Skip to Content

“Перетворюють офіси на автономні фортеці” – співзасновник GigaCloud Антон Хвастунов розповів, що таке план стійкості бізнесу

“Перетворюють офіси на автономні фортеці” – співзасновник GigaCloud Антон Хвастунов розповів, що таке план стійкості бізнесу

Be First!

– Минулої осені після початку масованих російських атак на українську енергосистему вся країна відчула на собі, як це “бути не в мережі”, зокрема й бізнес. На вашу думку, чи можливе повторення минулорічного сценарію?

– Виходячи з того, що нас всі готують та попереджають, і ми всі вже чули про ризики зимових ударів, про них не раз наголошувала перша особи країни – президент, готуватися потрібно. До таких ризиків потрібно бути готовими абсолютно всім підприємствам, а не лише підприємствам енергетики, мереж, інфраструктурним компаніям.

Антон Хвастунов. Дата-центр GigaCenter

Ми – підприємство, яке обслуговує інфраструктуру в різних її форматах. Працюємо з передачею даних. Як інфраструктура, яка будує великі сховища, як-от дата-центри, захищаємо і віртуалізуємо хмарне середовище, займаємось кібербезпекою.

І ми на своєму шляху бачили різні етапи взагалі трансформації майндсету людей щодо того, що відбувалося у період блекаутів минулого року, і до чого призводила історія блекаутів.

От перший етап – початок війни – всі кудись біжать. У перші тижні війни почався хаотичний рух у сфері зберігання даних в Україні. Всім клієнтам було потрібно кудись вивезти інфраструктуру – або на захід України або за кордон.

Другий етап – стабілізація ситуації навколо Києва – всі дещо вирівнялися, видихнули десь за 2-4 тижні після початку. Почався свідомий рух клієнтів до хмар. Тобто з дата-центрів клієнти почали рухатися в хмари локальні, приватні, публічні, зарубіжні в резервування.

Третій етап – переїзд у гіперскейлери. До кінця весни-початку літа 2022 року деякі клієнти, які виїжджали за кордон, опинилися в хмарах гіперскейлерів. Причина – навесні 2022 року Microsoft(Azure), Amazon оголосили про те, що вони надають для українських клієнтів безплатний період на розміщення.

Четвертий етап – обстріли інфраструктури. Коли восени 2022 року почалися обстріли інфраструктури, всі зрозуміли, що зберігати надалі сервер “під столом” – не дуже гарна ідея.

Хмарний оператор обслуговує обладнання

Спалах попиту на “хмари” ми помітили саме після російських обстрілів інфраструктури. Наприклад, у листопаді 2022 року в хмари переїхали двічі більше нових клієнтів, ніж одразу після початку війни.

Навіть найбільші скептики серед малого бізнесу переймали досвід великих компаній та переходили у “хмару”, щоб продовжувати бізнес-процеси, не втрачати свою продуктивність та надалі бути прибутковими чи принаймні залишатися живими.

Але ми готові зараз набагато краще, ніж захищені на лютий 2022 року. Наші енергетики, IT-спеціалісти та рядові співробітники вже мають досвід, як зробити таку складну роботу. Також Україна краще захищена засобами ППО. Великий бізнес перетворює свої офіси на автономні фортеці. Стандартний набір: генератори, кілька каналів резервного інтернету, запаси їжі, технічної та питної води.

– Чим загрожує блекаут для різноманітних бізнесів?

– Розглядати збитки від блекауту різних видів бізнесу окремо немає сенсу, оскільки блекаут негативно впливає на всю економіку. Це відбивається на будь-якому бізнесі. Всі, навіть ті найзарезервованіші, все одно несуть видатки на підготовку. А це значить, що вони частково забирають те, що призначалось на розвиток бізнесу, для того, щоб просто витримати напругу.

Інша річ – наскільки кожен бізнес готовий витримати та відновитися після такої шкоди. Ось для цього ми для своїх клієнтів і для себе самих наголошуємо на розробці плану стійкості (BCP-плану).

– Як український бізнес пережив минулий блекаут?

– За словами міністра енергетики Германа Галущенка, від 10 жовтня 2022 року збитки української енергосистеми від російських обстрілів обчислюються мільярдами доларів.

За даними Європейської бізнес асоціації (EBA), нестабільність електропостачання протягом останніх двох місяців змусила дві третини компаній (66%) змінити графік роботи,  40% – зменшити обсяги виробництва чи надання послуг, 12% – закрити частину офісів/відділень/торгових точок, по 9% призупинили роботу або законсервували частину приміщень.

Також у ЕВА також розповіли, як бізнес долає перебої з електрикою:

бізнесів встановлюють генератори або інші ДБЖ

використовують альтернативні джерела зв’язку та інтернету

переносять дані у хмару

проводять заходи з кібербезпеки.

Звісно, такі заходи влітають бізнесу в копієчку – витрати на переобладнання для роботи в умовах блекауту складають від 50 до 200 тисяч доларів.

Після масованої атаки наприкінці листопада зупинилися навіть гіганти із безперервним циклом виробництва. Зокрема, підприємства металургії взагалі не працювали кілька днів, а аварійне відключення електроенергії на багатьох з них призвели до зупинки доменних печей, які важко запустити. 

– Про підготовку домогосподарств говорять на кожному кроці, зокрема представники державної влади, місцевих адміністрацій та комунальники. Це запас генераторами, паливом, альтернативними джерелами енергії, павербанками тощо. Як підготуватися бізнесу?

– На мою думку, перше завдання в компанії на час блекауту – забезпечити
безперебійний інтернет. 

Наразі існує три способи, як це можна зробити. Перший – провести оптоволокно до будівлі, яка забезпечена дизель-генератором. При вимкненні електроенергії телеком-оператори, які використовують PON-технологію, продовжують надавати інтернет. Активне обладнання провайдера завжди під’єднане до резервного живлення на випадок відсутності електроенергії.

Якщо для продовження роботи нам необхідна лише наявність інтернету, а в приміщенні офісу немає генератора, можна протягнути пряме оптоволокно між офісами бізнесу (якщо підприємство працює в декількох приміщеннях). У такому випадку клієнту залишається забезпечити живлення активному обладнанню в офісі (роутеру та медіаконвертеру). Ця проблема вирішується завдяки акумуляторній батареї або блоку безперебійного живлення з акумулятором.

Другий варіант – “протягнути” оптоволокно безпосередньо в офісне приміщення, в якому відсутній дизель-генератор. Оскільки все активне обладнання провайдера підключене до резервного живлення, інтернет буде працювати навіть під час відключень. 

І третій варіант – супутниковий інтернет. Але є й мінуси – висока вартість та низька швидкість.

Співзасновники GigaCloud Антон Хвастунов та Назарій Курочко. Установка Старлінків у місцях розташування критично важливого обладнання

Окрім цього, ми для своїх клієнтів і для самих себе робимо акцент на розробленні Business Continuity Plan (BCP). Взагалі в ІТ-світі і в великих корпораціях це поняття є нероздільною стратегією діджиталізації.

BCP – це план, який описує, що буде, якщо… А також дає тобі безліч сценаріїв, які ви повинні якнайкраще пропрацювати.

Є компанії, які без війни і коронавірусу постійно пророблюють такі речі, як disaster recovery plan (план аварійного відновлення всіх ІТ-систем після катастрофи) та відпрацьовують різні сценарії, що можуть статись.

Без такого плану бізнес ризикує піти у простій, який обчислюється за формулою:простій за годину = обсяг прибутку за рік : 365 днів : 24 години

– Як GigaCloud складав свій план стійкості бізнесу? У скільки він обійшовся, та чи були факапи?

– GigaCloud є частиною GigaGroup, у якій працює понад 200 фахівців, а нашими сервісами користуються більш як 2,5 тис компаній-клієнтів. Тому ще наприкінці 2021 року почали готувати команду, бізнес та інфраструктуру до найгіршого сценарію. Все це виклали у нашому BCP-плані. І я вважаю, що кожен бізнес сьогодні обов’язково повинен мати та постійно адаптувати цей документ. І важлива його складова – безперебійність роботи IT-інфраструктури.

Загалом забезпечення безперебійності IT-інфраструктури на будь-який форс-мажор та реалізація BCP-плану коштувало нам:

  • більш як 4 місяці у часі на підготовку;
  • понад 5 мільйонів гривень. 

Ці суми та терміни вийшли такими через нашу специфіку бізнесу. У кожного вони будуть різними, і багато з чого вам не потрібно. Бо ми критична інфраструктура, в нас підвищені вимоги для захисту. Ми не можемо зупинятися ні на хвилину, бо сервісами на основі наших послуг щодня користуються понад 20 мільйонів людей.

Переважно кошти пішли на резервування IT-інфраструктури, релокацію співробітників, забезпечення команди засобами першої необхідності, зв’язку тощо. Найдорожчими статтями для нас стали закупка додаткових дизель-генераторів, супутникових телефонів, старлінків, ліцензій на модернізації наших сервісів захисту.

Також у ВСР-плані є такі завдання: організація складів з обладнання для резервування IT-інфраструктури, зменшення матеріальної шкоди компанії, забезпечення додатковим обладнанням для резервування IT-інфраструктури та зв’язком, забезпечення захисту периметра дата-центру, офісів та охорона в надзвичайних ситуаціях, забезпечення співробітників автомобільною технікою, медикаментами та місцями проживання, бекапи критичних систем в місцях де зменшений ризик, пропрацювання різних шляхів маршрутизації даних при виведенні з ладу конкретних магістральних вузлів.

Особливу увагу у плані приділили забезпеченню життя співробітників та допомоги їм у разі необхідності, знаходженню втрачених людей плану пожежогасіння, проведенню тренінгів з тактичної медицини та вогневої підготовки.

У межах плану компанія була готова на 100%, проте в реальності наша група компаній була готова на 80%. Ще на 20% припали форс-мажори.

Тобто, як би ви детально не планували BCP-план, факапи будуть.

– З якими факапами ви зіткнулись?

Перший – з релокацією обладнання. З початком війни ми почали займатися релокацією нашого обладнання у Львів. Маршрути, часи виїзду – все це було погоджено. Проте ми не врахували людський фактор. Більшість співробітників, які мали перевозити обладнання, релокувалися або були на межі окупації. Також вивозити обладнання треба було через небезпечні ділянки, тому в реаліях не кожен погоджувався сісти за кермо.

Релокейт обладнання

Тому ми оперативно почали вирішувати це питання з наявними ресурсами. Тож за кермо частини машин сіли наші співробітники. І тут нам дуже допомогли наші партнери – компанія Uklon. Вони виділили для нас водіїв з бусами, ми зі свого боку призначили відповідальних спеціалістів за обладнання та розпочали релокацію.

Факап №2 – не всі договірні зобов’язання виконуються в умовах війни.

Ми в компанії мали постачальника палива для дизель-генераторів дата-центру згiдно з договором SLA (service-level agreement – угода про рівень послуг), проте в умовах війни постачання надавалися не в повному обсязі. До цього факапу ми були підготовлені. У дизелях ми маємо власні запаси, що дозволяють дата-центру пропрацювати ще 72 години без електроенергії.

Додатково ми проплатили наперед закупівлю палива з конкретною АЗС. За цією домовленістю в будь-який момент дня або ночі ми могли подзвонити, і за нашим запитом постачальник доставив би необхідний об’єм палива. Так сталося після першого масованого ракетного обстрілу та блекауту. Після зникнення електроенергії вже за годину машина з додатковим паливом їхала до дата-центру.

Проте, незважаючи на факапи, рівень SLA перед клієнтами було виконано.

– Які рекомендації щодо BCP ви можете дати бізнесам, як підготуватись до блекаутів цьогоріч?

– Будь-який план безперебійності бізнесу необхідно постійно аналізувати, оновлювати та модернізувати. Проте перейдемо до порад.

Основа BCP-плану компанії:

  • безпека співробітників;
  • цілодобовий зв’язок – тобто доступ до інтернету;
  • безперебійна робота інфраструктури – обладнання та сервісів, зокрема, завдяки міграції в хмару.

– Розкажіть про цікаві кейси, як українські бізнеси мігрували в хмару?

– Насправді дуже багато було неймовірно крутих кейсів. Дуже класно спрацювали і наша команда, і команди клієнтів, і партнерів, і захисників кіберпростору.

Один із таких кейсів – проєкт компанії AFINA Group, офіс якої розташований у Дніпрі. Зважаючи на часті обстріли, компанія шукала варіанти для збереження інфраструктури та забезпечення безперебійності роботи бізнесу.

Компанія мала, скажімо, намітки планування, але з цього нічого не було реалізовано до початку великої війни. Компанія спланувала повністю переїхати на захід України, на один з майданчиків нашої компанії Giga Cloud, але не встигла до початку вторгнення.

Потім основним рішенням було перенесення основних сервісів компанії в публічну хмару на базі платформи нашої віртуалізації, розташованої на технічному майданчику у Львові. Також був наданий сервіс для резервного копіювання BaaS (Backup as a Service). Є інший проєкт, який для мене просто показовий, – наша співпраця з компанією Kernel.

Наприкінці розмови Антон Хвастунов додає: найголовніше завдання сучасного роботодавця – створити середовище, яке підтримує життя працівників як у робочому процесі, так і за його межами. Адже найбільша цінність будь-якої компанії – її команда.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*