Skip to Content

Захід боїться вводити санкції проти "Росатома". Чому?

Захід боїться вводити санкції проти "Росатома". Чому?

Be First!

Важко знайти більш заплямовану російську цивільну компанію, ніж державна корпорація “Росатом”.

З весни 2022 року вона бере участь в захопленні найбільшої у Європі атомної електростанції та підтримує бойовий стан арсеналу ядерних ракет, якими Кремль постійно погрожує світу.

А за даними американського видання The Washington Post, “Росатом” ще й імпортує компоненти для російських танків та авіації, користуючись тим, що проти неї не впроваджено жодних обмежень.

І ця компанія може собі це дозволити, адже чудово розуміє свою вагу на західному ринку. Проти неї досі не було введено жодних санкцій, адже знайти альтернативу для її ядерного палива – справа не одного року.

Але російська атомна імперія не закінчується на ядерному паливі. “Росатом” десятиліттями вклинювався у світові ядерні ланцюжки, і зараз від його спеціалістів, обладнання та збагаченого урану залежить робота реакторів по всьому світу.

Тепер, коли прийшов час вводити санкції проти “Росатому”, європейські лідери розводять руками.

Паливо і не тільки

Щорічна виручка державної корпорації “Росатом” від експорту ядерного палива, обладнання та послуг в останні кілька років становить 9 млрд дол. Це лише 1,5% від загального експорту з РФ, але цього достатньо, щоб країна-агресор чинила колосальний вплив на атомну енергетику по всьому світу.

Наприклад, у Європейському Союзі чверть електроенергії виробляють атомні електростанції. 18 зі 103 енергоблоків у ЄС повністю залежать від ядерного палива “Росатому”. Ще 3 реактори працюють на паливі російсько-французького виробництва.

На глобальному ринку ядерного палива частка РФ становить 17%. Замістити його американським або французьким паливом технічно дуже складно.

Атомні реактори протягом всього строку експлуатації прив’язані до своїх виробників, які проводять на них технічне обслуговування, постачають паливо, обладнання, навчають персонал тощо. Контракти на забезпечення АЕС укладають на десятиліття, а зміна постачальника послуг або обладнання часто є непростим завданням для фізиків та інженерів.

“Просто так змінити одне ядерне паливо на інше неможливо. Ядерні технології у світі історично розвивались відокремлено, тому реактори у світі відрізняються поміж собою. Кожен реактор технічно заточений під конкретне паливо.

Ядерне паливо завантажують не лопатами, а у виглядів так званих ТВЕЛів (тепловидільних елементів, спеціальних ємностях для урану – ЕП). Ці ТВЕЛи відрізняються не тільки ураном всередині, а ще й за своєю конструкцією”, – пояснює директор спеціальних проєктів центру “Психея” Геннадій Рябцев.

Оболонки для палива на реакторах російського та західного виробництва відрізняються навіть за формою. Перші шестикутні, а другі – квадратні. ТВЕЛи із західного реактора не підійдуть для російського так само як 155 мм снаряди НАТО не підійдуть для 152 мм радянських гармат.

Під ТВЕЛи російського зразка заточені всі ядерні енергоблоки Чехії, Словаччини, Болгарії, Угорщини та два (з чотирьох) у Фінляндії. Через велику різницю між західним та російським паливом, ці країни не зможуть швидко відмовитись від продукції “Росатому”.

Російська корпорація також надає станціям у цих країнах основне обладнання, проводить його технічний огляд, модернізацію, постачає для нього унікальні компоненти власного виробництва тощо.

Між “зеленими” та Фукусімою: чи є майбутнє в атомної енергетики

“Безпека АЕС гарантується їхнім виробником. Якщо розірвати договори з “Росатомом”, то хто буде відповідати за можливі ядерні інциденти?”, – зауважив Рябцев.

Вплив “Росатому” виходить далеко за межі АЕС у Східній Європі. Компанія збагачує уран для інших світових корпорацій, які виробляють своє ядерне паливо для реакторів по всьому світу.

У світових масштабах росіяни контролюють 15% видобутку сирого урану (включаючи шахти в Казахстані), понад третину його первинної обробки, а також 46% світових потужностей зі збагачення урану. Чверть збагаченого урану в ЄС та США має російське походження.

“Росатом” також єдиний у світі має підприємства, які серійно виробляють концентрований уран HALEU для високотехнологічних західних реакторів.

Російська державна корпорація володіє низкою підприємств у самому Євросоюзі, які постачають обладнання для реакторів у різних країнах.

У 2022 році “Росатом” також почав будівництво двох енергоблоків в угорському у місті Пакш. Вартість проєкту – 11 млрд дол, і Угорщина не має наміру його скасовувати.

Проблеми диверсифікації

Наслідки від повномасштабного вторгнення Росії в Україну “Росатом” відчув майже одразу. Шведська компанія Vattenfall відмовилась від використання російського ядерного палива.

“Росатом” у 2021 році, після десятиріччя випробувань, запустив серійне виробництво ТВЕЛів західного зразку. Корпорація мала намір конкурувати на ринку палива для західних АЕС і почати саме зі шведських реакторів. Але агресія Кремля змусила Швецію відмовитись від російської продукції на користь інших постачальників.

Фактично з початком війни “Росатом” втратив можливість займати нові західні ринки (за винятком Угорщини). Яскраво це ілюструє відмова Фінляндії від будівництва нової АЕС “Ханхіківі-1” за 7 млрд євро.

Але ці випадки не можна порівнювати з тими європейськими атомними електростанціями, які багато років працюють з РФ. Перш за все мова йде про 18 реакторів у Болгарії, Чехії, Словаччині, Угорщині та Фінляндії, які заточені під російське ядерне паливо.

Можливість позбавитись від цієї залежності надає американська Westinghouse, яка навчилась робити паливо під реактори російського дизайну. Однак перейти на нього – завдання не на один рік.

За словами Рябцева, українському “Енергоатому” знадобилося 10 років досліджень та випробувань, щоб перевести АЕС з російського палива на американське. Більш того, потужності компанії Westinghouse зараз обмежені, і для їх нарощування потрібні нові випробування, інвестиції та довгострокові контракти.

Найбрудніший енергоносій проти Путіна: як світ повертається до вугілля

Ближче за всіх до відмови від палива “Росатому” зараз перебуває болгарська АЕС “Козлодуй”, яка виробляє 35% електроенергії в країні. У 2022 році керівництво станції підписало 10-річні контракти на постачання палива з американською Westinghouse та французькою Framatome.

Відмова болгар від російського ядерного палива сталася не за кілька місяців. Цьому передували роки випробувань та досліджень, а повноцінно на західну продукцію там планують перейти лише з 2024-2025 років. Тоді ж це планує зробити й Чехія.

Не останню роль у відмові від російського ядерного палива відіграв позитивний досвід України, яка перша почала переводити свої радянські реактори на продукцію компанії Westinghouse.

Фінська компанія Fortum тільки нещодавно почала шукати іншого виробника палива. Тому постачання з Росії, які розписані до 2027-го та 2030 років, вона припиняти не буде. У схожій ситуації опинилась і Словаччина.

Угорщина ж взагалі не планує відмовлятись від російського палива, ця країна зараз навпаки – поглиблює свою залежність від “Росатому”.

Простір для швидшої відмови від ядерного палива з Росії можуть надати його значні запаси на АЕС в зазначених країнах – їх зазвичай роблять на роки вперед. Однак можливі проблеми з американськими та французькими постачальниками змушують страхуватись та продовжувати співпрацю з росіянами.

Крім постачання палива, російська державна корпорація надає реакторам технічне обслуговування. Деякі роботи на радянських АЕС уже вміють виконувати західні компанії, але повний розрив усіх зв’язків з “Росатомом” неможливий.

Що стосується первинної обробки урану (конверсії), то замінити російську продукцію цілком реально. Наприклад, у Франції простоює 83% потужностей для конверсії, а у США перезапуску очікує профільний завод в Метрополісі. Французькі та американські потужності здатні замінити російську конверсію з великим запасом.

Із заміщенням наступного етапу виробництва палива, збагаченням урану, ситуація трохи складніша. Відповідно до звіту Австрійського федерального агентства з охорони довкілля, європейських потужностей для збагачення урану теоретично має вистачити, щоб покрити потреби їхніх реакторів.

Однак західні країни поки що не можуть замінити російський концентрований уран HALEU, який потрібен для малих модульних реакторів (ММР) та інших розробок нового покоління. США в майбутньому хочуть робити ставку саме на ці розробки, але поки що вони залишаються повністю залежними від росіян.

За даними агентства Reuters, самотужки налагодити виробництво HALEU у достатній кількості західні країни зможуть лише через 5-8 років.

Уряд ставить на альтернативну мобільну генерацію: як це працює і чи врятує енергосистему

Чи будуть санкції?

Через сильну залученість “Росатому” в стратегічні проєкти західні країни поки що не впровадили проти компанії жодних обмежень. На початку січня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна чекає санкцій проти російської корпорації в 10-му пакеті санкцій, який планують оприлюднити в лютому.

Київ мотивує свою позицію тим, що ЄС та США не можуть далі поглиблювати свою залежність від російського гіганта, давати йому розширювати свій вплив на європейську енергетику та нести гроші в путінський бюджет війни.

Ситуативним союзником українців у питанні санкцій проти “Росатому” стали європейські “зелені”. Вони мають в цьому свій інтерес, адже виступають за заборону будь-якої атомної енергії. Зокрема ввести припинити співпрацю з росіянами закликала організація Greenpeace.

За санкції проти “Росатому” також висловились Польща, Литва, Латвія, Естонія та Ірландія. Але є нюанс – жодна з перелічених країн не залежить від товарів та послуг цієї корпорації.

“Всерйоз ще нічого не починали”. Чи вичерпали себе санкції проти Росії?

Обережно свою підтримку висловила і Німеччина, хоча і вона серед тих країн, які збираються повністю відмовитись від атомних електростанцій.

Рішення щодо санкцій прийматимуть одностайно, тому вирішальний голос буде саме за країнами, які користуються атомною енергією і залежать від співпраці з Росією.

Угорщина вже традиційно заявила, що блокуватиме всі санкції проти РФ. Франція, Чехія, Словаччина, Фінляндія та Болгарія публічно про свою позицію не говорять, але можна здогадатись, що жорсткі санкції суперечать їхнім інтересам. Не поспішають із гучними заявами й Сполучені Штати.

Якщо країни все ж таки домовляться ввести санкції проти “Росатому”, то вони, ймовірно, матимуть безліч винятків та відтермінувань на роки вперед.

About Author

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*