Обшуки в MacPaw. Як типова для України земельна схема принесла проблеми айтівцям
15 лютого засновник однієї з найбільших IT-компаній України MacPaw Олександр Косован у Facebook написав, що до нього додому та в офіс компанії прийшли з обшуками правоохоронні органи.
На це обурено відреагували десятки бізнесменів, політиків та навіть віцепрем’єр Михайло Федоров. Косован входить до списку 50-ти найбагатших українців за версією Forbes. А програмами розробки MacPaw користуються 30 мільйонів власників техніки Apple у світі.
Однак чим більше подробиць справи ставало відомо, тим більше запитань виникало у громадськості.
Виявилось, що обшуки стосувалися діяльності не IT-компанії, а іншої юридичної особи. Справа стосується земельних ділянок, навколо яких відбувались сумнівні дії. На цих земельних ділянках було збудовано нерухомість з можливими порушеннями законодавства.
Інформаційні технології видобутку піску
В будинок Олександра Косована та офіс компанії MacPaw 15 лютого прийшли представники Спеціалізованої екологічної прокуратури, Головного слідчого управління національної поліції та оперативні працівники.
В Офісі Генерального прокурора потім пояснили, що вони були змушені провести обшуки, оскільки до цього не отримали документи на свій запит. Косован спростовує цю тезу і каже, що компанія надавала все, що запитували правоохоронці. Останніх цікавили документи на землю.
Впродовж 2016-2021 років ТОВ “Макпау Проперті Менеджмент”, що належить Олександру Косовану, отримала у власність шість земельних ділянок у мальовничій місцевості на Дніпрі – біля села Циблі на березі Канівського водосховища. Загальна площа ділянок – 22,5 га.
Косован планував побудувати тут базу відпочинку IT-Relax для команди й вже почав зводити перші об’єкти. На березі Дніпра з’явилися стаціонарна будівля, басейн просто неба та пляж.
Слідчі стверджують, що пляж з’явився шляхом “незаконного видобутку корисних копалин для створення штучного намиву”. Тим більше, що на території бази знаходиться землесосний снаряд для видобутку піску.
“Слідчі Нацполіції спільно з екоінспекцією провели огляд і з’ясували, що у такий спосіб без спеціального дозволу було збільшено берегову лінію на ділянці, де будується комплекс відпочинку”, – йдеться у повідомленні.
Експертиза встановила, що такими діями державі завдано збитків на 12,5 млн грн. Наразі незаконний видобуток піску – це єдине звинувачення, висунуте на адресу бізнесу Косована.
Проте правоохоронці продовжують досліджувати й інший аспект справи – незаконне заволодіння землями водного фонду, створення штучних гідроспоруд, будівництво в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища капітальних об’єктів.
Річ у тому, що згідно з Водним та Земельним кодексами, будувати на прибережній захисній смузі за межами міст можна тільки водні об’єкти (дамби, причали), спортивні та оздоровчі комплекси. Все інше – не ближче ніж за 100 метрів від берега. Крім того, на берегах водойм не можна розорювати землі та вести садівництво.
Французи оплатять будівництво мосту на безлюдний острів у Києві. Що там буде?
Ділянки, що знаходяться у власності ТОВ “Макпау Проперті Менеджмент” перебувають у водоохоронній зоні Дніпра та мають наступні цільові призначення: “для ведення особистого селянського господарства”, “для ведення підсобного сільського господарства”, “для індивідуального садівництва” та “для сінокосіння і випасання худоби”.
На висунуті звинувачення Косован відповідав, що намив піску відбувається для зміцнення берега, а прохід до берегової природоохоронної зони забезпечується.
“Щороку вода в цьому місці розмиває берег і забирає до двох метрів ґрунту. Ми укріпили берег ділянки для запобігання ерозії, і слідкуємо за тим, щоб слід людської діяльності був мінімальним для природи”, – заявив він.[BANNER2]
Як ліс став сільськогосподарською землею, а потім будівельним майданчиком
Перипетії в судах навколо земельних ділянок MacPaw на Київщині тривають з 2018 року. Мова йде не тільки про будівництво з можливими порушеннями, а й про використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.
За матеріалами слідства, ТОВ “Макпау Проперті Менеджмент” отримало у власність землі, які раніше належали державному підприємству “Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп”. І обліковувались вони як “землі лісового фонду”.
Київське обласне управління лісового та мисливського господарства не надавало погодження на вилучення та зміну цільового призначення цих земельних ділянок. Також управління не надавало погодження на виділення у довгострокове тимчасове користування згаданих ділянок.
Як ліси стали сільськогосподарськими угіддями і приватною власністю? За версією слідства, у 2013 році керівники Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, “Переяслав-Хмельницького агролісгоспу”, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства змовились з посадовцями Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації та ТОВ “Переяслав Фіш Клаб”.
Переяслав-Хмельницька РДА видала розпорядження про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення однієї із земельних ділянок на умовах оренди ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” для рибогосподарських потреб.
Парк розбрату. Як ДБР, КМДА та бізнесмен зчепилися за столичну землю
Держгеокадастр погодив проєкт землеустрою, змінив цільове призначення земельної ділянки та передав її в оренду на 49 років. Згідно із Земельним кодексом, на такі дії Держгеокадастр мав отримати дозвіл Кабінету міністрів.
Потім ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” продало землю ТОВ “Макпау Проперті Менеджмент”. За даними системи Youcontrol, “Переяслав Фіш Клаб” входить до девелоперської групи DEOL Partners, яка управляє готельним бізнесом братів Віталія та Володимира Кличків.
У 2019 році Верховний Суд визнав, що інша земельна ділянка DEOL Partners розміром 3 га на березі Дніпра у Циблях незаконно вибула з державної власності.
У 2018 році ДП “Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп” нібито проводив планове лісовпорядкування лісових масивів і виявив “невідомі забудови та паркани”. Оскільки у ДП не було інформації про зміну цільового призначення, вилучення, надання в оренду земель лісового фонду та відповідних звернень, ті звернулися до Національної поліції.
Чому “Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп” звернувся до Нацполіції із заявою, якщо у 2013 році сам погодив відчуження землі? З 2001 по 2015 рік ДП очолював Ігор Гайовий. Після цього керівниками агролісгоспу були четверо інших осіб, що змінювалися в середньому кожні два роки.
Цікаво, що в оборудках із земельними ділянками не брали участі чиновники Циблівської ОТГ, до якої формально належить територія бази відпочинку MacPaw. Вони зацікавилися, яким чином переданий нею 30 років тому ліс став сільськогосподарською землею і чому на такій землі ведеться будівництво.
У 2021 році працівники Циблівської ОТГ оглянули земельну ділянку загальною площею 11 га і встановили, що та використовується не за цільовим призначенням, а на березі Канівського водосховища знаходиться земснаряд для видобутку піску.
В судових матеріалах зазначається, що спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин у ТОВ “Макпау Проперті Менеджмент” відсутній.
ЕП надіслала запит Олександру Косовану з питанням про цільове призначення земельних ділянок, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала.[BANNER3]
Як працює “схема”
Виведення лісів з власності лісгоспів, необґрунтована зміна цільового призначення земельних ділянок та приватизація прибережно-захисних смуг – розповсюджені в Україні схеми із “ласими” шматками землі на березі водойм чи поруч з великими містами.
Наприклад, за допомогою таких схем забудовані значні частини Конча-Заспи, Козина, Ірпеня, Биківні та інших селищ під Києвом.
В чому суть схеми? Після 1991 року лісами України стали опікуватися новостворені державні або комунальні лісгоспи. Не на всі ділянки лісу розроблялися акти на землю, тому Міністерство екології не володіло повною інформацією про обсяги та межі лісів.
В якийсь момент на місцях розпорядники земель замовляли проведення землеустрою, щоб “ефективно використовувати ресурси громади”. Під час землеустрою землевпорядні організації “не помічали” ліс й інвентаризували окремі його ділянки як сільськогосподарські землі, ділянки для садівництва або будівництва.
Далі місцеві ради ухвалювали нові детальні плани території своїх населених пунктів, легалізуючи “перетворення” лісів на угіддя, ділянки під садівництво або забудову. Такі ділянки здавали в оренду або продавали приватним підприємцям, щоб поповнити місцевий бюджет. Нові власники могли забудувати землю або перепродати її іншим особам.
Учасниками таких корупційних оборудок були великі бізнесмени та відомі політики. Але далеко не кожен такий випадок став об’єктом розслідування правоохоронних органів.
За інформацією джерел ЕП серед забудовників котеджних містечок під Києвом, вирішення питання щодо виведення земель з сільськогосподарського обігу коштує від 1 тис дол за сотку.
У 2014-2015 роках шведська компанія IKEA вела перемовини із Київською міською державною адміністрацією про купівлю ділянки лісу розміром 50 га вздовж Бориспільського шосе, щоб вирубати дерева і побудувати магазин. Міська влада тоді не пішла на такий крок.
Війна спише. Як у Києві продовжують знищувати історичні будинки
Чому слідчі прийшли до айтівців, які стали покупцями вже “переоформленої” землі?
За словами Косована, обшуки пов’язані з бажанням чиновників заволодіти земельними ділянками для власних потреб.
В якій із компаній Косована проводили обшуки правоохоронці – в ТОВ “Макпау” (основний вид діяльності “комп’ютерне програмування”) чи в ТОВ “Макпау Проперті Менеджмент” (“надання в оренду чи експлуатація нерухомого майна”)? ЕП чекає на відповідь підприємця і опублікує її після отримання.
Чи варто було правоохоронцям навідуватися з обшуками до Косована і його компанії? Можливо, вони перевищили повноваження.
Цільове призначення земельної ділянки змінював продавець. За законом, ТОВ “Макпау Проперті Менеджмент” є добросовісним набувачем майна, а з питанням надання документів правоохоронці мали б звернутися в першу чергу до продавця.
В повідомленні Нацполіції та Офісу Генпрокурора не вказується про проведення обшуків у ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” та Переяслав-Хмельницькій РДА.
***
Скандал навколо MacPaw актуалізував дискусію щодо застарілості українського законодавства в частині Водного та Земельного кодексів. Економічні реалії та розвиток суспільства на роки випередили документи, написані на базі радянських нормативних актів.
Забудовник Ігор Ніконов в інтерв’ю ЕП скаржився, що в СРСР захисна 100-метрова смуга, відрахована від берега водойми, використовувалася для збереження річок, озер та морів від нітратних та фосфатних добрив, якими живили поля.
Народний депутат Дмитро Гурін на своїй сторінці в Facebook назвав заборону забудови берегів водойм “безглуздою совковою маячнею, на якій роками кормляться корупціонери всіх рівнів”. На його думку, заборону варто скасувати зі збереженням обов’язкового вільного доступу до узбережжя.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.