Skip to Content

Москва торгам не вірить. Що змінять санкції проти найбільшої біржі РФ

Be First!
by 19 Червня, 2024 Економіка

Всю помпезність святкування “дня Росії” цьогоріч затьмарив “подарунок” з Америки. Ввечері 12 червня Міністерство фінансів США оголосило про розширення санкційного списку.

Головними з понад двохсот нововключених компаній стали три організації: Московська біржа та її дочірні структури – Національний кліринговий центр (НКЦ) і Національний розрахунковий депозитарій (НРД).

Попри те, що цей день в РФ був вихідним, а час оголошення санкцій – пізній, такі новини наробили чимало галасу. Після оприлюднення цієї інформації біржа вимушено більше не торгувала американським доларом і євро, а готівковий курс рубля відносно цих валют впав.

В мережі почали ширитись чутки про неминучий крах “дерев’яного”, чергове зубожіння росіян та розпад РФ. Однак ніхто не міг пояснити не те що взаємозв’язок цих дуже бажаних для кожного українця подій із запровадженими санкціями, а навіть суті того, що саме сталось.

Які наслідки матимуть ці санкції? Чи зможуть росіяни купити валюту і по скільки, та хто насправді виграв, а хто програв від цього рішення?

Удар по “архітектурі фінансової системи”

12 червня Міністерство фінансів США розширило санкційний перелік РФ, додавши до нього 30 фізичних і понад 200 юридичних осіб. В список потрапили, зокрема, такі компанії, як “Газпром инвест”, “СОГАЗ”, “РусГазДобыча”, “Арктик СПГ 1”, “Арктик СПГ 3”, “Нафтовий термінал “Білокам’янка” (перевалка нафтопродуктів “Роснєфті” і “ЛУКОЙЛа”), судноремонтний завод Чорноморського Флоту Міноборони РФ.

Розширення санкційного списку представниками нафто- та газовидобувної галузі Росії не є чимось екстраординарним. Західні країни третій рік намагаються обмежити можливості Кремля отримувати доходи, які потім направляються на війну в Україні. Хоча і роблять це з перемінним успіхом.

Та цього разу в санкційний список потрапили ключові (не державні) елементи фінансової інфраструктури РФ – Московська біржа, Національний кліринговий центр і Національний розрахунковий депозитарій. Останні два повністю належать першій.

Довідка. Московська біржа – найбільший біржовий холдинг РФ, який організовує торгівлю цінними паперами, валютою, деривативами, дорогоцінними металами, зерном та іншими товарами.

Формально холдинг – структура приватна, але назви його мажоритарних акціонерів говорять самі за себе: Центральний Банк РФ (11,8%), “Сбєрбанк” (10%), “ВЕБ.РФ” (8,4%). Статусу приватності йому надає хіба той факт, що 63% акцій біржі торгуються на вільному ринку.

Свого часу холдинг розглядали як базу для створення Міжнародного фінансового центру в Москві, який мав скласти конкуренцію світовим біржам, контролюючи ринки капіталу країн СНД. Після початку війни проти України у 2014 році від цієї ідеї в Кремлі відмовилися.

НКЦ – організація, яка виступає посередником між покупцями і продавцями в угодах на біржі. Її роль полягає в гарантуванні виконання договорів (перевірка наявності коштів та активів на рахунках) і в забезпеченні анонімності (сторони не мають знати, хто в кого і по якій ціні купує). Всі ці функції НКЦ виконує на валютному, фондовому, строковому та товарному ринках Московської біржі.

НРД – центральний депозитарій РФ. Ця організація займається веденням обліку прав власності на всі цінні папери, які випущені в Росії, або заведені на її територію через міжнародні депозитарії, а також розрахунків по угодах з ними.

Щодо міжнародних цінних паперів, якими торгували в РФ, то після початку великої війни у 2022 році бельгійський Euroclear та люксембурзький Clearstream зупинили обслуговування рахунків НРД. Так частина придбаних росіянами іноземних активів була заблокована, як і нараховані на них доходи.

“Казначейство США націлене на архітектуру російської фінансової системи, яка була переорієнтована на сприяння інвестиціям в оборонну промисловість та придбання товарів, необхідних для продовження агресії проти України”, – пояснили логіку ухваленого рішення в Мінфіні США.

Наступного ж дня до вказаних вище організацій санкції застосувала і Велика Британія.

Повернулись у 90-ті

Удар, який хотіли нанести партнери України по “архітектурі російської фінансової системи”, стосується валютного сегмента Московської біржі. Мова про операції з купівлі-продажу доларів та євро, на які ще в травні припадало 51% всіх її угод.

Після накладення санкцій на НКЦ американські та європейські банки мають закрити його рахунки, через які здійснюються міжнародні перекази цих двох валют. Таким чином, кліринговий центр не зможе виконувати свою посередницьку функцію, а всі угоди з доларами та євро в РФ проводитимуться не на біржі, а поза нею.

“Ці санкції майже повністю відрізали фондовий та валютний ринок РФ від світової фінансової системи, яка все ще мала кореспондентські відносини з міжнародними банками, перш за все з BNY Mellon. Ці рахунки НКЦ дозволяли функціонувати валютному ринку Московської біржі.

Валютою в Росії відтепер зможуть торгувати тільки декілька банків, проти яких не застосовані санкції, та які досі мають кореспондентські рахунки у великих міжнародних банках”, – розповіли ЕП в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка ініціювала ці санкції.

“Мародерство” чи just business. За що держава хоче стягнути 2 мільярди з власників банку “Авангард” та ICU?

Для розуміння того, що сталось, наведемо два умовні приклади.

Перший – певна західна компанія хоче придбати в росіян якийсь товар. Для цього їй потрібно відкрити рахунок у великому міжнародному банку, через який валюта надійде до російського (не підсанкційного) банку, а той продасть ці кошти на біржі, обмінюючи їх на рублі за найбільш вигідним курсом.

З набранням чинності санкцій (12 вересня) це стане робити важче. Річ у тім, що працюючі в РФ непідсанкційні банки (лишилось 20) ризикуватимуть все ж потрапити під вторинні санкції, через роботу з групою Московської біржі, щодо якої вже діятимуть обмеження.

Довідка. Санкції ще не запроваджені проти наступних установ: “Райффайзенбанк”, “Юникредит-банк”, “Дом.РФ”, “Ситибанк”, ОТП, “Кредит Европа банк”, АТБ, “Интеза”, “Ренессанс”, “Фора-банк”, “Форштадт”, “Примсоцбанк”, “Агророс-банк”, “Синара”, “Солид”, СИАБ, “Финам”, Ozon-банк, “Севергазбанк”, “Яндекс-банк”.

Які з них мають рахунки у великих міжнародних банках – невідомо.

Приклад другий. Російська компанія хоче придбати товар в ЄС чи США, для чого їй потрібно пройти той самий шлях: відкрити рахунок в непідсанкційному банку, який мав би придбати валюту на біржі за вигідним курсом, а потім переказати її на рахунок продавця в західному банку. Через ризик потрапити під вторинні санкції це буде досить складно реалізувати.

Вид з вікон офісу Московської біржі зайвий раз нагадує хто насправді її контролює
GettyImages

Таким чином, для виконання зовнішньоекономічних угод російському бізнесу доведеться купувати та продавати долари і євро на міжбанку. Саме так функціонує валютний ринок в Україні.

На міжбанку продавці та покупці, діючи у власних чи клієнтських інтересах, фактично в телефонному режимі домовляються про умови угод. За їхніми підсумками Національний банк визначає середній курс гривні на наступний день. Власне так і буде в Росії, тільки з рублем.

Відтак, росіяни повернуться на три десятиліття назад, в час, який для України все ще є нормою.

Практичні наслідки

Враховуючи те, що на Московській біржі з валютою працювали не лише банки, а й компанії та приватні особи, звуження кількості учасників цього ринку до виключно представників банківського сектору матиме певні наслідки.

Перший з них полягає в тому, що для охочих продати і купити долари та євро перехід на позабіржову торгівлю означатиме розширення спреду – різниці між ціною купівлі та продажу. А це призведе до додаткових витрат. Крім того, можуть зрости комісії за зберігання цих двох валют на рахунках. Якщо раніше банк міг зберігати свої та клієнтські кошти в НКЦ, то з вересня це буде можливо тільки в несанкційних банках.

Другий наслідок випливає з першого. Санкції ускладнять життя російським експортерам, яким буде складніше продавати валюту, та імпортерам, яким купувати її стане дорожче. Таким чином, знизяться доходи від експорту і ускладниться імпорт.

Для простих громадян на практиці це означатиме подорожчання імпортних товарів, більший розрив між курсом купівлі та продажу валюти, додаткові витрати на виведення коштів з Росії та зберігання доларів і євро на рахунках. Збільшиться й амплітуда коливань курсів.

Дещо з описаного вище сталось в перший же день запровадження санкцій. Так, готівковий курс продажу долара в обмінниках московських банків зріс до 120 рублів, хоча купували його вони по 80 рублів. Таким чином спред впродовж доби тримався на рівні 50%.

Центральному банку РФ вдалось швидко загасити паніку, але осад залишився. “Незважаючи на офіційний курс Центробанку, волатильність рубля та ширший спред, спричинені менш ефективними механізмами міжбанківського ринку, можуть негативно впливати на економіку Росії”, – вважають в НКЦПФР.

Аби збити панічні настрої голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна ухвалила рішення не проводити торги доларом та євро на Московській біржі
gettyimages

Інше питання, що втрата половини обсягів торгів на валютному ринку відобразиться на самій Московській біржі.

“Те, що в короткостроковій перспективі доходи біржі, пов’язані з торгівлею доларом та євро, обнуляться – факт. Але почнуть зростати доходи в тих валютах, які їх замінять в зовнішньоекономічних розрахунках. Це питання часу.

Для біржі втрата цього сегменту буде болючою. Але чи знищить це систему? Навряд. У росіян було 2 роки на те, щоб до цього підготуватись. Враховуючи те, що основний акціонер біржі – держава, то РФ теж відчує втрату доходів”, – каже ЕП колишній керівник одного з російських банків.

У 2023 році біржа заробила 67 млрд рублів (близько 800 млн дол).

Опитані ЕП експерти ставлять одне й те саме питання: чому ці санкції запровадили лише на третій рік великої війни? Відповідь на нього, дещо цинічну, дає один з колишніх менеджерів російської біржі.

“В російський фондовий ринок були інвестовані великі гроші, в тому числі американські. Можна здогадуватися, що їм просто дали час вийти. Це ж не швидкий процес”, – додає співрозмовник ЕП.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*