Skip to Content

Доктор історичних наук Олександр Кривоконь: «Нам потрібен музей українського тракторобудування» – Урядовий Кур’єр

Be First!

Виповнюється 100-річчя українського тракторобудування. Якби не війна, цю дату відзначали б на державному рівні, бо історія вітчизняного тракторобудування має багато славних і цікавих сторінок. А починалося усе у 1920-х роках із трактора «Запорожець». Про те, як зароджувалось українське тракторобудування, в інтерв’ю «Урядовому кур’єру» розповів   доктор історичних наук професор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Олександр Кривоконь.

— Олександре Григоровичу, перший український трактор з’явився на початку 20-х років минулого століття, хоча на той час у багатьох країнах випускали сотні тисяч тракторів. Чому ми відставали?

— Перші іноземні одиничні трактори на терени України почали завозити ще на початку ХХ століття, які використовували у поміщицьких господарствах на вирощуванні цукрового буряка. Тоді ж були перші спроби виробництва тракторів в Україні, зокрема, в Харкові на заводі товариства «Гельферіх-Саде», на заводі «Луч» товариства «Классен, Фрезе і Дік» біля станції Барвінкове Харківської губернії. В колонії німецьких менонітів, які жили в Кічкасі, промисловець Абрам Унгер намагався налагодити виробництво тракторів за американськими зразками. І одночасно розробляв власну конструкцію трактора. В 1921 році вже син Абрама Унгера Леонгард та інженер Генріх Ремпель виготовили дослідний зразок трактора власної конструкції. Він успішно пройшов перші випробування, і 1923 року було ухвалено рішення про їх серійне виробництво.

Для повноцінного виробництва не вистачало ні металу, ні верстатів, ні кваліфікованих кадрів. Але більшовицька влада була зацікавлена в організації такого виробництва, бо країна відчувала величезний дефіцит тяглової сили. На перших порах залучала до співпраці колишніх власників заводів сільськогосподарського машинобудування і інженерів.

— Втім радянська влада багато тракторів закуповувала за кордоном. Чи могли з ними конкурувати машини українського виробництва?

— В умовах нової економічної політики багато тракторів радянська влада закуповувала у США. Тоді найпопулярнішою моделлю став трактор «Фордзон». Радянська влада переконувала селян, що український трактор нічим не гірший за американський, хоч він істотно поступався за технічними характеристиками. Це стосується і трактора «Запорожець», який мав дуже оригінальну конструкцію. У ньому були два передні й одне заднє широке колесо, його було обладнано вертикальним одноциліндровим двигуном на 12 кінських сил, що працював на сирій нафті. Попри це, «Запорожець» запустили в серійне виробництво на заводі «Червоний прогрес» в містечку Великий Токмак на Запоріжжі. На це держава надала 20 тисяч золотих карбованців і розраховувала на масовий випуск колісних тракторів. Однак плани провалилися.

Щороку на заводі виробляли 100—150 машин. Це було велике досягнення, яке сприяло відродженню сільського господарства, хоч потреба у тракторах була набагато більшою. Її покривали за рахунок імпортної техніки. «Запорожець» виготовляли до кінця 1926-го і за чотири роки було випущено близько 500 штук таких машин. Згодом їх витіснили потужніші й продуктивніші моделі.

1924 року на Харківському паротягобудівному заводі «Комунар» освоїли виробництво гусеничних тракторів із такою самою назвою. Для цього радянські агенти купили в Німеччині один екземпляр трактора Hanomag WD, розібрали його на запчастини й за цими зразками почали виготовляти «свій» трактор. Більшу частину цих машин передали в червону армію, де їх використовували як гарматні тягачі. А наприкінці 1920-х років було ухвалено рішення про будівництво Харківського тракторного заводу.

Трактор «Запорожець» за день виорював до 2 десятин. Фото з відкритих джерел

— У багатьох країнах існують музеї тракторів, які привертають увагу любителів старовини і туристів. Чому такого музею немає в Україні?

— Треба створювати музей українського тракторобудування. Для цього треба викупити старі трактори, відреставрувати їх і перетворити на експонати. Один трактор «Запорожець» зберігається в Музеї техніки заводу «Мотор Січ», ще один — Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського. Крім того, в українських селах є багато саморобних тракторів і тракторців, які теж могли б поповнити музей українського тракторобудування. Народне тракторобудування — дуже цікаве явище.

— Ви багато робите для популяризації історії українського тракторобудування…

 — Я багато років я досліджую історію українського тракторобудування. Україна була одним з центрів радянського і світового тракторобудування. Саме тому в 2021 році я запропонував Укрпошті випустити поштову марку, конверт та листівку із зображенням трактора «Запорожець». Ця ідея була реалізована. Наразі я започаткував проведення Всеукраїнського конкурсу на кращу наукову студентську роботу, присвячену історії українського тракторобудування та тракторовикористання і з власних заощаджень встановив преміальний фонд у сумі 10 тисяч гривень. Вважаю, що такий конкурс стимулюватиме молодих науковців до подальших досліджень історії українського тракторобудування.

Віктор КОЗОРІЗ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олександр КРИВОКОНЬ. Народився 12 грудня 1965 року в м. Яготин Київської області. У 1993 році закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 2005–2007 роках працював генеральним директором ВАТ «Харківський тракторний завод», наразі – генеральний директор ДП «Харківське авіаційне виробниче підприємство».

 Доктор історичних наук, кандидат філософських наук, професор кафедри автомобіле, і тракторобудування Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*