Skip to Content

Як західні виробники агротехніки заробляють і на Росії, і на Україні

Як західні виробники агротехніки заробляють і на Росії, і на Україні

Be First!

Коли розривати зв’язки з Кремлем ще було модно, чеський виробник сільськогосподарської техніки Bednar публічно оголосив про вихід з Росії. “Ми не плануємо подальших поставок техніки в РФ. Це рішення було болісним з економічного погляду, але демократичні цінності важливіші”, – повідомлялось пресрелізі компанії.

Не пройшло й року, як продукція Bednar повернулася на російський ринок. Техніка постачається не напряму, а через фірми-посередники. Власник однієї з них має російське громадянство. Згідно з митними даними, за 9 місяців 2023 року так в Росію завезли 151 одиницю техніки Bednar на 11,7 млн дол.

Формально жодних санкцій Bednar не порушив. Західні країни навмисне залишили виняток для виробників агротехніки, щоб не поглибити проблему голоду у світі. Прийняття рішення про вихід з російського ринку залишили на совісті кожної окремої компанії.

У підсумку хтось чесно покинув Росію та отримав збитки. А хтось скористався можливістю та “з’їв” частку колишніх конкурентів на ринку. Західна техніка через російських дилерів може потрапляти й на окуповані території. І все це не заважає компаніям-виробникам одночасно заробляти на українському ринку.

Хто допомагає Росії збирати врожай

Російську Федерацію оминули санкції не тільки на зерно, але й на всі товари, що так чи інакше пов’язані з продовольством. Через блокаду українських портів світові ціни на зерно зросли до історичних максимумів, тож накласти ембарго західні країни не наважились.

Зараз же ціни знизились до рівня 2019 року, однак санкції на все, що пов’язано з виробництвом їжі, – досі табу. Користуючись цим, Кремль заробляє десятки мільярдів доларів на продажі зернових та залишається одним з ключових експортерів у світі.

Прибутки російських аграріїв тримаються на західній техніці, передусім європейській: сівалках, культиваторах, тракторах тощо. Китайська ж техніка, попри зближення Москви і Пекіна, займає доволі малу частку в російському імпорті. Замінити західну вона не зможе.

[INFO_709604]

Причина в тому, що китайський аграрний ринок переважно складається з невеликих фермерських господарств, тож і техніка, яка виробляється в цій країні, часто не розрахована на великі промислові масштаби російських полів.

Схожа ситуація й з іншою країною, що утрималася від санкцій проти Росії, – Туреччиною. Оскільки турецький агрокомплекс представлений, передусім, виробниками овочів та фруктів, а не зернових, техніка для обробки полів, що збирається в цій країні, не розрахована на великі площі. До того ж, її кількості недостатньо аби перекрити прогалину від виходу європейських виробників.

Західні компанії, які продовжують повноцінно працювати в РФ, це розуміють, і не хочуть втрачати такий залежний від них ринок. Адже альтернативних виробників агротехніки, якими б Росія могла їх замінити, просто немає.

Німецький виробник HORSCH у 2022 році наростив свій дохід на російського ринку на 20 мільйонів доларів

Боротьба за ринок

Оскільки агротехніка не потрапила під санкції, західні компанії-виробники повинні були самі прийняти рішення залишатися працювати в РФ чи ні. Вони поділились на два табори: перші покинули російський ринок з етичних та репутаційних міркувань, а другі – проігнорували вторгнення в Україну та продовжили працювати.

У підсумку ті, що залишились в Росії, навіть виграли від свого рішення, адже змогли забрати частку ринку у своїх конкурентів. Наприклад, так сталося на ринку сівалок точного висіву. За даними митниці РФ, у 2021-му році лідерство належало шведській компанії Vaderstad, на яку припадало 34% російського імпорту. Друге місце належало німецькій Horsch – 15,2%.

Після російського вторгнення в Україну Vaderstad повністю припинила продажі, а її частку поділили конкуренти. Найбільше перепало тій же Horsch, яка наростила свою частку одразу до 30%.

[INFO_709605]

Деякі компанії оголосили про вихід, однак де-факто досі продають техніку агресору. У 2022-му році чеська Bednar жорстко критикувала конкурентів за те, що вони не реагують на повномасштабне вторгнення росіян. Директор українського підрозділу компанії порівняв це із роботою на ринку нацистської Німеччини в роки Другої світової війни.

Компанія дійсно закрила офіційні представництва й розпустила офіс у Росії, однак її продукція досі туди продається. Згідно з митними даними, у країні-агресорі Bednar займає 11% імпорту дискових борон, 12% – культиваторів та 2% – сівалок.

Якщо копнути глибше, то можна побачити, що не змінилися навіть дилери. Російські компанії, які офіційно продавали техніку Bednar до лютого 2022 року, досі називають себе офіційними дилерами, рекламують продукцію компанії на своїх сторінках та обіцяють фермерам гарантії від виробника.

Компанія також продовжує вести російськомовний сайт з зазначенням переліку продукції. Офіційно це пояснюється тим, що сайт нібито читають в усіх країнах колишнього СРСР.

Bednar заперечує, що продає техніку в Росію напряму. І це відповідає дійсності, адже за неї це роблять європейські компанії-посередники. Схема нескладна, адже відвантаження часто відбуваються з самої Чехії.

Один з посередників – німецька фірма Ekotechnika AG, яка цікава тим, що вже давно профільно возить агротехніку в Росію. Її засновник – Штефан Дюрр, десять років тому отримав російське громадянство, а у 2014-му році особисто запропонував Путіну ввести контрсанкції на європейське продовольство.

Штефан – людина публічна. Він має бізнес у РФ і привертає увагу місцевої преси як “німецький друг Росії”. У Ekotechnika AG є російська дочка – “ЭкоНива”, яка вже багато років є дистриб’ютором західної аграрної техніки в РФ. Продукцію Bednar компанія возить саме для “ЭкоНива”, як це було і до лютого 2022 року.

Операції в “штатному режимі”

Західні компанії, які залишилися в Росії, продовжують працювати через свої “дочки”. На їхній базі працюють лінії збору техніки, через них імпортується сама техніка з заводів в Євросоюзі та комплектуючі до них, а також відбувається сервісне обслуговування.

За даними проєкту KSE Institute, німецький виробник HORSCH у 2022 році наростив свій дохід з російського ринку на 20 млн дол – до 101 млн дол. А це – 4 млн дол податку на прибуток, сплаченого до бюджету держави агресора. Його дочірня компанія “Хорш Русь” знаходиться у Липецькій області, де розташоване виробництво сівалок компанії.

Як і решта виробників техніки, компанія має розгалужену мережу дилерів. Один з них – Terra Group, угоду з якою про дилерство на території трьох російських областей підписали торік. А місяцем раніше цей же дилер уклав договір з “ДНР” про “партнерство у забезпеченні с/г технікою, запчастинами та сервісом”.

Скупий платить тричі. Як західні компанії, які чіпляються за Росію, втрачають ринки, бізнес та репутацію

Вочевидь, HORSCH не гребує співпрацею з дилерами, які підтримують окупацію українських територій.

Інший важливий для РФ виробник техніки – італійська MASCHIO GASPARDO, яка постачає Росії сівалки та культиватори зі своїх заводів в Італії та Румунії. Компанія майже одразу після початку великої війни заявила, що її потужності в РФ працюють у штатному режимі. Загалом це і не дивно, адже вона спонсорує великі аграрні виставки в РФ, зокрема стала учасником “Агросалону-2024” у Москві.

Агровиставки це важливий спосіб для компаній знайти нових клієнтів та заявити про свою присутність. Одним з основних таких заходів для Росії є “Югагро”, де у 2023 році розмістили свої стенди або взагалі стали спонсорами чимало західних компаній. Серед них – французька KUHN, яка має в Росії завод для збору техніки з трьома виробничими лініями.

Також на “Югагро” себе представляла і німецька AMAZONEN-WERKE, яка постачає Росії чверть всіх імпортованих дискових борон.

Вартує уваги і виставка “Агроекспокрим” в окупованому Криму. Не дивно, що жодна західна компанія участі не брала, адже поява на анексованій території потягне за собою відповідні наслідки.

Цей захід – скоріше пропагандистський захід окупантів. Переважно серед учасників та партнерів були російські газети, десятки урядових окупаційних структур. Але також були і дилери техніки.

Серед них зазначено компанію “Бизон Трейд”. На своєму сайті дилер зазначає, що є офіційним представником європейських компаній Fendt, LEMKEN та Gaspardo, які також входять до топ-5 експортерів техніки в РФ.

Є ризик, що через дилерів, які так чи інакше співпрацюють з окупаційною владою у Криму, на так званих “ДЛНР”, Херсонській або Запорізькій областях, західна техніка або запчастини можуть потрапляти на окуповані території.

Згадані компанії є відомими і на українському ринку. Більшість з них одночасно інвестують як у Росію, так і в Україну. У 2023 році вітчизняні аграрії тільки сівалок від компаній Amazone, Horsch, Gaspardo, Kinze, Kuhn та Kverneland придбали на 46,7 млн дол.

Gillette – найкраще для російських ракет. Чому Procter&Gamble спонсорує війну

Компанії, що продовжують працювати з Росією, не несуть жодної юридичної та репутаційної відповідальності ані на заході, ані в Україні. Все це – небезпечний прецедент, коли перечекати війну в країні-агресорі стає набагато вигідніше, ніж її покинути.

Окрім виробників агротехніки, є безліч інших західних компаній, що виправдовують свої заробітки в Росії продовольчою безпекою: Auchan, Nestle, METRO, PepsiCo, Mars тощо.

І чим довше ці бренди безперешкодно розвивають свій російський бізнес, тим ближчою стає думка, що з точки зору отримання прибутків вони все зробили правильно, а їхні конкуренти, що покинули Росію, – помилились.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*