«Правда, яку варто побачити»: митці проти цензури в кіно на Філіппінах
Режисери стверджують, що у їхніх фільмах немає нічого провокативного.
Філіппінські митці та активісти протестували проти Х-рейтингу, який отримав документальний фільм про викрадення активіста у 2007 році. Фото зі сторінки Шанталь Еко у фейсбуці. Використано з дозволу.
[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].
Митці, науковці та правозахисники виступили проти рішення філіппінської комісії цензорів, яка присвоїла двом фільмам категорію “X”, що вони назвали атакою на свободу вираження думок.
Комісія з огляду фільмів і телебачення (MTRCB) присвоїла категорію “X” фільму «Дорогий Сатано» та документальному фільму «Аліпато і Мууг» («Летючі іскри і фортеця»). Рейтинг “X” означає, що фільми не можуть бути показані в публічних кінотеатрах.
«Дорогий Сатано» розповідає історію дитини, яка випадково написала листа не Санті, а Сатані, і в кінці фільму Сатана стає позитивним персонажем. «Аліпато і Мууг» — це документальний фільм про пошуки родиною активіста Йонаса Бургоса, викраденого в 2007 році.
Заборона фільму «Аліпато і Мууг», який отримав Спеціальну премію журі за повнометражний фільм на цьогорічному незалежному кінофестивалі Cinemalaya, викликала обурення серед громадськості. Після подання апеляції комісія MTRCB переглянула своє рішення та зняла категорію “X”, що дозволило показ фільму в кінотеатрах.
Голова MTRCB виправдав рішення щодо фільму «Дорогий Сатано», заявивши, що він суперечить християнським цінностям.
Я бачив цей фільм і, як християнин, почуваюся ображеним. Це не демонічний фільм, але він зображає сатану таким, який стає добрим. Однак сатана ніколи не може бути добрим.
У випадку з «Аліпато і Мууг» голова MTRCB наполягав, що «свобода вираження не є абсолютною і безмежною». Рецензенти зазначили, що «фільм може підірвати віру та довіру людей до їхнього уряду та/або законних органів влади».
Однак сценарист і режисер «Аліпато і Мууг» JL Бургос, брат зниклого активіста Йонаса Бургоса, заперечив, що «в пошуку справедливості родиною немає нічого підривного». Він також додав, що документальний фільм є «протестом проти насильницьких зникнень і порушень прав людини».
Бургос успішно оскаржив рішення MTRCB і заручився підтримкою митців, науковців, журналістів та активістів. Під час очікування на другий перегляд комісії його команда організувала спеціальні покази фільму в університетах і просувала ідею, що «правда заслуговує на те, щоб її побачили».
В онлайн-заяві, ініційованій Concerned Artists of the Philippines, було підкреслено важливість цього документального фільму.
Твори, такі як «Аліпато і Мууг», є незамінними для розвитку поінформованого суспільного діалогу і повинні бути доступними для всіх. Рейтинг “X” від MTRCB лише заважає важливим обговоренням критичних питань прав людини та суспільних проблем.
Науковиця Ліза Іто зазначила, що вкрай важливо протистояти цензурі та відкинути спадщину тиранії.
Боротьба проти цензури — це, безумовно, також боротьба проти забуття і колективної амнезії. Те, що ми спостерігаємо сьогодні, — це повторення недавньої історії репресій, яку ніхто не хоче згадувати чи переживати знову.
Вона має на увазі період воєнного стану (1972–1981), який призвів до обмеження громадянських свобод і ухвалення законів, що створили MTRCB.
Національний союз народних юристів закликає скасувати закон, який розширив цензурні повноваження уряду. Вони висловили занепокоєння, що рейтинг “X” для «Аліпато і Мууг» — це не поодинокий випадок, а симптом більш серйозної спроби контролювати наратив і приховувати ті сторінки історії, які є незручними для влади. Юристи додали:
Це не залишає видимих слідів насильства, але ранить не менше. Воно може не змусити зникнути самих режисерів, але прагне заглушити їхні голоси і сховати їхні роботи в тіні, де вони більше не зможуть кидати виклик, провокувати та надихати.
Гільдія режисерів Філіппін заявила, що рейтинг «X» є «тривожним перевищенням повноважень MTRCB, що відображає нав’язування політичних і релігійних упереджень на творчі роботи». Вона закликала MTRCB бути справедливими та об’єктивними.
Роль MTRCB має полягати в оцінюванні фільмів на основі їх змісту та якості, а не в нав'язуванні суб'єктивних моральних суджень, які можуть придушувати креативність та свободу вираження.
Тим часом, продюсери «Любого Сатани» уточнили, що фільм насправді не прославляє сатану.
Фільм розповідає про силу віри та перемогу добра над злом. Ми хотіли проілюструвати, що, незважаючи на присутність зла у світі, віра і доброчесність можуть перемогти.
Урешті-решт продюсери фільму врахували зауваження рецензентів Держкомтелерадіо і погодилися змінити назву.
About Author
