Попри більшу продуктивність роботи вдома ІТ-компанії повертають фахівців в офіси. Що відбувається?
Пандемія коронавірусу спричинила структурні зміни в більшості професій, змусивши мільйони фахівців адаптуватись до формату віддаленої роботи.
Через три роки великі технологічні компанії починають змінювати своє ставлення до роботи з дому. Останнім часом в медіа все частіше зʼявляються новини про e-mail розсилки керівництва ІТ-компанії щодо необхідності працівникам принаймні кілька днів на тиждень працювати з офісу.
А інформація про те, що Zoom – компанія, яка власне і здобула собі ім’я завдяки віддаленій роботі, тепер не дозволяє багатьом своїм співробітникам працювати з дому, взагалі виглядає сюрреалістично.
І навіть попри те, що показники продуктивності людей, які працювали віддалено, набагато вищі за їхніх колег в офісі, менеджмент компаній все одно налаштований рішуче. Хто не готовий змиритись з новими правилами може шукати нову роботу.
Та як би, на перший погляд, однозначно не виглядала ця проблема, зерно істини в бажані повернути працівників назад в офіс все ж таки є, особливо для молодих спеціалістів.
Усі мають повернутися
У ІТ-сфері налаштувати ремоут (Remote desktop protocol або протокол віддаленого робочого стола) під час пандемії не викликало жодних труднощів. Відтак поява дистанційної роботи дозволила більше не згадувати про таке явище як робота в офісі, і сконцентруватись на вироблені нових звичок для балансування між виконанням завдань та особистим життям.
Початок великої війни між Росією та Україною став для світової ІТ-індустрії завершенням періоду активного зростання. Починаючи з другої половини 2022 року технологічні гіганти, такі як Google, Microsoft чи Facebook перейшли до масштабного скорочення персоналу.
В умовах зменшення прибутків ІТ-компанії стали все більш прискіпливими до тих працівників, які не потрапили під скорочення. Менеджмент компаній почав частіше наголошувати, що робота з дому призводить до падіння ефективності.
Світові техногіганти продовжують масово звільняти людей. Що чекає на ІТ-фахівців з України?
Одним з перших, хто досить жорстко висловився про неефективність віддаленої роботи був Ілон Маск. У мережі навіть зʼявився скриншот листа, де один з найбагатших підприємців світу вимагає від старшого менеджменту Tesla проводити в офісі мінімум 40 годин на тиждень (п’ять восьмигодинних робочих днів).
На запитання у Х (колишній Twitter) щодо достовірності листа Маск написав: “Вони (співробітники Tesla, які оберуть роботу з дому – ЕП) повинні удавати, що працюють в іншому місці”. Іншими словами: “Ти або працюєш в офісі, або шукаєш нову роботу”.
Ще рік тому американська корпорація Microsoft, в якій працюють 124 тис людей, опублікувала дослідження, яке показало, що 85% її керівників стикаються з труднощами у відстеженні продуктивності працівників, які поєднують роботу з дому та офісу. Через це половина менеджменту сильно сумнівається щодо реальної продуктивності своїх підлеглих попри хороші показники.
У Microsoft навіть назвали таке явище “параноєю продуктивності”. Це коли керівники побоюються, що підлеглі не достатньо працюють, навіть попри велику кількість зустрічей, відпрацьованих годин та покращених показників.
Традиціоналісти – саме так називають керівників, які поділяють підходи Маска, що поставив своїх підлеглих перед вибором повернутись до офісу чи змінити роботу. Цікаво, що такий скептицизм щодо ефективності віддаленої роботи, згідно з опитуванням Future Forum, переважно притаманний керівникам, чий вік більший за 50 років. Молодші ж керівники краще ставляться до віддаленої роботи.
Як тобі таке, Twitter? Що витворяє Ілон Маск із соціальною мережею
Однак скільки б молодих та прогресивних керівників не було в ІТ-сфері, вже у першій половині 2023 року тенденція з повернення працівників до офісів ставала все більш очевидною.
Стратегія більшості ІТ-компанії спрямована на поетапне повернення працівників в офіси. У червні цього року Meta оголосила, що її співробітники з 5 вересня мають ходити на роботу мінімум три дні на тиждень. Це при тому, що ще пів року назад компанія заявляла про підтримку “культури віддаленої роботи”.
Крім того, Meta у своїх внутрішніх розпорядженнях заборонила менеджерам розміщувати вакансії з можливістю віддаленої роботи.
До аналогічного формату з триденним робочим графіком в офісі перейшла компанія Apple. Ба більше, її керівництво здійснюватиме ретельний моніторинг, щоб кожен зі співробітників дотримувався цього правила.
Аргументи роботодавців
Аргументи керівників компаній досить часто не відповідають реальним фактам. Їхні доводи спрямовані на речі, які важко виміряти в абсолютних числах. У результаті ми маємо цілу низку досліджень, які підтверджують зворотне – ремоут позитивно впливає на продуктивність праці.
Заміри ефективності роботи з дому під час пандемії проводились неодноразово. Так, дослідження, в якому використовувалося програмне забезпечення для моніторингу співробітників, показало, що перехід на віддалену роботу призвів до збільшення продуктивності на 5%.
Натомість, цифри щодо офлайн працівників виглядають невтішними. Загалом співробітники в офісі працюють здебільшого до 39% часу. Весь інший час вони витрачають на купівлю речей в інтернеті, перевірку соціальних мереж, або навіть пошук нової роботи.
“Людей, яких мотивують тільки гроші, чекає розчарування”. Співвласник ІТ-школи про навчання, зарплати і працевлаштування на ринку
Тоді чому для компаній важливо, щоб вони повернулися до роботи в офіси? Здебільшого це ірраціональні пояснення. Досить часто керівництво оцінює підлеглих на основі facetime. Тобто, коли бачать як людина приходить зранку та йдете пізно ввечері, то з великою ймовірністю її оцінять як більш продуктивного.
Проте для ІТ-компаній існує також і низка інших факторів, зокрема корпоративна культура та ідентичність, відчуття згуртованості, наставництво та навчання.
Усі ці категорії дуже важко виміряти оскільки всі вони складаються, зокрема з емоційних елементів. Тож іноді трапляються дні, коли чашка кави з колегою на обід може більше допомогти в реалізації проєкту, ніж день наполегливої праці. Більше того ефект від живого спілкування віч-на-віч сильно відрізняється від будь-якого онлайн дзвінка.
Аргументи працівників
Як не дивно, але диференціація між прихильниками та противниками віддаленої роботи найчастіше залежить від двох критеріїв: вік та досвід співробітника. Чому вік та досвід важливі? По-перше, більшість молодих фахівців, які тільки починають працювати в компанії, мають величезну кількість питань щодо своєї роботи.
Відповідно, працюючи з дому, процес комунікації з керівником відбувається набагато довше, ніж безпосередньо в офісі. З подібною проблемою зіштовхнулася 28-річна Еріка Беккер. “Коли я тільки починала працювати в Verkada (займається розробкою хмарних та операційних систем безпеки будівель – ЕП), я щонайменше 10-разів на день зверталась до свого боса із запитаннями”, – згадує Беккер.
Тепер коли Беккер щодня разом зі своїми колегами відвідує офіс у Сан-Матео, штат Каліфорнія, вона по-новому відкрила для себе переваги офлайн роботи.
Її приклад також підтверджує дослідження економістів Федерального резервного банку Нью-Йорка, Університету Айови та Гарварду. Згідно з його результатами, яке базується на дослідженні інженерів у великих технологічних компаніях, дистанційна робота підвищує продуктивність старших інженерів.
А от молоді спеціалісти отримують набагато менше зворотного зв’язку, коли працюють з дому, що часто впливає на те, скільки вони залишатимуться в компанії. Комунікації, налагодження живого контакту для багатьох молодих спеціалістів є основним критерієм при виборі роботи.
Умови диктують компанії: як війна перевернула ринок праці в ІТ-сфері
Для категорії старших фахівців повернення роботи в офлайн формат має більше мінусів, аніж плюсів. Річ у тім, що айтівці, які ще до пандемії змогли освоїтись в команді та досягти карʼєрного зростання, менше потребують живої взаємодії. Найчастіше такі працівники вже мають дітей, і віддалена робота дозволяє їм бути більш гнучкими, одночасно виконуючи роль батька та підлеглого. Для цієї категорії час, який вони витрачатимуть на добирання в офіс, можна зберегти для себе.
Дослідження Чиказького університету показало, що працівники, які працюють віддалено, заощаджують до 35% часу, який вони витрачали б на дорогу до роботи. Це означає, що вони мають додатковий час, який можуть використовувати для продуктивної роботи, особистого розвитку або відпочинку.
Більше того для вразливих груп щодо расизму чи сексизму віддалена робота хороший варіант уникнути неприємних ситуацій під час взаємодії з колегами.
Спільним аргументом для всіх вікових та професійних груп спеціалістів не повертатись в офіси є їхнє місце проживання. Більшість офісів провідних ІТ-компаній розташовані у великих містах, де ціна оренди житла та вартість життя загалом можуть забирати значну частину доходу.
Під час локдаунів значна частина спеціалістів покидала великі міста, такі як Сан-Франциско, Лос Анджелес чи Париж, переїжджаючи на периферію.
Проте навіть у таких випадках ІТ-компанії починають діяти на випередження. Так, Zoom повідомила своїх працівників, що ті з них, які працюють поблизу одного з її офісів, тепер повинні відвідувати офіси принаймні два дні на тиждень. Для того, щоб уникнути різночитання поняття “поблизу”, керівництво компанії визначило 80 км зону для кожного офісу.
Яка ситуація в Україні
Тенденція щодо повернення співробітників в офіс в Україні ще не прослідковується. Так, є поодинокі вимоги керівників команд щодо своїх підлеглих приходити на робочі місця, проте назвати це явище масовим не можна.
До прикладу: у 2023 році лише 14% фахівців компанії SoftServe в Україні відвідують офіси. “SoftServe об’єднує фахівців по всій Україні, тому колеги можуть жити в містах, де ми не маємо офіси чи офісних просторів, і працювати звідти повністю віддалено”, – пояснює регіональна менеджерка компанії Анастасія Фролова.
Така ж ситуація спостерігається в EPAM, де 95% спеціалістів віддають перевагу віддаленому формату співпраці. Проте в компанії запевняють що наразі немає планів щодо повернення фахівців до офісу.
“Кожен наш спеціаліст обирає зручний та комфортний для себе формат взаємодії з компанією. За ці роки робота з дому вже стала новою нормою життя і навряд чи бізнес вже повернеться до 100% присутності спеціалістів в офісі”, – зазначає директорка з управління талантами EPAM Україна Наталя Колядко.
Андрій Яворський, GlobalLogic, про український ІТ-ринок, ChatGPT і про те, як штучний інтелект замінить митницю
Крім того, на відвідуваність офісу впливає його географічне розташування відносно лінії фронту. Так, офіси GlobalLogic у Львові та Києві в робочий день відвідують в середньому 600 фахівці, а у Харкові та Миколаєві будівлі компанії взагалі зачинені для відвідування.
Попри переважну більшість айтівців, які обирають ремоут, ІТ-компанії не планують зменшувати власні офісні площі. Головна причина – зима і можливі перебої з електроенергією. “Ми підтримуємо наші офіси, оскільки вони також стають хабами, центрами незламності, куди люди можуть завжди приїхати попрацювати, підзарядитися під час блекаутів. Минулої зими, в дні наймасштабніших відключень, офісів відвідували до 50% працівників”, – розповідає Фролова.
GlobalLogic минулої осені додатково відкрила 10 міні офісів у містах, де проживають їхні спеціалісти.
Ще однією з сильних сторін українських айтівців є їхня адаптивність та працездатність. Попри війну, відключення електроенергії та масові обстріли, команди українських фахівців не втрачають своєї продуктивності.
Робота з дому навряд змогла вплинути на якість та ефективність їхньої роботи, тому для українських ІТ-компаній повноцінне повернення працівників в офіс наразі не є пріоритетним завданням.
“Здебільшого віддалений режим співпраці не впливає на продуктивність колег. Ефективність роботи наших фахівців – 98-99% від довоєнних показників. Ми не думаємо, що у майбутньому спеціалісти повністю повернуться до офісів. Радше це буде гібридний формат – віддалена робота та періодичні візити в офіс”, – підсумовує віце-президентка та операційна директорка GlobalLogic Ukraine Анна Щербакова.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.
