"Два місяці ми працювали цілодобово" – як повертали газ мешканцям деокупованої Київщини
Північ Київщини став першим регіоном, який вдалося звільнити від російських загарбників. Як один із символів деокупації на весь світ пролунала назва міста Ірпінь, яке ще рік тому було зразковим передмістям столиці.
Тут обстрілами було пошкоджено чи повністю зруйновано понад 70% будівель. Суттєво постраждали й газорозподільні системи. Їх треба було відновлювати, подекуди повністю замінюючи дороге обладнання, яке вироблялось на заводах RGC Production.
Газовики впоралися блискуче. А уже взимку 2023 року місто змогло похвалитися тим, що стало передовим осередком із втілення сучасних енергетичних проектів. Саме тут 31 січня відкрили першу в Україні комунальну малу газотурбінну електростанцію.
За словами, голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ВР Андрія Геруса, планується запустити в Україні 100 подібних установок. Газорозподільні компанії, що працюють під брендом РГК, готові сприяти побудові в Україні мережі розподіленої електрогенерації.
“Економічна правда” разом АТ “Київоблгаз” завітала до Ірпеня і на власні очі побачила роботу газовиків, які і працювали під час окупації, і повернули містянам газ після вигнання російської армії. Про те, як усе відбувалося протягом квітня-травня 2022 року, як працює газова служба в умовах війни та як виглядає новенька Ірпінська електростанція – розповідаємо у нашому репортажі.
Газ для ірпінців відновлювали ще тоді, коли в місті лишалися російські диверсанти
Перетнувши межі Ірпеня, одразу ж мимохіть починаємо розмови про лютий й березень 2022 року. У місті залишається чимало нагадувань про загарбницьку навалу росії – зруйновані фасади будинків, розбиті вікна, нескінченні сліди від осколків снарядів. Прибуваємо до Ірпінської дільниці “Київоблгазу”. Паркан навколо території також побитий від прильотів. А ось адміністративну будівлю дільниці вже привели до ладу.
На задньому дворі складене знищене рашистами газове обладнання з усього міста: новенькі, але пробиті шафові газорозподільні пункти (ШГРП), діряві труби, сотні демонтованих газових лічильників.
Все це колись працювало на подачу блакитного палива мешканцям Ірпеня, а тепер чекає на утилізацію. На заміну пошкодженому обладнанню ще навесні встановили нове, аби якнайшвидше повернути місту газопостачання.
Фахівці “Київоблгазу” пам’ятають, звідки приїхав кожен демонтований ШГРП і як відбувалися відновлювальні роботи. Тож ми їздимо містом і оглядаємо відремонтовані об’єкти.
“Тут раніше була цегляна будівля, допоки не сталося пряме влучання снаряда. Коли ми приїхали сюди, тут тільки одні уламки були. Сучасні заводи RGC Production, збудовані РГК, надали нам обладнання, ми рекордними темпами встановили його. Газ в оселях був уже за два тижні!”, – розповідає старший інженер з експлуатаційної діяльності служби експлуатації систем газопостачання Києво-Святошинського відділення Юрій Кишкар про події весни 2022 року.
Від роботи однієї такої жовтої газової шафи залежить газопостачання близько півтисячі споживачів. Тому й робити все доводилося швидко.
Хтось із мешканців Ірпеня взагалі не мав змоги вибратися з окупації, а багато хто повернувся до міста в перший же місяць після вигнання російських військ. Для всіх потрібно було відновити газопостачання.
Ремонти почалися вже через день після звільнення міста, коли там ще переховувалися російські диверсанти.
Газовики працювали спільно з вибухотехніками ДСНС: спочатку рятувальники перевіряли ділянку, а тоді вже можна було братися за демонтаж пошкодженого обладнання й встановлення нового. Фахівці газової служби близько двох місяців працювали взагалі без вихідних.
На допомогу їм приїжджали газовики компаній, що працюють під брендом РГК, з інших областей – АТ “Вінницягаз”, АТ “Хмельницькгаз”, АТ “Житомиргаз”.
“Якщо дивитися на цифри, то у нас пошкодили десь 10% обладнання. Але навіть одне таке пошкодження могло бути причиною вибуху, несправності ледь не половини газопроводів”, – зазначає Юрій Кишкар.
Всього на території Київської області зареєстровано близько 915 тис. споживачів. З них через бойові дії понад 150 тис. у 120 населених пунктах залишилися без газу.
Газопостачання майже всім їм відновили рекордними темпами – в травні 2022 року.
Та ремонтні роботи, хоч у менших обсягах, тривають навіть зараз. Газовики продовжують підключати тих споживачів Ірпеня, які повертаються додому, відновлюють житло і підключають газ.
Щоб повернути газопостачання, необхідно звернутися на гарячу лінію 104 або написати заяву у “Київоблгаз”. Далі приїжджають газовики, обстежують помешкання, проводять необхідні роботи та здійснюють пуск газу.
А от підприємства оговтуються досі. Інвестиційні можливості бізнесу у війну обмежені. АТ “Київоблгаз” індивідуально відпрацьовує кожен проект, аби допомогти компаніям повернути можливість працювати як до війни.
До слова, з початком бойових дій на території Ірпеня газ не зник у місті миттєво. Його подавали жителям Київщини настільки довго, як це було можливо з огляду на безпеку людей. А аварійні бригади працювали цілодобово. Було й таке, що працювати газовикам доводилося поруч з позиціями ворожих військ.
“Коли вже палав весь Гостомель, уся Горенка, довелося вже перекрити. Але перші два тижні газ був”, – каже Юрій Кишкар.
Тоді працівники почали евакуйовуватися, переходячи через річку Ірпінь – цим шляхом вийшло близько двох третин персоналу. Ще близько 20% працівників залишилися в окупованому місті.
Як дізнаємося пізніше, серед працівників “Київоблгазу”, що перебували в окупації в інших містах Київщини, були й трагічні випадки. Сім працівників ділянки колишнього Іванківського району загинули від рук рашистських загарбників.
Інфраструктуру Ірпеня підтримає перша газотурбінна станція
Наразі Ірпінь став не лише одним з найбільших “ремонтних майданчиків” Київщини, але й місцем втілення передових енергетичних проектів.
Саме тут відкрили першу в Україні комунальну малу газотурбінну електростанцію, потужностей якої вистачить для підтримання автономної роботи критичної інфраструктури міста.
Тобто, в умовах відсутності централізованого електропостачання в Ірпені продовжуватимуть працювати дві котельні, які надають послуги теплопостачання для 70% мешканців, школи, лікарні, міськрада, а також заживлюють вишки мобільного зв’язку. Надалі розглядається можливість підключення до генератора трьох медичних закладів: міської поліклініки, міської дитячої поліклініки та амбулаторії загальної практики сімейної медицини №1.
Особливість електростанції полягає у тому, що вона постачається вже зібраною. Всі її комунікації вміщаються у звичайний транспортний контейнер.
Тож від ідеї встановлення об’єкта генерації в Ірпені до перших кіловат-годин пройшло всього два місяці! Це включно з додатковими випробуваннями, які проводилися в Угорщині. Для встановлення електростанції необхідно було лише підготувати бетонний фундамент та підвести газові й електричні мережі до об’єкта. Безпосередній монтаж та введення установки в експлуатацію проведені протягом кількох днів.
“Ми ставим особі таку ціль, щоб в Україні було запущено не менше ніж 100 нових малих електростанцій, – зазначив Андрій Герус, голова комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ВР. – Ми готові допомагати з усіх питань і сподіваюсь облгази будуть готові допомагати. АТ “Київоблгаз” зробив свою роботу настільки швидко, що це було непомітно. В найближчі місяці подібні об’єкти будуть запущені в Чернігівській, Сумській, Потавській, Тернопільській області”.
Електростанція приїхала до Ірпеня з Австрії, її безоплатно передав міській раді дистриб’ютор австрійського виробника INNIO – компанія Jenbacher (“Єнбахер”). Безпосередню участь у проекті взяв АТ “Київоблгаз”, що займався розробкою й реалізацією технічного рішення з підключення об’єкта до газової мережі. Надзвичайно оперативну роботу і максимальне сприяння компанії відзначили навіть у парламентському комітеті з енергетики та ЖКП.
“Після отримання технічного завдання на проектування установки ми одразу ж включились у роботу. У стислі терміни ми видали технічні умови, здійснили прорахунки вивільненої потужності та почали виконання проекту. Виконали будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, що дозволило швидко запустити новітнє обладнання. Від початку до кінця це все зайняло близько 1,5 місяця. Можна було б зробити ще швидше, якби швидшими були поставки обладнання”, – відзначив Юрій Кишкар.
На варті газопостачання – новітні технології
Як повсякденну роботу газовиків, так і ремонтні роботи, пов’язані із наслідками воєнних дій, оптимізує застосування новітніх технологій, які впроваджує РГК на підприємствах по всій Україні. Йдеться і про сучасні геоінформаційні системи, і систему моделювання даних, і новітні установки для проведення ремонтів на газових мережах без відключення споживачів
А найбільше нас вразила “космічна” технологія, що використовується для виявлення витоків газу – автомобіль-“нюхач”, чутливий до найменшої концентрації метану біля поверхні землі.
Спеціальна машина – мобільна лабораторія. Вона обладнана датчиками для вловлювання газу, який виходить на поверхню.
Як це виглядає? На передньому бампері пікапа є забірні трубки, через які повітря біля землі засмоктується та потрапляє до аналізатора. Він досліджує склад повітря та попереджає навіть про мінімальний вміст газу метану на ділянці.
“Це – машина останнього покоління, розроблена у Франції. Вона призначена для пошуку витоку газу з будь-яких підземних газопроводів. Інші гази, окрім метану, вона не вловлює. Датчики – дуже чутливі!”, – Газоаналізатор Gazomat здатний аналізувати простір на відстані 16 метрів. Сама машина при цьому їде дуже повільно, не швидше ніж 40 км на годину. За день ми можемо обстежити 40-50 кілометрів – це в рази більше, ніж здатен пройти пішки фахівець з ручним детектором газу. Таких машин було всього 8 по всій Україні. Одна з них – у розпорядженні “Київоблгазу”. На жаль, два автомобілі було знищено у Маріуполі”, – показує своє обладнання інженер служби контролю за виробництвом АТ “Київоблгаз” Віктор Кузуб.
Місця витоків газу автоматично наносяться на карту відповідно до координат. GPS-cистема приладу коригує місцеперебування машини за допомогою 25 супутників у зоні доступності.
У кінці робочого дня інженери передають карту витоків газовій службі. Тоді ремонтники, маючи інформацію про розташування аварійної ділянки, розкопують мережі та проводять необхідні роботи.
“Нюхач” достойно відпрацював у деокупованих Ірпені та Бучі – за день на Київщині знаходили до двох десятків витоків. А зараз машина “Київоблгазу” допомагає газовикам у Харкові. Через щоденні масові обстріли мережі міста мають сильні пошкодження. Щоб оперативно їх лагодити, потрібне таке високоточне обладнання.
Протягом останніх дев’яти років АТ “Київоблгаз” використовує геоінформаційну систему RGC GIS, розроблену Регіональною газовою компанією, що зберігає, дає можливості для аналізу та візуалізації даних щодо обладнання газорозподільних мереж. Разом з RGC GIS працює програмний комплекс Simone, що призначений для моделювання та оптимізації розподілу природного газу. У системі зберігається вся історична інформація щодо встановлення, заміни, ремонтів обладнання, типу мереж, що підведені до споживача тощо.
Наявність усієї інформації під рукою допомогло газовикам оперативно підібрати необхідне обладнання для проведення робіт з відновлення на Київщині.
“В Ірпені та Бучі, де пошкодили дуже багато газорегуляторних пунктів і шафових регуляторних пунктів, навіть для підбору обладнання ми використовували RGC GIS та Simone. Ми експортували дані і підбирали так, щоб не було обладнання з великим запасом потужності – це було б неефективно, або ж навпаки: щоб не було обладнання, якого не вистачить для обслуговування споживачів”, – розповідає Сергій Тетеря, начальник виробничо-технічного відділу АТ “Київоблгаз”
Зміни, які відбулися з газовими мережами після ремонтів та оновлення, також зафіксували у системі RGC GIS. Тож газовики у будь-який момент мають доступ до інформації про всю інфраструктуру і можуть швидко ухвалювати рішення щодо доцільності нових робіт.
А як бути, якщо необхідно провести ремонт мережі, але при цьому – зберегти газопостачання споживачів? Відповідь на це фахівці “Київоблгазу” також мають.
“Протягом останніх трьох років ми у своїй роботі використовуємо стоп-систему Ravetti. Простими словами: перекривається газопровід, пускається байпасна (обхідна, – ред.) лінія, пошкоджена ділянка газопроводу видаляється, а на її місце монтується нова. Абоненти з газом, усі задоволені. Ми використовуємо цю систему і для заміни ГРП, ШГРП і для інших робіт. Система настільки герметична, що ми не відчуваємо ніякого запаху газу. Кожен стопер адаптується до діаметра труби”, – розповідає старший майстер групи з експлуатації мереж Микола Пецка.
Це обладнання допомогло газовикам провести пусконалагоджувальні роботи на деокупованих територіях, не відключаючи споживачів.
“На кінцевому етапі ремонтних робіт, коли були пробні запуски, щоб замінити виявлену пошкоджену ділянку і не відключати газ, ми ставили стопери Ravetti на трубах”, – зазначає Микола Пецка.
За всіма можливими аварійними випадками – як пов’язаними з бойовими діями, так і ні – цілодобово слідкує аварійно-диспетчерська служба 104.
Всього на Київщині діє 25 диспетчерських пунктів, що опрацьовують заявки абонентів. Для реагування на виклики сформовані 44 бригади, фахівці служби також виїжджають 24/7. Прибути на місце вони мають протягом 40 хвилин після надходження звернення.
Начальник аварійно-диспетчерської служби Валерій Андріянов всю інформацію про стан виконання заявок бачить онлайн, в єдиному програмному комплексі RGC EDS, власної розробки РГК.
Це дозволяє йому проконтролювати повний цикл: прийом та закриття аварійних заявок, їхню реєстрацію із зазначенням місця обстеження та його результатів, статус заявки та перелік виконаних робіт для усунення аварійної ситуації.
“За допомогою нашого програмного забезпечення я можу контролювати всю обстановку в області. Наприклад, зателефонував споживач на 104, поскаржився на запах газу у помешканні. Диспетчер на місці реєструє заявку, в обов’язковому порядку проводить інструктаж заявника щодо первинних заходів безпеки, а також направляє аварійну бригаду. Я бачу, хто конкретно виїхав, на якій машині, о котрій годині.
Головне, що ми можемо зробити, це провести аналіз усіх аварійних ситуацій. Зрозуміти, де є проблема, а також розробити комплекс превентивних заходів для роботи експлуатаційних служб.
Згодом до цього програмного забезпечення буде інтегрований функціонал, що дозволяє контролювати навіть переміщення машин аварійно-диспетчерської служби – наразі ми це робимо у паралельній програмі. Це нам дозволить надалі централізувати усі дзвінки на 104 по області в одному місці”, – зазначає Валерій Андріянов.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.