Прибережні села відновлюються після розливу нафти біля столиці Філіппін
Майже через місяць після розливу роботи з ліквідації наслідків все ще тривають
Співробітники берегової охорони та місцеві жителі оглядають прибережну територію біля покинутого паливного танкера в Батаані. Джерело: фейсбук-сторінка берегової охорони Філіппін, державної установи. Суспільне надбання.
Майже через місяць після катастрофічного розливу нафти в провінціях Кавіте і Батаан, розташованих на південь і північ від Національного столичного регіону Філіппін, щонайменше 50 000 рибалок та їхні сім'ї борються з наслідками, які досі не подолані.
Нафтовий танкер, що перевозив 1,4 мільйона літрів промислового палива, затонув 25 липня біля берегів Батаану. Через два дні інший нафтовий танкер, що перевозив 55 000 літрів дизельного палива, також перекинувся в Батаані. Тим часом третій паливний танкер був покинутий у тій же провінції. Ці аварії можуть бути пов'язані, зокрема, з тайфуном Каріна (міжнародна назва – Гаемі), який спричинив небезпечні морські умови та надмірні дощі в регіоні.
Розлив нафти охопив 84 квадратних кілометри, а його вплив, за оцінками, вплинув на половину Манільської затоки. У восьми прибережних містах Кавіте було оголошено стан стихійного лиха.
Різні урядові установи взяли на себе керівництво роботами з ліквідації наслідків аварії та розподілу допомоги в надзвичайних ситуаціях. У Кавіте було введено заборону на вилов риби, що вплинуло на засоби до існування майже 30 000 рибалок.
Станом на 18 серпня берегова охорона повідомила, що було зібрано лише 42 000 літрів нафти.
Заборона на вилов риби була знята в більшості районів, але станом на 22 серпня влада все ще класифікує рибу, виловлену в п'яти містах Кавіта, як небезпечну для вживання в їжу. Це негативно вплинуло на постачання продуктів харчування для споживачів і залишило тих, хто працює в рибній промисловості, без основних засобів до існування.
Мешканці, рибалки та екологічні групи розкритикували «неадекватну» реакцію уряду. Нагальна ситуація спонукала різні місцеві та національні групи стати волонтерами і розподіляти допомогу постраждалим громадам.
Рибальська група «Памалакая» заявила в інтерв'ю ЗМІ, що субсидії були незначними, коли діяла заборона на вилов риби.
Допомога є недостатньою і нерегулярною. Якщо заборона на вилов риби в провінції триватиме, необхідно забезпечити підтримку постраждалим рибалкам, оскільки їхнім джерелом доходу є лише риболовля.
Через юридичну лазівку компанії, які уклали субпідрядні договори з нині затонулими суднами, не можуть нести відповідальність за розливи. Під час слухань у Сенаті активіст Грінпіс Джефферсон Чуа вказав на недоліки цього законодавства. Він рекомендував наступне:
Уряд повинен вимагати підзвітності від причетних компаній. Він повинен змусити компанії визнати свою провину, взяти на себе відповідальність за розлив, виплатити компенсацію громадам і місцевим органам влади за шкоду, заподіяну здоров'ю, екосистемам і засобам до існування, а також відшкодувати збитки, спричинені наслідками цієї катастрофи.
Організація «Захисники науки і технологій для людей» (AGHAM) поставила під сумнів рішення Берегової охорони дозволити суднам вийти в море, незважаючи на складні морські умови, спричинені тайфуном «Каріна» 25 липня. «Це свідчить про відсутність щирості з боку уряду у впровадженні превентивних заходів щодо запобігання стихійним лихам», – йдеться в заяві організації.
Мешканці рибальського села Кавіте намагаються вижити та відновитися після катастрофічного розливу нафти в Манільській затоці. Джерело: фейсбук-сторінка Agham, використано з дозволу.
Філіппінська мережа програм продовольчої безпеки охарактеризувала загальну реакцію уряду як таку, що «не в повній мірі відповідає серйозності ситуації».
Необхідні рішучі та комплексні дії з боку національного уряду для ефективного подолання масштабної екологічної та соціальної шкоди, спричиненої розливом нафти. Це вимагає не лише негайних заходів з ліквідації наслідків, але й заходів, спрямованих на захист довкілля, виробників та споживачів продуктів харчування.
Глорія Естензо Рамос з Oceana попередила про довгострокові негативні наслідки розливу нафти
Токсичні розливи нафти в наших океанах подібні до пожеж у наших лісах, які залишають по собі руйнівний слід, що тягнеться десятиліттями і призводить до негативних наслідків. Ми знаємо, що розливи нафти є смертельною пасткою для морських екосистем і мають негативні наслідки для людей, дикої природи та навколишнього середовища. Якщо не видалити понад мільйон літрів нафти на борту судна, розлив може призвести до загибелі морських тварин, знищення мангрових заростей, а також поставити під загрозу здоров'я людей, джерела їжі та засоби до існування.
About Author
