Володимир Кудрицький: Мета мого звільнення – перевести під ручний контроль інвестиції у відбудову енергетики

“Розраховуйте на себе”. Це найвідвертіша порада, яку отримали українці щодо енергозабезпечення взимку. Смішно, але її автор – представник найзакритішого бізнесмена країни. Усі інші відповідальні за світло в будинках громадян, включаючи міністерства і державні органи, обмежуються дратівливими фразами про “складну, але контрольовану ситуацію”.

Герой цього інтерв’ю – не виняток. Десять днів тому Володимир Кудрицький очолював основного оператора електромереж країни “Укренерго”, а вже зараз звільнений.

Здавалось би, звільнений – значить вільний говорити про ситуацію “як є”. Про дійсний стан в енергетиці. Про монополізацію цієї сфери Офісом президента. Тим більше, якщо відсторонення сталося під надуманим приводом провалу програми будівництва захисту енергетики від російських ударів.

Надуманим лише в частині відповідальності Кудрицького. На своїй (тепер уже колишній) посаді він зробив усе і трохи більше, аби інфраструктура енергетики вистояла під шахедами і ракетами. Проте один у полі не воїн. Підстанції “Укренерго” досі вразливі перед ударами Путіна. Однак Кудрицький не говорить про винуватців.

Суспільство не вимагає від нього стати на “шлях самурая” – такого собі державника-самогубця, готового публічно розповісти все. Проте суспільство точно заслуговує знати, що влада робить або не робить для уникнення колапсу взимку.

Чому герой інтерв’ю не готовий до такої відвертості – другорядне питання. Проблема швидше в тому, що замовчування – найкоротший шлях до колективної безвідповідальності влади, яка, мабуть, ще ніколи не була такою близькою до злочинної.

Про Зеленського, Галущенка, Шурму та спроби взяти під контроль фінансові потоки “Укренерго”

– Тиждень тому вас було звільнено. Як це відбулось? Чи був телефонний дзвінок з фразою: “Володя, прийшов час”?

– Мені ніхто ніколи не робив того, що називається “телефонний дзвінок зверху”. Ця історія почалась далеко не минулого понеділка, їй вже 3 роки. Ще з кінця 2021 року почалися спроби зміни менеджменту компанії з боку Міністерства енергетики.

– Ініціатор – міністр Галущенко (міністр енергетики Герман Галущенко)?

– Так. У 2021 році, коли припинилися повноваження попередньої наглядової ради, було таке “вікно”, коли нова наглядова рада ще не була створена. І тоді Міненерго видало наказ про розширення правління “Укренерго”, включення туди 5 представників, номінованих міністерством.

Такий наказ був виданий, потім відмінений буквально через один день. І врешті решт тодішня ситуація завершилася призначенням наглядової ради з більшістю незалежних членів.

Потім на початку 22 року почався міністерський аудит діяльності компанії, якому так і не судилося бути завершеним. Його результати містили дуже багато описів так званих неефективностей менеджменту.

Наприклад, один із пунктів висновку аудиторів був про те, що “недостатньо швидка синхронізація української енергосистеми з європейською призвела до багатомільярдних збитків українських виробників електроенергії” – понад 8 мільярдів гривень.

І таким чином, в діях керівництва “Укренерго” вбачаються ознаки порушень, передбачених, у тому числі частиною 2 статті 111 (Кримінального кодексу) – “Державна зрада”.

Цей висновок був офіційно нам надісланий, але ми аргументовано виклали свою позицію і заперечення, і міністерство так і не ризикнуло офіційно завершити цей звіт і підписати фінально.

У квітні 2022 року ще була спроба призначити в правління компанії декількох номінованих міністерством людей через лист заступника міністра до наглядової ради. Прямо так вони і написали: “призначити, будь ласка, цих шановних добродіїв у правління…”.

– На якісь фінансові посади?

– Просто членами правління. Передбачалося, що одна людина займалася б комерційними операціями ринку, а друга, умовно, безпекою.

– Три роки під вами розхитували стілець. Що такого відбулося тиждень тому, що цей стілець похитнувся?

– Буквально останнім часом в медіа було дуже багато різних публікацій негативного характеру про мене та компанію. Дуже багато і дуже інтенсифікувалися різного роду перевірки наших об’єктів. Певна активність правоохоронних органів, яку ми бачимо.

Ну і в п’ятницю (30 серпня) з’явилося купа повідомлень про те, що нібито на Ставці (Ставка верховного головнокомандувача) було прийнято якесь рішення стосовно мого чи то відсторонення, чи то звільнення. Але мене на Ставці не було, тому я, на жаль, не можу коментувати цю інформацію.

У цій ситуації я скликав наглядову раду, тому що, очевидно, відбувалися події, які вимагали реакції саме з їхнього боку. І дуже важливо було забезпечити, щоб будь-які рішення, які приймалися, особливо кадрові, приймалися саме наглядовою радою, а не, наприклад, у спосіб, у який намагалися їх прийняти у 2021 році.

– Перепитаю. Три роки ви отримуєте сигнали очевидного тиску, відбуваються спроби знизити вашу відповідальність чи вплив за рахунок нав’язування інших членів команди, і через три роки ви приймаєте рішення йти. Що послужило цим поштовхом?

– Річ у тому, що я якраз не приходив на наглядову раду із заявою. Моє звільнення було оформлено рішенням наглядової ради і наказом про звільнення, на основі цього рішення, в якому я розписався.

Я погодився на те, щоб це був формат “за згодою сторін”, тому що просто в такому форматі це можна було б оформити швидше з меншою кількістю паперообігу. Але я не подавав за власним бажанням заяву про звільнення наглядовій раді.

– Кажуть, що президент пропонував вам написати заяву. Це правда?

– По-перше, як я вже сказав, на Ставці мене не було. Що стосується моїх комунікацій з президентом, з керівництвом держави, на жаль, я не можу їх коментувати.

– Ми можемо сказати, що його позиція була основним поштовхом?

– Не буду спекулювати на цю тему. Те, з чим стикався я протягом всього цього періоду, це була, скоріше, позиція міністерства.

– Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що міністр Галущенко вбудований чи працює в понятійній вертикалі, яку очолює Андрій Єрмак (голова Офісу президента)?

– Коментувати понятійні вертикалі я не буду. Можу сказати тільки те, що “Укренерго” за мого керівництва ніколи не було вбудовано ні в яку понятійну вертикаль.

– У вас дуже обережні відповіді. Збираєтеся на якусь високу посаду далі в державі?

– Я збираюсь далі займатись, напевно, в абсолютно іншому форматі тим, чим займався до цього. Це промоція децентралізованої генерації в Україні.

Я збираюся працювати для того, щоб залучати приватні інвестиції, в тому числі закордонні, в українську економіку. На даний час ні на які державні посади не претендую і не збираюся.

Уся енергетична рать. Як попри гучні корупційні скандали Галущенко збільшує свій вплив на енергетику України

– Коли у вас була остання розмова із Зеленським?

– Пару тижнів тому. Але це не була розмова тет-а-тет. Це завжди буває у формі нарад або участі в якихось заходах, наприклад, конгресу місцевих влад, або засідань Ставки, або це може бути якась нарада в регіоні.

– Вона була конструктивна? Не було очевидного враження про негативне ставлення до вас зі сторони президента?

– Я доповідав, як правило, стосовно або відновлення енергосистеми, або побудови захисту. Це відбувалося у різних ситуаціях.

Я не зробив для себе висновку із нашого останнього спілкування, що можуть бути якісь там різкі кроки щодо мене або щодо “Укренерго” внаслідок цієї розмови.

– Якихось прямих чи непрямих сигналів президента, його невдоволення вашою роботою не було? Він просто сприйняв інформацію, яку ви озвучили, і далі?

– Мені складно сказати, я зробив доповідь про об’єктивну ситуацію в енергетиці. Як він це сприйняв, мені складно сказати.

– Чи сприймаєте ви ваше звільнення як боротьбу за фінансові потоки компанії?

– Оскільки “Укренерго” має оборот у 100 мільярдів гривень і залучила понад 1,5 мільярда євро західної підтримки, то безумовно така компанія завжди знаходиться у фокусі уваги.

Враховуючи, що Міністерство енергетики отримало великий вплив на регулятора – НКРЕКП – через призначення членами комісії людей, які були нещодавно працівниками Міненерго, виходить, що “неслухняна” компанія в секторі залишалася лише одна.

На мій погляд, тут скоріше ідеться про певну боротьбу двох концепцій. Одна полягає в тому, що держава у централізований спосіб буде будувати нову генерацію, буде якимось чином залучати західні інвестиції в державні компанії і контролювати, хто скільки побудує, хто яким чином скільки електроенергії і кому протранспортує.

Інша концепція, яку ми завжди відстоювали, полягає в тому, що ринок необхідно лібералізувати, що чим менше держсектору в енергетиці є, тим буде краще. І якраз наше бачення полягало в тому, щоб залучити для відбудови української енергетики приватний капітал.

– Тобто ви хочете сказати, що основною метою вашого звільнення є зміна політики компанії щодо фінансування окремих величезних стратегій, як то будівництво децентралізованої генерації?

– Я думаю, що ця зміна пов’язана з бажанням отримати більше контролю за всім, що відбувається в “Укренерго”.

– Якою була кінцева мета?

– Можливо, мета в тому, щоб перевести під ручний контроль всі ці майбутні інвестиції у відбудову енергетики та розвиток нової генерації.

Крім того, безумовно, “Укренерго” завжди не давало спокою тими рівнями закупівельних цін на обладнання та матеріали, які ми завжди публікували, і які часто виявлялися нижчими, ніж в інших компаній енергетичного сектору.

– Чи можна на прикладі вашого звільнення сказати, що насправді корпоративна реформа і незалежність держкомпаній, з якою ми всі так носилися років 10, насправді є свого роду профанацією?

– Ні, я з цим не згоден. Намагання в більшій мірі контролювати операційну діяльність компанії не виникло тиждень чи місяць тому. І весь цей період компанія існувала, управлялась в незалежний професійний спосіб і змогла зробити досить важливі досягнення.

– Ви самі сказали, що 2,5 роки фактично ваша доля і всього правління могла бути перевернута в будь-який момент, тому що наглядова рада була неповноцінною. Тобто у влади 2,5 року була можливість вас звільнити.

Суспільство вам симпатизує, а ви не відверті з ним. Поясніть все ж таки, як ви, бувши 2,5 року у поганих відносинах владою, весь цей час тримались.

– По-перше, “Укренерго” – залишилося останньою компанією, яка мала незалежне управління. Раніше в енергетиці таких компаній було більше. Тож “не такі як всі” дратують.

По-друге, був використаний “вдалий момент”, приводом для якого стала остання масована російська атака на енергосистему, яка відбулася 26 серпня. На її наслідках, які вже усунуті “Укренерго”, продовжувалася дискредитація компанії в публічному просторі.

По-третє, фізичний захист на об’єктах “Укренерго” вже збудований. Міжнародні партнери, які дали на це кошти, наявність захисту підтвердили, автотрансформаторів необхідну кількість ми привезли, високовольтну мережу відновили, вона працює надійно. Тому зараз менш ризиковано змінити менеджмент з точки зору наслідків для енергосистеми.

– Звільнення Ростислава Шурми це позитивна чи негативна зміна для української енергетики?

– Для “Укренерго” це нічого не означає, тому що ми не були якимось чином під його впливом.

Можна констатувати, що тепер залишився лише один центр відповідальності в енергетиці. Це Міненерго. І саме воно відповідальне за все, що відбуватиметься в державних компаніях галузі, чи в енергосистемі.

– Але вплив Шурми на інші енергетичні компанії очевидно був. Як ви думаєте, після його звільнення з ОП чи зміниться в гіршу сторону, наприклад, життя Сергія Корецького в “Укрнафті”?

– Не знаю. Мені здається, не факт, тому що це буде дуже сильно залежати від їх операційних фінансових показників.

Якщо вони будуть продовжувати бути високими, я не думаю, що мають виникнути якісь особливі проблеми у зв’язку зі звільненням Ростислава чи ще когось.

– Коли ви отримували пропозиції від Шурми щодо того, що потрібно призначити людей на певні керівні посади в “Укренерго”?

– Я таких пропозицій від Шурми не отримував.

– Можливо, від його представників.

– Ні. У нас були певні листи від Міністерства енергетики, де вони пропонували певних людей на посади.

– Що все-таки стало останньою краплею для Зеленського, після чого він ухвалив рішення вас звільнити?

– Я не коментую рішення президента і я не був на останній Ставці, після якої почали з’являтися повідомлень про рішення щодо мого звільнення.

Ще раз хочу підкреслити, що ні про яке погане будівництво захисних споруд на об’єктах “Укренерго” мови йти не може.

Про наявні та відсутні рівні захисту, “логіку” у їх фінансуванні та винуватців ситуації

– Давайте спрощено пояснимо щодо захисту, щоб ми не переходили межу розповсюдження зайвої інформації.

– Перший рівень захисту – від уламків. Другий – інженерні споруди, які захищають обладнання від “шахедів”, третій – від ракет.

– Перший і другий рівні побудовані майже на 100% так, як держава вважала за потрібне. Третій, найскладніший, найдорожчий, бо вимагає найсильнішого захисту. Чи коректно казати, що третій рівень це захист 22 об’єктів з 80-ти і на це потрібно 100 мільярдів гривень?

– Кінцевої цифри немає, бо немає фінальних кошторисів, скільки це коштує. Але важливо сказати, що перший дійсно побудований на 100%, другий побудований, але тільки на підстанціях “Укренерго”, він не побудований на жодних інших об’єктах. Наприклад, на електростанціях.

– Давайте простіше. Тобто загалом цих об’єктів скільки?

– Більше 200.

– А побудовано?

– Тільки у нас більше 60, але це тільки на наших підстанціях.

– Так другий рівень включає 200 об’єктів?

– Другим рівнем мали захищатися не тільки підстанції “Укренерго”, це важливо розуміти. Другим рівнем мали захищатися і інші об’єкти, вразливі до прямих влучань шахедів. Я не можу сказати точно, чи це всі 200, чи мала з цього переліку бути захищена менша кількість. Але абсолютно точно, що об’єкти, де як мінімум є трансформатори, як в “Укренерго”, мали б захищатися проти “шахедів”.

Це електростанції, там є такі ж трансформатори, такі ж розподільчі пристрої, як і на підстанціях “Укренерго”. Також до цього переліку можуть бути включені, наприклад, важливі транзитні підстанції обленерго чи об’єкти критичної інфраструктури взагалі не електроенергетичні, наприклад, нафтогазова інфраструктура.

– На державному рівні прийнято рішення про захист другого рівня на всіх 200 об’єктах чи тільки на об’єктах “Укренерго”?

– Не тільки на об’єктах “Укренерго”. На визначених.

– І їх біля 200?

– Я зараз вам не можу точно згадати, скільки саме другим рівнем мали захищати, але це однозначно не тільки наші об’єкти. Це об’єкти і генерації електроенергії, і нафтогазового комплексу.

– Виходить, що другий рівень реалізований на 30%, якщо захищено 60.

– Другий рівень реалізований виключно на підстанціях “Укренерго”. Відсотки по всіх об’єктах, не тільки енергетичних, знає Держспецзв’язку, який збирає і аналізує таку інформацію.

– Тобто він фактично виконаний менше, ніж на 30%.

– Я не знаю, там менше 30% чи більше. Можу сказати, що тільки в “Укренерго” він є. І все.

– Чому ніхто крім вас нічого не будує? Немає грошей, контролю?

– До них питання. Не знаю. Я вважаю, що такий захист повинен бути не тільки на об’єктах транспортування енергії, а також і на об’єктах генерації, наприклад, на якихось критичних об’єктах нафтогазового комплексу.

– Третій рівень захисту він узагалі не реалізований?

– Десь роботи продовжуються, десь ні, але поки що жоден об’єкт не захищений. Це набагато масштабніші споруди. Вони потребують принципово іншого фінансування.

– Повернемося до першого запитання. Тобто з 80 об’єктів, які входять у третій рівень, захисту підлягають 22 і на це потрібно 100 мільярдів гривень або більше?

– Приблизно така сума. Це остання оцінка, яку я чув.

– Чи правда, що 100 мільярдів це дорожче, ніж ці 22 об’єкти коштують?

– Це принаймні співставна величина.

– Чи є взагалі сенс у реалізації такого проєкту, якщо ти захищаєш не все і той захист коштує еквівалентно тому, що ти намагаєшся захистити? Зрозуміло, що це не питання лише економіки, але ж має бути якась логіка. Можливо, дешевше побудувати аналогічне десь там поряд?

– Побудувати поряд це, власне, і є ця концепція. Проблема в тому, що ти не можеш замість однієї магістральної підстанції побудувати 25 маленьких. Просто технічно це неможливо.

Магістральні підстанції, на відміну від генерації, неможливо децентралізувати. Ми захищаємо ключові елементи цих підстанцій від шахедів. Мусить вижити достатньо трансформаторів для того, щоб нам було швидше їх замінити, ніж росіянам їх знищувати.

– Максим Шкіль, один з найбільших забудовників, сказав, що будівництво третього рівня захисту провалено. І він винить в цьому Дениса Шмигаля, який не виділяє кошти на відповідні роботи. Чи правильно розуміти, що третій рівень провалений і винуватий у цьому прем’єр?

– Я думаю, що це питання більше до замовника робіт – Держагентства з відновлення. Але, коли ти берешся за проєкт в 100 мільярдів, а у тебе є лише 10 мільярдів, то ти береш на себе ризики того, що проєкт не буде доведений до кінця.

Тут як раз ці ризики реалізувалися. Я не вважаю правильним ні формулювання про провал, ні формулювання про винуватця. Але питання планування дійсно є.

Максим Шкіль: Держава профінансувала захист енергооб’єктів від ракет на 10%

– Почекайте, ви кажете, що реалізація третього рівня не провалена. Якщо вона не провалена і вона не реалізовується, то вона знаходиться на стадії пошуку грошей чи…

– Зараз цей проєкт призупинений, тому що необхідно знайти на нього гроші. За цей проєкт не відповідало “Укренерго”. Компанія не є замовником цього будівництва.

Замовником є Держагентство з відновлення, яке укладало контракти з підрядниками. Основна проблема в реалізації такого проєкту – знайти на нього гроші.

– Хто їх шукає?

– Їх має шукати замовник – Держагентство з відновлення. Так само як “Укренерго” знайшло міжнародні кошти на будівництво другого рівня захисту і профінансувало ці роботи.

Зараз поки немає керівництва агентства з відновлення. Коли воно буде призначене, я думаю, що це буде їх завдання.

– Тобто ніхто нічого не шукає і винуватця в тому, що ніхто нічого не робить теж немає?

– Я не можу зараз оцінювати, хто винуватий в цьому.

– Механічно.

– Наскільки я розумію, механіка мала б бути наступна: визначений бюджет, скільки коштує третій рівень, прийняте рішення, що він будується, визначений бюджет 100 мільярдів або 80 – не важливо, визначені джерела фінансування – скільки може дати держбюджет, але краще, звичайно, зразу спитати міжнародні фінансові організації – донорів.

– Вони визначені, ці джерела?

– Наскільки я знаю, донори, поки що, третій рівень не фінансували.

– Взагалі розподілення відбулось? Наприклад, 100 мільярдів потрібно. От той дасть стільки, а бюджет дасть стільки.

– Я знаю, що ці роботи поки що тільки частково фінансував бюджет.

– Тобто будівництво не відбувається тому, що немає грошей і ніхто не займається пошуком тих грошей?

– Так. Як я вже казав, наявність фінансування є основною проблемою для добудови третього рівня захисту.

Про відключення світла взимку, слабкі місця в енергосистемі і те, скільки насправді мегаватів потужностей побудували

– Сьогодні вже третій день немає відключень (інтерв’ю записувалось у 9 вересня). Скільки така ситуація може тривати, коли вони можуть поновитися?

– Ми вже усунули основну частину пошкоджень після останньої масованої атаки, таким чином по мережі “Укренерго” жодних проблем немає. Генерації у нас вистачає, тому що спала спека і знизилось споживання.

Поки не буде нової хвилі спеки або якогось чергового зауваження на якомусь великому об’єкті генерації, типу атомної станції, у нас, в принципі, електроенергії мало б вистачати.

Ми прогнозували, що в вересні-жовтні ситуація з балансом може бути спокійною, якщо не буде нових масштабних обстрілів.

– Тобто навіть без обстрілів відключення можуть початися десь у листопаді?

– Я б більше ставив на грудень. В листопаді почнеться опалювальний сезон по всій країні, але в листопаді може не бути холодної погоди. А саме холодна погода буде тригером для того, щоб вводити обмеження електроспоживання.

– Сценарію, за якого не буде відключень взимку, не існує?

– Це такий сценарій, коли всю зиму буде плюс 5 або плюс 15 градусів і немає нових обстрілів. Тобто в принципі він існує, але ми розуміємо, що він суто теоретичний. Я вважаю, що за холодної погоди відключення будуть, навіть якщо всі плани з відновлення генерації будуть реалізовані.

– До вашого звільнення йшли перемовини щодо можливого розширення перетину на імпорт з нинішніх 1,7 ГВт до 2,1 чи 2,4 ГВт. Чи може скандал зі звільненням двох членів наглядової ради, які колись були членами ENTSO-E якось вплинути на цей процес?

– Ми вели переговори багато місяців, і я очікую, що найближчий місяць-півтора буде оголошена нова величина граничного імпорту, яку ми можемо брати з Європи.

Вона, на жаль, не може бути на 1000, на 1500 мегават більша. Вона може бути більша на декілька сот мегават. На скільки саме ENTSO-E має дорахувати і нам сказати.

– Центр протидії дезінформації зробив прогноз, що взимку світло буде в кращому випадку 12 годин на добу, а в гіршому – лише 4 години на добу. Наскільки цей прогноз реалістичний?

– Мені більше подобається прогноз міністра Галущенка, який сказав, що за умови відсутності масштабних обстрілів, ніяких відключень взагалі не буде. Я дуже хочу побачити зиму без відключень.

– Який ваш прогноз?

– Мій прогноз серединний. В теплі періоди зими, коли температура буде вище 0, ми можемо обійтись без відключень. Знову ж таки, якщо не станеться якихось зауважень на об’єктах генерації, там на 1000 чи на 2000 мегават.

А якщо буде якийсь холодний період, ну, наприклад мінус 10 середньодобова температура, то я не бачу, чим можна покрити дефіцит.

Скільки будемо без світла? Усе, що треба знати про відключення електроенергії

– І який він буде?

– У нас може бути ситуація з відключеннями приблизно така, як під час спеки влітку. От ви можете орієнтуватись.

– Якщо пригадати липень, то світло було приблизно по 4-6 годин на добу максимум.

– Можливо, трошки більше. Може бути графік 4 через 4, може бути графік 4 через 6. Це залежить, знову ж таки, на скільки довгим буде цей період сильних холодів.

– Скільки потрібно атак, подібних до останньої із понад сотнею ракет та шахедів, щоб система швидше працювала по принципу не аварійних відключень, а аварійних включень?

– Атака двотижневої давності була на підстанції “Укренерго”.

– Скільки таких ще потрібно, щоб створити непоправні наслідки?

– Атаки на “Укренерго” не призведуть до того, що буде йтись більше про включення, ніж про відключення. Ці атаки призведуть рівно до того, до чого призвела минула: десять днів якісь обмеження, все відновили і поїхали далі.

– Якщо атаки будуть по генерації?

– Через атаки ми вже втратили половину генерації. Тому я і кажу, що треба не рахувати кількість мішків з піском на підстанціях “Укренерго”, і чи рівно поставлені габіони, а реально сфокусуватись на захисті вцілілого на електростанціях і посилювати цей захист.

– Вам не здається, що посадовці, які у нас володіють інформацією та мають попередити людей про те, що насувається дуже складна зима і що українцям варто розраховувати тільки на себе, цього не роблять.

Немає асоціації, з тим, що відбулось за пару тижнів до початку великої війни, коли президент виходив і розказував, що всім треба заспокоїтись і в травні ми всі поїдемо на шашлики. Можливо, ми трохи недооцінюємо невідворотне?

– На мою думку, бачення про те, що ми наближаємося до якоїсь катастрофи, яку не усвідомлюємо, не відповідає дійсності. Принаймні, я не вважаю, що ми несемося в якусь катастрофу цієї зими.

– Ще чотири-п’ять атак і все.

– От одна з них пройшла 26 серпня, наприклад. Це призвело до якихось катастрофічних наслідків? Якщо обстріли будуть такі, які ми бачили раніше, апокаліпсису не буде.

Взимку час від часу будуть обмеження електропостачання, але системи тепло- та водопостачання, там, де вони централізовані, будуть працювати.

– Ситуація невідворотно погіршується. На початку у нас були якісь резерви.

– Ми замовили стільки трансформаторів, скільки було до перших обстрілів. За трансформатори можете не переживати. Їх є більше, ніж вся потужність споживання Польщі.

– Дуже не хочеться підказувати росіянам, що робити, але може я спрощую чи чогось не розумію. Наприклад, вибивається умовний посередник між електростанцією і мережею, підстанція на 1-2 атомних електростанціях. Хіба це не матиме катастрофічні наслідки?

– Це нам говорить тільки про одну просту річ: що треба їх захищати, оці об’єкти, про які ви сказали, терміново, швидко, активним, пасивним захистом, всім, чим можемо, бігти.

– Велись розмови про якісь таємні перемовини щодо того, щоб припинити взаємні обстріли енергетики. Такий сценарій теоретично є можливим?

– Я нічого не знаю про ці перемовини, але ми не можемо розраховувати на те, що хтось проведе якісь перемовини і росіяни перестануть нищити наші електростанції. Ми повинні виходити з того, що росіяни продовжать їх нищити, продовжити намагатися покласти нашу енергосистему.

Єдиний шлях цьому протидіяти – це розосередити генерацію. Іншого немає. Скільки нової децентралізованої генерації побудовано? Не намальовано на слайдах, не проголошено на нараді, а побудовано і включено в роботу?

– Це ви зараз про так званий “гігават Зеленського“?

– Я зараз взагалі про те, що у нас чомусь мало згадують, що історія про необхідність будівництва децентралізованої генерації була сформульована ще на початку 2023 року після першої ракетно-дронової кампанії росіян.

І це теж питання правильного планування і пріоритетів. Якби на початку 2023 року ми прийняли 2-3 речі, які врешті-решт регулятор прийняв у 24 році, то ця децентралізована генерація могла б бути побудована вже.

Я просто нагадаю, що в той час в Лондон повезли презентацію по енергетиці, яка передбачала побудову 300 гігаватів нової потужності, це в енергосистемі, яка споживає менше 20 гігаватів взимку. Тоді був презентований план, за яким ми просили 400 мільярдів євро інвестицій в сектор.

– Цей план готував Шурма.

– Західні партнери на це все подивилися, хтось в кулуарах посміявся, хтось з жахом в очах просто пішов з тієї конференції. Але жодного реального проєкту або жодних великих інвестицій та презентація, на жаль, так і не змогла залучити.

І ми втратили рік, а то і півтора через те, що просто показали, скажемо так, візію, яка не мала нічого спільного з нагальними потребами енергосистеми сьогодні. Справа в тому, що потреби енергосистеми рахуються в “Укренерго”. І у нас є чітке розуміння, скільки та чого треба побудувати.

Це 3 гігавати маневрової потужності на газі або на біомасі, 4 гігавати додаткових сонячних станцій і до 5 гігаватів вітру, а також гігават батарейних систем накопичення енергії. От рецепт. Він дуже конкретний, дуже простий. Для нього не треба витрачати 400 мільярдів євро, і навіть 100, і навіть 40. А коштує це всього-на-всього 10 млрд.

І спосіб побудови цих потужностей, про які я сказав, він не полягає в тому, щоб створити новий умовний “Укрпостачдержавенерго”. Він полягає в тому, щоб створити умови, щоб це все побудував приватний бізнес.

А ми замість цього спочатку ганялися за якимись нездійсненними мріями, а зараз ми робимо акцент на те, що все побудують державні компанії.

– Ви зараз бачите конкретні кроки, що держава хоче монополізувати процес будівництва децентралізованої генерації?

– Так, процес будівництва децентралізованої генерації буде відбуватися в централізований спосіб і через рік ми будемо сидіти в цій студії і обговорювати знову, як нічого не побудували.

– Ці спроби здійснюються через намагання концентрувати капітал, необхідний на будівництво?

– Я не чув ніколи відповіді, чому це не можна довірити приватному капіталу. Чому зараз це треба концентрувати в руках державних підприємств? Я думаю, що це теж наша історія з першої частини інтерв’ю про бажання контролю.

Гігават Зеленського. Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими

– Хто від імені держави займається цим питанням?

– Зараз це повністю сфера відповідальності Міненерго. Воно зараз займається визначенням, кому скільки побудувати, контролем за цим процесом. Нещодавно я чув коментарі про те, скільки вже там побудовано.

– Міністр Галущенко заявив, що вже побудовано сотні мегават.

– У мене інші дані.

– Це скільки?

– Можливо, за останні 2-3 дні побудувалися сотні, але я, наприклад, знаю цифру порядку 60 МВт.

– Це з моменту виникнення терміну “гігават Зеленського”?

– Це взагалі. З яких одна станція підключалася півтора року. Друга, наскільки я знаю, введена нещодавно в роботу.

– На початку інтерв’ю ви говорили про свої плани на найближчий час. Ця нова діяльність передбачає ваше обов’язкове перебування в Україні чи ви можете цим займатися із закордону?

– Я взагалі слабо розумію, як можна чимось активно займатись в Україні, не перебуваючи в Україні.

– В Андрія Коболєва якось виходило, поки він не вирішив на декілька днів приїхати в Україну.

– Я не планую їхати з України, я планую бути в Україні обов’язково. Я поки що не готовий розказати про формат, у якому буду займатися своїми улюбленими справами. Але це точно буде пов’язано із залученням інвестицій та розбудовою децентралізованої генерації, і саме з боку приватного сектору.

– Давайте завершимо це інтерв’ю тим, що б ви хотіли сказати Зеленському?

– Що в української енергосистеми є насправді величезний потенціал для відбудови і для того, щоб стати нетто-експортером в Європу, великим гравцем. Те, що я побачив, особливо в останні пів року з боку українського і міжнародного бізнесу, що вони готові інвестувати гроші в цей сектор.

Зараз є унікальний шанс скористатися цим апетитом інвесторів до української енергетики і, по суті, побудувати нову енергетику, новий ринок електроенергії і відновити енергетичну роль і вагу України на європейській мапі. Треба цим шансом скористатися якнайшвидше.

– Видно, як вас звільнили, він уже почав цю підготовку.

– Яку?

– До того, щоб скористатися цим шансом.

– Час покаже.

Усі фото Назарія Мазилюка, УП

About Author