Російські суди часто відмовляють у притулку афганцям, які намагаються втекти від талібів
Суди в росії, як правило, не вважають талібів загрозою
Афганці в Німеччині протестують проти насильства з боку Талібану, 14 серпня 2021 року. «Припиніть вбивати афганців», Берлінський Бранденбурзький тор. Фото Der Südstern через Flickr. СУСПІЛЬНЕ НАДБАННЯ 1.0.
Журнал «Холод» дослідив, чи отримують афганські біженці притулок у росії. Global Voices переклав статтю, відредагував її для більшої ясності та опублікував з дозволу редакції.
Журналістка, який втік з Афганістану після приходу до влади талібів
25 червня 2024 року афганська журналістка Кобра Хассані, яка два роки намагалася отримати притулок у росії, була змушена вилетіти назад до Афганістану, який контролюють бойовики Талібану.
В Афганістані жінки-журналістки та правозахисники стикаються з позасудовими розправами, включаючи сексуальне насильство. Тим часом російські дипломати зустрічаються з талібами і запрошують їх на Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ), а путін радо говорить про потенційну співпрацю з ними “на антитерористичній ниві”. У той же час Талібан давно визнаний в росії терористичною організацією. “Холод” дослідив матеріали російських судів щодо надання політичного притулку громадянам Афганістану і виявив, що судова система також демонструє подвійні стандарти. Для них існує два види Талібану: міжнародний терористичний рух і прогресивна політична сила, яка сприяє розвитку країни. Детальний опис “прогресивного” Талібану “Холод” знайшов у неопублікованій внутрішній записці Міністерства закордонних справ (МЗС), яку суди використовують для обґрунтування відмов у наданні притулку.
За часів республіканського режиму в Афганістані, який підтримували США, Хассані закінчила університет у Кабулі і працювала на телебаченні. Вона була однією з найпопулярніших ведучих на молодіжному каналі Afghanistan Youth TV, який пропагував світські західні цінності. На каналі виходили такі шоу, як “Молодий Шелдон”, програми про тату-салони, ділилися рецептами піци та оглядали популярні тенденції в соціальних мережах.
Останні трансляції на каналі вийшли в жовтні 2021 року, через два місяці після того, як Кабул захопив Талібан. З кінця 2022 року таліби офіційно заборонили жінкам відвідувати університети, а на практиці дівчатам не дозволяють навіть відвідувати середню школу.
Як і багато афганців, які боялися талібів, Хассані втекла з Афганістану й оселилася в Україні. Коли почалася повномасштабна війна, Хассані намагалася виїхати до Польщі, але найнятий водій обдурив її і двох її співвітчизників, відвізши їх до Луганська, звідки вона потрапила до росії. Спроба нелегально покинути країну і вирушити до Європи коштувала Хассані року в російському СІЗО і року в пункті тимчасового утримання іноземних громадян.
Адвокати намагалися отримати для Хассані політичний притулок в росії, аргументуючи це тим, що режим талібів становить загрозу. Суд визнав аргументи захисників Хассані непереконливими, і журналістку депортували до Афганістану.
Що допомагає в отриманні притулку
Історія Хассані не є унікальною. “Холод” виявив десятки випадків, коли громадяни Афганістану намагалися отримати або продовжити тимчасовий притулок, посилаючись на захоплення країни талібами. За статистикою, лише кожному третьому заявнику вдається виграти суд проти МВС, і важливу роль відіграє місце подання адміністративного позову. Наприклад, в Івановській області жоден з 11 афганців не зміг отримати притулок, тоді як в Московській області всі дев'ять заявників успішно оскаржили рішення міграційної служби в суді.
Дослідження включало 59 судових рішень, винесених з серпня 2021 року до початку червня 2024 року. “Холод” виявив 18 позитивних і 41 негативне рішення про надання політичного притулку.
Для обґрунтування позитивних рішень російські суди посилаються на інформацію Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), а також на рішення верховного суду рф про визнання Талібану терористичною організацією. 7 травня 2024 року Люберецький міський суд, вирішуючи справу Абдул Башира Султані, який був призваний до Талібану, але згодом втік, зазначив:
За даними Представництва УВКБ ООН в росії, цивільне населення Афганістану страждає від кризової ситуації у сфері безпеки, порушень прав людини та гуманітарної ситуації в країні.
Інформація УВКБ ООН також допомогла Есматуллі Бахтіяру, який подав прохання про притулок у жовтні 2021 року. Незважаючи на неодноразові спроби Управління з питань міграції ГУ МВС у Саратовській області видворити його з країни, Бахтіяру вдалося послідовно довести своє право на притулок.
З рішення суду:
За даними УВКБ ООН, таліби систематично здійснюють напади на цивільних осіб, які були пов'язані з афганським урядом. Основними об'єктами нападів є цивільні державні службовці та цивільні особи, які, як вважається, виступають проти цінностей Талібану. Ризики існують для осіб, які повертаються із західних країн. Повідомляється, що їм погрожували, їх піддавали тортурам або вбивали, оскільки їх вважали такими, що прийняли цінності, пов'язані з цими країнами, або шпигунами на користь цих країн.
Надумані причини для відмови в наданні притулку
Відмови в наданні притулку зазвичай надумані. Часто використовуються хвалебні заяви міністра закордонних справ сергія лаврова про талібів, зроблені у квітні 2022 року й розміщені на сайті міністерства: «Нове керівництво докладає зусиль для повернення до мирного життя після тривалого збройного конфлікту й відновлення нормального функціонування національної економіки».
Ці слова стали одним з головних аргументів при відмові у наданні притулку Мохаммаду Аліму Ісламзаді, колишньому співробітнику однієї з іноземних компаній, що працюють в Афганістані. Він втік до росії з дружиною і трьома неповнолітніми дітьми після того, як його дітям погрожували й вимагали гроші в школі. Проте суди вирішили, що зусилля талібів «відновити нормальне функціонування національної економіки» доводять, що дітям Ісламзади нічого не загрожує.
У лютому 2024 року Івановський обласний суд видворив афганця, який прожив у росії 30 років, з таким формулюванням:
Той факт, що до влади в Республіці Афганістан прийшов рух «Талібан», який визнаний терористичною організацією, не свідчить про реальну загрозу переслідувань.
Висилаючи Ахмада Шафі Хафізі, колишнього студента російського університету, суд зазначив, що шукач притулку «не становить інтересу для уряду Афганістану як особистість». Департамент міграції МВС особливо підкреслив, що «небажання дотримуватися традицій і звичаїв, прийнятих урядом Афганістану після зміни влади в 2021 році» (тобто після приходу до влади талібів), не може бути причиною для надання притулку.
Чарівна пам'ятка
В якості аргументу в російських судах на користь депортації “Холод” також знайшов великі уривки зі службової записки МЗС щодо Афганістану, імовірно, написаної в 2022 році. Вона не була офіційно опублікована, але уривки з неї містяться в судових рішеннях в Івановській області та Краснодарському краї. Ці уривки, за винятком одного випадку, не наводяться як посилання на документ МЗС: суди включають їх у свої рішення як власний текст.
Халід Рахімі, колишній співробітник афганського військового госпіталю в Кандагарі, попросив притулку в росії у 2022 році.
Первомайський суд у своєму рішенні процитував фрагменти службової записки МЗС на підтвердження того, що Рахімі може безпечно повернутися до Афганістану:
Таліби роблять кроки, щоб утримати економіку на плаву, заявляють про свою відданість боротьбі з корупцією і оголошують про плани скорочення роздутого бюрократичного апарату. Вони запрошують іноземних інвесторів до участі в інфраструктурних проектах.
Влада талібів успадкувала від республіканського режиму жалюгідну ситуацію з правами людини. В умовах 20-річного збройного конфлікту… систематично порушувалися громадянські свободи. Значна частина населення не була забезпечена якісною питною водою, продуктами харчування, не мала доступу до медичних послуг.
Водночас, після приходу до влади талібів збройний конфлікт практично припинився, а частота терористичних атак значно знизилася. За перший місяць правління талібів кількість жертв військових дій зменшилася щонайменше в п'ять разів порівняно з останніми роками республіканського режиму.
Однак, за даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, Афганістан під владою талібів переживає одну з найгірших гуманітарних криз у світі. Понад 17 мільйонів афганців не мають достатньої кількості їжі та питної води і не мають доступу до елементарних засобів гігієни. Місія ООН зі сприяння Афганістану зазначає, що у 2024 році режим Талібану практикує смертну кару, включаючи побиття камінням, і тілесні покарання.
За даними неурядової організації USA for the UNHCR, 1,6 мільйона людей покинули Афганістан після падіння республіканського режиму в серпні 2021 року.
About Author
