Заборона інстаграму в Туреччині

Блокування та обмеження доступу — характерні явища для Туреччини.

Фото: Arzu Geybullayeva

Проснувшись зранку 2 серпня, громадяни Туреччини почули неочікувану новину: одну з найпопулярніших соціальних мереж країни, «Інстаграм», заблокували відповідно до рішення держслужбовців з питань комунікації. Як згадується в офіційних заявах, сайт закрили після того, як Фареттін Алтун, представник з питань зв'язку Туреччини, розкритивував платформу через піддання цензурі постів зі співчуттям щодо смерті Ісмаїла Ганії, головного політичного лідера ХАМАСу — організації руху ісламського опору, відповідальної за керування Палестинською територією у секторі Гази. Алтун заявив:

Я також сильно засуджую соціальну мережу «Інстаграм», яка щосили обмежує користувачів у прояві співчуття щодо смерті Ганії, лідера ХАМАСу, не маючи при цьому ніяких доказів порушення політики сайту. Очевидно, що це — чиста цензура.

Туреччина вбачає в ХАМАСові рух опору, а не терористичне угруповання, тому вже довгий час забезпечує матеріальну допомогу організації та її керівництву.

За повідомленнями смерть Ганії, котру розглядають як замах на вбивство, застала його 31 липня в Ірані. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган засудив вбивство у своїй публікації на платформі X (колишній твітер), впевнено назвавши це «підступним замахом» і «підлою спробою підірвати намагання палестинців повернути свої землі, славний опір у секторі Гази та виправдану боротьбу наших палестинських братів, щоб деморалізувати, залякати і придушити їх». До того ж він оголосив 2 серпня національним Днем жалоби на честь Ганії.

Обурення посипалось і від Фареттіна Алтуна, який звинуватив Ізраїль у «прагненні навести ще більший хаос і напругу в регіоні, вдаючись до замахів та інших прихованих дій, що унеможливлюють будь-який шанс на мир. Умисне вбивство Ісмаїла Ганії — це ще один приклад спонсорованого владою тероризму, що відверто порушує незалежність іншої держави».

2 серпня, в День національної скорботи, інстаграм став недоступний для турецьких користувачів. OONI Explorer, відкрите джерело, яке спеціалізується на міжнародній інтернет-цензурі, підтвердило факт блокування:

OONI Explorer: підтвердження блокування інстаграму в Туреччині на момент 2 серпня 2024 року

У відповідь професор права та експерт з питань свободи в інтернет-просторі Туреччини Яман Акденіз прокоментував:

День розпочався з заборони інстаграму та накладення цензури на платформу. Підставою для цього стала загроза національній безпеці та громадському порядку.

Він стверджував, що рішення було «самовільним», додаючи: закрити доступ до соціальної мережі ймовірно вирішив сам президент або хтось з міністрів. Згідно з чинним законодавством, перш ніж заблокувати будь-який вебсайт, мировий суддя повинен схвалити відповідне рішення. Однак цього не відбулося на момент написання нашої статті.

Через декілька годин після закриття мережі один із чиновників прокоментував ситуацію журналістам від Medyascope, стверджуючи, що слова Алтуна не несуть в собі істинної причини заборони інстаграму. Посадовці заявляють, що до такого рішення влада йшла вже давно, оскільки соціальна мережа не дотримувалась вимог країни щодо вирішення певних проблем, а саме: порушення національної безпеки і громадського порядку, дитячого насильства, заохочування суїциду, незаконних ставок на спорт та інших. Міністр транспорту та інфраструктури Туреччини Абдулкадір Уралоґлу пояснює, що, незважаючи на повторні попередження від уряду, платформа «Інстаграм» відмовлялась виконувати поставлені вимоги. 2 серпня він повідомив: «Ми перебуваємо на зв'язку з керівництвом мережі. Щойно воно погодиться на співпрацю, заборону знімуть».

Блокування цієї популярної платформи призвело до значної онлайн-критики. Журналіст Мехмет Емін Курназ висловився щодо такого рішення наступним чином:

Досить уже. Вони від нашого імені оплакують Ганію, з власної примхи закривають інстаграм, день і ніч плачуть за ним. 30 разів ми намагались відмовити вас від ведення бізнесу з Ізраїлем, проте нічого не вийшло. Оплакуйте кого завгодно, але не змушуйте нас цього робити.

Письменник Абдулла Наці у своєму пості:

Вони управляють країною, як 17-річний канзі (самець карликового шимпанзе). Немає ніякого відчуття державності, ніякого закону, жодних традицій. Тут влада грозить вторгненням за одну ніч, а тут вже, коли їй нудно, блокує інстаграм і сидить невдоволена.

Слова Наці про вторгнення за одну ніч посилаються на нещодавню погрозу президента Ердогана зайти на територію Ізраїля з метою завершити конфлікт з сектором Гази 28 липня, котра дещо похитнула дипломатичні відносини між Туреччиною та Ізраїлем.

Ще один журналіст Фатіх Алтайли приєднався до дискусії, погоджуючись, що блокування доступу до інстаграму — це явний приклад того, що чиновники досягли «нового рівня цензури та тиску на ЗМІ».

Міський голова Істанбулу Екрем Імамоґлу у прямій трансляції на платформі X сказав: «Обмеження доступу до соціальних мереж придушує свободу слова та перешкоджає потоку інформації».

У свою чергу президент Ердоган на особистій сторінці в інстаграмі побажав усім «хорошої п'ятниці», однак потім швидко видалив цю публікацію:

У день, коли інстаграм закрили, президент Ердоган поділився історією на своєму інстаграм-акаунті з побажанням доброго дня п'ятниці.

Уповноваження BTK

У 2000 році уряд Туреччини створив регуляторний орган управління телекомунікацією для того, щоб «проводити контроль у секторі електронного зв'язку». У 2008 організація пройшла реструктуризацію і змінила назву — Управління інформаційно-комунікаційних технологій (BTK). Знаходиться воно під керівництвом Міністерства інфраструктури і транспорту.

Після невдалої спроби державного перевороту у 2016 році уряд розпустив Департамент телекомунікації та зв'язку (TİB) — провідного інтернет-цензора Туреччини — і передав усі уповноваження BTK.

TİB сформували у 2005 році з ціллю централізації, «спостереження комунікації та виконання наказів про перехоплення зв'язку».

У результаті перевороту влада заявила, що «TİB  використовувався як штаб-квартира для FETÖ (терористичної організації Фетхуллаха Ґюлена) для стеження і запису телефонних розмов».

З новими обов'язками BTK перетворилось з регуляторного управління на орган влади, який спроможний «вживати будь-яких необхідних заходів для підтримки «національної безпеки і громадського порядку; запобігання злочинів; захисту здоров'я і моральних цінностей населення; або ж для захисту прав і свободи» та, щоб повідомляти операторів, інтернет-провайдерів, центри обробки даних, хостинг- і контент-провайдерів про вказані управлінням міри. Після цього всі зазначені особи повинні приступити до виконання заданих вимог впродовж двох наступних годин».

Того ж року, коли посадовці розпустили TİB, Туреччина прийняла закон № 6698 про захист персональних даних, який забороняв обробку чи збереження особистої інформації без дозволу власника. Проте цей документ містив деякі виключення, що дозволяли проведення обробки даних та їхнє зберігання, якщо постає питання безпеки громадян. У законі прописано, що у випадку «обробки персональних даних у межах запобіжності, захисту та розвідувальної діяльності, проведеної державними установами та організаціями, належним чином уповноваженими й призначеними для підтримки національної оборони, захисту держави, громадського захисту та порядку або економічної безпеки» постанова № 6698 про захист персональних даних не набуває чинності. Окрім цього, три нові декрети уряду уможливлюють перехоплення інтернет-даних осіб, які нібито причетні до перевороту, без судового рішення чи контролю.

Згідно з нещодавньою доповіддю про інтернет-цензуру, опублікованою платформою Free Web Turkey, «у 2023 році в Туреччині заблокували доступ до 219,059 URL-адрес, включаючи 197,907 доменів. Кількість заборонених інформаційних каналів сягала 14,680, і більшість з них заохочували дискусії щодо корупції та порушень в країні». Також результати доповіді показали, що 5,641 пост у соціальних мережах і 743 акаунти були видаленими або ж заблокованими.

Для уряду Туреччини блокування контенту чи обмеження доступу до інтернету вже стало традицією, котра тягнеться з давніх-давен. Зовсім недавно, 12 липня, влада заблокувала доступ до WattPad, онлайн-спільноти письменників і читачів, ніяк не обґрунтувавши таке рішення. У грудні 2023 року BTK наклало заборону на 16 VPN-провайдерів. Після серії руйнівних землетрусів у лютому 2023 доступ до твіттера і тіктока був тимчасово призупинений. У щорічному виданні Freedom on the Net від Freedom House Туреччина зазначена як «Not Free», тобто держава, якій характерні порушення свободи в інтернет-просторі.

Автор Arzu Geybullayeva Перекладач Diana Pikhur · Подивитись оригінальну статтю [en]

About Author

Oleksiy Sumskiy

See author's posts