Skip to Content

Тюркська мова у серці Європи, попри поступове вимирання, продовжує своє існування

Тюркська мова у серці Європи, попри поступове вимирання, продовжує своє існування

Be First!
by 5 Січня, 2021 Події

Дошка на фасаді адміністративної будівлі караїмської громади у місті Тракай у Литві, з написами караїмською (зверху) та литовською (знизу) мовами, разом з гербом Караїму. Фото (c): Філіп Нубель, використано з дозволу.

Тюркськими мовами [укр] розмовляють близько 200 мільйонів осіб, які проживають у країнах та на територіях що простягаються від Сибіру, Китаю, Центральної Азії до Туреччини, Середнього Заходу та Балканського півострова.

Але, мабуть, дивовижно, що одна з цих мов існує у самому серці Європи. Караїмською все ще розмовляють невеликі громади у Литві, Польщі та Україні — і це все. Відповідно до Ethnologue [анг], у світі залишилося менш ніж 100 носіїв караїмської мови.

Історично склалося, що караїмська мова була національною мовою населення Караїму, етнорелігійної групи, члени якої сповідували різновид караїмізму [укр], віру близьку, але водночас відмінну від основної течії юдаїзму. Походження караїмського народу широко обговорюється; на початку 20 століття їх голова, Сірай Шапшал [укр], висунув теорію що караїми мають тюркські корені. Частково на цій підставі, караїмів спіткала доля їхніх єврейських сусідів під час нацистської окупації Литви.

Щоб ускладнити цю історію, варто зазначити, що не усі ті, хто сповідує караїмізм, є етнічними караїмами за походженням, чи носіями караїмської мови. У цьому сенсі караїмська мова соціолінгвістично схожа на єврейські мови, такі як сефардська [укр], бухорі [укр] та їдиш [укр], до складу яких входить багато єврейських слів, але водночас вони не є частиною семітської мовної родини.

Литва — колиска однієї з найбільших громад караїмів, назва якої означає «ті, хто читають» [рос]. Було доведено, що у цій країні проживали близько 300 караїмів з 13 століття [укр], багато з них — у місті-фортеці Тракай. Зараз вони вважаються однією з національних меншин [анг] Литви.

Щоб дізнатися більше про поточний стан караїмської мови та її шанси на виживання, Філіп Нубель провів розмову з Ромасом Чапроцкісом, який залишається одним з небагатьох останніх носіїв караїмської мови. Чапроцкіс, китаїст, лінгвіст та перекладач, є родом зі столиці Литви, Вільнюса.

Ромас Чапроцкіс (праворуч) у місті Тракай, Литва. Фото (c): Філіп Нубель, використано з дозволу.

Філіп Нубель (ФН): Чи ви можете розповісти про походження караїмської мови? 

Ромас Чапроцкіс (РЧ): Караимский язык (къарай, карай тили; karaj tili) – относится к кыпчакско-половецкой подгруппе тюркских языков. Исторически караимский язык использовался носителями на Украине – в Луцке, в Галиче Львовской области и в Крыму, в Литве (Вильнюс, Паневижис, Тракай) и в Польше. Генетически связывают караимов с той частью тюркоязычных хазар, которые исповедовали иудаизм караитского толка. 

Караимский язык имеет три диалекта: крымский, который полностью совпадает со средним (орта йолакъ) диалектом крымскотатарского языка, за исключением иудаизмов, тракайский (диалект литовских караимов) и галицко-луцкий (галичский).

Все диалекты караимского языка использовались в трёх регистрах: 1) разговорный язык; 2) литературный язык; 3) книжный язык — язык переводов Библии. Библия переводилась на караимский язык до 19 в., а печатный перевод Танаха появился впервые в 1841 г. в Гезлёве (Евпатория). На всех диалектах караимского языка имеется обширная литература, включая периодические издания. Караимский язык ранее пользовался еврейским алфавитом, затем — латинским. В последние столетия (в русскоязычных изданиях) использовался русский алфавит.

Караимский язык содержит значительное количество слов, характерных только для древних тюркских языков. Поэтому, для обогащения словарного запаса турецкого языка в 1924 г. по инициативе президента Турции Мустафы Кемаля Ататюрка специально созданная комиссия, Türk Dil Kurumu, прибыла в Тракай, а результатом работы данной комиссии было введение 330 караимских слов в турецкий академический словарь.

Первые знания о караимском языке появились в Европе в XVII веке. Уже на рубеже XVI-XVII веков немецкий востоковед пастор Буксторф впервые сообщил, что крымские караимы читали Ветхий Завет на тюркском языке.

Ромас Чапроцкіс (РЧ): Караїмська мова (к’арай, карай тілі; karaj tili) – належить до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов. Історично караїмська мова використовується носіями в Україні — у Луцьку, Галичі, Львівській області та Криму, у Литві (Вільнюс, Паневижис, Тракай) і в Польщі. Генетично караїмів пов’язують з тією частиною тюркомовних хазар, які сповідували юдаїзм караїтського ладу.

Караїмська мова має три діалекти: кримський, що цілком збігається з середнім (орта йолак’) діалектом кримськотатарської мови, за виключенням юдаїзмів, тракайський (діалект литовських караїмів) та галицько-луцький (галичський).

Усі діалекти караїмської мови використовувалися у трьох регістрах: 1) говірна мова; 2) літературна мова; 3) книжна мова — мова перекладів Біблії [рос]. Біблію перекладали караїмською мовою до 19 ст., а друкований переклад Тахана [рос] вперше з’явився у 1841 р. у Гезлеві (Євпаторія [рос]). Приклади усіх діалектів караїмської мови використані у великій кількості літературних творів, враховуючи часописи. Раніше караїмська мова спиралася на єврейську абетку [рос], а потім — на латинську. В останні сторіччя (у російськомовних виданнях) використовувалася російська абетка.

Караїмська мова має значну кількість слів, характерних тільки для стародавніх тюркських мов. Тому, для збагачення словникового запасу турецької мови у 1924 році за ініціативою президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка спеціально створена комісія Türk Dil Kurumu приїхала до Тракаю, а результатом праці цієї комісії стало введення 330 караїмських слів до турецького академічного словника.

Перші дані про караїмську мову з’явилися у Європі у XVII столітті. Вже на межі XVI-XVII століть німецький сходознавець пастор Буксторф уперше з’ясував, що кримські караїми читали Старий Завіт тюркською мовою.

У цьому російськомовному відео детально розповідається про культурну спадщину кримських караїмів, у тому числі про одяг, архітектуру та страви:

ФН: Який стан караїмської мови у Литві зараз? Яких зусиль докладають для збереження караїмської мови

РЧ: С 2002 года традиционно в июне или в июле проводится летняя школа караимского языка и культуры в Тракай. На школу собираются караимы не только из Литвы, но и представители из других стран Европы, главным образом из Польши, Украины, России. Караимскому языку уделяется очень мало внимания и времени. Отсутствие надлежащих пособий, методов преподавания и другие причины, полнейшая немотивированность – не дали ощутимых результатов по развитию и сохранению караимского языка. На сегодняшний день живым считается тракайский диалект на котором и ведутся занятия по языку во время летней школы. Примечательно и то, что с конца 80-х и начала 90-х годов попытки организовывать воскресные школы или же индивидуальные занятия с носителем языка не увенчались успехом. В настоящее время отмечено немногим более 20 носителей родного языка в разной мере или по уровню владения в Литве. Язык не сохраняется, и  никакие меры ни кем не принимаются. Язык не исследуется, а состояние дел с К.Я. Вообще не обсуждается общиной. Одной из последних работ по караимскому языку является учебник караимского языка “Mien karajče ürianiam”, изданный в 1996 году и составленный покойным председателем литовской караимской общины Миколасом Фирковичюсом. Недавно также перевели Маленького Принца Антуана де Сент-Экзюпери на караимский язык.

Конечно на караимском языке всё ещё ведутся богослужения в Кенасах в Тракай либо в Вильнюсе где читаются молитвы. Но понимающих суть слов увы можно сосчитать на пальцах, так как молитвенный язык имеет его литургическое содержание, а не разговорную речь.

РЧ: З 2002 року традиційно у червні або у липні організовується літня школа караїмської мови та культури у Тракаї. До школи приїжджають не тільки караїми з Литви, але й представники інших країн Європи, головним чином з Польщі, України, Росії. Караїмській мові приділяється дуже мало уваги та часу. Відсутність належних підручників, методів викладання та інші причини, цілковита невмотивованість — все це не дало значних результатів щодо розвитку та збереження караїмської мови. Зараз живим вважається тракайський діалект, на якому і проводяться мовні заняття під час літньої школи. Показово й те, що з кінця 80-х і початку 90-х років спроби організовувати недільні школи або ж індивідуальні заняття з носієм мови не закінчилися вдало. Зараз фіксується трішки більше 20 носіїв рідної мови різного рівня володіння у Литві. Мова не зберігається, та жодні заходи ніким не запроваджуються. Мова не досліджується, а стан справ щодо караїмської мови громадою зовсім не обговорюється. Однією з останніх праць караїмською мовою є підручник караїмської мови «Mien karajče ürianiam», опублікований у 1996 році та укладений покійним головою литовської караїмської громади Міколасом Фірковічюсом. Нещодавно також переклали «Маленького принца» Антуана де Сент-Екзюпері караїмською мовою [кар].

Звісно, караїмською мовою все ще правлять службу божу у кенасах у Тракаї або у Вільнюсі, де читаються молитви. Але осіб, які розуміють сенс слів можна полічити на пальцях, бо молитовна мова має літургійний зміст, а не розмовну мову.

Незважаючи на це, у Караїмі пробуджується інтерес серед творчих особистостей та філологів у Центральній та Східній Європі. Цього року польська співачка та композиторка Кароліна Чіха, чия праця приділяє належну увагу етнічним меншинам Польщі, випустила віртуальний альбом [пол] традиційних пісень караїмською мовою. Наступне відео є традиційною караїмською банкетною піснею:

ФН: Як би ви прокоментували власний досвід у ролі одного з останніх караїмських носіїв мови?

РЧ: Родился я в Паневежисе в караимской семье. С малых лет слышал родную речь не только дома, но и во время посещений караимами из местной общины нашей семьи, или приезжающих из др. городов Литвы родственников или земляков. Так как все они были старше меня или пожилого возраста, то все владели родным языком. По свидетельству и рассказу моей же матери, когда меня отдали в детский сад, то воспитатель спросила у моей мамы – а ребёнок он у вас не литовец? он разговаривал на непонятном нам языке. Ответ матери был – да он не литовец, он – караим.

До конца 90-х лично ещё мог разговаривать на родном со старшими родственниками и соплеменниками. Сейчас почти такой возможности почти не имею. Факт личного интереса тюркскими языками и вместе с тем родным – не даёт в сознании предать забвению тувгъан тиль (родной язык).  в настоящее время начиная с лета 2020 г. по инициативе активистов веду он-лайн уроки Тракайского диалекта на английском языке.

РЧ: Народився я у Паневежисі у караїмській родині. Змалечку чув рідну мову не тільки вдома, але й під час відвідувань караїмами з місцевої громади нашої родини, чи родичами або земляками з інших міст Литви. Вони добре володіли мовою, бо усі були старші за мене або похилого віку. За свідченням та розповіддю моєї ж матері, коли мене віддали до дитячого садка, вихователька спитала мою матір: «‎Ваш малюк не литовець? Він розмовляв незрозумілою для нас мовою». Відповідь матері була такою: «‎Так, він не литовець, він — караїм».

До кінця 90-х особисто ще міг розмовляти рідною мовою зі старшими родичами та земляками. Зараз майже не маю такої можливості. Факт особистого інтересу до тюркських мов, а також і рідної мови не дає мені свідомо забути тувг’ан тіль (рідну мову). Зараз, починаючи з літа 2020 року, за ініціативою активістів я проводжу онлайн-уроки тракайського діалекту англійською мовою.

ФН: Де можна знайти онлайн-ресурси для вивчення караїмської мови? 

РЧ: На данный момент никаких цифровых платформ по караимскому языку как таковых не существует кроме как на странице общины польских караимов и на странице караимско-русского словаря.

РЧ: Зараз жодних цифрових платформ для вивчення караїмської мови як таких не існує, окрім як на сторінці [кар] громади польських караїмів та на сторінці караїмсько-російського словника [кар].

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*