужбовців;
- для колишніх суддів.
ЕП вже пояснювала особливості нарахування пенсій для військовослужбовців, а також про соціальні гарантії, які держава надає мобілізованим учасникам бойових дій, кадровим військовим та колишнім представникам цілої низки силових структур, які можуть бути взагалі не пов’язаними із захистом країни.
Що не так з пенсіями військовим
Якщо коротко, то для колишніх військовослужбовців та працівників силових органів передбачили більш ранній вихід на пенсію (у деяких випадках – у 45 років), а також пільгові умови розрахунку її розміру (може становити 65-70% від грошового забезпечення).
Колишні військові та силовики не лише отримують на старості вищий відсоток від свого допенсійного доходу. Їхні пенсії індексуються одразу за кількома схемами: за загальною, описаною вище, а також щоразу, коли держава підвищує оплату праці військовослужбовцям.
За даними Мінсоцполітики, в Україні на 1 січня було 550 тисяч військових пенсіонерів (5,1% від усіх пенсіонерів). Середній розмір їхньої пенсії становив 9463,1 грн на місяць.
Оскільки розмір цих пенсій прив’язано до грошового забезпечення тих військових, які служать зараз, то щоразу, коли держава намагається мотивувати захисників більшими виплатами, вона автоматично має збільшувати видатки на утримання військових пенсіонерів та колишніх силовиків.
Щоправда, індексація за такою схемою відбулася лише двічі (у 2008 та 2018 роках): уряд не ухвалював рішення про перерахунок пенсій, зокрема через дефіцит коштів. Це стало причиною цілого шквалу судових позовів проти держави, які уряд переважно програвав. Наразі заборгованість перед військовими пенсіонерами, які виграли суди становить 24 млрд грн.
Загальний розмір заборгованості уряду перед всіма пенсіонерами, які виграли у неї суди, сягає 47 млрд грн.
Для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи держава також передбачила низку пільгових умов виходу на пенсію. Правила, за допомогою яких розраховуються такі пенсії, прописані в окремому законі.
Зокрема, ліквідатори аварії, евакуйовані із забруднених територій або особи, які проживають у зонах посиленого радіологічного контролю, мають право на більш ранній вихід на пенсію.
Також встановлені окремі мінімальні розміри пенсій по інвалідності для осіб, інвалідність яких настала внаслідок аварії на ЧАЕС. З 1 січня мінімальна пенсія по інвалідності для “чорнобильців” становить:
- для першої групи інвалідності – 8187,48 грн;
- для другої групи інвалідності – 6549,98 грн;
- для третьої групи інвалідності та дітей з інвалідністю – 5048,95 грн.
Всього в Україні “чорнобильські” пенсії отримують 94,1 тисячі осіб – 0,9% від усіх пенсіонерів. Середній розмір їхньої пенсії становить 11 422,53 грн.
Скільки нас? Як демографічна криза впливає на економіку і яке майбутнє пенсійної системи: розмова з Еллою Лібановою
Донедавна спеціальні пенсійні правила діяли й для державних службовців. У новому законі про держслужбу ці правила скасували і тепер пенсії для держслужбовців розраховуються за загальними правилами, які діють для всіх громадян.
Проте частина чиновників все ж мають право на пенсії за спеціальними правилами, які були прописані у попередньому законі. Це стосується тих, хто на 1 травня 2016 року працював у держорганах та мав 10 років досвіду роботи на держслужбі, а також тих, хто на ту ж дату працював на будь-якому місці роботи, але мав 20 років досвіду роботи на державу.
Ключова особливість розрахунку пенсій для таких ексдержслужбовців полягає у розмірі виплати. Він залежить не від зарплат, які отримувала людина за роки праці, а від зарплати, яку отримує держслужбовець, що зараз працює на аналогічній посаді та має аналогічний ранг. І становить така пенсія 60% від зарплати.
І щоразу, коли держава підвищує зарплати держслужбовцям, вона автоматично має підвищувати пенсії для колишніх чиновників. Не дивно, що від такої норми вирішили відмовитися.
На початок 2023 року в Україні було 22,8 тисячі пенсіонерів, які отримували пенсію на підставі старого закону про держслужбу – це лише 0,2% від загальної чисельності пенсіонерів. Середній розмір виплат для колишніх держслужбовців, розрахований за спеціальним законом, становить 7498,94 грн.
Грошей на всіх не вистачає, держслужбовці масово звільняються. Що відбувається?
Спеціальні умови виходу на пенсію діють для прокурорів та працівників прокуратури. Вони прописані у самому законі “Про прокуратуру”.
Перша пільга, яку надає закон, стосується пенсійного віку: прокурорам дозволено виходити на пенсію незалежно від віку за наявності 25 років вислуги, з яких хоча б 15 років на посадах прокурорів.
За відсутності 25 років вислуги прокурори можуть виходити на пенсію у 55 (жінки) та 57 (чоловіки) років за наявності 30/35 років страхового стажу, з яких щонайменше 15 років в органах прокуратури.
Друга пільга стосується розміру виплат, яка закріплена на рівні 60% від зарплати колишнього прокурора за останні 5 років. На 1 січня було 5979 “прокурорських” пенсіонерів – 0,05% від загальної кількості.
Цікаво, що обмеження щодо максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами поширюється і на пенсії експрокурорів. Тобто, у 2023 році максимальна пенсія прокурора мала б становити 20 930 грн на місяць.
Однак на практиці прокурори часто оскаржують ці обмеження через суди та вимагають від держави перерахувати розмір виплат у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення. Через це на початок року середня пенсія прокурорів становила 21571,87 грн на місяць – на 641 грн більше, за максимально дозволену.
Ринок праці 2023: де зараз найбільші зарплати та яких спеціалістів шукають
Судді охоче підтримують вимоги про перерахунок пенсій прокурорів, адже й самі витискають з держави по-максимуму.
Відповідно до закону “Про судоустрій та статус суддів”, після відставки колишні служителі Феміди можуть обирати: або отримувати пенсію на загальних підставах (як для більшості українців), або отримувати довічне грошове утримання судді у відставці.
Довічне грошове утримання за визначенням не є пенсією. Його суддя може отримати навіть не досягнувши пенсійного віку.
Розмір довічного утримання становить 50% від винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Цей розмір збільшується на 2% за кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років (пропрацювавши 30 років, суддя може отримувати грошове утримання у розмірі 70% суддівської винагороди).
При цьому, законодавство абсолютно ніяк не обмежує максимальний розмір грошового утримання суддів. Хоча для всіх інших українців ця сума обмежена 20930 грн на місяць.
Не дивно, що колишні судді в Україні отримують чи не найбільші виплати від держави. Їхній середній розмір становить 96 195,61 грн на місяць. На 1 січня на довічному утриманні держави перебували 3594 колишніх судді.
Такі виплати мали б стати гарантією незалежності та неупередженості суддів, тому загальна логіка законодавчого встановлення для них пенсійних привілеїв, певною мірою, є логічною. Однак навіть попри це судді часто фігурують у корупційних скандалах. Востаннє це сталося з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим, якого спіймали на хабарі 2,7 млн дол.
Що робити?
Україна не унікальна в тому, що встановлює спеціальні пенсійні режими для окремих категорій громадян. Така практика поширена у світі.
“Більшість країн ЄС використовують спеціальні умови для призначення пенсії, але вже поступово відмовляються від таких схем, інтегруючи їх у загальну систему. В ЄС нещодавні спеціальні пенсійні реформи стосуються переважно сил безпеки та оборони, а також державних службовців”, – зазначають у Центрі аналізу публічних фінансів Київської школи економіки.
Розвинені країни відмовляються від спецпенсій через демографічну кризу. В умовах падіння народжуваності частка людей пенсійного віку у загальній структурі населення зростатиме. Тому витрачати кошти на привілеї для окремих категорій громадян стає не лише нераціонально, але й політично недоцільно.
Наприклад, у Боснії та Герцоговині наявність пільгового пенсійного режиму для колишніх військовослужбовців призвела до зростання соціальної напруги та проблем з виплатою пенсій для “непривілейованих” категорій населення.
Війна за молодість. Як старіння населення ламає світову економіку?
На жаль, через війну демографічна ситуація в Україні набагато складніша, ніж у більшості країн світу. Тому уряду ставатиме все важче фінансувати навіть ті мізерні пенсійні виплати, які гарантуються основним пенсійним законом. Що вже казати про обраних.
Якщо Україні після перемоги у війні не вдасться повернути назад мільйони біженців, то державі доведеться вживати вкрай непопулярних заходів у системі пенсійного забезпечення. Зокрема, підвищувати пенсійний вік або штучно зменшувати розмір виплат на старості.
Затягнути паски доведеться й отримувачам спецпенсій. Такі виплати доцільніше замінити на адресну допомогу тим, хто її реально потребує. “Пенсійне забезпечення за статусом потребує перегляду та оновлення. Такі пенсії можуть бути замінені на адресні виплати соціальної допомоги, які залежать від сукупного доходу особи або домогосподарства”, – зазначають у КШЕ.
Запровадження другого рівня пенсійної системи може дещо полегшити тягар для державних фінансів, проте лише у довгостроковій перспективі. Зрештою, навіть після пенсійної реформи Україні доведеться підтримувати тих українців, які вийшли на пенсію раніше.
Та чи зможе держава знайти для цього достатньо ресурсів найближчим часом без змін у способі розрахунку пенсій – питання відкрите.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.