Молоко воєнного часу – Урядовий Кур’єр
Черкащина надійно тримає продовольчий тил, а її агропромисловий комплекс, який є головною складовою економіки регіону, забезпечує продовольчу безпеку та вагомо впливає на наповнення ринку. Так недавно оцінив ситуацію заступник начальника обласної військової адміністрації Олександр Турченяк.
Війна постійно вносить корективи у вже налагоджену звичну роботу працівників АПК. Визначивши шляхи подолання проблем, керівники сільгосппідприємств прагнуть сповна використати державні програми, а також можливості, які надають іноземні партнери. Зокрема підприємства агропромислового комплексу області вже залучили у виробництво майже 3 мільярди гривень кредитних ресурсів, що в 1,5 раза більше, ніж торік.
Наша економіка змогла уникнути негативних та найбільш песимістичних сценаріїв, які прогнозували на початку великої війни, не лише завдяки безпрецедентній підтримці країн-друзів та партнерів, а й тому, що громадяни та бізнес швидко навчилися жити в жорстких умовах, які вона диктує. Зокрема, навчилися працювати без графіка через повітряні тривоги та знаходити шляхи, щоб не зменшувати продуктивність під час тривалих відімкнень світла, тепла, зв’язку та інтернету. Проте ця проблема далеко не єдина.
Без вихідних та на дизельній електроенергії — так в умовах перебоїв з електроживленням доять корів у селі Хрущівка в Золотоніському районі на Черкащині. Для цього тут мають два потужні електрогенератори. І хоч графіки вимикань постійно змінюються, сучасний доїльний зал-«карусель» працює продуктивно. 800 дійних корів обслуговують троє працівників. Якщо деякі підготовчі процеси, розповідають вони, й можна трохи зсунути в часі, то доїння, охолодження молока, його пастеризацію слід робити чітко за графіком. Тоді допомагає генератор.
Як зазначає директор СТОВ «Перемога» Дмитро Соломаха, молочна ферма щодня відвантажує на переробку 20 тонн молока. Усі процеси тут автоматизовано.
Основні споживачі електроенергії — сучасна доїльна зала, охолоджувачі молока, млин і пастеризатор. Загалом це обладнання споживає близько тисячі кіловат щодоби.
Однак застосування дизель-генераторів збільшує витрати ферми. Головний енергетик господарства Олег Марченко наголосив, що попри чималі запаси під час роботи генераторів витрачається багато пального — орієнтовно 0,5 л/кВт. А це означає, що витрати господарства на електроенергію збільшуються вп’ятеро. Тобто зростає й собівартість виробництва молока. Та попри складнощі надої на фермі зростають.
Нарощують виробництво молока й у СТОВ «Іскрене» Звенигородського району. Працівники молочнотоварної ферми перелаштувалися так, щоб пік продуктивності мати не тільки в літні місяці, а й у грудні лютому, коли на молоко найвища закупівельна ціна. Приміром, у січневі дні добовий надій від корови тут сягнув понад 29 кілограмів. Недавно вперше цього року на фермі надоїли 11 тонн 39 кілограмів молока екстракласу. Стабільну годівлю забезпечують завдяки річному запасу всіх видів кормів. Є надійний запас сіна люцерни і кукурудзяного силосу, сінажу люцерни й комбікорму власного приготування, меляси. Раціон не лише збалансований за поживними речовинами, а й науково обґрунтований. Запропонований корм тварини поїдають із задоволенням, а спожите стимулює високу молочну продуктивність.
Перерви в постачанні електроенергії навіть прогнозовані, а особливо непередбачувані створюють проблеми в усіх галузях економіки, зокрема аграрному секторі.
«Але особливо болісно знеструмлення електромережі б’є по молочнотоварних фермах, — каже генеральний директор групи компаній «Відродження» Юрій Ляшенко. — Порушення усталеного режиму дня дошкуляє тваринам, і вони реагують буквально на найменшу його ознаку. Спілкуюся з багатьма керівниками агропідприємств, що мають дійне поголів’я, і всі зазначають цей сумний факт. Дехто готовий навіть піти на скорочення дійного стада чи його повну ліквідацію. Бо знеструмлена молочнотоварна ферма — це не тільки головний біль для керівника, а й удар по економіці виробництва. Адже купівля дизель-генератора й щоденне використання виробленого ним струму влітає не просто в додаткову копієчку, а в карколомні суми господарству. Щоб утримати молочнотоварні ферми, яких і так лишилося небагато, а молочне виробництво врятувати від краху, потрібна підтримка держави. І в пільговому забезпеченні цих об’єктів дизель-генераторами, і в уникненні вимикань електроструму. Свиноферма, тракторна бригада, автогараж можуть витримати удар знеструмлення, а молочна ферма — ні. Тут неминучі втрати, які день у день наростають, немов снігова куля. Не можна не враховувати й того, що генератор на тривалу експлуатацію не розрахований, його потрібно вмикати на короткий час».
Як зауважив головний зоотехнік групи компаній «Відродження» Володимир Петровський, дизель-генератор ніби й має велику потужність і чудову характеристику, але, на жаль, одночасну роботу всього обладнання корівника не забезпечує. Хоч вона нібито цілком вкладається в параметри його потужності. Спокійним можна бути за його роботу лише в разі завантаження не те що на третину, а лише на чверть потужності. Тому сумістити хоч би дві операції на фермі неможливо: або водомережа діє, або триває доїння, або видаляється гній. Отака сумна реальність сьогодення. Шкода, що після цієї зимівлі на Черкащині може поменшати кількість молочнотоварних ферм.
За інформацією Держстату, виробництво молока в Україні очікувано скорочується: більше в господарствах населення і менше на підприємствах. Про це йдеться на сайті Спілки молочних підприємств України. З урахуванням втрат і кількості поголів’я річне виробництво молока у країні відчутно знизилося. Тож знизилося й надходження молока на переробку, а середня ціна сировини постійно зростає. Найбільше поголів’я корів, за свідченням статистики, нині сконцентроване в Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях.
За висновком експерта Асоціації виробників молока Олени Жупінаc, ціни на молочні продукти в Україні цього року можуть вирости на 20—–25%. Зниження ставки ПДВ на сире молоко та молочні продукти могло б підвищити купівельну спроможність українців і так підтримати галузь загалом.
Ще одним напрямом підтримки галузі, як вважають фахівці, може стати участь у реалізації великого імпакт-проєкту, який має на меті створити та підтримати всеукраїнську мережу сімейних підприємств. Нині він налічує 172 сімейні ферми в різних регіонах, які мають необхідне технічне устаткування та ефективно піклуються про свої господарства.
