Skip to Content

В “Укрексімбанку” роботу наглядової ради розблокували, в новому “Укроборонпромі” – її створили

Be First!

CARD

Уряд завершив формування наглядової ради “Нафтогазу”. 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів призначив Костянтина Мар’євича сьомим членом наглядової ради “Нафтогазу” представником держави). Таким чином, формування наглядової ради завершено, повідомили в “Нафтогазі”.

[Мар’євич вже працював представником держави у наглядовій раді “Нафтогазу” з 26 червня по 11 вересня 2019 року, коли його повноваження були достроково припинені. Мар’євич працював у цій раді разом з іншим нинішнім членом ради, Людо Ван дер Хейденом, якого у 2019 році було призначено незалежним членом у той самий день, що й Мар’євича.

Раніше ми повідомляли, що Мар’євич також був представником держави у першій наглядовій раді “Магістральних газопроводів України” (“МГУ”) з 28 лютого 2018 року по 18 вересня 2019 року. За підрахунками SOE Weekly, на цій посаді він отримав близько 6,4 млн грн (близько 239 тис. дол.).

Крім того, Мар’євич був представником держави в наглядовій раді “Укрзалізниці” з 20 червня 2018 року по 18 грудня 2019 року.

7 березня 2023 року Кабмін також затвердив його кандидатуру для призначення на посаду представника держави в наглядовій раді “Поліграфкомбінату “Україна”. Нам невідомо, чи відбулося саме призначення.

Згідно з даними Урядового порталу, Мар’євич почав працювати у структурі Кабміну у квітні 2016 року на посаді заступника керівника апарату віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона. З червня 2020 року по червень 2021 року був державним секретарем Міністерства економіки. У червні 2021 року призначений на посаду заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів. SOE Weekly.]

У червні 2023 року ми писали, що Кабінет Міністрів досі не призначив сьомого члена наглядової ради “Нафтогазу”, хоча на той момент минуло вже п’ять місяців від призначення перших шести членів (24 січня 2023 року).

До складу наглядової ради, призначеної тоді, увійшли Ентоні Маріно (голова ради), Тор Мартін Анфіннсен, Річард Хуквей та Людо Ван дер Хейден як незалежні члени. Представниками держави стали Ростислав Шурма та Наталія Бойко (заступник голови ради). [Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів SOE Weekly.]

Згідно зі статутом “Нафтогазу”, наглядова рада має складатися з семи членів: більшість незалежних членів і меншість – представники держави. Це означає, що тоді залишалося призначити ще одного члена наглядової ради, який міг бути як представником держави, так і незалежним членом.

У вересні 2023 року ми повідомляли, що Білий дім надіслав Україні перелік пріоритетних реформ, який, серед іншого, передбачав призначення сьомих членів наглядових рад “Укренерго” та “Нафтогазу”. Після цього голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов заявив, що “це зовсім не проблема”. “Ще один представник держави буде призначений. Ця умова абсолютно реальна”, – сказав він.

Уряд офіційно перетворив “Енергоатом” на акціонерне товариство. 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив довгоочікуване перетворення “Енергоатому” на акціонерне товариство (АТ). За даними YouControl, АТ “Енергоатом” було зареєстровано 11 січня 2024 року.

Згідно з постановою Кабміну, АТ “Енергоатом” є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов’язків державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (ДП “НАЕК “Енергоатом”) з дня державної реєстрації товариства.

Крім того, уряд затвердив новий статут компанії та положення про наглядову раду, а також видав розпорядження про проведення конкурсного відбору незалежних членів наглядової ради.

Також було призначено виконуючих обов’язки членів правління на період до формування його постійного складу. Президента ДП “НАЕК “Енергоатом” Петра Котіна призначили в.о. голови правління новоствореного АТ “Енергоатом”.

Окрім Котіна, членами правління компанії є також:

У лютому 2023 року ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 про корпоратизацію “Енергоатому”.

За повідомленням енергетичного комітету ВРУ, встановлення належного корпоративного управління державними підприємствами є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

“Енергоатом” залишається на 100% у власності держави, а саме Кабміну. Його акції не підлягають приватизації та не зможуть бути відчужені у інший спосіб.

Два з половиною роки тому ми писали, що рішення про початок корпоратизації “Енергоатому” декларувалися протягом десятку років, починаючи щонайменше з Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки.

Рік тому ми повідомляли, що реформа корпоративного управління НАЕК “Енергоатом” є одним з головних пріоритетів уряду на 2023 рік. Відповідно до Плану пріоритетних дій Кабміну, “Енергоатом” мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Оператор атомної енергетики також мав отримати наглядову раду з незалежною більшістю, обрану на конкурсних засадах. Кінцевим терміном значився листопад 2023 року.

Також ми повідомляли, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію “Енергоатому”.

У травні 2023 року ми писали, що на виконання прийнятого закону Кабмін схвалив перетворення “Енергоатому” на акціонерне товариство. Для цього уряд створив комісію під головуванням заступника міністра економіки Олексія Соболева. До складу комісії увійшли також президент “Енергоатому” Петро Котін, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров та ще вісім членів.

У грудні ми повідомляли, що Міністерство енергетики оголосило про укладення угоди з рекрутинговою компанією, найнятою для пошуку кандидатів до наглядової ради “Енергоатому”, ТОВ “Екзекьютів Серч Юкрейн” [працює під брендом Amrop SOE Weekly]. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Докладніше про процес корпоратизації “Енергоатому” читайте у наших попередніх дайджестах.

Кабмін призначив наглядову раду Укроборонпрому. 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів призначив наглядову раду АТ “Українська оборонна промисловість” (“УОП”).

Згідно з розпорядженням Кабміну, з 10 січня 2024 року членами наглядової ради є:

  • Олексій Гончарук (Україна; колишній прем’єр-міністр України – з серпня 2019 року по березень 2020 року) – незалежний член;
  • Сергій Коновець (Україна; раніше був членом наглядової ради “Укрексімбанку”, а ще раніше – фінансовим директором “Нафтогазу”, нині – незалежний член наглядової ради “Оператора газотранспортної системи України” – ОГТСУ) – незалежний член;
  • Тимофій Милованов (Україна; президент Київської школи економіки, доцент Піттсбурзького університету, колишній міністр економіки – з серпня 2019 року по березень 2020 року, колишній голова наглядової ради” Укроборонпрому”) – представник держави від Мінекономіки;
  • Давид Ломджарія (Грузія; представник держави в наглядовій раді “Укрзалізниці”; виконавчий віце-президент Iberia Group, керуючий партнер Four Seas Trading та голова наглядової ради SunEnergy Bank – всі компанії у Грузії) – представник держави від Міноборони;
  • Ліннді Сміт (США; президент і головний виконавчий директор неурядової організації Arizona Defense & Industry Coalition – AZDIC) – представник держави від Мінстратегпрому.

Термін повноважень членів наглядової ради – три роки.

За словами “УОП”, 16 січня 2024 року Ломджарію було обрано головою ради. Також було сформовано комітети ради та затверджено графік засідань на 2024 рік, додали в “УОП”.

У червні 2023 року ми писали, що держконцерн “Укроборонпром” було ліквідовано, а замість нього створено акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” (“УОП”).

[Концепцію реформи корпоративного управління та перетворення “Укроборонпрому”, включаючи цільову модель та детальний план дій, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Огляд відповідних матеріалів міститься в Огляді ОЕСР корпоративного управління держпідприємств. SOE Weekly.]

Ми також повідомляли, що гендиректор “Укроборонпрому” Юрій Гусєв подав у відставку, а Кабмін призначив Германа Сметаніна гендиректором новоствореної “УОП”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Уряд розблокував роботу наглядової ради Укрексімбанку через сім місяців після призначення. 12 січня 2023 року Кабмін прийняв розпорядження, завдяки якому наглядова рада Укрексімбанку нарешті змогла розпочати роботу, незважаючи на те, що раду сформовано у неповному складі.

Як ми повідомляли у грудні 2023 року, попри те, що 30 травня 2023 року Кабмін призначив нових незалежних членів наглядової ради Укрексімбанку, це ж саме розпорядження заблокувало роботу ради.

Згідно із розпорядженням, строк повноважень членів наглядової ради становив три роки з дати вступу на посаду всіх незалежних членів наглядової ради. В той же час, після подальшого обов’язкового затвердження НБУ призначено було лише п’ять із шести незалежних членів ради. [Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів – SOE Weekly.]

12 січня Кабінет Міністрів вніс зміни до свого розпорядження від 30 травня, скасувавши вимогу про необхідність призначення всіх незалежних членів наглядової ради для того, щоб її члени могли вступити на свої посади. 17 січня 2023 року оновлена наглядова рада розпочала свою роботу.

Олександр Бевз, Юрій Буца та Вікторія Страхова є представниками держави, Сільвія Ганссер-Поттс, Разван Мунтяну, Роберт Коссманн, Домінік Меню та Ростислав Футало – незалежні члени.

“Сенс Банк” призначив нового голову правління. 30 грудня 2023 року Сенс Банк повідомив, що його наглядова рада за результатами конкурсного відбору обрала Олексія Ступака новим головою правління банку.

За словами “Сенс Банку”, відбір здійснювався із залученням рекрутингової компанії Odgers Berndtson, а в процесі відбору було розглянуто понад 30 кандидатів. Кандидатура Ступака ще підлягає затвердженню Національним банком України (НБУ).

За даними “Сенс Банку”, Олексій Ступак має 21 рік досвіду роботи в банківському секторі. Банківську кар’єру розпочав у 2002 році в “Правекс Банку”, де відповідав за роботу з корпоративними та VIP-клієнтами. З 2008 року обіймав керівні посади в “Креді Агріколь Україна”.

До “Сенс Банку” Ступак приєднався у червні 2019 року. Обіймав посаду директора корпоративного бізнесу, після чого перейшов на посаду куратора корпоративно-інвестиційного, малого та середнього бізнесу, яку обіймає й донині.

Як ми повідомляли раніше, “Сенс Банк”, який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову, було націоналізовано наприкінці липня 2023 року.

23 липня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) призначив наглядову раду та правління “Сенс Банку” на підставі пропозицій Мінфіну за погодженням із НБУ. 24 липня “Сенс Банк” оголосив про початок роботи нового складу правління та наглядової ради. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Проте, вже 14 серпня 2023 року “Сенс Банк” повідомив, що голова правління Дмитро Кузьмін подав у відставку з особистих причин.

Обов’язки голови правління тимчасово виконувала його заступниця Олена Зубченко. У “Сенс Банку” тоді заявили, що наглядова рада розпочне відбір та призначення нового постійного голови правління якнайшвидше.

ВАКС обрав Кудіну запобіжний захід у вигляді застави у корупційній справі Сенниченка. 17 січня 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив колишньому першому заступнику голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Денису Кудіну заставу в розмірі 9 млн грн у справі про розкрадання коштів “Одеського припортового заводу” (“ОПЗ”) та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”).

За словами САП, на Кудіна покладено наступні процесуальні обов’язки:

  • прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
  • не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
  • повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
  • утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками;
  • здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Зобов’язання діятимуть до 17 березня 2024 року.

У березні 2023 року ми писали, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП заявили, що викрили злочинне угруповання, яке очолював колишній голова ФДМУ Дмитро Сенниченко.

[Сенниченко очолював ФДМУ з вересня 2019 року по лютий 2022 року. Заяву про відставку він подав у листопаді 2021 року, але Верховна Рада затвердила її лише 17 лютого 2022 року. SOE Weekly.]

За даними НАБУ, злочинна група на чолі з Сенниченком протягом 2019-2021 років привласнила понад 500 млн грн “Одеського припортового заводу” (“ОПЗ”) та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”), але на цьому справа не закінчилася. За даними НАБУ, учасники злочинного угруповання, контролюючи “ОПЗ”, отримали вигоду на суму 2 млрд грн. Докладніше в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми писали, що у квітні 2023 року підозрюваних у цій справі, в тому числі Сенниченка, оголосили у розшук.

У листопаді 2023 року ми писали, що НАБУ і САП оновили підозри всім членам злочинної групи, яку ймовірно очолював Сенниченко. Тепер їх також підозрюють у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад 10 млрд грн.

За даними НАБУ, у Сенниченка було дев’ять спільників. [Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів SOE Weekly.]

Як ми повідомляли минулого місяця, 12 грудня 2023 року НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому першому заступнику голови ФДМУ Денису Кудіну. [Він також входив до наглядової ради “ОПЗ”. SOE Weekly.]

Кудін тоді підтвердив, що отримав повідомлення про підозру і заявив, що буде юридично доводити свою невинуватість.

У лютому 2023 року директор “Укрнафти” Сергій Корецький написав, що Кудіна, який нещодавно пішов з посади першого заступника міністра економіки, призначено керівником департаменту стратегії, розвитку та взаємодії з органами державної влади “Укрнафти”. [Див. один із наших попередніх дайджестів SOE Weekly.]

[Кудін обіймав посаду першого заступника міністра економіки з листопада 2021 року. До цього він був першим заступником голови ФДМУ. Перед цим, у 2013-2018 роках, він працював з Корецьким у мережі АЗС WOG. SOE Weekly.]

CARD

За 11 місяців 2023 року українські банки отримали прибуток у 130 млрд грн; держбанки заробили понад 60% від загальної суми. Опендатабот повідомив, що на топ-10 банків припадає 87% загального прибутку, або 112,95 млрд грн.

П’ять державних банків заробили 61,5% від загального прибутку українських банків.

41,7% від загального прибутку, або 54,46 млрд грн, заробив ПриватБанк, який стабільно утримує лідерство. Прибуток ПриватБанку подвоївся (з 26,33 млрд грн) порівняно з першими 11 місяцями 2021 року – року до повномасштабного вторгнення Росії, додали в Опендатабот.

На другому місці – Ощадбанк з 11,56 млрд грн (проти 1,37 млрд грн за 11 місяців 2021 року).

Нещодавно націоналізований “Сенс Банк” посідає третє місце з 5,25 млрд грн, порівняно з 3,08 млрд грн за відповідний період 2021 року. [Як ми повідомляли раніше, “Сенс Банк”, який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову, було націоналізовано наприкінці липня 2023 року. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Укрексімбанк заробив 4,93 млрд грн за перші 11 місяців 2023 року порівняно з 2,25 млрд грн за аналогічний період 2021 року.

Укргазбанк– 4,08 млрд грн проти 3,48 млрд грн відповідно.

CARD

Група “Нафтогаз” сплатила понад 90 млрд грн податків у 2023 році. 15 січня 2024 року Група “Нафтогаз” повідомила, що у 2023 році сплатила 83,4 млрд грн податків до державного бюджету та ще 6,8 млрд грн до місцевих бюджетів.

Як ми писали у 2023 році, Група “Нафтогаз” сплатила:

“Укрнафта” сплатила понад 25 млрд грн податків у 2023 році. 17 січня 2024 року “Укрнафта” повідомила, що сплатила понад 25,7 млрд грн податків у 2023 році. За даними компанії, з них 4,36 млрд грн податок на прибуток.

Як ми повідомляли раніше, у листопаді 2023 року директор “Укрнафти” Сергій Корецький заявив, що за перше півріччя 2023 року компанія також сплатила 12,3 млрд грн податків, з яких 3,3 млрд грн – податок на прибуток. За його словами, план податкових платежів за весь 2023 рік становив 27 млрд грн, в тому числі – близько 5 млрд грн податку на прибуток.

Тоді Корецький також сказав, що у перший рік після примусового вилучення “Укрнафти” на користь держави компанія прогнозуває 95 млрд грн прибутку, що за його словами удвічі перевищить середньорічний показник за останнє десятиліття.

За словами Корецького, чистий прибуток “Укрнафти” за перше півріччя 2023 року становив 14,1 млрд грн. Станом на листопад 2023 року чистий прибуток перевищив 20 млрд грн.

[Нам не вдалося знайти в публічному доступі офіційної аудійованої чи неаудійованої фінансової звітності компанії за 2021 рік, 2022 рік або перше півріччя 2023 року, яка могла би підтвердити цю інформацію.

Відповідно до законодавства України, акціонерні товариства (АТ), особливо публічні, зобов’язані оприлюднювати різні види інформації про свою діяльність, включаючи фінансову звітність.

Проте, з початком повномасштабного російського вторгнення Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) дозволила не публікувати відповідну інформацію.

У червні НКЦПФР прийняла рішення, згідно з яким з 1 січня 2024 року АТ будуть зобов’язані відновити розкриття інформації, включно з інформацією, яку не було розкрито протягом минулих періодів, коли їх було звільнено від цього обов’язку. – SOE Weekly.]

Раніше ми також повідомляли, що затверджений Кабміном фінплан “Укрнафти” на 2023 рік передбачає 74 млрд грн чистого доходу від операційної діяльності, 12 млрд грн чистого прибутку та 25 млрд грн податкових платежів.

Згодом ми писали, що у своєму аналізі для Forbes Україна економіст CASE Україна Василь Поворозник піддав сумніву заяви Корецького про квартальні прибутки компанії, зниження витрат, збільшення видобутку та прозорість.

Він дійшов висновку, що на фінансові результати “Укрнафти” вплинули два фактори: зростання ринкових цін на бензин і дизпаливо (45% і 54% відповідно) та продаж “Укрнафтою” газу, який компанія отримала у рахунок виплати їй історичного боргу “Нафтогазом”.

Поворозник також заявив, що фінансова звітність, оприлюднена “Нафтогазом” мажоритарним акціонером “Укрнафти”, який включає її звітність до своєї консолідованої звітності не узгоджується із цифрами, які назвивав Корецький.

Раніше ми також повідомляли, що акції “Укрнафти”, “Укртатнафти”, “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” та “Запоріжтрансформатора” (ЗТР) було вилучено “для потреб держави” та передано Міністерству оборони 6 листопада 2022 року. Колишнього гендиректора мережі АЗС WOG Сергія Корецького було призначено директором “Укрнафти” та “Укртатнафти” 8 та 10 листопада 2022 року відповідно. Докладніше – в одному з наших попередніх дайджестів.

“Енергоатом” повністю виплатив компенсацію тарифів для населення в рамках ПСО за 2023 рік. 11 січня 2024 року “Енергоатом” повідомив, що повністю виконав свої покладені спеціальні обов’язки (ПСО) із забезпечення населення доступною електроенергією.

За словами “Енергоатому”, з початку 2023 року за послугу ПСО він сплатив “Гарантованому покупцеві” майже 128 млрд грн, тоді як очікувана вартість була на понад 7 млрд грн меншою. В результаті компанії вдалося зменшити загальний борг за послуги ПСО майже на 4 млрд грн у 2023 році, додали в компанії.

У компанії повідомили, що уряд продовжив дію ПСО в Україні до 30 квітня 2024 року. Таке рішення було прийнято для зменшення фінансового навантаження на побутових споживачів через складну економічну ситуацію, спричинену повномасштабною війною. Як наслідок, ціна на електроенергію для населення і надалі становитиме 2,64 грн за кВт-год, повідомили в “Енергоатомі”.

Як ми писали раніше, після накопичення великих боргів через втрату Запорізької АЕС, “Енергоатом” з вересня 2023 року знову може виконувати всі ПСО.

Також ми повідомляли, що на ринку електроенергії існує ланцюжок боргів “всіх перед усіма” на суму 60 млрд грн. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згодом ми писали, що “Енергоатом” сплатив “Укренерго” 1,8 млрд грн за послуги диспетчерського управління у листопаді 2023 року.

CARD

“УОП” розпочинає партнерство з литовськими інноваційними оборонними компаніями. 10 січня 2024 року “УОП” оголосила про партнерство з чотирма литовськими оборонними компаніями: NT Service, Brolis Semiconductors, RSI Europe та DMEXS.

Згідно з повідомленням, листи про наміри були підписані 10 січня під час візиту Президента України Володимира Зеленського до Вільнюса.

NT Service, Brolis Semiconductors, RSI Europe та DMEXS спеціалізуються на розробці прицілів, зокрема тепловізійних, сучасних систем дистанційного ініціювання підриву, засобів РЕБ, зв’язку тощо, пояснили в компанії.

Раніше ми писали, що протягом 2023 року українські державні оборонні компанії повідомляли, що розпочали виробництво нових видів озброєнь та підписали контракти про співпрацю та спільне виробництво з партнерами з країн-членів НАТО.

Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

CARD

Колишній власник “Сенс Банку” судиться з Україною через націоналізацію, вимагає 1 млрд дол. 4 січня 2024 року компанія ABH Holdings S.A. (ABHH), попередній номінальний власник акцій “Сенс Банку”, що належить підсанкційному російському олігарху Міхаілу Фрідману, повідомила, що 29 грудня 2023 року подала запит на арбітраж та позовну заяву проти України.

За словами ABHH, вона вимагає повної компенсації “за незаконну експропріацію” “Сенс Банку” українською владою шляхом примусової націоналізації.

Позов було подано до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних суперечок (ICSID), провідного світового органу з вирішення спорів між інвесторами та державою під егідою Світового банку у Вашингтоні. Сума позову становить понад 1 млрд дол., повідомили в компанії.

Пізніше в ABHH повідомили Forbes Україна, що вимагають виключно компенсації “за незаконну експропріацію банку”. “Жодна інша форма, наприклад, повернення банку або акцій, не розглядається”, заявили в компанії.

У НБУ заявили “Економічній правді” (“ЕП”), що впевнені в законності рішення про націоналізацію банку. Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова повідомила ЕП, що НБУ допоможе Міністерству юстиції підготуватися до слухань за позовом ABHH. На думку Рожкової, Україна має всі шанси вирішити цей спір на свою користь.

За словами Рожкової, ухвалюючи рішення про націоналізацію “Сенс Банку”, регулятор діяв в інтересах вкладників банку та фінансової стабільності. За законом власники банків зобов’язані підтримувати капітал і ліквідність на належному рівні. Оскільки колишні власники “Сенс Банку” перебували під санкціями, то такої можливості у них не було, сказала вона.

Як ми повідомляли раніше, “Сенс Банк”, який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову, було націоналізовано наприкінці липня 2023 року.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*