Skip to Content

Надподатки на надприбутки: чому держава оподатковує банки “заднім числом” і що це змінить?

Be First!
by 22 Листопада, 2023 Економіка

CARD

Верховна Рада проголосувала у другому читанні законопроєкт №9656-д, який встановлює особливості оподаткування банків в Україні. Ключові зміни стосуються ставки податку на прибуток для банків, яку вирішили підвищити зі стандартних 18% до 25%. Відповідна норма набуде чинності з 1 січня 2024 року.

Окремо у законопроєкті запроваджується норма, якою встановлюється особлива підвищена ставка податку на прибуток для 2023 року – 50%. Фактично, ця норма застосовуватиметься ретроспективно.

Також цією ж нормою банкам забороняється зменшувати базу оподаткування за цей рік на збитки, отримані у попередніх податкових періодах. Цим правом банки знову зможуть скористатися з 1 січня 2024 року.

Причини запровадження додаткового податку для банків, зокрема і за 2023 рік, очевидні – це дефіцит бюджету. Міжнародна фінансова допомога, яку Україні надають партнери, не може використовуватися на фінансування потреб оборони. А ці потреби, як відомо, постійно зростають. Наприклад, на початку жовтня видатки на оборону в черговий раз підвищили на 300 млрд грн.

Уряд вже провів суттєвий перерозподіл коштів всередині країни, переспрямувавши на потреби оборони “військовий ПДФО” та Дорожній фонд. Однак цього може виявитися замало для підтримки поточних темпів війни.

CARD

Фінальний варіант закону про оподаткування прибутків банків досить суттєво відрізняється від початкової пропозиції. Спочатку додатковий податок хотіли запровадити лише для процентних доходів банків і за ставкою 5%. Це, зокрема, стосувалося доходів від наданих кредитів, облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а також депозитних сертифікатів (ДС) Національного банку.

У ході обговорення з НБУ ініціативу вирішили переглянути. Замість додаткового оподаткування лише процентних доходів, законодавці вирішили підвищити ставку податку на весь прибуток для банків вдвічі – з 18% до 36%. Такий підвищений податок на прибуток мав діяти протягом наступних двох років – 2024-ого та 2025-ого. У цій редакції законопроєкт ухвалили у першому читанні.

До другого читання навколо оподаткування прибутків банків знову точилися дискусії. Рішення запроваджувати підвищений податок лише з наступного року нібито не влаштовувало Міжнародний валютний фонд, переказують ЕП співрозмовники у Нацбанку та податковому комітеті Ради. Саме тому до другого читання у законопроєкті з’явилася норма, яка фактично “заднім числом” змінює ставку податку на прибуток для банків вже за 2023-й рік.

CARD

Оскільки податковим періодом для податку на прибуток є квартал, банки станом на листопад вже сплатили податок за ставкою 18% за більшу частину 2023 року.

Після набуття чинності закону банки повинні будуть переглянути фактично сплачені податкові зобов’язання за весь 2023 рік. Зокрема, до отриманих прибутків застосують ставку 50% замість 18%, а також додадуть до бази оподаткування збитки минулих періодів (якщо вони зменшували на ці збитки свої прибутки за 2023 рік).

У разі, якщо після перерахунків розмір податкового зобов’язання збільшиться, то банки повинні будуть заплатити різницю до бюджету. Зробити це потрібно буде протягом 60 днів після завершення 2023 року, тобто до 1 березня 2024 року.

CARD

Оскільки більшість прибутків банківської системи й так зосереджена у державних банках, то бюджет не відчує прямого впливу від підвищення ставки податку саме від них. Зрештою, держбанки й так перерахують у держказну майже увесь свій прибуток: чи то у вигляді податку, чи у вигляді дивідендів.

Відтак, рішення підвищувати ставку податку на прибуток, передусім, було спрямоване на приватні банки. “Недержавні банки теж є високоприбутковими – за 9 місяців 2023-ого вони отримали 49 млрд грн прибутку до оподаткування. Тож лише із цієї суми вони можуть доплатити біля 16 млрд грн податку при збільшеній ставці до 50%. Імовірно, загальна сума доплати недержавними банками за весь 2023-й рік буде в районі 15-20 млрд грн”, – підрахував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

У редакції законопроєкту, проголосованій у першому читанні, додаткові надходження до бюджету від підвищення податку для банків оцінювалися у 10 млрд гривень на рік протягом часу дії закону.

Після зміни ставки податку на прибуток “заднім числом”, надходження до бюджету за 2023 рік можуть збільшитися на 24-25 млрд грн. У наступні роки банки платитимуть у казну додатково на 6-7 млрд грн більше, повідомив заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.

CARD

Банки, до яких зверталася ЕП, переважно або відмовлялися коментувати питання запровадження додаткового податку, або ж говорили досить стримано. Більшість з них, принаймні публічно, з розумінням ставилися до запровадження додаткового податку в умовах великої війни.

“Початкова ініціатива впровадження додаткового 5-відсоткового податку на чистий процентний дохід з наступного року дивним чином переросла в ініціативу 50-відсоткового податку на поточний рік. Це швидше за все свідчить про розмір додаткових потреб фінансуванням дефіциту державного бюджету”, – зазначив голова правління “ОТП Банку” Володимир Мудрий.

Багато питань у банків викликає норма, якою ставка податку на прибуток для них підвищується до 25% назавжди, а не лише на період військового стану.

“Пропозицію про підвищення податкової ставки до 25% на постійній основі ми вважаємо дискримінаційною і не розуміємо в ній логіки. Ми не підтримували цю ідею із самого спочатку. При цьому, наголошую, що на попередньому обговоренні ми були готові прийняти підвищення податків до 36% на наступні два роки, або до кінця воєнного часу.

Ми добре розуміємо, що бюджет перебуває у складному стані і, якщо у нас справді є суттєвий прибуток, це нормально збільшити відрахування і таким чином підтримати країну у воєнний період”, – відзначив голова правління “ПУМБ” Сергій Черненко.

Проте найбільше критики і нарікань у банків викликала норма про зміни ставки оподаткування прибутку за 2023 рік “заднім числом”. “Ретроспективне застосування будь-яких законодавчих змін є токсичним, оскільки створює прецедент, на який, безумовно, звернуть увагу при прийнятті рішень як інші бізнеси в Україні, так і зовнішні інвестори”, – вважають в “А-Банку”.

Чи не найбільше критики ця ініціатива викликала у співзасновника проєкту monobank Олега Гороховського.

“Я прекрасно розумію необхідність пошуку додаткових джерел для покриття дефіциту бюджету. Однак метод, який запропонував Мінфін та підтримав профільний комітет Ради, викликає шок. І цей шок не стільки від тієї суми, яку необхідно доплатити, а від застосування інструменту, який не має аналогів у світовій практиці, суперечить Конституції та основам Римського права. Закон не може мати зворотної сили. Це правове свавілля”, – заявив він.

CARD

Національний банк підтримував ініціативу додаткового оподаткування банків. Ймовірно тому, що сам суттєво доклався до виникнення у них надприбутків.

Саме завдяки наполяганням НБУ депутати вирішили збільшувати весь податок на прибуток підприємств для банківських установ, а не лише податок на процентні доходи. Останнє могло призвести до того, що банки просто почали б підвищувати комісії для клієнтів.

Також в НБУ підтримали ретроспективне підвищення податку на прибуток за 2023 рік.

“Національний банк вважає підвищення ставки податку на прибуток банків до 50% за результатами діяльності у 2023 році прийнятним, зважаючи на одноразовий та виключний характер такого рішення. При цьому наша позиція ґрунтується на обговоренні із ринком та детальному вивчені міжнародного досвіду”, – повідомили у регуляторі.

Водночас там заявили, що “чують та сприймають” занепокоєння щодо підвищення оподаткування банківських прибутків на постійній основі (до 25%) та вважають, що у майбутньому таке рішення потрібно буде переглянути. Зокрема, під час підготовки Національної стратегії доходів, розробка якої є однією з вимог МВФ.

“Ми розуміємо логіку виключних заходів, обумовлених надзвичайними обставинами. Проте рішення про зміну умов оподаткування банківської галузі на постійній основі – це стратегічне рішення, ефективність якого залежить від повноцінного моделювання, аналізу та відповідної комунікації”, – додали у Нацбанку.

CARD

Велика війна завдала значних збитків банківським кредитним портфелям та змусила їх здійснювати значні відрахування до резервів. Щоправда, більшість таких відрахувань банки здійснили ще минулого року. Відтак, збільшення ставки податку, навіть ретроспективне, не має вплинути на стійкість системи. Принаймні, так вважають у регуляторі.

“Поточний стан банківської системи та попередні результати оцінки стійкості свідчать про спроможність банків активніше підтримати бюджет країни без загрози для макроекономічної та фінансової стабільності. Разова сплата підвищеного податку не завадить банками лишатися прибутковими надалі, виконувати нові вимоги до капіталу в межах імплементації в Україні стандартів Європейського Союзу та мати ресурс для кредитної підтримки економічного відновлення”, – повідомили у Нацбанку.

Водночас аналітики не виключають, що до кінця року банки все ще можуть збільшити свої резерви, аби використати цьогорічну прибутковість для підвищення своєї стійкості.

“Банкам задля того, щоб забезпечити довгострокову стійкість можливо доведеться більш прискіпливо підійти до оцінки якості своїх активів і, за потреби, збільшити відрахування в резерви за активами у четвертому кварталі 2023 року. Це може навіть призвести до того, що річний прибуток деяких банків буде меншим за той, що вони показали за 9 місяців цього року”, – вважає Паращій.

CARD

Якщо коротко, то банки виграли від політики високих ставок, яку НБУ запровадив на період війни для того, щоб стримати знецінення гривні. Крім цього, банки стали бенефіціарами минулорічної емісії гривні, яку центральний банк проводив для фінансування видатків бюджету.

Створені гривні, зрештою, осідали у банківській системі та перетворилися на надлишкову ліквідність, яку банки зберігали на депозитних сертифікатах. Внаслідок підвищення ставок НБУ, банки почали отримувати суттєві доходи просто за те, що мають ці надлишкові кошти.

За даними Нацбанку, у січні-жовтні цього року він перерахував банкам 73,5 млрд грн у вигляді процентів за депсертифікатами. За 9 місяців цього року українські банки прозвітували про прибуток у розмірі 110 млрд грн.

CARD

З надлишковою ліквідністю у банківській системі зіткнулася не лише України, але й чимало розвинених країн світу, які у розпал пандемії вдавалися до ультрам’якої монетарної політики. Наразі ж світ намагається побороти наслідки антикризових заходів трирічної давнини, підвищуючи процентні ставки. Це призводить до зростання прибутковості банків та фінансових компаній.

“Використання додаткового оподаткування окремих галузей у разі отримання ними надприбутків завдяки тимчасовим сприятливим економічним умовам (так звана “економічна рента”) є відносно поширеною світовою практикою, яку наразі в контексті банків уже запровадили або розглядають низка європейських країн, зокрема, Іспанія, Італія, країни Балтії“, – переконують у Нацбанку.

Зокрема, оподаткування надприбутків запровадили у Бельгії, де розташована штаб-квартира Euroclear. На рахунках останньої зберігаються заморожені активи російського Центробанку на сотні мільярдів доларів. Саме ці податки чи хоча б їхню частину Україна намагається отримати від партнерів вже зараз.

Однак фінансовий сектор – не єдиний, який генерує високі прибутки, тому представники банків закликають уряд та парламент застосувати принцип рівності платників податків та підвищувати навантаження і на інші галузі економіки.

“Є низка галузей, у яких є прибуток. Чому вся увага прикута лише до банків? Банки заробили цьогоріч, оскільки довірилися державі, купували ОВДП, а також тримали гроші на рахунках, щоб, як просив НБУ, “полегшити механізм грошової трансмісії”. Це все виявилося обманом”, – обурюється Гороховський.

Наприклад, у країнах ЄС податки на надприбутки застосовують ще й до енергетичного сектору, який виграв від минулорічного рекордного зростання цін на газ. В Україні ж про розширення галузей застосування податку на надприбуток поки що ніхто не говорить.

CARD

Хоча підвищення податків для банків загалом не несе значних ризиків для фінансової системи, воно може мати набагато глибші та більш довгострокові економічні наслідки. “Якщо це рішення безстрокове, то банки матимуть стимул і можливість шукати шляхи оптимізації прибутків”, – вважає Паращій.

Внаслідок реформ, проведених після 2014 року, банківський сектор став одним з найпрозоріших в Україні і наразі “пожинає плоди” такої прозорості, зазначає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

“Тому ми можемо стати свідками того, як окремі послуги (наприклад, кредитні) будуть надаватися банками через власні фінансові компанії, для яких ставка податку залишиться незмінною. І законодавцю буде важче пояснити, чому така послуга буде оподатковуватися по-різному для банку і для мікрофінансової організації, що кредитує під 1% на день”, – відзначає він.

Вища ставка податку на прибуток, яка запроваджується безстроково, потенційно може нашкодити планам держави приватизувати банки, якими вона володіє. Зокрема, вищий податок сприятиме більш скромним оцінкам інвесторами українських банків, вважають аналітики.

Крім цього, деякі банки та представники профільних асоціацій у розмові з ЕП натякали, що розглядають варіанти оскарження цього рішення, зокрема у Конституційному суді. Щоправда, вони про це воліють не говорити публічно, зважаючи на політичну чутливість даного питання.

Ще один потенційний наслідок вищого оподаткування стосується банківських продуктів. “Оскільки НБУ планово знижує облікову ставку і ліміти на розміщення в депозитних сертифікатах, банки будуть знижувати дохідність депозитів, щоб зберігати рівень відсоткової маржі”, – зазначають в “А-Банку”.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*