Skip to Content

Війна та мир у Дубаї: світ поляризується між Заходом та нафтогазовими диктатурами на чолі з Росією

Be First!
by 7 Грудня, 2023 Економіка

Зміст і дискусії кліматичної конференції ООН, COP 28, що наразі триває в Дубаї свідчать про важливі геополітичні зсуви: Європейський Союз та США закріплюють курс на заміщення викопного палива, а Росія, зі свого боку, намагається протидіяти цьому, втягуючи Бразилію до ОПЕК+, та гуртуючи навколо себе нафтогазові диктатури.

Яким буде місце України в цьому протистоянні, з чим Київ приїхав на COP 28 та з якими меседжами туди приїхали світові лідери?

З чим Україна приїхала на COP28

Україна вже вдруге організовує власний павільйон в межах кліматичних конференцій ООН. Цьогоріч він представлений інсталяціями, що розповідають про нищівні наслідки російської агресії для довкілля, а також – про стійкість і сміливість українців на шляху до “зеленої” відбудови держави.

На заходах в павільйоні говорили про потенціал відновлюваної енергетики України та її роль у досягненні цілей сталого розвитку Європи, “зелену” реконструкцію, наслідки змін клімату в окупованому Криму, а також про вплив збройних конфліктів на довкілля.

Український павільйон на COP28 демонструє наслідки дій росіян на навколишнє середовище
Джерело: Ukrainian Climate Office

4 грудня відбулася дискусія про важливість “зеленого” переходу для України, до якої долучилася європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон, міністр енергетики Герман Галущенко, помічник державного секретаря США з Бюро енергоресурсів, Джеффрі Паєтт, та представники енергетичних компаній.

Ключовим меседжем цього заходу стало те, що Україна прагне стати провідним хабом “зеленої” енергетики у Європі, розвиваючи власне виробництво енергії з відновлюваних джерел у партнерстві з Європейським Союзом та США.

“Війна показала, що розвиток відновлюваних джерел енергії є більш важливим, ніж просто питання генерації. Це елемент енергетичної безпеки країни”, – підкреслив Галущенко під час заходу.

Підписання меморандуму між ДТЕК та данським виробником вітрових турбін Vestas про розширення “Тилігульської ВЕС”
Фото ДТЕК

У той же день генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко підписав меморандум про взаєморозуміння з данською фірмою Vestas щодо розширення проєкту Тілігульського вітропарку в Миколаївській області. Його перша черга була побудована за 200 млн євро вже під час війни. Нові 450 млн євро фінансування надійдуть від банків з державними гарантіями та страхуванням від військових ризиків, сказав Тимченко.

5 грудня відбулася також презентація та обговорення звіту про перспективи декарбонізації енергетичного сектору України за участю віцепрезидента Єврокомісії Мароша Шефчовича, директора Міжнародного енергетичного агентства Фатіха Біроля, а також представників Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації.

На заході представники України наголосили, що декарбонізований мікс української електроенергетики в майбутньому складатиметься переважно з відновлюваних джерел енергії та атомної генерації. За його словами, ключову роль у ширших зусиллях з декарбонізації економіки України відіграватимуть розширена електрифікація інших секторів та заходи з енергоефективності.

Що турбує світ: ключові заяви та події

Переговори відкрилися самітом голів держав – World Climate Action Summit. Першим виступив Король Сполученого Королівства Великої Британії, Чарльз III.

“Ми страшенно збилися з курсу”, – сказав він коментуючи висновки вчених щодо поточної траєкторії викидів парникових газів. Чарльз III також наголосив на відповідальності перед майбутніми поколіннями: “Наші нащадки будуть оцінювати нас не за наші слова, а за наслідки наших дій”.

Лідери Європейського Союзу під час своїх виступів розповіли про успіхи країн-членів блоку на шляху до декарбонізації та вкотре заявили про намір продовжувати допомагати країнам, що того потребують, у подоланні наслідків зміни клімату та у впровадженні “зеленої” трансформації економіки.

“Перед нами мета в 1,5 градуса Цельсія, і ми повинні якнайшвидше позбутися залежності від викопних видів палива”, – зазначив голова Європейської Ради Шарль Мішель.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн додала, що “до 2025 року глобальні викиди мають досягти піку і необхідно поетапно відмовитися від викопних видів палива, скоротити викиди метану”. За її словами ЄС уже скоротив викиди і знаходиться на шляху до того, щоб перевиконати завдання.

Рекламна публікація на головній сторінці NYT у перший день COP28
Джерело: Українська кліматична мережа

Де перебуває світ відносно цілей Паризької угоди

Важливим результатом COP28 має стати план дій щодо представленого у вересні документу під назвою Глобальний аудит кліматичних дій (Global Stocktake, GST), який підсумовує 8 років роботи країн з досягнення цілей Паризької Угоди.

Опублікований ООН аудит виявив, що світ рухається не до стримання глобального потепління. Остаточна версія документа покликана допомогти країнам визначити основні прогалини у сфері кліматичних заходів та укріпити свої зобов’язання у наступному раунді представлення Національно визначених внесків до 2025 року. Проте, наразі, учасники сперечаються за остаточні формулювання у документі.

США та інші країни, що долучилися до Powering Past Coal Alliance, вважають що глобальний аудит на COP28 має стати поворотним пунктом для початку згортання вугільної генерації у світі. Зі свого боку, Індія та Китай можуть намагатися блокувати відповідні положення.

ЄС, США та вразливі до наслідків змін клімату країни також агітують за те, щоб нові плани не виключали жодну з індустрій та покривали усі парникові гази, а не лише діоксид вуглецю. Водночас, Росія та Саудівська Аравія виступають за формулювання, які дозволять й надалі використовувати викопне паливо.

5 грудня був представлений перший драфт рішення конференції. Дискусії розгортаються щодо секції “пом’якшення наслідків змін клімату”, де є три варіанти формулювання щодо викопного палива. Перший – за “впорядковану та справедливу поступову відмову” від нього, яку підтримують острівні держави Тихого океану.

Другий – це “прискорення зусиль щодо поступової відмови від використання викопного палива без уловлювання викидів, і швидкого скорочення його використання для досягнення чистого нуля викидів СО2 в енергетичних системах приблизно до середини століття”. Це в цілому узгоджується з позицією ЄС.

Третій варіант – взагалі уникати згадки про викопне паливо.

Країни, чия економіка залежить від експорту нафти та газу, а саме Саудівська Аравія, Росія та Ірак, вже заявили про те, що не підтримають текст, якщо він буде закликати до повної відмови від викопного палива. Ключовим питанням буде те, чи підтримають нову пропозицію Індія та Китай, які раніше виступали проти “поступової відмови” і наполягали на “поступовому скороченні”.

На певному етапі країни-учасниці мають проголосувати за прийняття документа, або ж відхилити його. Дедлайн – 12 грудня, тобто кінець конференції, але дискусії можуть затягнутися і на довше.

Очевидно, що питання декарбонізації енергетики та відмови від викопних видів палива будуть предметом гострих суперечок.

Відмова від вугілля та потроєння потужностей ВДЕ до 2030 року

2 грудня понад 110 країн взяли на себе зобов’язання втричі збільшити потужності відновлюваних джерел енергії в усьому світі до 2030 року та подвоїти щорічні темпи підвищення енергоефективності. Міжнародне енергетичне агентство назвало це рішення “найважливішим важелем” для обмеження викидів вуглецю та уникнення катастрофічного глобального потепління.

Очікується, що угода, яку також підтримала Україна, забезпечить бізнесу та інвесторам “ясність і передбачуваність”, а також мобілізує “надзвичайно необхідний приватний капітал у всьому світі”, заявила Урсула фон дер Ляєн.

На третій день переговорів, одразу 7 країн оголосили про приєднання до міжнародного альянсу Powering Past Coal Alliance (PPCA) та задекларували підтримку згортання вугільної енергетики. Серед них США, Чехія, Кіпр, Домініканська Республіка, Ісландія, Косово та Норвегія.

“Щоб досягти мети з виробництва електроенергії на 100% без викидів вуглекислого газу до 2035 року, нам необхідно поступово відмовитися від використання вугілля, і ми закликаємо світ приєднатися до нас у цьому, одночасно працюючи над створенням робочих місць, що добре оплачуються, в екологічно чистій енергетиці”, – наголосив представник президента США з питань клімату Джон Керрі.

Напередодні, президент Франції Еммануель Макрон у своєму виступі на саміті лідерів закликав розвинені країни відмовитись від вугілля до 2030 року і зазначив, що його країна планує це зробити до 2027 року.

Україна приєдналася до PPCA два роки тому, а саме 4 листопада 2021 року, під час COP26 у Глазго. Тоді це рішення знайшло підтримку серед громадськості та міжнародних партнерів як таке, що допоможе позбутися найбільш забруднюючих вугільних електростанцій у Європі, а також зробити важливий крок для декарбонізації та модернізації економіки країни.

На одному із заходів на Ukraine Recovery Conference 2023 у Лондоні, заступник міністра енергетики Ярослав Демченков підтвердив, що Україна планує припинити використання вугілля в електроенергетиці до 2035 року.

На COP28, Україна підтримала декларацію про потрійне збільшення потужностей ядерної енергетики в світі до 2050 року, що була ініційована Сполученими Штатами. Разом з 23 країнами-підписантами, Україна задекларувала намір співпрацювати на міжнародному рівні для потроєння атомної генерації до 2050 року порівняно з 2020 роком.

Російське викопне перше в черзі на вихід

Уряд США планує до 2030 року вдвічі скоротити доходи Росії від продажу нафти та газу, наголошуючи на збереженні санкцій на довгі роки, про що напередодні відкриття COP28 заявив посол Штатів в Україні Джеффрі Пайєтт. За його словами, обмеження можливостей Кремля заробляти на експорті викопного палива має гарантувати, що РФ ніколи більше не зможе здійснити напад на своїх сусідів.

В аналітичному звіті, оприлюдненому українськими та міжнародними громадськими організаціями, ця проблема розглядається ширше, в контексті залежності багатьох країн від викопного палива, зокрема, того, що походить із Росії.

З початку великої війни Росія заробила понад 550 млрд євро від експорту викопного палива. У 2024 році, Кремль направить майже третину бюджету РФ на армію та військово-промисловий комплекс, що стане найвищим показником з часів СРСР.

Ефективність ембарго на російське вугілля показує шлях до посилення міжнародних санкцій проти всіх російських викопних видів палива.

В Razom We Stand наголошують на тому, що підтримуючи зв’язки з російською нафтою та газом, міжнародні енергетичні компанії, сировинні трейдери, морські перевізники, страховики та банки продовжують опосередковано фінансувати війну в Україні та одночасно загострюють кліматичну кризу.

Олег Савицький, Razom We Stand,

Анастасія Загоруйчик, Офіс Довкілля

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*