Skip to Content

Одеський будівельний феномен: STIKON здав 120 000 кв. м житла у 2023 році

Be First!

“Хто ви, військовослужбовець ЗСУ чи будівельник?” – на це запитання директору будівельної компанії “Стікон” Анатолію Рагуліну відповісти непросто.

Однак він точно знає, що в українських реаліях досвід військової служби і досвід цивільного будівництва доповнюють один одного. В умовах війни очолювана ним компанія “Стікон” продовжує вводити в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки, зводити фортифікаційні споруди, інвестувати в нові технології, відновлювати храми та будувати хоспіси.

Ми попросили Анатолія розповісти про природу цього будівельного феномена.

– Анатолію, ви являєте собою один із небагатьох унікальних прикладів, коли керівник великої компанії, у штаті якої працює близько 1000 осіб, пішов на фронт добровольцем. Як ви ухвалювали таке рішення?

– Якщо ви маєте на увазі, що в мене міг бути конфлікт двох відповідальностей – перед компанією і країною – то такого конфлікту не було.

Річ у тім, що поділ на фронт і тил штучний, одне не працює без іншого. Фахівець у будівельній галузі з великим досвідом завжди зможе знайти застосування своїм знанням і на війні, і в цивільному будівництві.

Я мав сам для себе зрозуміти, що таке сучасна війна і сучасна армія, щоб як громадянин, як професійний будівельник приносити максимальну користь своїй країні.

Тому ще в березні 2022 року я добровольцем пішов служити в ЗСУ, у підрозділ, який займається виявленням повітряних цілей противника. Весна та літо минулого року були для всіх дуже важкими, діяти доводилося швидко й ефективно, в умовах гострої нестачі часу та ресурсів.

Забезпечення й облаштування підрозділів доводилося організовувати, як то кажуть, з коліс. І тут якраз знадобився досвід у будівельній сфері. Наприклад, я запропонував для безпечного розміщення солдатів використовувати морські 20-футові контейнери.

Вони опускалися в 5-метрову яму, вириту будівельною технікою, а зверху – 2 шари бетонних перекриттів і 1,5 м ущільненого ґрунту. Звісно, намагалися будувати з дотриманням базових вимог до гідроізоляції, вентиляції.

Від прямого попадання ракети така конструкція, можливо, й не врятує. Але від снаряда, осколків, спеки та дощу точно захистить. Перші контейнери для таких укриттів я особисто возив з Одеси, а згодом командування оцінило ефективність цього рішення і поставило його на потік не лише в нашому, а й в інших підрозділах.

Лише в межах нашої бригади за таким принципом було змонтовано понад 150 контейнерів. Невелике містечко.

Анатолій Рагулін на одному з об’єктів компанії, вересень 2023

– Мені здається, що у воєнний час, за характером викликів, що стоять перед ним, будівельний бізнес більше схожий на війну…

– Воювати можна й потрібно по-різному. Головне – пам’ятати про відповідальність перед людьми, максимально використовуючи стратегічне мислення, виробничий досвід і виконавську дисципліну. Власне кажучи, це саме ті якості, які засновник нашої компанії Леонід Якович Крючков завжди ставив на перше місце.

“Стікон” довів, що це надійна компанія і у воєнний, і в мирний час. Прослуживши рік у ЗСУ, я повернувся до роботи в будівельній компанії. Але вже як керівник усіх підрозділів (до війни я був директором “Стікон Інжиніринг”).

Військовий досвід став тут дуже доречним, бо, крім власних об’єктів житлового будівництва, компанія “Стікон” виконує різні замовлення з будівництва фортифікаційних споруд. Звичайно, як і всім українцям, нам довелося адаптуватися до нових реалій.

Наприклад, працюючи одночасно і на фронт, і на тил, ми стали виробляти набагато більше монолітних каркасів, які у нас традиційно високої якості. Звісно, як і всі без винятку забудовники в Одесі та загалом по Україні, ми зіткнулися з викликами, з якими раніше не мали справи.

Це і розрив звичних логістичних ланцюжків унаслідок блокади портів. І подорожчання матеріалів. І відтік робочої сили. Однак шок перших місяців минув дуже швидко.

Неабиякою мірою цьому допомогли поради Леоніда Яковича, який пройшов непросту школу життя і долав чимало кризових ситуацій. Ми в “Стіконі” не піддалися паніці, а розробили та здійснили операційний антикризовий план, що дав змогу компанії продовжувати будувати, зберегти фінансову стійкість, робочі місця та людський ресурс.

Які підсумки цих управлінських зусиль? Якщо, скажімо, порівнювати поточні показники з довоєнними.

– Протягом 3-4 місяців “Стікон” оптимізував бізнес-процеси, зробивши першочергову ставку на об’єкти, які на початок війни були вже завершені на 70-80%. У той час як багато будівельних компаній заморожували проєкти, ми вже з березня 2022 року продовжили планову роботу на всіх без винятку будівельних майданчиках.

У результаті в 2023 році ми маємо в Одесі цілих три введених в експлуатацію об’єкти загальною площею 116 677 кв. м. Це житлові секції ЖК Modern, ЖК Real Парк і ЖК “Прохорівський квартал”. Ці будинки й квартири цілком реальні – будь-хто може прийти і переконатися в їхній наявності, пройтися поверхами, помацати кожну цеглину.

Причому ми змогли це зробити в Одесі, де ринок лихоманило, мабуть, сильніше, ніж в інших містах України. Звичайно, люди стали потроху адаптуватися до війни, вчитися жити і працювати в нових непростих реаліях.

Починаючи з другого кварталу 2022 року обсяг продажів почав зростати. Хоча про вихід на довоєнний рівень попиту говорити не доводиться. У середньому по Україні обсяг продажів житла становить зараз приблизно 13% від довоєнного. Люди справедливо побоюються, що їхні будинки можуть потрапити під ракетні обстріли, проте життя й потребу в житлі ніхто не скасовував.

А зруйнований внаслідок російської агресії житловий фонд на південному сході країни потрібно буде чимось компенсувати в інших місцях. Війна рано чи пізно закінчиться, а Одеса входить до числа 5 мегаполісів, де очікується найбільше післявоєнне зростання вартості купівлі та оренди нерухомості.

Мені здається, що наші люди вже починають це потрошку усвідомлювати.

Бо у першому півріччі 2023 року в Одесі понад 80% проданого на первинному ринку житла – це вже здані в експлуатацію або близькі до здачі житлові комплекси. І частка продажів “Стікона” в цьому обсязі в різні квартали коливається від 15% до 30%.

Це серйозні результати. Напевно, непросто витримувати конкуренцію на ринку, що різко скоротився?

І мирний, і воєнний час показав, що нам довіряють одесити та інвестори з інших регіонів. Чому у нас виходить незважаючи ні на що? Бо від початку компанія “Стикон” будувалася Леонідом Крючковим зі ставкою на виробництво.

Подумайте лише: компанія успішно працює в Одесі з 1967 року!

Спершу це було невелике РБУ-7, а після утворення України на його базі народилася компанія “Стікон”, яка почала новий напрямок – житлове будівництво.

Тільки за останні 15 років в експлуатацію введено понад 69 будівель загальною площею понад 2,5 млн кв. м. Жодного замороженого об’єкта. Скільки всього за цей час сталося! І зміна економічних моделей, і посилення, і послаблення, і кризи, і революції, і війни…

Довгі роки фірма росла та розвивалася в найнеймовірніших конкурентних середовищах і кризах. “Стікон” – одна з чотирьох компаній, які першими отримали будівельну ліцензію в незалежній Україні. 56 років “Стікон” створює вигляд рідного міста, змінюючись разом з Одесою, Україною та навколишнім світом.

До речі, змінювався і сам Леонід Якович, і його роль у компанії. Ще до війни він зосередився на стратегічному, а не на оперативному управлінні – з 2019 року в компанії створено наглядову раду, головою якої він є.

Для тих, кому складно зрозуміти, як в цьому випадку здійснюється керування, уявімо, що “Стикон” – це держава. Я, як директор, є виконавчою владою, свого роду прем’єр-міністром у цій державі, а законодавча влада належить парламенту – наглядовій раді.

Анатолій Рагулін на одному з об’єктів компанії, вересні 2023

Анатолій Рагулін під час служби у ЗСУ, травень 2022

Як ви знаходите з Леонідом Крючковим спільну мову? Не заважає різниця у віці, в досвіді, в якихось підходах?

Мені 41 рік, я закінчив Одеську державну академію будівництва та архітектури. Будівництво – моє покликання. Пройшов шлях від майстра дільниці до керуючого директора однієї з найстаріших компаній України.

Багато років працював у сфері капітального будівництва в органах місцевого самоврядування. У мене є з чим порівнювати – я бачив різних керівників, різні компанії, різних власників…

Сьогодні я пишаюся тим, що є частиною унікальної будівельної традиції під назвою “Стикон”. Ми з Леонідом Яковичем говоримо однією професійною мовою. Я впевнений, що саме закладена ним традиція, здоровий консерватизм, вбудований у ДНК компанії, допоміг нам у перші місяці війни не запанікувати, не розгубитися, уникнути необачних рішень щодо зупинки будівництва.

І хоча Леонід Якович як голова наглядової ради не бере участь у прямому оперативному управлінні, він тримає руку на пульсі компанії, а його девіз “Надійність і довіра” є основою корпоративної культури “Стікона”.

Ми добре розуміємо один одного, тому що обидва не любимо паніки, безглуздих революцій, непродуманих рішень і метань з боку в бік. Навіть якщо бізнес-модель потребує трансформації, вона має бути здійснена еволюційним шляхом.

Ми насправді постійно коригуємо нашу стратегію, підлаштовуємо її під виклики часу – в умовах війни інакше не можна. Наприклад, останнє таке коригування відбулося на засіданні наглядової ради в серпні цього року. В умовах війни та нестійкої економіки ми поставили перед собою важку, але, як показала практика, здійсненну мету – стабільність.

Ми хочемо, аби саме це слово першим спадало на думку нашим співробітникам, інвесторам та партнерам, коли вони думають про компанію “Стікон”.

– Відкрийте секрет, які ваші найближчі плани? Чим “Стікон” збирається завершити 2024 рік?

Ми ніколи не відмовляємося від наших зобов’язань і планів, а шукаємо можливість їх реалізувати. Тому інвестуємо в основні засоби виробництва, навіть попри війну. Зокрема, у 2023 році ми розпочинаємо планове оновлення технічного парку. Воно відбуватиметься у три етапи.

Перший – модернізація автомобільної техніки. Другий – оновлення кранового господарства. Третій – придбання додаткової та освоєння нової для нас, але дуже ефективної спецтехніки: автобетонних насосів із довгою стрілою, спеціальних фронтальних навантажувачів тощо. Перший етап ми практично завершили.

Нещодавно придбали партію автомобілів німецької фірми MAN. Як стандарт малої пасажирської та вантажної автомобільної техніки цього року нами було затверджено Volkswagen Crafter вантажопідйомністю до 5 тонн. Уже закуплено 5 таких фургонів різних модифікацій.

Підвищення технічного й технологічного рівня компанія здійснює за рахунок власних коштів. Звісно, всі ці інвестиції чітке стратегічне обґрунтування.

В цілому, загальний доробок проєктів житлової та нежитлової нерухомості на найближчий період становить близько 290 289,7 м2. Але ми на цьому не зупиняємося. Фахівці компанії постійно перебувають у пошуку нових земельних ділянок для будівництва житлових і комерційних проєктів.

На сьогоднішній день “Стікон” зводить такі об’єкти:

  • ЖК MODERN 2
  • ЖК “Прохорівський квартал” 3
  • ЖК “Прохорівський квартал” 4
  • ЖК “Прохорівський квартал” 5
  • ЖК Real Park 5
  • ЖК Real Park 6
  • ЖК Real Park 7
  • Шестирівневий паркінг комплексу “Олімпійський”

Уже у 2024-2025 році компанія планує до здачі 156 487,3 м2.

Також серед планів на 2024 рік – подальша модернізація палебійної дільниці, яка вже відновила роботу, виконуючи зовнішні замовлення в інших регіонах України.

Ну і, звісно, буде продовжено роботи з відновлення постраждалого від вибуху Спасо-Преображенського собору та завершення реконструкціі хоспісу в селі Маринівка Біляївського району Одеської області.

– Можна докладніше розповісти, як триває відновлення храму?

– У компанії “Стікон” за її довгу і славну історію є навіть не одна, а кілька “візитних карток”. Це і Воронцовський маяк, і реставрація фундаменту одеського Оперного театру…

Компанія зробила відчутний внесок у формування архітектурного вигляду нашого міста. Але, мабуть, головним символом ціннісної основи компанії та визнанням любові до Одеси є Спасо-Преображенський собор. Він був побудований з нуля “Стіконом” на кошти, пожертвувані самими одеситами – бізнесменами і звичайними громадянами.

Із 32 мільйонів, витрачених на будівництво, не було жодної бюджетної копійки. У квітні 2000 року було закладено перший камінь у фундамент дзвіниці. Леонід Якович Крючков керував його будівництвом з особливим натхненням і відповідальністю – адже це був по-справжньому народний храм.

Колись на цьому місці протягом ста років уже стояла церква, підірвана більшовиками 1937 року. Здавалося, що, відроджуючи Спасо-Преображенський собор, ми долаємо наше страшне минуле, повертаємося до витоків нашої духовності та культури.

Ніхто не міг подумати, що вночі 23 липня 2023 року історія повториться і нащадки більшовицьких варварів завдадуть по собору ракетного удару. У компанії “Стікон” ставлення до цього храму, як до дитини – скільки б разів дитя не хворіло, мати завжди буде його рятувати.

Тому наші будівельники були в соборі наступного ранку після вибуху. Сьогодні, за погодженням з єпархією, ведуться найбільш критичні протиаварійні роботи: демонтаж аварійних ділянок стін і металоконструкцій, посилення однієї з несучих стін, яку було пошкоджено, виконання кладки та закриття тимчасовою покрівлею.

Роботи з повної реставрації в рамках договору не передбачені.

Незважаючи на війну і пов’язані з нею ризики, ми не перестаємо будувати нове і в міру сил та можливостей відновлювати зруйноване. Ідей та енергії у нас вистачить ще на десятки проєктів! Тому компанія “Стікон” дивиться у майбутнє з оптимізмом і вірою в Україну.

Дякую за бесіду.

Бесіду вів Влад Рижков.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*