Ультракороткі депозити: чому банки запровадили такий інструмент, а НБУ його прикрив
У 2022 році банківська система зіткнулась з неочікуваною проблемою – величезною за українськими мірками надлишковою ліквідністю.
Річ у тім, що бюджетні виплати, а особливо військовим, які держава перераховує на банківські рахунки, повністю не витрачаються.
Аби мати можливість вільно розпоряджатись своїми коштами за найменшої потреби, в умовах війни, громадяни не спішать розміщувати ці гроші на депозитах. Для банків це проблема, оскільки 20% від коштів на поточних рахунках клієнтів, вони мають тримати у резерві.
Тож банки знайшли для себе лазівку, пропонуючи клієнтам так звані “ультракороткі депозити”.
Що це за депозити, чому банкам вигідно їх пропонувати та скільки ще ними можна користуватися?
З чого все почалося
З 11 березня Національний банк вдвічі підвищив норми обов’язкових резервів банків за коштами на поточних рахунках – до 20%. Це рішення регулятор аргументував прагненням “знизити профіцит ліквідності в банківській системі”.
Якщо перекласти з “фінансово-кредитної мови” на людську, це означає буквально наступне: на рахунках громадян в банках багато коштів по яких не нараховуються відсотки, і щоб банки багато не заробляли на безкоштовних грошах населення, вони тепер мусять тримати в якості резерву не 10%, а 20% цих коштів.
Що таке обов’язкові резерви за коштами на поточних рахунках? Це сума (обраховується як відсоток від обсягу грошей на не депозитах), яку банки мають тримати на особливому рахунку в НБУ, в якості такої собі гарантії повернення грошей клієнтам.
Крах Credit Suisse: як 167-річний швейцарський банк збанкрутував за тиждень і чому США знову “друкують” долари
Наведемо умовний приклад. В банку є 1 млрд грн – це гроші, які накопичились на рахунках клієнтів, що отримують різного роду виплати (соціальні, зарплати). Відсотки на них не нараховуються.
Як відомо, гроші в банках без діла не лежать – їх вкладають в різні інструменти (депозитні сертифікати НБУ, ОВДП чи видають як кредити) й отримують дохід. Тобто фізично в банку немає цього мільярда гривень аби виплатити клієнтам. І якщо ті в один момент захочуть зняти всі кошти, то в банку виникнуть проблеми, а за найгіршого сценарію – він може збанкрутувати.
На такий випадок й існують резерви. Це така собі “подушка безпеки” – банки були зобов’язані 10% від грошей на рахунках тримати в найнадійнішому місці – в НБУ. В нашому випадку мова йде про 100 млн грн. Решту 900 млн грн вони можуть вкладати в фінансові інструменти та тримати для виплат (зрештою, кожного дня люди розраховуються коштами з цих рахунків).
Як вже зазначалось, з 11 березня норматив підвищений до 20%. Тобто, в нашому випадку, банк змусили додаткові 100 млн грн заблокувати в НБУ, а не заробляти на них.[BANNER1]
Банки знайшли вихід
Важливий момент в цій історії – це те, що банкам взагалі не треба резерв по коштах які громадяни чи бізнес тримає на депозитах. Тобто, таким рішенням Нацбанк спонукає банки аби ті стимулювали клієнтів розміщувати гроші на певний строк.
Як вихід з ситуації банки почали пропонувати своїм клієнтам так звані ультракороткі депозити – на 7, 14 та 29 днів.
Здебільшого такі продукти населенню пропонують відносно невеликі банки, в яких немає профіциту ліквідності. Таким чином вони намагаються переманити частину клієнтів з інших банків, які мають таку проблему. Наприклад, це великі ПриватБанк та Ощадбанк.
Депозити у валюті, військові облігації чи готівка? На що робити ставку під час війни
Така схема з ультракороткими депозитами вигідна тим, хто має можливість вкласти велику суму.
До прикладу, Sense bank пропонує відкрити депозит на сім днів під 12% річних. Якщо покласти умовно 300 тис грн, то за тиждень можна отримати 206 грн (без урахування податків).
Далі такі депозити можна продовжувати. Скільки разів – залежить від умов конкретного банку. Наприклад, Укрексімбанк пропонує своїм клієнтам продовжувати тижневий депозит 29 разів, Sense bank – необмежену кількість разів.
Тобто логіка максимально проста – гроші “без діла” не лежать, забрати з банку їх можна у короткий термін, і ще й трохи заробити на цьому. А банки мають право навіть такі вкладення називати депозитами та нічого не резервувати.
Чому Нацбанк прикрив лазівку
У середині березня Національний банк вирішив забрати у банків таку “лазівку”. Щоправда, не одразу, а з 11 травня 2023 року.
Регулятор вирішив, що тримати резерв не треба, лише якщо строк депозиту не менше трьох місяців. Вкладення на коротший термін, навіть якщо по ним нараховуються відсотки прирівнюють до поточних рахунків, і з них доведеться блокувати в НБУ вже згадані 20%.
Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що запроваджені заходи мають зв’язати великий масив гривні, яку надрукували у 2022 році – а це 400 млрд грн.
Тобто, таким чином Нацбанк хоче мати певну перестраховку, що люди масово не стануть забирати свої кошти з рахунків у банках (наприклад, після закінчення війни). Саме депозити допоможуть стримати такий відтік коштів.
У банках лежать “зайві” 400 мільярдів. Чому вони не кредитують економіку та державу?
“Зараз для банків існує стимул підвищувати ставки і пов’язувати ці кошти на більш тривалих депозитах – для того, щоб ці 400 мільярдів гривень одномоментно не сформували тиск на інфляцію та валютний курс”, – пояснив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Пишний додав, що такі кроки стимулюватимуть банки залучати строкові депозити населення у гривні, що, своєю чергою, знизить ризики для валютного ринку та міжнародних резервів на етапі пом’якшення валютних обмежень (зокрема, вільна купівля валюти чи переказ коштів за кордон).[BANNER2]
Що робитимуть банки
Деякі банки вже почали реагувати на рішення НБУ, але і від ультракоротких депозитів відмовлятися поки не планують.
До прикладу, Укрексімбанк почав працювати над тим, щоб заохочувати клієнтів вкладати гроші у депозити. Банк збільшив ставки за депозитами і зменшив їх на накопичувальній частині карткових рахунків.
В банку повідомили ЕП, що наразі майже 70% всіх коштів фізичних осіб на рахунках становлять саме строкові депозити. Щодо ультракоротких депозитів банк вирішив поки нічого не змінювати.
Коли НБУ відмовиться від фіксованого курсу та як футбол впливає на валютний ринок. Інтерв’ю із заступником голови
“Враховуючи, що у депозитному портфелі банку ультракороткий депозит на 7 днів займає лише близько 5%, наразі банк не приймав рішень щодо зміни умов (в тому числі зміни процентної ставки) з урахуванням нових норм резервування”, – повідомили у банку.
В Укргазбанку також повідомили, що поки не планують відмовлятись від коротких депозитів строком до 3 місяців. Однак щоб стимулювати клієнтів розміщувати вклади на довші строки, банк також переглянув розмір процентних ставок, встановивши більш вигідні умови для депозитів від 6 місяців.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.