Прозорість медіавласності: чому Боснія і Герцеговина потребує нового закону?
Куленович вважає, що існує понад 500 онлайн-медіапорталів, і власники багатьох із них невідомі.
Фото Ясміни Горич, опубліковане з дозволу Balkan Diskurs.
[Усі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше].
Ця стаття Ясміни Горич спочатку була опублікована на сайті Balkan Diskurs – проєкті Центру постконфліктних досліджень (PCRC). Відредагована версія була перевидана Global Voices на умовах угоди про обмін контентом.
Засоби масової інформації в Боснії і Герцеговині (БіГ) залежать від громадського, партійного та державного фінансування. Водночас журналістам БіГ бракує інституційного захисту, тому вони потребують вдосконалення законодавчої бази у сфері ЗМІ. Це підтверджує дослідження, проведене серед 80 журналістів з усієї Боснії і Герцеговини, різного віку та статі, які працюють у друкованих та електронних, приватних і державних ЗМІ.
Дослідження було проведено для публікації «Доброчесність журналістики та прозорість ЗМІ в Боснії і Герцеговині» у 2021 році, авторами якої є Енес Османчевич та Адіс Шушняра.
Медіаексперти стверджують, що вдосконалення правової бази забезпечить громадськість різноманітною та об’єктивною інформацією і запобігатиме концентрації медіавласності в руках кількох суб’єктів.
Веліда Куленович, віце-президентка Асоціації журналістів БіГ, заявила, що у 2018 році вони розробили законопроєкт, спрямований на регулювання прозорості медіавласності, інформаційного плюралізму та рекламного ринку. Проєкт був підготовлений Асоціацією журналістів БіГ, Радою з питань преси та онлайн-медіа, Медіацентром та неурядовою організацією «JaBiHuEU».
За словами Куленович, запропоноване законодавче рішення регулюватиме прозорість медіавласності на всіх рівнях з метою запобігання конфлікту інтересів та концентрації ЗМІ.
Веліда Куленович, віце-президентка Асоціації журналістів Боснії і Герцеговини. Фото: Ясміна Горич, Balkan Diskurs. Використовується з дозволу.
«Міністерство транспорту і зв’язку повинно було запропонувати цей законопроєкт для прийняття, але, на жаль, не було політичної волі. Проєкт залишився на полиці», — нарікає Куленович.
У грудні 2023 року Міністерство зв’язку і транспорту Боснії і Герцеговини в заяві для ЗМІ оцінило проєкт як якісну відправну точку для подальшої роботи, яка призведе до подання остаточного проєкту на процедуру ухвалення. Однак на сьогоднішній день це подання ще не відбулося.
«Це необхідно не лише в контексті зобов’язань Боснії і Герцеговини на її європейському шляху, але також є важливим елементом у досягненні свободи вираження поглядів і свободи ЗМІ в нашій країні. Конкретний матеріал, наданий нам, також стосується друкованих ЗМІ, що не входить до юрисдикції міністерства», — йдеться в заяві Кабінету міністра зв’язку і транспорту Боснії і Герцеговини, опублікованій на сайті media.ba.
Важливість ухвалення нормативно-правових актів щодо прозорості медіавласності, включно з реєстром, який дозволить зрозуміти структуру власності, була також підкреслена у висновку Європейської комісії щодо заявки Боснії і Герцеговини на членство в ЄС у 2019 році.
Частково регульована державна власність
Професор Еніс Омерович, який викладає міжнародне право на юридичному факультеті Університету Зениці, пояснює, що право власності на ЗМІ в Боснії і Герцеговині наразі частково регулюється через процес реєстрації суб’єктів господарювання. Повне ім’я, прізвище та адреса власника юридичної особи записуються в реєстрах, які ведуться судами.
Омерович додає, що часткове регулювання медіавласності також відображається в існуванні реєстру Агентства з регулювання комунікацій (РАК), яке видає ліцензії на аудіовізуальне мовлення. Під час цього процесу реєстрації існує зобов’язання повідомляти РАК про будь-які зміни в первісному власнику.
Професор Еніс Омерович на юридичному факультеті університету Зениці. Фото: Ясміна Горич, Balkan Diskurs. Використано з дозволу.
«Згідно зі статтею 22 Регламенту 77/2015 про надання аудіовізуальних медіапослуг про будь-яку зміну первісного власника ліцензії, що перевищує п’ять відсотків, необхідно повідомляти РАК», — каже Омерович.
Реєстр РАК є публічним і доступний на його офіційному вебсайті.
На відміну від РАК, який відповідає за радіо і телебачення, друковані ЗМІ перебувають під юрисдикцією органів влади на рівні суб’єктів, які реєструють їх у Реєстрі громадських журналів.
Реєстри друкованих та інтернет-ЗМІ публікуються на вебсайті Ради з питань преси та інтернет-ЗМІ в Боснії і Герцеговині, яка за своїм правовим статусом є неурядовою організацією (НУО). Статус НУО означає, що вона не має юрисдикції для законодавчого регулювання прозорості медіавласності, положення якого стали б юридично обов’язковими для всіх друкованих ЗМІ в Боснії і Герцеговині. Наразі неурядова організація може виконувати лише консультативну роль.
Відповідно до законопроєкту про прозорість медіавласності, дані про прямих і афілійованих власників електронних ЗМІ будуть включені до реєстру Агентства з регулювання комунікацій (РАК), тоді як ті ж дані для друкованих ЗМІ та порталів будуть зафіксовані в реєстрі Ради з питань преси та інтернет-ЗМІ.
Інтернет-ЗМІ залишаються поза правовим полем
Кількість медіапорталів у Боснії і Герцеговині постійно зростає. У дослідженні 2021 року «Картування медіапорталів у БіГ» Центру сприяння розвитку громадянського суспільства було виявлено 615 медіапорталів у країні. У дослідженні підкреслюється [бос.], що ця кількість не є остаточною через динамічний, недостатньо помітний і непрозорий характер ландшафту медіапорталів. Із цих 615 медіапорталів лише 167 мають інформацію про засновника, головного редактора та контактні дані.
На сайті Ради з питань преси та онлайн-медіа Боснії і Герцеговини наведено перелік [бос.] лише 63 онлайн-медіапорталів у БіГ.
Куленович вважає, що існує понад 500 онлайн-медіапорталів, і власники багатьох із них невідомі, а отже, вони, на жаль, служать політичним цілям. «Було б корисно врегулювати це питання якомога швидше», — додала вона.
Журналіст Недім Побрич, автор дослідження «Прозорість власності ЗМІ в Боснії і Герцеговині», підготовленого у співпраці з Асоціацією журналістів БіГ, зазначив, що ніхто не має точної кількості онлайн-медіапорталів у БіГ. Для великої кількості з них інформація про структуру власності, джерела фінансування та співробітників є абсолютно невідомою.
«Онлайн-ЗМІ з національним доменом [ba] пропонують певний рівень прозорості завдяки даним, наданим Університетським центром інформатики, відповідальним за цей домен. На їхньому вебсайті можна встановити власника кожної сторінки в національному домені, хоча ці дані не дають повного уявлення про існування непрямих або афілійованих власників», — йдеться в дослідженні Побрича.
Однак після впровадження системи реєстрації доменних імен .ba і за розпорядженням Агентства із захисту персональних даних від 29 грудня 2020 року доступ до персональних даних на сайті Університетського центру інформатики був обмежений.
Побрич підкреслює, що закон про прозорість медіавласності повинен охоплювати всі медіасектори, а також суміжні сектори, такі як агентства, що займаються вимірюванням аудиторії для глядачів, слухачів і читачів.
Закон про прозорість медіавласності також має включати положення про створення Фонду підтримки ЗМІ, який, як стверджує Куленович, сприятиме розвитку незалежних ЗМІ в Боснії і Герцеговині, а також інвестуватиме в захист незалежних ЗМІ від зовнішнього тиску.
Куленович підкреслює, що дуже важливо, щоб цей закон був ефективним, і додає, що його розробка повинна включати консультації з медіаспільнотою та відповідними асоціаціями.
About Author
