Skip to Content

Нічого особистого, лише цифри. Що буде із світовою економікою у 2024-му?

Be First!

Наприкінці 2022 року здавалося, що світ перебуває в умовах “ідеального шторму”: енергетична криза, дефіцит продовольства та зростання вартості життя, гонка озброєнь, проблеми з логістикою і звісно ж війна в Україні. Тоді здавалося, що 2023 рік не віщує нічого хорошого.

Проте схоже, що найгіршого сценарію, який на 2023 рік малювали провідні економісти, вдалося уникнути. Навіть рекордну за останні десятиліття інфляцію вдалося приборкати, не жертвуючи економічним зростанням. Принаймні поки що.

У 2024 році світ продовжуватиме штормити. Тінь рецесій в США та ЄС досі нависає над світовим фінансовим ринком. Інфляція хоч і припинила зростати, проте все ще залишається вищою за ті, що очікували в центробанках світу.

Кількість активних військових конфліктів у світі зростає, традиційні логістичні шляхи розриваються, а світовим демократія загрожує генеративний штучний інтелект.

Яким був цей рік для світової економіки?

Весь 2023 рік провідні центральні банки світу продовжували боротися з інфляцією. Її зумовили дуже щедра монетарна підтримка економік у період пандемії, а підсилили наслідки великої війни Росії проти України.

Зростання цін на продовольчі товари та енергоресурси змусило центральні банки усвідомити, що ця інфляційна криза не минеться так швидко, як вони очікували раніше.

Для боротьби з інфляцією провідні центробанки почали цикл підвищення своїх ставок. Зокрема, Федеральна резервна система (ФРС) США підвищила свої ключові ставки з близько 0% до 5,25-5,5% – найвищого рівня від 2007 року. Свої ставки з майже нульового рівня підвищили Європейський центральний банк (ЄЦБ) – до 4-4,75%, та Банк Англії – до 5,25%.

І ця політика виявилася успішною: пік інфляції вдалося пройти ще наприкінці 2022-го року. Проте центробанки не поспішають пом’якшувати свої політики, намагаючись впевнитися, що високі ціни більше не повернуться.

“Ми не думаємо, що настав час знижувати нашу пильність. Ми вважаємо, що ще є робота, яку потрібно зробити, зокрема за допомогою утримання ставок на високому рівні”, – заявила голова ЄЦБ Крістін Лагард після останнього у 2023 році засідання щодо монетарної політики.

Cвіт прямує до торгової війни, де кожен сам за себе. Кінець епохи глобалізації?

ЄЦБ, як і багато інших великих центробанків, все ще аналізує наслідки своїх попередніх кроків з приборкання інфляції. Адже, як правило, зростання ставок відбивається на економіці та цінах з певним часовим лагом. Тому навіть через півтора року після початку підвищення ставок регулятори не можуть впевнено сказати, чи зробили достатньо, щоб вгамувати зростання цін.

Водночас, політика високих ставок мала і непрямий вплив на ціни. Уповільнення економік не давало зростати цінам на нафту. Наприклад, вартість нафти Brent протягом року коливалася у межах 73-96 дол за барель. Попри намагання країн ОПЕК спровокувати зростання цін, зменшивши обсяги видобутку, цей рік “чорне золото” закінчує здешевленням на близько 10%.

Продовольчу кризу, яку у 2022-му спровокувала російська агресія, також вдалося подолати. Ціни на пшеницю цьогоріч знизилися на 20%. Частку України на ринку зернових вдалося замістити іншим великим експортерам, зокрема США та Росії. Свій внесок у стабілізацію цін вніс й український експорт – спочатку зерновим коридором, а потім новим морським коридором, який функціонує без участі Росії та третіх країн.

Ще один фактор, який впливав на сировинні ринки у 2023 році – мляве економічне відновлення Китаю, де на початку року завершилися жорсткі карантинні обмеження. Китай досі перебуває під впливом кризи у секторі нерухомості, через що споживає менше імпортної сировини, зокрема і сталі.

На відміну від сировинних ринків, для фондового ринку 2023-й був досить успішним. Попри здорожчання кредитування та очікування рецесії у США, ключові фондові індекси по обидва боки Атлантики продемонстрували помітне зростання.

Зростання фондових індексів відбувалося всупереч економічній логіці, адже разом зі підвищенням ставок, дорожчають і державні облігації, зокрема казначейські зобов’язання США. Цей інструмент є набагато безпечнішим активом, тому вищі дохідності за ним, як правило, призводить до відтоку коштів з ринку акцій.

Одним з факторів, який підживлював інтерес до акцій компаній був бурхливий розвиток генеративного штучного інтелекту (ШІ). Його вплив яскраво демонструє індекс NASDAQ, який відображає вартість технологічних компаній. Кожна тисяча доларів, вкладена в акції компаній з цього індексу на початку року могла б принести інвестору 540 дол прибутку (станом на 20 грудня).

“Війну виграють технології”. Як штучний інтелект допоможе перемогти у війні з РФ?

Попри те, що 2023-й рік був доволі успішним для фондового ринку, він встиг залишити неприємний слід на фінансовій системі. Зокрема, через різке зростання процентних ставок ледь не почалася банківська криза у США. Silicon Valley Bank та низка регіональних банківських установ зазнали збитків від переоцінки державних облігацій у своїх портфелях, через що у ситуацію довелося втручатися державі.

Відлуння банківської кризи було чути і на європейському континенті. Зокрема, збанкрутував один з найстаріших банківCredit Suisse. Аби не постраждали вкладники та репутація швейцарського банкінгу, Credit Suisse викупив його конкурент – банк UBS.

Рецесія замість інфляції?

Попередні два роки висока інфляція була найбільшою загрозою для економіки, проте її вдалося приборкати.

“Боротьба центробанків західних економік з інфляцією вже показує помітні результати. Економісти впевнені, що у 2024 році зростання споживчих цін наблизиться впритул до спільної цільової позначки – 2%”, – зазначає голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

Однак основним успіхом центробанків є навіть не те що зростання цін повернулось до звичних темпів, а те, що це вдалося зробити, не допустивши падіння економіки. І така тенденція, швидше за все, збережеться і наступного року.

Більшість економістів очікують, що темпи зростання світової економіки у 2024-му році будуть нижчими, ніж у попередні два десятиліття. Цьому сприятимуть не лише жорсткі монетарні умови на Заході, але й економічні потрясіння у Китаї, який був традиційним двигуном росту світового ВВП.

Попри позитивні прогнози, ризики рецесії економік партнерів України залишаються доволі високими. Зокрема, через те, що досі не проявилися усі ефекти агресивного підвищення ключових ставок центробанками, вважають аналітики Deutsche Bank.

Ця тінь рецесії ставить центральні банки у складне становище. З одного боку, на них тиснуть політики, бізнес та громадяни, аби світ не увійшов у нову економічну кризу. З іншого – центробанки бояться, що висока інфляція все ще може повернутися, якщо вони занадто швидко почнуть знижувати ставки. А це означатиме втрату довіри до монетарної політики та зниження її ефективності, вважає голова НБУ Андрій Пишний.

“Ми розуміємо, що це питання є актуальним не лише для України. Воно турбує більшість центральних банків світу. Кожен із нас усвідомлює ціну помилки, як і те, що повернення до високої інфляції генерує ризики розбалансування інфляційних очікувань, втрати довіри та повернення до ери високої інфляції”, – зазначив голова НБУ.

Хоча поки що економіки країн-партнерів України рухаються по траєкторії “м’якої посадки” (зниження інфляції та недопущення кризи), проте вони перебувають у доволі делікатній ситуації. Реалізація будь-якого ризику може порушити хиткий баланс та призвести до повернення інфляції або ж початку рецесії. Обидва наслідки вкрай небажані, особливо напередодні виборів.

За чим слідкувати?

Вибори – ключовий ризик для стабільності світової економіки в цілому, так і для економік країн-партнерів та підтримки України зокрема. У 2024 році у світі відбудеться близько 70 виборів, які охоплять країни з населенням у 4,2 мільярда людей, а загальна капіталізація фондових ринків цих країн становить 68% від світової. Чи не вперше в історії у виборах братимуть участь більше половини населення Землі.

Мабуть, найважливішими для світу будуть результати виборів у США. Відгомін передвиборчої кампанії у Штатах вже гостро на собі відчуває Україна. Виділення фінансування для підтримки країни в умовах війни з Росією стало заручником політичних торгів, а розв’язання цього питання, ймовірно, перенесеться вже на 2024-й рік.

Бюджет на третину порожній. Де уряд братиме кошти, якщо США та ЄС не допоможуть?

Важливими будуть результати виборів і на європейському континенті. Як показав досвід Нідерландів, радикальні сили отримують все більше підтримки виборців у Старому світі – як на тлі проблем з мігрантами, так і на тлі загального погіршення якості життя через високу інфляцію.

Розпочнуть 2024-й рік вибори на Тайвані. Вже 13 січня країна обиратиме нового президента. При цьому існує висока ймовірність, що комуністичний Китай спробує, щонайменше, втрутитися у цей процес, а щонайбільше – використати його для отримання контролю над островом.

Напередодні стало відомо, що під час зустрічі з президентом США Джо Байденом лідер КНР Сі Цзіньпінь заявив, що планує приєднати Тайвань до решти Китаю, щоправда, очікує зробити це мирним шляхом.

Загострення ситуації на Тайвані може дати новий поштовх до “холодної війни” між США та Китаєм. Загострення відносин між країнами прямо впливає на світову економіку: багато транснаціональних корпорацій шукають, куди перенести свої виробництва з КНР, щоб зменшити ризики потенційного запровадження санкцій США проти Піднебесної.

Також США намагаються обмежити доступ Китаю до передових технологій, зокрема у сфері ШІ. Проте отримання контролю Китаєм над Тайванем може радикально змінити позиції двох найбільших економік у цьому протистоянні, адже саме на цьому острові розташований найбільший виробник передових мікросхем – компанія TSMC.

Динамічний розвиток ШІ стане ще одним викликом демократії у світі в період виборів. Новітні технології дозволяють створювати високоякісні фейкові фото, аудіо та навіть відео, що відкриває абсолютно нові можливості для маніпулювання інформацією.

У 2024 році понад 2 мільярди людей проголосують. Уже зараз всі хвилюються через ШІ. Що відбувається?

Удосконалення ШІ здатне вдарити по соціальній стабільності у світі ще з одного боку. Нові інструменти на основі штучного інтелекту дозволяють суттєво спростити, а інколи навіть скоротити необхідність людського втручання. Потенційний вплив цих інструментів на ринок праці наразі оцінити досить складно.

Ще один важливий тренд, який матиме визначальний вплив на економіку наступного року – зміни клімату. 2023-й вже став одним з найтепліших в історії спостережень. Зміни кліматичних зон, безумовно, впливають на ефективність сільського господарства. Нетипова погода може призводити до погіршення врожайності, а відтак – кризових явищ на ринках продовольства, росту цін та нестабільності у країнах-імпортерах продуктів.

Зростання рівня світового океану та наслідки потужних метеорологічних катастроф вже призвели до виникнення кліматичного біженства. Кількість людей, які відчувають на собі реальні наслідки глобального потепління зростає з року в рік, а збитки, яких зміни клімату завдають економікам, вимірюються мільярдами доларів.

Для протидії глобальному потеплінню більшість розвинених країн ставить на “зелену” енергетику та промисловість. США та ЄС інвестують сотні мільярдів доларів у розбудову нової екологічно чистої інфраструктури, що стає додатковим стимулом для розвитку їхніх економік.

Разом з цим, “зелений” перехід ризикує радикально перерозподілити грошові потоки у світі, оскільки залежність від вуглеводнів в енергетиці поступово знижується, а роль рідкоземельних металів навпаки зростає.

Глобальне потепління має суттєвий вплив і на логістику. Зокрема, через зменшення кількості опадів у Центральній Америці під загрозою висихання опинився Панамський канал.

На тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та залучення до нього бойовиків з Ємену, яких підтримує Іран, під загрозою може опинитися ще одна важлива торговельна артерія – Суецький канал. Все більше логістичних компаній відмовляються везти товари транзитом через Червоне море, побоюючись обстрілів бойовиків.

Зростання кількості конфліктів по всьому світу – ще один тренд, який впливатиме на розвиток світової економіки. У 2023 році нові джерела воєнних конфліктів з’явилися в Африці на південь від Сахари, а також між Ізраїлем та Палестиною.

Потенційне загострення ситуації навколо Тайваню, напруження між Венесуелою та Гаяною та інші конфлікти відвертатимуть увагу світу від війни в Україні, роблячи залучення допомоги для протидії російській агресії дедалі складнішим завданням.

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*