Дрони на морі та суші, штучний інтелект та симулятор Javelin: як розробки military tech наближають перемогу України
Війну України з Росією неодноразово називали найтехнологічнішою за всю історію людства. Кожного дня ми бачимо нові відео з висоти пташиного польоту, як українські військові відбивають атаки ворога та контратакують.
Тисячі цивільних та військових дронів щоденно здіймаються в небо з обох сторін фронту. Вони ведуть розвідку, вражають позиції ворога чи допомагають командиру координувати дії своїх бійців під час битви. Кількісну перевагу супротивника можуть компенсувати технологічні рішення, які суттєво підвищують ефективність роботи військових.
Очевидно, що сьогодні збройні сили мають кардинально інший спектр озброєння, ніж у них був до 24 лютого. Особливо в сегменті військових технологій.
Бум українських військових розробок підтверджує й те, що за перші півтора місяці з моменту запуску платформи розвитку Defense Tech – Brave1 – було подано понад 250 розробок, а більше 100 пройшли військову експертизу Генштабу.
ЕП розповідає про вітчизняні military-tech розробки, які допомагають Силам Оборони наближати перемогу.
Logics7
Українська ІТ-компанія Logics7 створює універсальні тренінгові системи для вогневої підготовки українських військових UNITS. Фактично ця система є тренажером для військових, яка дозволяє в рази заощадити реальні витрати дефіцитних видів зброї.
Перша професійна симуляційна система була створена ще задовго до початку великої війни. У 2019 році компанія розробила свій перший проєкт саме в Military Tech напрямку – симулятор управління танком Т-80 та бойової машини БМП-2. Також пізніше було створено симулятор вогневої підготовки
“У наступні роки такі проєкти не мали особливого попиту. Загалом, були тільки точкові продажі через наших партнерів. Армія не була зацікавлена в тому, щоб купувати такі технології”, – розповідає співзасновник PSS by Logics7 Ігор Бєлов.
Початок великої війни і масова мобілізація людей, які найчастіше не мали досвіду використання зброї, стали для компанії очевидним фактом необхідності створення нових версій симуляційних систем управління вогню. Так, до вже наявних автомату та пістолета було додано дві модифікації ручних протитанкових гранатометів (РПГ-7 та РПГ-22).
Сьогодні система UNIST включає 24 модулі різного озброєння, зокрема протитанкові системи NLAW та Javelin і переносні зенітні комплекси, такі як Stinger та Ігла.
“Якщо взяти до прикладу звичайний автомат чи РПГ, то військовий ще зможе сам розібратись у його застосуванні. Натомість західні ПТРК та ПЗРК, які ми вважаємо smart-зброєю, без попередньої підготовки просто неможливо використовувати”, – пояснює Бєлов.
Почути і знищити: як штучний інтелект допомагає збивати крилаті ракети в українському небі
У кожному виді озброєння, що входить до складу тренажера, враховані балістичні характеристики з поправками на силу вітру та температуру повітря. Крім того, включається розрахунок кутової швидкості та траєкторія польоту снаряда згідно балістики, закладеної виробником. Врахування всіх факторів дозволяє максимально наблизити віртуальне використання зброї до реального.
Крім того, вагогабаритні макети тренажера ідентичні справжній зброї. Це дає змогу бійцям тренувати м’язову пам’ять, що в результаті допомагає їм ефективно виконувати бойові задачі.
Для використання UNITS військовим не потрібні особливі умови, сама пропускна спроможність системи – 1500 – 2000 людино-занять/місяць.
За підрахунками компанії навчання на відповідних системах пройшло вже понад 45 тис людей. Однак, це число не включає тих, хто навчається вже не переданих до ЗСУ системах. За словами Бєлова, загалом можна говорити вже про сотні тисяч військовослужбовців, які використовували UNITS.
Ціна одного симулятора залежить від кількості модулів зброї, які до нього додаються. Базова система, яка включає стрілецьку зброю (пістолет та автомат) коштує близько 10 тис доларів, відповідно з додавання інших модулів ця сума може зрости аж до пів мільйона доларів.
Наразі компанія реінвестує всі отримані кошти для створення нових систем з додаванням нових модулів зброї та в майбутньому бачить свій розвиток саме на міжнародних ринках.
SkyLab
Харківська компанія SkyLab почала своє будівництво вже після повномасштабного вторгнення. У вересні 2022 року команда сконцентрувалась на першій моделі власного мультикоптера “Джура МК-6”, який був здатен підіймати вантаж у понад 6 кг.
Після “Джури” команда інженерів тривалий час співпрацювала з військовим, отримуючи рекомендації для модифікації коптера. У результаті SkyLab зупинилась на версії, яка вже стала для них базовою – “Shoolika МК6”.
“На зараз для “Shoolika МК6” є три специфікації. Загалом вони відрізняються за трьома категоріями: захищеність зв’язку, камера, маса корисного навантаження, яке може нести дрон. Ми можемо випускати по 10 ударних коптерів “Shoolika МК6″ на місяць різної модифікації. Через квартал ми плануємо подвоїти ці цифри”, – пояснює засновник SkyLab Євген Рвачов.
Вартість однієї “Shoolika МК6” від 25 до 30 тис доларів.
Крім коптерів, компанія займається створенням наземної робототехніки. У лютому цього року компанія презентувала модель маленького ровера UGV JOHNY MK1. Такий шести кілограмовий дрон може працювати як камікадзе, і перевозити вибухівки до 4 кг. JOHNY MK1 є повністю водозахищений та може проїжджати від 1 км до 5 км.
Ще одним творінням SkyLab став робот SIRKO-S. Він здатний виконувати широкий спектр завдань від транспортування вантажу до розвідувальних дій і забезпечення звʼязку між підрозділами. SIRKO-S здатний перевозити вантаж масою у 150 кг та 100 кг буксиром.
Також платформу планують адаптувати для евакуації поранених. В середньому SIRKO-S здатен подолати відстань до 5 км, але при встановленні ретранслятора відстань може збільшуватись.
За словами Євгена Рвачова, обсяг виробництва SIRKO-S – до 10 одиниць на місяць, але за потреби компанія може збільшити виробництво до 100 одиниць.
Українці йдуть з Google, щоб допомагати ЗСУ. Як в Україні росте military-tech ринок
Влітку 2023 року компанія анонсувала наступну версію наземного дрону SIRKO-М. Нова версія матиме вантажопідйомність до 300 кг.
Ціна JOHNY MK1 – 4,5-5 тис доларів, SIRKO-S – 8,5 тис доларів, старша версія може коштувати до 10-12 тис доларів.
Для SkyLab важливо, щоб їхній продукт отримав затребуваність серед української армії.
“Для мене це означатиме, що кількість моїх клієнтів зросла, а робити виробництво заради виробництва я не хочу”, – підкреслює Рвачов.
Grizelda
Grizelda народилася у перші тижні великої війни. Саме тоді стало очевидним, що величезний потік інформації, який наповнював мережі з перших днів повномасштабного вторгнення потрібно якось перевіряти та структурувати. Система Grizelda дозволяє автоматизовано збирати інформацію про ворога, його розташування чи переміщення.
Як зазначають творці платформи, Grizelda працює за допомогою штучного інтелекту, який аналізує, фільтрує та підтверджує інформацію, яка надходить про ворога. Після цього дані перевіряють оператори системи та військові аналітики. Вже перевірена інформація публікується на платформі для використання.
У команді Grizelda розповідають, що усі модулі, додані в системі, продиктовані виключно війною. Іншими словами, у проєкту навіть не було часу на розвиток гіпотез, все диктували практика та взаємодія з військом.
Весь потік інформації, який потрапляє до системи, проходить кілька етапів аналізу. На першому етапі відбувається поверхнева перевірка за допомогою ШІ, який автоматично відбирає валідну інформацію (дублювання даних, термін актуальності чи дезінформацію). Опрацьовані дані обʼєднуються в блок інформації зі статусом “Новий тікет”.
Далі оброблена інформація потрапляє до другого етапу – перевірка оператором. Він перевіряє підготовлений блок на актуальність, валідність координат, також може за потреби коригувати дані.
Після перевірки оператором інформація зі статусом “опрацьовано” потрапляє на перевірку до військового аналітика, який може звірити її з оригінальним повідомленням та внести свої поправки.
На останньому етапі інформація повторно перевіряється ШІ для самого навчання нейронної мережі та запобіганню помилок, які могли допустити оператори при ручному коригуванні.
“Апгрейд” тіла. Як сучасні технології допомагають українським військовим відновлюватися
Для розуміння масштабу та ефективності роботи системи, через Grizelda за місяць обробляється понад 25 тисяч цілей, а рекорд по часу з моменту отримання інформації про ворога до її появи в системі становив 28 секунд.
Крім розміщення обробленої інформації на своїй платформі, Grizelda також працює з іншими військовими застосунками, зокрема Кропива, Броня (Armour), ГісАрта, Delta та інші.
До того ж, систему Grizelda також напряму використовують різні ситуаційні центри та розвідувальні підрозділи для пошуку інформації про ворога, звітів, перевірки військових гіпотез, роботи проти ІПСО тощо.
Морські дрони
Концепція морських безпілотників вже не перший рік розвивається в різних країнах світу. Проте Україна по факту стала першою державою, яка почала створювати власний флот морських дронів-камікадзе.
Перше застосування морських дронів українці побачили у жовтні минулого року, коли вони атакували базу Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Пізніше президент Зеленський оголосив про збір на платформі United24 на цілу флотилію таких ударних катерів.
Також на платформі United24 зʼявились і перші характеристики дронів. Їхня довжина 5,5 метра, вага близько однієї тонни, а максимальна швидкість близько 80 км/год. Дальність роботи морського дрона – 800 км, автономність роботи – 60 год. Бойове навантаження – до 200 кг.
Крім того, катер-камікадзе може вести розвідку, супроводжувати кораблі ВМС та охороною узбережжя та торгових суден від диверсійних груп.
Вартість одного такого дрона становить близько 250 тис доларів.
Паралельно з розвитком морських дронів Україна також сконцентрувала увагу на створенні підводних ударних безпілотників, так званих “керованих торпед”. Представлений на координаційній платформі Brave-1 проєкт “Толока” передбачає створення трьох версій підводних дронів: TLK 150, TLK 400, TLK 1000.
TLK 150 є найменшою моделлю проєкту. Його бойова частина – 20-50 кг, а запас ходу безпілотника – 100 км. TLK 150 оснащений електродвигуном та щоглою, зверху на якій розташована камера та антена.
Передбачається, що керована торпеда зможе самостійно шукати цілі через сканування простору за допомогою 3D-сонару та мікрофону.
TLK для системи наведення використовує GPS сигнал, але при його відсутності чи глушіння може застосовувати й інерціальну систему навігації.
У інших модифікаціях TLK збільшується її бойова частина та дальність ходу. Так, TLK 400 має отримати 1200 км дальності ходу і 500 кг бойової частини, в TLK 1000 – 2000 км та зможе нести 5 тонн вибухівки.
Keep robotics
Восени минулого року команда Keep robotics почала працювати над багатоцільовим електричним вантажним наземним дроном, який отримав назву “Мул”.
Основним призначенням дрона є виконання логістичних завдань. “Мул” може перевозити вантаж у місцях з підвищеною небезпекою, оскільки це платформа є безпілотною.
Також “Мул” можна використовувати у важкопрохідних місцях, оскільки система має низький профіль, тихі електричні двигуни, що дозволяє їй бути малопомітною.
“Якщо дивитись з позиції логістики, ми вважаємо, що “Мул” може виконувати функції підтримки піхотних груп. Ми неодноразово бачили, коли така група висувається на завдання і жаліються на велику кількість вантажу, яку потрібно нести на собі”, – розповідає засновник Keep robotics Павло Шеляженко.
Маса такого дрона – 250 кг, висота та ширина – 1,5м та 1м відповідно. “Мул” здатний перевозити вантаж масою до 400 кг, а час його роботи становить до 8 год.
“Габарити дрона підбиралися таким чином, щоб його можна було перевозити в кузові пікапу, чи вантажному авто, що робить його доволі мобільним”, – пояснює Шеляженко.
Через свою невелику чисельність команда Keep robotics орієнтується на великовузлове збирання, замовляючи вже готові елементи “Мулу” у субпідрядників по Україні. Вартість однієї такої системи може становити приблизно 8-9 тис. доларів. Через значну децентралізацію у виробництві, команда готова швидкого масштабування.
Наразі творці “Мулу” взаємодіють з командою в Харкові по створенню на базі дрону системи для розмінування. За словами Шеляженко, система розмінування позиціонується перш за все на протипіхотні міни, коли дрон штовхає попереду себе трал для детонації мін.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.
