Відсьогодні 43 окрема артилерійська бригада носить ім’я козацького полководця Тараса Трясила
Як повідомляє інформаційне агентство «АрміяІнформ», сьогодні, 14 жовтня, Президент України — Верховний Головнокомандувач України Володимир Зеленський в урочистій обстановці вручив стрічки з почесними найменуваннями одній військовій частині Збройних Сил України, трьом військовим частинам Національної гвардії України та одній військовій частині Державної прикордонної служби України.
З рук Верховного Головнокомандувача стрічку з почесним найменуванням, що присвоєне бригаді з нагоди Дня захисника України, отримав командир окремої 43-ї окремої артилерійської бригади полковник Олег Шевчук. Відтепер ця бригада артилерії іменується бригадою імені гетьмана Тараса Трясила.
Довідка. Корсунський полковник Тарас Федорович був кримськотатарського походження і з народження його звали Асан або Усан. Від 1622 року він водив козацькі чайки на Крим і Туреччину, і в тих походах був прозваний «Трясилом». У 1628 року підтримував з моря штурм запорожцями на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком Кафи. Після загибелі Дорошенка під час штурму Федорович очолив вихід Запорозького Війська з Криму. У полі за три милі від Перекопа козаки обрали кошового отамана Трясила гетьманом нереєстрового козацтва.
Під час Тридцятирічної війни полководець командував загонами козаків-найманців на австро-угорській службі. Тоді він був відомий ще як капітан Гасан Тарас. Федоровичем він став пізніше, прийнявши християнство вже під час московської кампанії.
У березні 1630 року Трясило став на чолі повстання проти Польщі і вперше в історії козацтва звернувся з універсалом до населення України, закликаючи ставати під знамена повстанців. Під його командуванням 10-тисячне військо запорожців оволоділо Черкасами, Переяславом та Корсунем. Після Переяславської мирної угоди, згідно з якою козаки отримували амністію, але зобов’язалися не ходити у морські походи і спалити свої чайки, Тарас Трясило не погодився з умовами миру, зрікся булави і повернувся на Січ.
У 1632–1634 роках брав участь у Смоленській війні — московсько-польській війні за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі. На козацькій раді в Каневі взимку 1634–1635 рр. Федорович закликав до повстання проти шляхетської Речі Посполитої. Потім із частиною козаків пішов за Дон. У 1635 році вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну.
У козацьких літописах говориться, що Трясило помер за дев’ять років після повстання, отже, 1639 року. Є перекази, що він помер у Корсуні, де був похований на Богуславському цвинтарі.
