Екстремальний бізнес: як стала можливою трагедія на київському атракціоні
“Вдягайте каску. Скільки ви важите? Проблем зі спиною немає? Під час польоту іноді розкидайте руки-ноги, щоб трошечки себе загальмувати”. Це стандартні фрази, які чули відвідувачі 500-метрового тролея від Арки Свободи українського народу (раніше – Арка дружби народів) до Труханового острова.
Ймовірно, це були й останні слова, почуті 20-річним хлопцем, який наважився на спуск на атракціоні. Подолавши приблизно третину шляху, через обрив троса, він впав у Дніпро. Спорядження потягнуло його на дно річки. Тіло водолази шукали майже добу.
Це не єдиний інцидент за 12-річну історію київського тролея, але перший – зі смертельним наслідком. Трагедія, що нажахала суспільство, поставила під сумнів існування індустрії атракціонів в Україні, а також актуалізувала питання державного нагляду за екстремальним бізнесом.
ЕП відтворила історію атракціону аби розібратись як влаштований цей бізнес та чому могла статись трагедія.
Довідка. Тролей або зіплайн (ця назва використовується за кордоном) – це екстремальний атракціон підвищеної небезпеки у вигляді натягнутого троса від вищої точки до нижчої. Рух людини на такому атракціоні відбувається під дією сили тяжіння.
Ідея використовувати тролей як атракціон прийшла з альпінізму. Найдовший у світі зіплайн розташований в Об’єднаних Арабських Еміратах. Його довжина становить майже 3 кілометри, максимальна швидкість спуску – 160 км/год.
В Україні налічується не більше 10-ти великих тролеїв. Зазвичай вони розташовані у великих містах або курортних містечках. У 2013 році тимчасовий атракціон в українському Судаку став найдовшим тролеєм Європи – 2 кілометри. Наразі найдовший діючий зіплайн України знаходиться у Буковелі, його довжина – 1,13 кілометра.
Атракціон біля Пішохідного мосту у Києві
Історія тролея від Арки дружби народів до Труханового острова почалась у 2012 році, коли його встановила компанія SkyPark. Атракціон з перервами працював в теплий сезон року – з травня по жовтень.
Інвестиційний конкурс на встановлення тролея не проводили. SkyPark змонтувала його за спрощеною процедурою після звернення до міської влади Києва.
Тоді компанія отримала дозвіл на експлуатацію тролея біля Пішохідного мосту на 5 років – до 2017 року. Однак, за словами засновника SkyPark Миколи Поплавка, йому не дали допрацювати цей термін і “рейдернули точку”.
“4-го березня 2017 року о 4-ій ранку люди в масках перерізали трос на верхньому майданчику, поки охоронець протирав очі. Потім люди в масках перемістились на фінішну локацію. Там охорона почала відбиватись, пів дня тривав “мордобій”. В цей час представники КП “Благоустрій” кусали трос, відкручували болти, так і завалили конструкцію. Поліція сказала, що все в рамках закону”, – розповів ЕП Поплавко.
Тодішній голова Дніпровського району Києва Петро Онофрійчук підтвердив, що тролей демонтували комунальники. Як пояснював радник мера з питань благоустрою Дмитро Білоцерковець, атракціон фактично був незаконним.
“Договір був чинним з травня по жовтень. По завершенні дії договору (в жовтні 2016 року) конструкція автоматично стала незаконною. Її в кінці сезону повинні були демонтувати самі власники або укласти цілорічний договір”, – сказав він.
За словами власника однієї з компанії що працює на цьому ринку, Поплавко “мав певні фінансові зобов’язання за право працювати, але не виплатив гроші, і той, кому він заборгував, “попер” його”. Сам Поплавко цю інформацію заперечує.
Парк розбрату. Як ДБР, КМДА та бізнесмен зчепилися за столичну землю
Вже у травні 2017 року Київська міська державна адміністрація (КМДА) оголосила перший інвестиційний конкурс на експлуатацію атракціону біля Пішохідного мосту, у якому перемогла компанія “Арена амьюзмент парк”.
За словами Поплавка, з 2012 по 2017 рік SkyPark не сплачувала фіксовану суму за оренду, але розраховувалась за окремими договорами зі структурами КМДА (про спільну діяльність, вивіз сміття, електрифікацію). За даними одного з учасників ринку екстремальних розваг, SkyPark щомісяця перераховувала до бюджету міста близько 10-12 тис грн.
Після оголошення першого інвестиційного конкурсу у 2017 році місто почало отримувати фіксовану орендну плату. Білоцерковець заявляв, що “Арена амьюзмент парк” перераховувала 50 тис грн на місяць.
В травні 2018 року, коли експлуатантом тролея вже була “Арена амьюзмент парк”, з нижньої платформи атракціону людина впала на пісок з великої висоти. Після інциденту Білоцерковець зазначив, що експлуатант порушив умови інвестиційного договору, за яким мав працювати тільки один сезон – у 2017 році.
Тоді ж атракціон вдруге демонтували, пообіцявши оголосити інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги, яка зʼєднає Арку Дружби народів, Труханів острів та Русанівський масив.
“У 2018 році місто демонтувало тролей, тому що він був без жодних дозвільних документів, без погоджень державних служб стосовно технологій використання і так далі”, – повідомив ЕП Білоцерковець.
Однак від ідеї будівництва канатної дороги відмовились ще на етапі проєктування – виникли проблеми з дозвільною документацією та ЮНЕСКО. Хоча багато компаній зацікавились відновленням тролея.
“У 2019 році до нас звернулася низка компаній, які хотіли офіційно поставити атракціон в цьому місці. Ми опрацювали інвестиційну ідею, розіслали запити до профільних структурних підрозділів КМДА і винесли цю концепцію на розгляд інвестиційної комісії”, – розповідає співрозмовник ЕП в Київському інвестиційному агентстві.
У 2020 році КМДА оголосила другий інвестиційний конкурс на встановлення тролея через Дніпро, в якому перемогла компанія “Активна країна”. Загальна сума інвестицій мала становити 3,6 млн грн. Строк договору – 15 років.
Один з учасників того конкурсу заявив ЕП, що три компанії на ньому були пов’язаними з бенефіціарами “Активної країни” Денисом Куртою і Олександром Палажченком. Втім співрозмовники ЕП в КМДА назвали ті торги чесними. ЕП звернулась до “Активної країни” із питанням, чи висувала вона фіктивні компанії на інвестиційний конкурс, але на момент публікації матеріалу відповіді не отримала.
У 2021 році Київська міська прокуратура намагалась визнати інвестиційний договір на канатну переправу недійсним, але Верховний Суд став на сторону “Активної країни”. Прокурор наголошував на відсутності у переможця конкурсу досвіду реалізації та експлуатації атракціонів підвищеної небезпеки, що створює “загрозу для життя та здоров`я людей”.
Французи оплатять будівництво мосту на безлюдний острів у Києві. Що там буде?
Співрозмовник ЕП в Київському інвестиційному агентстві не зміг згадати суму щомісячного платежу “Активної країни” за договором до міського бюджету, але зазначив, що вона “зросла у 3-4 рази”.
У 2024 році стало відомо, що “Активна країна” під брендом FlyLine була одним із меценатів будівництва мосту на Оболонський острів. Перший заступник міського голови Микола Поворозник в розмові з журналістом ЕП відкинув припущення про наближеність власників “Активної країни” до міської влади або особисто до Віталія Кличка чи про так звану “купівлю індульгенції” на право працювати.
За словами співрозмовника ЕП на ринку, часто чиновники можуть поставити бізнесмена перед фактом про необхідність внесення “добровільного платежу” на розвиток інфраструктури чи інші потреби міста.
Як регулюють і хто має перевіряти атракціони
Для встановлення атракціону в Україні необхідно отримати два дозволи: на використання ділянки землі від місцевої влади і погодження на експлуатацію від центрального органу влади, що здійснює нагляд.
Раніше функцію моніторингу за діяльністю атракціонів здійснювала Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки. У 2015 році цю структуру ліквідували, передавши її повноваження до новоствореної Державної служби з питань праці.
Дозвіл на експлуатацію атракціону Держпраці видає на підставі заяви та висновку технічного огляду, який проводять експертні організації, найняті компанією-експлуатантом. Якщо заява заповнена правильно, а висновок дозволяє експлуатацію, Держпраці не може відмовити у видачі дозволу.
Безпосередньо процедура сертифікації атракціону полягає у його тестуванні вдвічі важчим вантажем від заявлених характеристик. Потім перед початком кожного нового сезону експертна організація має проводити щорічну перевірку.
Atlas повертається. Навіщо проводять збитковий музичний фестиваль під час війни
Держпраці уповноважене перевіряти атракціони на планових або позапланових інспекціях. Однак з 2020 року в Україні діє мораторій на планові перевірки: спочатку через карантин, пізніше – через воєнний стан. Фактично, з 2020 року планові державні перевірки не здійснюються.
А позапланові можна провести на підставі звернення Кабінету міністрів, працівника підприємства, повідомлення про аварію або нещасний випадок чи на виконання приписів, які видавались за результатами планових перевірок. Виконати ці умови вкрай важко.
За інформацією, яку повідомили ЕП в Держпраці, тролей біля Пішохідного мосту у Києві отримав дозвіл на діяльність, але жодної планової або позапланової перевірки атракціону не проводили.
Навіть у разі аварії або нещасного випадку Держпраці розглядає лише випадки з травмування працівників, а не відвідувачів, пояснили ЕП у регуляторі.
Навіть після смертельного інциденту 21 липня регулятор все ще не провів позапланову перевірку, оскільки “Активна країна” не надала інформацію про цей випадок. В держоргані зазначили, що звернулись до Національної поліції за інформацією про власників тролея. Тільки після її отримання Державна служба з питань праці зможе провести позапланову перевірку та розпочати процес притягнення до відповідальності.
Один з учасників ринку повідомив ЕП, що після трагедії Національна поліція почала перевірки документації на екстремальних атракціонах по всій країні.
Хто несе відповідальність
Інвестиційний договір на встановлення тролея тристоронній: його підписали представники департаменту економіки КМДА, замовник (КП “Плесо”, якому належить ділянка на Трухановому острові) та переможець інвестконкурсу. Співрозмовник ЕП у Київському інвестиційному агентстві зазначив, що місто не контролює технічну складову проєкту, а займається лише організаційно-адміністративними задачами.
За умови фактичної відсутності державного нагляду за тролеєм відповідальність за його експлуатацію несе “Активна країна”. Згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, компанія, яка експлуатує атракціон, має щонайменше раз на рік виконувати повний технічний огляд обладнання.
Власник однієї з компаній-підрядників “Активної країни” розповів ЕП, що експлуатант частково або повністю замінював деякі деталі у тролеї, після чого експертна організація мала б провести повний технічний огляд об’єкта і вписати відповідні зміни у його паспорт.
Розваги, Лас-Вегас та подорожі на острови. Як українські менеджери НР розкошували коштом глобального офісу
ЕП запитала у “Активної країни”, які компанії виготовляли і монтували обладнання тролея після її перемоги в конкурсі 2020 року, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала. Проєктуванням атракціону та розробкою документації займалась компанія Rope Park.
“Ми виконали архітектурні рішення, пояснювальну записку, генеральний план, проєктно-кошторисну документацію для інвестиційного конкурсу, конструкцію металевих деталей для виробництва, розрахунок зусиль в тросі. Це все конструктивна частина. За будівництво ми взагалі не відповідали. Пізніше ми проводили маніпуляцію з регулюванням натягів троса на прохання “Активної країни”, – розповів ЕП засновник Rope Park Павло Тетера.
Чому сталася трагедія: версії
Правоохоронні органи проводять слідство щодо смерті на київському тролеї. ЕП зібрала думки компаній, що були долучені до діяльності атракціону, а також органів влади щодо причини інциденту.
Співрозмовник ЕП в Київському інвестагентстві шокований трагедією, адже “Активна країна” вклала капітальні інвестиції в обладнання. “Ми не розуміємо, як таке взагалі могло там трапитися. Трос достатньо товстий”, – сказав він.
Один з підрядників будівництва тролея “Активної країни” зазначив, що розрив тросу є абсолютно малоймовірним випадком, однак підтвердив, що у 2023 році на атракціоні змінювали ролик, який не відповідав параметрам троса. Причиною трагедії він називає недбале ставлення до експлуатації атракціону.
На думку представника київської влади, причиною обриву тросу є нефаховий догляд за атракціоном. “Те, що було зафіксовано управлінням з надзвичайних ситуацій і рятівниками – обірвався або відстібнувся трос.
Наскільки мені відомо, директор цієї споруди (Денис Курта – ЕП) мобілізований, він на фронті. Припускаю, що коли він поїхав, то залишив відповідальними людей, які не були достатньо компетентними і, скоріше за все, не використовували журнали при технічному огляді – що потрібно підкрутити, оглянути, подивитись”, – додав співрозмовник ЕП.
Перший заступник Кличка Микола Поворозник: Метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала
Один з учасників ринку атракціонів вважає, що трос тролея після введення в експлуатацію “Активною країною” не був призначений для використання у атракціоні. За його словами, компанія самовільно замінила його, але не замінила точки кріплення. “Розгільдяйство”, – коротко резюмував він.
Співрозмовник додав, що існувала проблема “з одним з елементів” тролею, яку щомісяця усували працівники “Активної країни”. “Вони зробили неякісно один елемент тролея і раз на місяць виправляли цю проблему. На цей раз не встигли”, – припустив він. ЕП не вдалося перевірити цю інформацію.
Усі думки осіб, з якими поговорили журналісти ЕП, зводяться до єдиного висновку – до трагедії призвела недбала експлуатація атракціону “Активною країною”. У самій компанії на жодне з питань ЕП не відповіли. Чи сталась би трагедія, якби відбувався якісний нагляд зі сторони державних органів – питання відкрите.
Поплавко припускає, що смерть на тролеї може поставити під питання майбутнє індустрії атракціонів. “Після трагедії державі простіше заборонити подібні атракціони. Зараз на кожному обʼєкті проходять перевірки, власники йдуть на випередження і самі закривають атракціони”, – каже він.
Інший співрозмовник на ринку не такий категоричний: “Пройде час, скандал затихне, всі забудуть про трагедію і всякі стрибки з мотузками знов повернуться на свої місця”.
About Author
