“Грузинська мрія” обіцяє заборонити опозицію в разі перемоги
Партія влади рішуче налаштована позбутися останніх критиків.
Зображення Арзу Гейбуллаєвої (Arzu Geybullayeva)
[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].
28 серпня грузинські політики офіційно розпочали передвиборчу кампанію до парламентських виборів, призначених на 26 жовтня. Тим часом керівна партія “Грузинська мрія” рішуче налаштована забезпечити собі перемогу на майбутніх виборах. Виступаючи на урочистому відкритті нової штаб-квартири керівної партії, засновник партії Бідзіна Іванішвілі пригрозив правовими санкціями проти опозиційних діячів після голосування. Тим часом прем'єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе дав зрозуміти, що в разі забезпечення собі парламентської більшості (113 зі 150 місць) вони планують заборонити багато опозиційних політичних груп. І Європейський Союз, і Сполучені Штати висловили занепокоєння стосовно погроз заборонити опозицію.
Остаточні парламентські вибори у Грузії
Протягом останніх кількох років після попередніх парламентських виборів 2020 року внутрішня політика Грузії була сповнена перипетій. Тоді Грузія поринула в політичну кризу, оскільки опозиційні групи ставили під сумнів результати парламентських виборів, які виграла керівна партія “Грузинська мрія”. Відтоді у країні спостерігається зниження свободи преси та численні нападки на громадянське суспільство, включно з насильством проти журналістів, і помітне загальне зниження демократії у країні. Упродовж кількох місяців, із жовтня 2020 року по квітень 2021 року, опозиційні партії бойкотували результати виборів. Врешті-решт 19 квітня 2021 року за посередництва Сполучених Штатів і Європейського Союзу між партіями було досягнуто згоди. Угода включала пакет судових і виборчих реформ. Однак через кілька місяців партія “Грузинська мрія” заявила про своє рішення вийти з угоди.
Відтоді в країни напружені стосунки [укр.] з представниками Заходу, хоча це не завадило Європейській раді надати Грузії статус кандидата 8 листопада 2023 року, проклавши для блоку шлях до початку процесу вступу країни до ЄС.
Тим часом опозиційні групи укладають коаліції перед запланованим голосуванням, яке правляча “Грузинська мрія” недавно назвала референдумом між “війною і миром, моральною деградацією і традиційними цінностями, підлабузництвом перед зовнішніми силами і незалежною суверенною державою, колективним Національним рухом і ‘Грузинською мрією’ “. Керівна партія використовує термін “колективний Національний рух” як посилання на невизначений список прозахідних ліберальних груп суперників, вживаючи його щодо всіх груп, які або відокремилися від Єдиного національного руху (ЄНР), або очолюються колишніми представниками ЄНР, або, за заявами керівної партії, тим чи іншим чином співпрацювали з її головними суперниками.
На брифінгу після оголошення офіційної дати майбутніх виборів президент Саломе Зурабішвілі, яка розійшлася в поглядах з керівною партією через свою продемократичну позицію, наголосила на важливості майбутніх виборів, додавши, що це не “звичайні вибори”, а питання “порятунку майбутнього країни” і референдум між “Європою чи Росією”, “минулим чи прогресом”, “свободою чи рабством”, “диктатурою проти демократії”.
Міжнародний колектив хакерів, відомих як Anonymous, виставив у мережі X попередження “Грузинській мрії”, що якщо та не відмовиться від своїх намірів заборонити опозицію, то “накличе бурю, яку [“Грузинська мрія”] не зможе контролювати. Ми розберемо до гвинтика саму систему, на яку ви спираєтеся для придушування свого народу”. За інформацією видання Civil.ge, коли у травні 2024 року партія влади стала рішуче впроваджувати свій суперечливий закон про іноземних агентів [укр.], група “зламала вебсайти “Грузинської мрії” і таких ЗМІ, як рупор урядової пропаганди POST TV, а також “поклала” вебсайт Міністерства закордонних справ Грузії”.
Шлях Грузії до членства в ЄС
Країна офіційно подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року. У червні 2022 року Грузії відмовили в наданні статусу кандидата і вручили від ЄС перелік з 12 вимог, які країна мала виконати, перш ніж її заявка може бути розглянута повторно.
Серед цих умов були зниження політичної поляризації, проведення судової реформи, забезпечення функціонування державних установ, посилення антикорупційних заходів, зокрема деолігархізація, тощо. Хоча в пункті про деолігархізацію не згадувалися ніякі конкретні імена, загалом було зрозуміло, що мається на увазі засновник “Грузинської мрії” мільярдер Бідзіна Іванішвілі.
Іванішвілі [укр.] розбагатів у Росії в до-путінські часи і заснував партію “Грузинська мрія” у 2012 році. Після короткого перебування на посаді прем'єр-міністра у 2012–2013 роках Іванішвілі переважно проявляв свою владу і вплив як голова “Грузинської мрії”.
У грудні 2023 року колишній прем'єр оголосив про свої рішення повернутися на політичну арену й незабаром був призначений “почесним головою” керівної партії “Грузинська мрія”. Грузинський мільярдер оголосив про своє рішення всього через місяць після того, як Європейська комісія дала рекомендації Європейському Союзу надати Грузії статус кандидата, проклавши для блоку шлях до початку процесу вступу країни із застереженням, що уряд задовольнить решту умов.
Незважаючи на внутрішні політичні розбіжності й відсутність прогресу в задоволенні критеріїв, зрештою у грудні 2023 року на засіданні Європейської ради країні надали статус кандидата [на вступ].
На той час прем'єр-міністр Грузії Гарібашвілі [груз.] і провідні члени керівної партії “Грузинська мрія” наполягали, що держава виконала необхідні вимоги.
ЄС не згоден. Переговори про вступ країни до ЄС було відкладено. Рішення оголосили на зустрічі європейських лідерів у червні 2024 року у Брюсселі, з посиланням на вищезгаданий закон про іноземних агентів.
Крім того, після засідання Ради міністрів закордонних справ 24 червня у Люксембурзі Жозеп Боррель, Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки, сказав: “Цей закон відштовхує Грузію від Європейського Союзу, й таке твердження підтримують 26 з 27 країн-членів. Якщо уряд не змінить курс дій, Грузія не просуватиметься на шляху до ЄС”.
У липні президент Грузії Саломе Зурабішвілі подала позов до Конституційного суду країни на підставі того, що закон про іноземних агентів є “антиєвропейським” і “таким чином неконституційним”. Час покаже, чи Конституційний суд, який звинувачують у зв'язках з керівною партією, діятиме належним чином. Слухання почалися 29 серпня і за розкладом мали тривати до 31 серпня.
У відповідь США запровадили візові обмеження для невизначеної кількості членів правлячої партії і їхніх сімей та тимчасово призупинили допомогу уряду Грузії в розмірі 95 мільйонів доларів. Водночас ЄС скасував €30 млн ($33 млн) військової допомоги і дав зрозуміти, що пропозицію приєднатися до блоку для Грузії призупинено.
Законопроєкт про іноземних агентів був уперше внесений на розгляд у березні 2023 року, й тоді він зіткнувся з гучними протестами громадськості й міжнародною критикою, що змусило керівну партію полишити законопроєкт. Трохи більше року по тому, 3 квітня 2024 року, лідер “Грузинської мрії” в парламенті, Мамука Мдинарадзе, оголосив [груз.] про їхнє рішення повернутися до розгляду законопроєкту. Такий хід загалом сприйняли як крок на зближення країни з Росією і прагнення змусити критиків замовкнути перед майбутніми виборами до парламенту, що мають пройти у жовтні.
У липні уряд створив Відділ фінансової звітності при Національному агентстві публічного реєстру, що відповідає за реєстрацію організацій, які, за визначенням закону, “просувають інтереси іноземної сили”, і проводить моніторинг їхніх податкових декларацій. 1 серпня закон набрав чинності. 9 серпня офіційно відкрився портал реєстрації, а Міністерство юстиції оголосило, що заявки для самостійної реєстрації необхідно подати вже до 1 вересня.
Реєстр зустрівся з критикою через його заплутані й виснажливі при заповненні форми. До обов'язкових для подання відомостей увійшли фінансові декларації за 2023 фінансовий рік, а також річна декларація за період із січня 2024 року, із зазначенням кожного джерела фінансового доходу, а також інформації про типи, призначення і суми грошових чи негрошових надходжень; нефінансові активи, такі як будівлі, незавершене будівництво, обладнання, інвентар, транспортні засоби; інформація про майно; фінансові деталі, в тому числі виписки з кредитних карт, витрати на комунальні послуги, канцелярське приладдя, офісні меблі і далі за списком.
Організації, які відмовляться дотримуватися закону, отримають штраф у 25 000 грузинських ларі (GEL 25 000 = $9200 ≈ 380 000 грн) і будуть зареєстровані урядом у примусовому порядку. Неналежне подання фінансових декларацій після примусової реєстрації й зарахування до груп, які “просувають інтереси іноземної сили”, веде до штрафів у 10 000 грузинських ларі (GEL 10 000 = $3700 ≈ 152 000 грн).
Станом на 3 вересня, за інформацією заступниці Міністра юстиції Грузії Тамар Ткешелашвілі, заявки на реєстрацію подали лише 476 організацій, тоді як загальна кількість неприбуткових організацій оцінюється в понад 30 000. На час написання цієї статті жодна організація не була офіційно визнана іноземним агентом.
About Author
