Як Молдова може об’єднати країну в умовах російського тиску?
Молдова проведе президентські вибори та референдум щодо вступу до ЄС 20 жовтня 2024 року.
Фотографія Саші Плешко на Unsplash. Використовується за ліцензією Unsplash.
[Усі посилання в тексті — російською мовою, якщо не вказано інше].
Ця стаття була написана Катериною Дубасовою і вперше опублікована на Newsmaker 21 серпня 2024 року. Перекладену та відредаговану версію передруковано на Global Voices у рамках медіапартнерської угоди.
Відносини між Кишиневом [укр.], Тирасполем (Придністров'я) [укр.] та Комратом (Гагаузія) [укр.] далекі від мирних. Хоча багато хто вказує на дестабілізацію з боку Росії, Москва не є єдиною причиною цих напружень. У своєму звіті, опублікованому 21 серпня, Міжнародна кризова група [англ.] (ICG) зазначила [англ.]: «Жорстка позиція уряду Молдови щодо Придністров'я та Гагаузії призвела до зростання внутрішньої напруженості та виглядає контрпродуктивною». У цій статті висвітлено основні висновки звіту ICG [англ.] та розглянуто виклики, з якими стикається Молдова у спробах зміцнити єдність під впливом як зовнішнього, так і внутрішнього тиску.
Стратегія Кремля та її трансформація
Експерти Міжнародної кризової групи наголошують, що Росія історично розглядала територію колишнього Радянського Союзу як свою зону впливу. Однак економічні зв'язки Молдови із західними країнами зміцніли: енергетичні кризи та війна Росії проти України спонукали Кишинів до рішучого повороту на Захід.
Ця ситуація не сподобалася Росії, що призвело до зміни її тактики щодо Кишинева. На початку війни, як зазначають автори, «здавалося, що Москва вважала, ніби контроль над південно-західною частиною України до Придністров'я дозволить їй використати військовий тиск для нав'язування своїх вимог Молдові». Однак зараз, коли лінія фронту значно віддалена від кордону Молдови, ця стратегія відійшла на другий план, і Росія обрала інший шлях.
Новою тактикою Кремля стало залякування. Головним чином це проявляється у нагнітанні страху серед російськомовного населення щодо можливої дискримінації з боку молдовської влади. У звіті звертають увагу на обстріл [англ.] будівлі місцевого Міністерства державної безпеки в Тирасполі та інші подібні інциденти в квітні 2022 року, зазначаючи: «Це виглядало як нагадування про те, що російська сила досі може сягати Молдови».
Батіг без пряника – це поганий інструмент
Однак автори звіту зазначають, що зростання розколу між Кишиневом та Гагаузією, а також Придністров'ям, викликаний не лише втручанням Росії в молдовську політику, але й політикою самого Кишинева: «Після зміцнення зв'язків із Заходом та Україною, натхнені молдовські чиновники вирішили посилити політичний та економічний контроль над самопроголошеним Придністров'ям і автономною Гагаузією. Це викликало занепокоєння та незадоволення серед мешканців цих регіонів».
Міжнародна кризова група також відзначила, що з початком війни в Україні вплив Росії на Тирасполь ослаб. Це підтверджують три чинники: по-перше, Тирасполь дозволив транзит українських товарів через свою територію; по-друге, у 2022 році кількість заяв на отримання молдовських паспортів від жителів регіону різко зросла (жителі іноді подорожують із румунськими, російськими чи українськими паспортами), і станом на січень цього року 97,55% населення Придністров'я мали такі паспорти; нарешті, у березні було зафіксовано найнижчу за 18 років явку на виборах президента Росії в Придністров'ї.
Автори роблять висновок, що молдовські чиновники, почуваючись впевненіше в нових геополітичних умовах, вирішили посилити політичний та економічний контроль над регіоном. До прикладів належать закон Молдови про сепаратизм і скасування митних та податкових привілеїв [англ.] для Придністров'я. Ці дії спонукали лідера ПМР — невизнаного президента Придністров'я — Вадима Красносельського [укр.] вперше за 18 років скликати «з'їзд депутатів усіх рівнів», під час якого вони звернулися до Москви за дипломатичною підтримкою. Автори звіту застерігають: «Обравши метод батога без пропозиції діалогу або підтримки, молдовська влада ризикує спровокувати опір і посилити напругу між Тирасполем і Кишиневом».
Подібна ситуація розгортається в Гагаузії, де на посаді башкана (глави регіону) обрали Євгенію Гуцул [укр.], пов'язану з утікачем-олігархом Іланом Шором [укр.]. Президентка Молдови Майя Санду [укр.] вважає Гуцул частиною кримінального угруповання. «Після останньої поїздки Гуцул до Росії на початку квітня молдовська влада звинуватила її у незаконному фінансуванні політичної партії. У разі засудження вона може опинитися за ґратами та бути позбавлена можливості продовжувати політичну кар'єру. США, підтримуючи зусилля уряду Санду щодо усунення Гуцул від влади, запровадили санкції [англ.] проти неї 12 червня», — зазначено у звіті.
Незважаючи на це, Гуцул і політичні союзники Шора створили блок [англ.] , що агітує проти європейської інтеграції на майбутньому референдумі (20 жовтня 2024 року). Міжнародна кризова група зауважує: «Багато виборців у Гагаузії, що становлять близько 5% електорату Молдови, ймовірно, утримаються від голосування або проголосують проти членства в ЄС. Це може вплинути на результати лише в разі дуже тісного підрахунку голосів».
Виклики
Кишинів стоїть перед складним завданням: з одного боку, необхідно захистити майбутні вибори від російського втручання, з іншого — покращити відносини з Тирасполем і Комратом.
Щодо діалогу з Тирасполем автори звіту виділяють два ключових моменти. По-перше, дуже малий відсоток молдовських виборців вважає проблему Придністров'я пріоритетною. По-друге, реінтеграція Придністров'я збільшить кількість проросійських виборців у Молдові. Однак, експерти Міжнародної кризової групи вважають, що «геополітичні зміни, викликані нападом Росії на Україну, створили унікальну можливість для Молдови зміцнити зв'язки з опозиційними регіонами», і Кишинів має вжити заходів для ініціювання діалогу з Тирасполем.
Що стосується Гагаузії, автори звіту вважають, що ставлення Кишинева до чинної влади цього регіону навряд чи зміниться. Однак ці території потребують діалогу. «Уряд віддає перевагу підтримці відносин з гагаузькими мерами, бізнесменами та студентами […] Кишинів повинен зміцнювати ці зв'язки і шукати нові», — йдеться у звіті.
Основна рекомендація Міжнародної кризової групи щодо захисту виборів від втручання — це боротьба з дезінформацією та російською пропагандою. Автори звіту закликають західних партнерів підтримати незалежні ЗМІ Молдови, що переживають труднощі, і сприяти створенню надійних російськомовних медіа.
About Author
