Швидко, зручно і дешево – детально про проект Kyiv Boryspil Express

Проект, який обіцяли реалізувати останні 8 років, був завершений у стислі терміни та обійшовся всього в 480 млн гривень.

“Ми передбачили помірний бюджет. Якщо візьмемо плани щодо “Повітряного експреса” – аналогічного проекту, то на нього хотіли витратити понад 10 млрд гривень. А ми заклали 700 млн. Уявіть собі: 10 млрд і 480 млн. Різниця очевидна”, — наголосив Володимир Гройсман.

Наприкінці листопада експрес почав працювати в регулярному режимі. З першого дня до нього була прикута особлива увага з боку громадськості.

На жаль, не обійшлося без неприємних інцидентів: через негоду потяг двічі робив вимушені зупинки, що змусило подорожуючих трохи понервувати. Втім, для пасажирів все закінчилося добре – всі вчасно потрапили на свої рейси.

Наразі експрес курсує в звичайному режимі та вже встиг перевезти тисячі пасажирів, які залишилися задоволеними якістю наданих послуг.

З чого все починалося і як масштабний проект вдалося реалізувати в стислі терміни?

“Повітряний експрес” – початок

Розмови щодо необхідності впровадження такого проекту розпочалися в далекому 2010 році. Саме тоді було вперше підписано рамковий договір із китайською стороною стосовно проекту “Повітряний експрес”, а вже в 2011 році стартували підготовчі роботи.

Втім, тоді справа не пішла далі кабінетних перемовин. Вдруге запустити проект намагалися до чемпіонату з футболу Євро-2012 разом із введенням в експлуатацію терміналу D аеропорту “Бориспіль”, але знов безуспішно.

Грошей на “Повітряний експрес” не було, хоча про залучення кредиту в розмірі 372 млн дол від Експортно-імпортного банку Китаю було домовлено ще у 2011 році. Старт відкладався через “важкі перемовини щодо узгодження умов проекту”.

Аж влітку 2013 року був виділений перший транш розміром 52 млн доларів, який мали направити на виконання проектних та підготовчих робіт. Втім, як пізніше заявили у Міністерстві інфраструктури, ці кошти “десь розчинилися”.

У 2015 році тодішній заступник міністра інфраструктури Володимир Омелян заявив про необхідність проведення консультацій і вивчення доцільності продовження робіт.

Протягом 2014—2017 років реалізація “Повітряного експресу” була загальмована. Через корупційні та бюрократичні перепони проект зазнав не просто іміджевих втрат, а був зупинений.

Спроба номер 2

Повернутися до цієї ідеї вирішили на початку 2018 року. Ініціатором виступила “Укрзалізниця”, яка розробила проект будівництва швидкісної залізничної лінії в “Бориспіль”. У лютому уряд одноголосно підтримав ініціативу.

“Укрзалізниці” дали три місяці на проведення організаційних й технологічних заходів, пов’язаних з підготовкою і початком будівництва. Технічне рішення було напрацьовано в стислі терміни, адже вже у грудні мав розпочатися рух поїздів за новим маршрутом.

Одна з причин – невпинне зростання пасажиропотоку аеропорту “Бориспіль”. За минулий рік головне летовище країна обслужило понад 10 млн пасажирів, в поточному році цей показник вже перевищив позначку в 12 млн осіб. Цифри справді вражають, але досі подорожуючі не мали зручного та надійного способу дістатися до або з летовища до Києва.

Відповідальним за проект уряд призначив “Укрзалізницю” і, що не менш важливо – компанія могла розраховувати тільки на власні сили. Жодної копійки з бюджету на будівництво виділено не було.

Все, на що могла розраховувати залізниця – підтримка у вирішенні організаційних і бюрократичних питань, яку вона врешті решт і отримала.

“Укрзалізниця” активно включилася в роботу. Додає оптимізму підтримка Уряду у вирішенні питань щодо землевідведення, надання відповідних дозволів тощо”, – заявив тоді в. о. голови правління “Укрзалізниці” Євген Кравцов.

Керівник компанії тоді пообіцяв, що проект буде реалізовано вчасно і перші пасажири вже до кінця року зможуть діставатися до аеропорту поїздом.

Чверть від загального обсягу робіт було виконано вже у травні. Зокрема, був готовий проект будівництва, виділено землю та укладено 1 км колії. До запуску проекту залишалося всього 200 днів.

Тоді почали з’являтися перші скептики, які наголошували, що завершити будівництво до запланованої дати не вдасться. Керівник компанії заспокоював, що все йде за планом – роботи виконувалися випереджувальними темпами.

“Щоденно на об’єкті працює понад 200 працівників, роботи ведуться в три зміни. Це гарний приклад консолідації всіх залізничників”, – підкреслив він.

Залишалося звести залізничний міст завдовжки 272 м над трасою Київ – Харків, побудувати дві платформи біля “Борисполя” та 3,7 км колії.

Під запуск експресу було реконструйована окрема платформа на Центральному вокзалі, а поблизу аеропорту побудували нову залізничну станцію.

Для виходу на колії підготували 5 рейкових автобусів Pesa, які були на балансі “Укрзалізниці”. Відповідно їхній ремонт, оновлення інтер’єру та фарбування також лягли на плечі компанії. Чотири автобуси мали працювати на лінії, ще один – в резерві.

В добрий час

У свій перший рейс Kyiv Boryspil Express рушив трохи раніше оголошеної на самому початку дати – 30 листопада.

Першими його протестували президент Петро Порошенко, прем’єр Володимир Гройсман, міністр інфраструктури Володимир Омелян та керівник УЗ Євген Кравцов.

Наразі автобуси курсують цілодобово і щогодини. З розкладом можна ознайомитись тут

До цього часу було здійснено вже понад тисячу рейсів. В “Укрзалізниці” заспокоюють: 99,6% маршрутів за графіком пройшли без збоїв, перевезли більше 30 тисяч пасажирів, а всі несправності усунені.

Після запуску Kyiv Boryspil Express столиця отримала бюджетний, швидкий і надійний трансфер до головного аеропорту. Введення експресу дало можливість значимо знизити інтенсивність руху транспорту і знизити кількість заторів до аеропорту, особливо в годину пік. Орієнтовно завантаженість доріг зменшилася на тисячу автомобільних та 30 автобусних поїздок на день.  Інший важливий аспект — низький ціновий діапазон. Kyiv Boryspil Express відкрив можливість для більш бюджетних подорожей. Вартість квитка становить 80 грн, цей тариф є фіксованим і набагато меншим, аніж міський автобус. Крім того, потяги курсують із регулярним графіком — щогодинно. 

За підрахунками “Укрзалізниці” пасажирський потік експресу буде становити до 3 млн пасажирів або 35% від всіх подорожуючих. За таких умов експрес має окупитися впродовж 10 років, що є непоганим терміном для проектів подібного масштабу.

Створення залізничного сполучення надало можливість пасажирам швидко і недорого діставатись до аеропорту “Бориспіль”. Крім того, Kyiv Boryspil Express значно розгрузив транспортний потік із міста. І це лише перший, проте важливий крок на шляху розвитку інфраструктури міста до європейського рівня.