Азербайджан: Продовження арештів і звинувачення у масових тортурах напередодні Конференції ООН зі зміни клімату
Спостереження заарештованого журналіста
Зображення від Arzu Geybullayeva
Ульві Гасенлі — журналіст та директор незалежної платформи журналістських розслідувань Abzas Media. Він був заарештований у листопаді 2023 року за сфабрикованими звинуваченнями і наразі перебуває за ґратами в очікуванні суду разом із п'ятьма своїми колегами — Севіндж, Мухаммадом, Наргіз, Ельнарою та Гафізом, яким висунули ті самі звинувачення у контрабанді. Але навіть перебуваючи за ґратами, вони не припиняють своєї журналістської діяльності. З моменту їхнього арешту, поки їхні колеги з усього світу об’єднались, щоб продовжити розслідування, журналісти з Abzas Media продовжують ділитись власними спостереженнями щодо жорстоких умов утримання у в’язниці, в якій вони перебувають. 31 липня Abzas Media опублікували лист від Гасенлі, що детально описує непоодинокі випадки катувань.
Спостереження Гасенлі з’явились після публічної заяви від Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи негуманному або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі «Комітет»), оприлюдненої у липні 2024 р. У своїй заяві Комітет зазначає, що попри численні звернення до Міністерства внутрішніх справ з проханням розглянути отримані комітетом факти жорстокого поводження і катувань і покласти край подібних практикам, він не отримав відповіді. «Це — фундаментальне та безпрецедентне порушення Конвенції», — зазначає Комітет у своїй заяві.
Загалом з 2002 р. Комітет здійснив 13 візитів до Азербайджану, останні з яких відбулися між 2020 та 2022 роками. «Вже понад 20 років Комітет висловлює своє глибоке занепокоєння з приводу низки проблем, пов’язаних з поводженням з особами, що утримуються правоохоронними органами, зокрема тих, що підпорядковуються Міністерству внутрішніх справ», — сказано в заяві. І все ж таки, попри зобов’язання країни за конвенцією, для вирішення цих проблем не було вжито жодних заходів. Азербайджан приєднався до конвенції у 2002 р.
В останньому звіті комітету, випущеному у 2002 р., орган проти катування зазначив: «неналежне поводження/катування під час затримання і, відповідно, під час первинних опитувань оперативними працівниками поліції», «щоб змусити осіб підписати зізнання, надати іншу інформацію або погодитись на додаткові звинувачення».
Задокументовані Комітетом форми неналежного поводження та катування: ляпаси, удари кулаками, ногами, кийками або дерев’яними палицями по голові та/або тілу, широко розповсюджені, і існують численні свідчення осіб, що піддавались такому поводженню під час допитів.
Теж саме стосується інших звинувачень, зазначених Комітетом у своєму звіті: введення пляшки в пряму кишку, ураження електричним струмом, погрози розправи над родичами затриманих, у тому числі погрози кримінального переслідування.
Щоденник катувань
Нещодавня історія Ульві Гасенлі повністю збігається з попередніми звітами про катування та жорстоке поводження, задокументованими у Азербайджані; в ній він називає слідчий ізолятор, де утримують його та інших «місцем катувань».
«Спершу я чув тільки звуки катувань: ляпаси, удари руками, ногами чи кийками, образи, лайку. Потім я на власні очі побачив жорстоке поводження та катування: побиття, в’язнів приковували наручниками до ґрат камери [наручники прикуті до верхньої частини ґрат камери, посередині, в самому низу], одну руку приковували до ліжка, іншу — до ноги, і тримали так протягом дванадцяти годин, били кийком, поки в’язень був прикутий до ґрат», — пише Гасенлі, додаючи інші приклади жорстокого поводження та катувань, свідком яких він став з листопада 2023 р.
«Існує навіть розклад: все це відбувається між 9 та 10 ранку. Керівництво в’язниці аргументує це тим, що ті, кого піддають жорстокому поводженню та катуванню, є проблематичними в’язнями, і що без подібних заходів складно було б забезпечити порядок. Коли в’язні протестують та вимагають припинити таке поводження, показуючи на знаки на стінах в’язниці, що кажуть «ні — катуванням», керівництво бере це до уваги, кілька днів все відносно спокійно, і тоді все починається знову», — пише Гасенлі.
Щоразу як хтось протестує, керівництво в’язниці наполягає, що катування, побиття, лайка та образи законні. В коридорах в’язниці можна побачити номер Омбудсмана [916] та слоган азербайджанською та англійською мовами: «ні — катуванням». І все ж таки, катування відбувається прямо поруч з цими слоганами. Щотижня, часом щодня. Часом це лише одна людина, часом — 10-15 в’язнів.
Гасенлі пише, що загалом він задокументував 58 випадків катування та жорстокого поводження протягом перших шести місяців 2024 р. «Це випадки, свідком яких я був чи які міг порахувати. А тепер уявіть собі масштаб катувань та жорстокого поводження у досудових слідчих ізоляторах та в’язницях», — зауважив Гасенлі.
Коли Гасенлі заарештували у листопаді, журналіст теж зазнав жорстокого поводження. Його побили, і на його обличчі були видимі сліди.
Нещодавнє розслідування катувань в Азербайджані від Forbidden Stories — мережі журналістів, що забезпечує продовження роботи журналістів, що стикаються з загрозами, з’ясувало наступне:
…з 2014 р. Рада Європи передала більше 23 мільйонів євро на фінансування декількох програм розвитку в Азербайджані, згідно з публічними документами, які розглянули Forbidden Stories. Ці кошти, що надходили здебільшого з бюджету Європейського Союзу, були спрямовані на «розбудову спроможності судової системи», «навчання персоналу», «посилення нагляду за умовами утримання у в’язницях», «заходи з підвищення прозорості та запобігання корупції» та інше.
Розслідування також показало, що з 263 протоколів, в яких Європейський суд з прав людини — судовий орган Ради Європи, виявив порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 33 були «порушеннями, що включають звинувачення у «катуванні» та «негуманному та такому, що принижує гідність, поводженні»».
У січні 2024 р. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) проголосувала за те, щоб не ратифікувати повноваження азербайджанської делегації в асамблеї — 10 голосів на підтримку ратифікації і 76 проти. Повноваження були оскаржені на підставі того, що країна не виконала «основні зобов’язання» в рамках свого членства в Раді Європи. Того ж місяця окрема резолюція про «систематичне катування та негуманне або таке, що принижує гідність поводження чи покарання у місцях позбавлення волі» висловила занепокоєння з приводу «жахливих методів катування», зокрема в контексті Тертерської справи — серії арештів у 2017 р., спрямованих проти цивільних осіб і військовослужбовців Азербайджану в рамках того, що тодішні посадовці в Баку назвали «широкомасштабною змовою». У квітні 2024 р. Європейський Парламент прийняв термінову резолюцію, закликаючи до «негайного та безумовного звільнення політичних в’язнів» та до того, щоб «в рамках свого глобального режиму санкцій у сфері прав людини ЄС наклав санкції на азербайджанських чиновників, які вчинили серйозні порушення прав людини».
Серія арештів триває
Серед нещодавно заарештованих — колишній дипломат та дослідник етнічних меншин. Ігбал Абілов, той самий дослідник, що виріс у Білорусі, приїхав до Азербайджану у червні. Вперше Служба безпеки допитала його 22 червня. Через місяць його заарештували за звинуваченням у розпаленні національної ворожнечі та зраді. 31 липня його засудили до чотирьох місяців перебування у слідчому ізоляторі. Звинувачення ґрунтуються на уявних доказах, наданих проурядовою газетою, що натякають на співпрацю Абілова зі службою безпеки Арменії.
24 червня колишнього дипломата, Еміна Ібрагімова, заарештували та засудили до чотирьох місяців ув’язнення у слідчому ізоляторі за те, що він нібито вдарив людину ножем. У вересні 2023 р. Ібрагімов пробув 30 днів у адміністративному затриманні за звинуваченням у поширенні забороненої інформації. На знак протесту Ібрагімов розпочав голодування.
Окремо влада Азербайджану звернулася до Сакартвело з проханням про екстрадицію азербайджанського журналіста, Афгана Садигова. Садигова звинувачують у вимаганні грошей. Вперше йому завадили покинути Сакартвело у липні. 3 серпня його затримали у Тбілісі, столиці Сакартвело.
У червні Abzas Media опублікували інформацію про поточний список політичних в’язнів, що разом з арештами Ібрагімова та Абілова тепер налічує 305 осіб. До списку входять журналісти, блогери, члени різних політичних та громадських рухів, захисники прав людини, релігійні активісти та інші. Влада країни заперечує наявність політичних в’язнів або будь-яких переслідувань прав та свобод людини.
About Author
