Поєднання біології та мистецтва: інтерв’ю з нігерійським художником Семюелем Убонгом
“Мистецтво – це життя, а біологія – це вивчення життя”.
Нігерійський художник Семюель Убонг Окон (ліворуч) на його виставці «Метанойя», використано з дозволу.
Семюель Убонг «Арітоконсон» Окон — нігерійський шкільний вчитель і художник-самоук, що зображає на своїх сюрреалістичних полотнах зображення людських органів, скелетів, крові, рослин, тварин та процесів життєдіяльності.
Його роботи та ілюстрації також можна побачити в дитячих книжках, а його картини були представлені на нещодавній персональній виставці під назвою «Метанойя», яка проходила з 30 серпня по 2 вересня в галереї «Фотокарфур» в Абуджі, столиці Нігерії.
32-річний Убонг, що має ступінь бакалавра з біології, визнає вплив цієї тематики на його мистецтво: «Мої твори відображають парадокс швидкоплинності життя та нескінченних ритмів природи». Це історія, яку він розповідає від першої до останньої картини в серії «Метанойя» про «безмежний континуум і цикл життя».
У телефонному інтерв’ю для Global Voices Убонг поділився своїм підходом до власного мистецтва.
«Суть єднання», 2024. Полотно, акрил, 90 x 87 см (35 x 34 дюйми). Фото надано Арітоконсон, використовується з дозволу.
Памела Ефраїм (ПE): Розкажіть про свою нещодавню виставку «Метанойя» та джерело її натхнення.
Семюел Убонг (СУ): «Метанойя» — це зображення життєвих процесів, подорож через дитинство до зрілості, починаючи з самого початку; концепція народження — злиття/союз між батьком і матір’ю, в якому вони мають об’єднатися, щоб сворити нове життя. Те, що вони вкладають, формує у дитини уявлення та сприйняття світу. «Метанойя» — це грецьке слово, що означає зміни, а в творах досліджуються метаморфози життя від зародження до смерті.
Одна з моїх робіт під назвою «Суть єднання» складно переплітає між собою поняття біології, любові, творення та глибокого впливу батьків на формування у дитини світосприйняття. Центром цієї композиції є людське серце, ретельно зображене до найменших деталей, що демонструють шлуночки серця та передсердя, всередині яких переплітаються два обличчя, чоловіче та жіноче. Їх мозок накладається один на одний, символізуючи глибокий інтелектуальний та емоційний зв’язок, який визначає їхнє партнерство. Око представляє спільну силу пізнання свого світу, самих себе та процесу пізнання, якими ці пари обмінюються для появи своєї дитини від народження до років становлення та розвитку їхнього темпераменту.
Спинний мозок, зображений у вигляді ланцюгів ДНК, витікаючи з переплетених форм, він підходить до голови та пуповини плоду, що розвивається, у своєму власному світі всередині серця.
Цей зв’язок наочно демонструє вирішальну роль, яку батьки відіграють у формуванні реальності своєї дитини від самого початку життя. Плід, оточений теплом і захистом серця, символізує світ, сформований думками, емоціями і переживаннями батьків. Це розвінчує теорію про те, що дитина народжується як «tabula rasa», оскільки батьки вже прищепили інтуїтивні дані, які є вродженими та унікальними через злиття їхніх генетичних кодів.
«Колючі обійми», 2024. Полотно, акрил, 76 х 68 см (30 х 37 дюймів). Фото надано Арітоконсон, використано з дозволу.
ПE: Чи можете ви розповісти більше про свою біологічну освіту та про те, як ви почали поєднувати її з мистецтвом?
СУ: У мене завжди була пристрасть до мистецтва. Я пам’ятаю, як у дитинстві багато малював каракулі, але моя мама цього не любила. Вона хотіла, щоб я став лікарем. Я не звинувачую її, тому що це сприймалося як економічно виважене рішення. Вона не розуміла цінності мистецтва, тож не сприйняла моє бажання займатися ним. Зрештою, я отримав ступінь бакалавра з біології в Університеті Ахмаду Белло та диплом аспіранта з освіти.
Я багато років працював шкільним учителем, і зараз я є стипендіатом Teach for Nigeria (Вчимо для Нігерії), де навчаю учнів 3 класу початкової школи. Я є автором двох дитячих книжок. Перша — книжка з ілюстраціями під назвою «Хаято і медоносні бджоли»; друга — рудий кіт Ніпсі.
ПE: Який ваш підхід до інтеграції біології у ваше мистецтво? Що Ви хотіли б сказати глядачам цим об'єднанням?
СУ: В моїх працях я прагну показати зв’язок між біологією та мистецтвом і те, як воно впливає на нас. Мистецтво – це життя, а біологія – це вивчення життя. Життя саме по собі є функцією біології. Мистецтво говорить нам, що ми не можемо обійтися без біології, а біологія говорить нам цінувати мистецтво. Моя робота досліджує інтеграцію біології в мистецьку експресію. Хоча більшість людей класифікує їх як дві дуже різні дисципліни, їх поєднання може створити нові можливості для покращення сприйняття.
ПE: Яким був вплив чи сприйняття вашого мистецтва?
СУ: Сприйняття мого мистецтва загалом було позитивним, оскільки воно походить з оригінальної точки зору, де більшість ідей пов’язані з подіями, ідеями та станами почуттів. На виставці зв’язок історії з біологією, емоціями та психологією спонукає до певної форми самоаналізу, глибших роздумів та рефлексії. У повсякденному середовищі моє мистецтво могло викликати сміх, ностальгію та міні-полеміку серед однолітків і незнайомців, які споглядали мої картини. Вони зазвичай ставили запитання на кшталт: «Як тобі взагалі це спало на думку?»
PE: Як Вам вдається створити такі дивні твори? Проведіть нас в залаштунки Вашого творчого процесу.
СУ: Мій творчий процес непрогнозований. Це інтуїтивно. Я отримую натхнення від розмов і випадкових процесів мислення, потім я намагаюся виконувати певні типи ритуалів — коли я повертаюся з роботи, я приймаю душ, запалюю свічки, вмикаю спокійну музику, а потім хапаю пензлі, щоб малювати. Намагаюся працювати тихо.
ПE: Чи є певний твір із серії «Метанойя», який вам особливо подобається?
СУ: Мені подобаються всі мої твори, але найбільше резонує полотно «Щастя незважаючи ні на що» та «Суть єднання», тому що в історії «Метаноїї» вони представляють початок і кінець, що, по суті, є іронією. «Щастя незважаючи ні на що» насправді є символом початку, тоді як «Суть єднання» — початком союзу.
«Щастя незважаючи ні на що», 2024. Акрил на полотні 48 х 63 см (19 х 25 дюймів). Фото надано Арітоконсон, використовується з дозволу.
About Author
