Росія легалізувала криптовалюти. Чи допоможе це обійти західні санкції?
Від ненависті до любові один крок, особливо якщо йдеться про ставлення російської влади до криптовалют.
“Ми не можемо вітати інвестиції в такі активи. Ми виступаємо за те, щоб російська фінансова інфраструктура не використовувалася для угод з криптовалютою”, – заявляла в грудні 2021 року голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна.
Її слова в липні 2024 року були діаметрально протилежними: “Ми очікуємо, що перші розрахунки в криптовалютах пройдуть до кінця поточного року”.
Спочатку криптовалюти в розумінні Кремля несли загрозу: першочергово такі активи задумувалися як альтернатива традиційній фінансовій системі, тож для автократичного режиму вони виглядали як неконтрольований інструмент.
Проте в умовах, коли цивілізований світ визнав Росію державою-спонсором тероризму, криптовалюти перетворилися на один з останніх способів забезпечувати розрахунки за експортно-імпортними контрактами.
Влітку 2024 року Держдума РФ легалізувала “крипту” і її майнінг. Кремль не приховує, що це наслідок санкцій, які з кінця 2023 року ускладнили торгівлю навіть з дружніми до Москви країнами. Чи врятують криптовалюти економіку РФ?
Недружні дії “дружніх” країн
У 2024 році зовнішня торгівля Росії почала просідати через проблеми з міжнародними розрахунками за експортно-імпортними контрактами: іноземні банки відмовляються приймати платежі з РФ, боячись вторинних санкцій США.
“Розрахунки вразливі для санкцій, поки вони проходять у доларах і євро каналами SWIFT. Підтверджують складну ситуацію в РФ з традиційними каналами розрахунків майже щоденні повідомлення про те, що банки Китаю, Туреччини, ОАЕ затримують платежі за певні категорії продукції та послуг або повертають їх”, – кажуть в НБУ, який дотичний до санкційної політики щодо Росії.
Особливо болючими для Кремля стали проблеми з розрахунками з Китаю, який після початку великої війни став найбільшим торговельним партнером Москви. Російські компанії скаржаться, що з початку 2024 року китайські банки масово затягують проведення платежів з РФ або взагалі відмовляються їх проводити. Такі проблеми стосуються не лише платежів у доларах, а й у китайських юанях.
“Гроші кілька місяців висіли в китайських банках на перевірці. Банкіри запитували додаткову інформацію: від товарних кодів продукції до даних про кінцевого покупця і точний маршрут перевезення товару. У підсумку платіж все одно повернули”, – переказує скарги російських імпортерів видання Moscow Times.
За даними його журналістів, банки КНР відхиляють щонайменше чверть платежів російських компаній, а ще у близько 60% випадків гроші “зависають” на перевірках на невизначений термін. Лише 15% операцій проходять успішно.
Проблема стала настільки масштабною, що її вирішенню присвятив свій візит до Китаю російський диктатор Володимир Путін у травні. Він просив лідера КНР Сі Цзіньпіня пом’якшити підходи китайських банків до платежів з Росії, аби “взаємна торгівля була надійно захищеною від негативного впливу третіх країн”.
Проте з того часу ситуація для російських компаній не покращилася, а чи не єдиним позитивним економічним наслідком візиту Путіна в Пекін стало спрощення експорту російських телячих хрящів і топінамбура в Китай.
Як наслідок, обсяги імпорту в РФ у першій половині 2024 року були на третину нижчими, ніж очікували російські аналітики. За їх розрахунками, імпорт мав зрости на 13%, а насправді упав на 14% порівняно з цим же періодом 2023 року.
Проблеми з розрахунками спонукають російські компанії шукати обхідні шляхи. Частина з них починають взаємодіяти з банками КНР через посередників, яких реєструють у “дружніх” країнах – Сербії, Білорусі та Казахстані. Однак і це не допомагає, адже китайські банки стали набагато прискіпливіше ставитися до розрахунків з юрисдикціями, які “засвітилися” в схемах з обходу санкцій.
Ще один варіант – розрахунки через відділення російського ВТБ в Шанхаї. Проте черга на відкриття рахунків у “ВТБ-Шанхай” розтягнулася на кілька місяців: банк не може впоратися з напливом охочих проводити через нього трансакції.
Крім незручностей, обхідні шляхи вимагають додаткових фінансів та часу, але і це не гарантує росіянам успіху. Багато компаній розчарувалися в традиційній фінансовій системі і розраховуються нетрадиційними способами. Так, у торгівлі з Індією бізнесмени використовують бартер: міняють нафтопродукти на алюміній.
Популярними стали і розрахунки в криптовалютах. Цей спосіб російська влада вирішила масштабувати і розвивати на загальнодержавному рівні.
Криптоторгівля
“Якщо не розвивати непопулярні механізми платежів в умовах санкцій, то орієнтовану на експорт економіку може очікувати загибель”, – заявляв у липні 2024 року заступник голови російського центробанку Володимир Чистюхін.
Одним з таких механізмів стала криптовалюта, яку два з половиною року тому центральний банк хотів заборонити. Проте влітку 2024 року російська Держдума ухвалила два закони, які легалізують криптовалюту на території Росії.
Перший стосується легалізації майнінгу, який в РФ і так не був заборонений. З 1 листопада ця діяльність увійде в правове поле країни. Закон встановлює вимоги до осіб, які займаються майнінгом, зобов’язує їх реєструватися в Мінцифри та надавати інформацію про “видобуту” криптовалюту в Росфінмоніторинг.
Другий закон легалізує обіг криптоактивів, що робить Росію однією з кількох юрисдикцій у світі, які визнають криптовалюти на державному рівні. Проте, на відміну від, наприклад, Сальвадору, який зробив Bitcoin своєю офіційною валютою, у Росії криптовалюта не стане засобом платежу.
Кремль дозволив використання криптовалют лише для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Росіяни й раніше використовували їх для цього, проте неофіційно. “Тепер ці платежі зможуть “битися” на митниці: підприємець зможе офіційно показати, що оплата за товар пройшла в криптовалюті”, – пояснює уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Наразі розрахунки за товари в криптовалюті подібні на схеми з використанням платіжних агентів: російський імпортер переводив рублі агенту, який купував за них криптоактив в оператора обміну та сплачував їх отримувачу.
Зазвичай у таких операціях росіяни використовують не будь-яку криптовалюту, а так звані стейблкоїни – токени, вартість яких прив’язана до традиційної валюти, зокрема доларів. Найпоширенішими серед них є USDT та USDC. На них і спрямовуються зусилля Кремля з легалізації криптовалют, додає Власюк.
Наявність багатьох посередників автоматично здорожчує транзакції в криптовалюті для російських імпортерів. Отже, попри проблеми з розрахунками в доларах та євро через банківську систему, криптовалюти досі не стали для росіян повноцінною альтернативою традиційним платіжним системам. Легалізація має спростити та здешевити крипторозрахунки росіян. Принаймні в теорії.
Як це працюватиме
Про особливості розрахунків у криптовалюті в Росії майже нічого не відомо: закон не містить деталей і вимог до учасників процесу. Усі правила Держдума доручила розробити центробанку РФ. Регулятору дали карт-бланш на створення системи розрахунків у криптовалюті: дозволили визначати деталі платежів та їх учасників.
Центробанк Росії зможе створювати “експериментальні правові режими” (ЕПР) в різних секторах економіки, вручну вибирати учасників та визначати їх функції. Учасники ЕПР будуть виведені з-під дії деяких російських федеральних законів.
Очікується, що розрахунки за зовнішніми операціями будуть проводитися в межах ЕПР на фінансовому ринку. Крім того, центробанк створить ЕПР у сфері організованих торгів криптовалютою. Зокрема, у Росії можуть створити офіційну криптовалютну біржу або надати право торгувати криптовалютою існуючій біржі. Найбільша в РФ Московська біржа уже відмовилася від участі в експерименті.
Центробанк РФ також зобов’язали інтегрувати розрахунки в криптовалюті з національною платіжною системою, яка складається з Національної системи платіжних карток, Системи швидких платежів, платіжної системи центробанку, депозитарної системи та системи передавання фінансових повідомлень.
Перші зовнішньоекономічні криптовалютні розрахунки в центробанку Росії можуть відбутися до кінця 2024 року. Для цього росіянам необхідно не лише винайти технічні деталі, а й придумати, де і як дістати достатньо віртуальної валюти для обслуговування багатомільярдних зовнішньоторговельних оборотів.
Чи допоможе це росіянам
Аби план Росії з обходу західної фінансової системи за допомогою криптовалют спрацював, необхідно не лише легалізувати такі розрахунки в РФ, а й змусити її торговельних партнерів приймати криптовалюту. З цим можуть бути труднощі.
Наприклад, у Китаї криптовалюта з 2021 року заборонена (заборона не поширюється на Гонконг, що дозволяло росіянам торгувати “криптою” з КНР). Для торгівлі зі своїм найбільшим торговельним партнером Москві доведеться будувати мережу посередників, що призведе до подорожчання транзакцій.
Інші партнери Росії за БРІКС (Бразилія, Індія, Китай та ПАР) теж не поспішають надавати криптовалюті офіційного статусу навіть для міждержавних розрахунків.
Крім того, ринок криптовалют – давно не “дике поле” без правил та державного регулювання. Криптобіржі працюють за стандартами фінансового моніторингу і мусять виконувати західні санкції, щоб не потрапити під дію вторинних обмежень.
За словами українських криптоаналітиків, план росіян наразі схожий на постріл собі в ногу. Проводячи операції в криптовалюті, Росія може навіть трохи спростити роботу західних урядів у поповненні санкційних списків.
“У блокчейні всі операції легко простежуються, адже вони записуються в “блоки”. У світі є безліч компаній, які займаються таким аналізом. Щойно російські компанії почнуть розраховуватися в криптовалюті, знайти їх контрагентів буде надзвичайно легко”, – каже голова Блокчейн-асоціації України Наталія Дрік.
Ба більше, використання стейблкоїнів у міжнародній торгівлі зробить російські компанії вразливішими до подальших обмежень, які видаються неминучими.
“Санкційний тиск посилюватиметься в напрямі персональних санкцій (зокрема, до учасників пілотів ЦБ РФ щодо розрахунків у криптоактивах) і нових секторальних санкцій. Наприклад, у частині розробки додаткових заходів щодо обмеження доступу російських клієнтів до ринку стейблкоїнів, які деноміновані в доларах, та, за даними низки журналістських розслідувань, використовуються російськими компаніями для розрахунків з Китаєм”, – додають у Національному банку.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.