“Ще 2-3 місяці протягнемо”. Чому в водоканалах б’ють на сполох через тарифи та хто винен у іржавій воді з-під крану
“Просто випийте”. З цими словами, посеред розмови, президент асоціації “Укрводоканалекологія” Дмитро Новицький протягує журналісту ЕП склянку води з під крана. Іншу він сам випиває одним махом.
Коли мова заходить про якість “продукції” водоканалів, герой інтерв’ю переконує – в Україні вода така ж як і у всьому світі. Проблема в мережах, які доставляють її до споживачів. Передусім, мереж будинків, які за словами Новицького управляючі компанії не чистять від слова “зовсім”. А мали б.
Восени споживачі можуть зіштовхнутися з набагато гіршою проблемою, ніж якість води. Водоканали можуть просто припинити її постачання населенню.
Проблема в тому, що влада другий рік поспіль відмовляється переглядати тарифи на воду для водоканалів. Через це підприємства галузі формують збитки перед постачальниками електроенергії.
Після зростання вартості електроенергії для населення влада зайвий раз не хоче дратувати населення. Перегляд тарифу на воду – один з таких подразників. Про це свідчить те, що за останній рік регулятор комунальних тарифів вже двічі приймав рішення про підвищення тарифу на воду, і двічі, після критики верхівки влади, їх скасовував.
Про вартість води
– Яка зараз вартість кубометра води та водовідведення для киян і яка собівартість води, з урахуванням всіх витрат?
– Що значить собівартість? Собівартість визначається тарифом. Наразі це трохи більше ніж 30 гривень, а мала б стати близько 40 гривень за кубічний метр.
Водоканали – це монополія, яка не заробляє гроші. Вартість наших послуг визначає регулятор на підставі розрахунків, які надають водоканали. В структурі тарифу електрична енергія займає в середньому 30%, зарплати – 30%, інвестиційна програма – 7-8%. Є ремонтна програма, оподаткування, водокористування і таке інше.
– Як процедурно встановлюється тариф?
– Регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі поданих водоканалами розрахунків кожен рік має прийняти економічно обґрунтований тариф.
Економічно обґрунтований тариф встановлюється до 1 січня наступного року. Тобто в липні-серпні подаємо розрахунки, а вони перевіряють до кінця року. В грудні мають бути проголосовані. Власне це і відбулося у минулому році.
27 грудня 2022 року на засіданні НКРЕКП переглянули тариф в сторону збільшення в середньому на 30-32%. Тобто так само як зараз проголосували. Але з незрозумілих причин вже 30 грудня НКРЕКП своє ж рішення скасувала і проєкт постанови про підвищення відправили на доопрацювання.
Пів року проходили консультації, ми спілкувалися з Кабінетом міністрів, РНБО, Міністерством інфраструктури і пояснювали, що водоканали працюють в збиток. У водоканалів за 22 рік сумарні збитки 4,4 мільярда гривень.
Це борги, які накопичилися перед постачальниками, за електроенергію, реагенти, матеріали для ремонту, обладнання і таке інше. І ми маємо повернути ці гроші.
Ми зверталися до президента, до Кабінету міністрів, що у нас є два варіанти. Або встановити економічно обґрунтований тариф та передбачити в державному бюджеті збільшення суми субсидії для відповідних верств населення допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг – приблизно 600 мільйонів гривень. Або ж передбачити компенсацію в бюджеті, тобто у вигляді субвенції на підтримку діяльності підприємств.
– На ту ж суму?
– Ні. За різними розрахунками або на 12 мільярдів гривень, або якщо без водоканалів, які опинилися в зоні бойових дій, то 6 мільярдів. Чому так? Тому що коли ми підвищуємо тариф до економічно обґрунтованого, то передбачаємо субсидію лише для відповідних груп населення – тих, хто на оплату житлово-комунальних послуг витрачає більше ніж 20% від доходів.
А коли надходить субвенція з державного бюджету, то вона передбачає, що держава платить за всіх: і за тих, хто не може сплачувати, і за тих, хто може сплачувати, а саме головне – і за бізнес.
– Коли крайній раз переглядався тариф на воду?
– Крайній раз тарифи встановлювалися у грудні 21 року. Але тоді знову ж таки в НКРЕКП не врахували необхідне зростання оплати праці. Тобто наші працівники досі отримують заробітну платню, яка була встановлена тарифом 2020 року.
Середня заробітна платня у водоканалах по Україні – 10 тисяч. За 10 тисяч зараз важко знайти на таку важку працю. У нас відтік кадрів шалений. Молодші інженери – весь склад пішов, тому що вони не можуть працювати за такі гроші.
– Тарифів, які НКРЕКП затвердила 29 червня, достатньо, щоб водоканали не отримували збитки?
– Достатньо. Інша річ, що ми б, можливо, скоротили б програми, пов’язані із заміною обладнання. Але для сталої роботи повністю достатньо було б.
– Серед причин, які вказувалися в рішення комісії як причина перегляду тарифу, була “зміна обсягів реалізації”. Як змінилися обсяги реалізації і як вони впливають на тариф?
– Люди виїжджають з міст і споживання води падає. Харків, Миколаїв. В Херсоні взагалі зараз 40% населення. Працює обладнання, працюють люди, необхідно закуповувати відповідну кількість реагентів, електричної енергії. Питомі витрати зменшуються не пропорційно зменшенню споживання.
Відтік споживачів та зменшення реалізації води вплинули на фінансовий стан підприємств. З точки зору фінансового стану ненадходження певної частини грошей загнало нас в ситуацію, коли ми почали формувати борги у постачальників обладнання, матеріалів, реагентів і електричної енергії. Сьогодні борг за електричну енергію – 2,8 мільярда гривень.
– Який рівень оплати споживання за воду?
– В середньому по країні десь 85%. Hівень оплати достатньо високий з урахуванням тієї ситуації, яка є. В різних містах по-різному. В Сумах мало хто сплачує. Миколаїв взагалі не сплачує, тому що вода солона. В Харкові дуже складна ситуація. В Києві рівень оплати доволі високий.
Якщо взяти “каховську кризу”, то водоканали, які на межі кордону з водосховищем – Нікополь, Марганець призупинили свою діяльність. Води немає взагалі.
– В Миколаєві люди не платять чи водоканал не виставляє рахунки?
– Люди не платять і Миколаїв навіть зараз не подавався на підвищення тарифу, тому що як підвищувати, якщо вода, в принципі, не питної якості – її не можна споживати, хлоридів дуже багато, солі.
– Повернемось до причин рішення комісії про перегляд тарифів. В ньому вказувалося “актуалізація витрат на зобов’язання за кредитними угодами”. Скільки водоканали заборгували міжнародним організаціям?
– Це окрема історія. 14 водоканалів брали кредити. Коли водоканал бере кредит, гарантом виступає місто, а перед міжнародними партнерами – держава в особі Міністерства фінансів. А НКРЕКП – гарант того, що в тарифі на майбутні періоди будуть передбачені кошти на повернення кредиту.
І якщо в тарифі це не закладено, то у водоканалу немає можливості повернути гроші і виникає заборгованість. Ми казали: давайте зробимо реструктуризацію, але не ми є суб’єктами звернення до кредиторів. Це має Мінфін звернутися до міжнародних кредиторів і ініціювати реструктуризацію.
– Мінфін звертався?
– Ні, не звертався.
– Водоканали зверталися до Мінфіну з таким проханням?
– Так.
– І там ніякої реакції не було?
– Ні.
Чому вода буває іржавою, і що недоговорюють Зеленському
– У колонці, яка виходила на ЕП, ви писали про необхідність підняття тарифів на воду. В ній ви, зокрема, вказували, що від 40% до 56% труб треба замінити. Яким повинен бути тариф для того, щоб водоканали могли замінити всі зношені труби?
– Порівняємо структури тарифу українського водоканалу і структури тарифу європейського водоканалу. Не беремо Швейцарію чи інші дорогі країни.
В нас електрична енергія друга у світі за вартістю. Реагенти закуповуємо за кордоном і раніше вони, в принципі, вартували стільки, як і за кордоном. Матеріали, обладнання практично 80% імпортовані, тому що в нас майже немає виробництва того, що треба експлуатувати водоканалам. Податки пропорційні.
Що ще я не назвав? Заробітна платня. Лише заробітна платня відповідає українським реаліям – менше, ніж в Європі. Тобто, я хочу сказати про те, що витрати водоканалів приблизно однакові що за кордоном, що у нас, лише заробітна платня менша.
У нас середній тариф приблизно 0,8 євро за кубометр, а в окремих водоканалах 1 євро. За кордоном менше, ніж 3 євро, я не чув. Є 4, 5, а в багатих країнах до 6 євро доходить.
2 євро різниця між 1 і 3 – це є інвестиційна програма. Тобто, з кожного кубічного метра подачі води ми втрачаємо 2 євро, які направляються на розвиток водоканалу. У структурі тарифу закордонного водоканалу інвестиційна програма становить не менше 30%, а іноді до 60% доходить.
Що таке інвестиційна програма? Це заміна мереж, заміна обладнання, заміна технологічного обладнання і таке інше.
– При всій повазі до наших водоканалів, при тому, але в Європі якість води краща. В Австрії можна набрати з крана воду і пити. У нас так роблять люди, які або не знають, що п’ють, або не можуть собі дозволити купувати фільтровану воду.
– Це думка, яка розповсюджується тими, хто продає бутильовану воду, фільтри і таке інше.
В чому різниця між бутильованою водою і з під крана? Різниця в тому, що тут, з під крана, є знезараження хлором і вона дає додатковий запах. В Америці, якщо вода не пахне хлором, то вони бояться її пити. Хлор використовується для знезараження у всьому світі.
Є інше питання. Воду в мережу ми видаємо абсолютно таку ж саму, як в більшості європейських країн. А от наші мережі зношені. І виникає ситуація, коли, після потрапляння до мереж будинку з під крана тече ржава вода. Проблема в мережах, тим паче у внутрішньобудинкових.
Ми миємо мережі, тому що це закладено в регламенті. А от внутрішньобудинкові мережі ніколи не миються. По всій Україні. Хоча в тарифі на утримання будинку і прибудинкових територій ця опція є.
– Про що свідчить той факт, що після критики рішення НКРЕКП від 29 червня з боку прем’єра і президента комісія скасувала своє рішення?
– Скоріш за все це проблема комунікації. Я впевнений, що їх не було поінформовано про дотримання всіх процедур погоджень.
– Тобто президенту і прем’єру просто показали не всю картинку?
– Я думаю, що так.
– Наскільки, на вашу думку, НКРЕКП, є, в принципі, незалежним органом?
– Принаймні, декларують незалежність.
– Водоканали несуть збитки, а НКРЕКП півтора року не переглядає тариф. Чому вони то приймають рішення, то його скасовують?
– Ви хочете почути від мене політичні заяви? Я не буду їх робити.
Про наслідки збереження діючих тарифів та можливе зменшення споживання
– Якими будуть наслідки, якщо вартість води буде на такому ж рівні?
– Будемо шукати джерела покриття витрат. Ми не можемо призупинити надання послуги – це заборонено законом про питну воду. Тому ми будемо до останнього виконувати свою основну функцію. Ми будемо шукати додаткові джерела витрат за рахунок існуючого тарифу.
Єдиним на сьогодні таким джерелом може бути оплата електричної енергії. У нас єдиний вихід – не сплачувати за електроенергію. Це як раз приблизно та сума, яка необхідна для підтримки діяльності водоканалів. Будуть накопичуватися борги.
– Можливий варіант, що якийсь постачальник електроенергії подасть на банкрутство якогось водоканалу через борги?
– Можливо. Вже є такі приклади. Запорізькому обласному водоканалу арештували рахунки.
– Він продовжує працювати?
– Продовжує працювати. Відключати водоканал від електроенергії не мають права. Тобто, вони працюють, але з обмеженим функціоналом фінансування. Прийде той час, коли, наприклад, у водоканалу не буде реагентів і він вимушений буде зупинити водопостачання у зв’язку з тим, що не зможе подати воду, яка відповідає санітарним правилам і нормам.
Або обмежити, наприклад, постачання і постачати воду погодинно. Це теж один із кризових кроків, які водоканали не хочуть робити, і до останнього все-таки будуть виконувати свої зобов’язання. Але наслідки можуть бути відчутними, це точно.
– Чи зменшиться споживання води, якщо підвищити тариф?
– Ні.
– Це як при зростанні цін на пальне. Після кожного підвищення певний відсоток водіїв менше їздить автомобілем…
– І через два місяці повертаються. У нас так теж.
– По воді те саме?
– Так. Ми бачимо провали – місяць-два після перегляду тарифу.
– Крім соціальної напруги, припинення постачання води які ще матиме наслідки?
– При бомбардуваннях треба гасити пожежі. А чим гасити, якщо в мережі немає води? Водовозками не навозишся. Я впевнений, що уряд знайде рішення. Ми ще 2-3 місяці протягнемо якось.
Сім водоканалів вже не сплачують за електричну енергію. Ми також будемо компенсувати наші витрати на закупівлю реагентів, на оплату праці, на сплату податків через економію грошей за сплату електричної енергії. Поки що так. Протягнемо декілька місяців таким чином.
– А потім будуть ті наслідки, про які ви говорили?
– Так. Поки не почнуть арештовувати рахунки.
About Author
