Студентські протести в Бангладеш: обмеження свободи слова та свободи зібрань
Безглузде насильство та відключення інтернету наражає громадян на небезпеку
Студенти-протестувальники у Дацці. Зображення взято у Shoeb A. Використано з дозволу.
15 червня у Бангладеш спалахнуло насилля після того, як проурядові студенти та наймані банди напали на студентів, що протестували з приводу корумпованої державної системи квот у різних університетах та закладах по всій країні. У перших сутичках загинуло шість людей, і сотні було поранено. 16 червня уряд наказав закрити заклади освіти. До 17 червня було звільнено студентські помешкання, і більшість студентів повернулась додому. Широко поширились відео та зображення, на яких поліція стріляла у студентів-протестувальник, що розбурхало злість та спонукало інших вийти на вулиці на захист студентів та знак протесту проти уряду, який багато хто вважав автократичним та реакційним.
17 та 18 червня сутички між протестувальниками та правоохоронними органами перекинулись на всю країну, і студенти-протестувальники оголосили повне перекриття руху транспорту, погрожуючи, що «жодним закладам, крім лікарень та служб екстреної допомоги, не дадуть відчинитись, і жодному транспорту, крім машини швидкої допомоги, не дозволять пересуватись.» 18 липня протести стали більш жорстокими, що призвело до цілеспрямованого підпалу, вандалізму об’єктів, що мають стратегічне значення, пошкодження інфраструктури, таких як нові лінії метро, надземні шосе, державний офіс телебачення, поштові відділення та поліцейські відділки. Посадовці стверджують, що ці напади мали на меті повалити уряд, так само як протести, що обернулись переворотом, у Шрі-Ланці у 2022 р. Ввечері 19 липня було оголошено комендантську годину, і більшість людей переховувались по домах, щоб уникнути хаосу. Вона все ще триває станом на 25 липня.
Уряд створив повне відключення інтернету протягом п’яти днів, поширюючи дезінформацію та питання з приводу того, щ-о відбувалось у Бангладеш.
Станом на 24 липня 2024 р. загальна кількість загиблих досягла 197 людей, включно з персоналом служби безпеки; більшість жертв припадає на період з 19 до 21 липня, коли урядові загони намагались захистити людей та державну інфраструктуру від озброєних нападників. Було поранено тисячі людей, включно з 1100 працівниками поліції. У період з 17 по 23 липня поліція арештувала 3000 людей за звинуваченням у вандалізмі та пошкодженні майна.
Система квот
Проблема, що спричинила перші протести, була пов’язана з державною системою квот, що мала б надати робочі місця меншинам, але широко використовувалась задля корупції та кумівства. 4 липня 2024 р. суд апеляційної інстанції Верховного Суду підтримав рішення Високого суду, що оголосив незаконним державний циркуляр 2018 р., який скасовував систему квот на державній службі, що став наслідком руху за реформу системи квот у Бангладеші у 2018 р.
Поліція у дії. Зображення взято у Shoeb A. Використано з дозволу.
Спочатку уряд відмовився вступати в дискусію зі студентами, щоб обговорити їхнє занепокоєння, оголосивши це питанням, що підлягає розгляду в суді, і звинуватив опозиційну Націоналістичну партію Бангладеш (НПБ) у підбурюванні студентів. Однак студентські протести змусили уряд діяти.
Вперше уряд Бангладеш ввів систему квот на державній службі у 1972 р., за рік після визвольної війни та здобуття незалежності, щоб вшанувати самопожертви та героїзм. Протягом останнього десятиліття це було спірним питанням у Бангладеш. У 1976 р. система квот була розподілена наступним чином: 40% на основі особистий заслуг, 30% для борців за незалежність, 10% для жінок, що постраждали через війну, і решта 20% залежно від району.
У 1985 р. квоту для жінок розширили, щоб включати всіх жінок, і у 1977 р., оскільки кількість претендентів на місця за квотою борців за незалежність почала зменшуватись, її поширили на дітей борців за незалежність. У 2010 квоту розширили ще більше, щоб включити онуків борців за незалежність. Враховуючи кількість державних пільг для борців за незалежність, почастішали випадки отримання фальшивих сертифікатів борців за незалежність і претензій на ці пільги, включно з квотами на робочі місця, з боку людей, що не належать до родин борців за незалежність.
У липні 2013 р. студенти вперше вийшли на публічний протест проти системи квот. Декілька сотень шукачів роботи, що не пройшли 34-й попередній іспит на державну службу у Бангладеш, зібрались у районі Шабаг, посилаючись на нерівність, адже тільки 44% робочих місць були доступні завдяки особистим заслугам (решту було призначено наступним чином: борці за незалежність — 30, жінки — 10%, райони — 10%, національні меншини — 30%, і люди з інвалідністю — 1%). Однак цей рух виявився невдалим після того, як почались сутички в університетському містечку Дакки, де поліція та члени студентської організації правлячої партії — Ліги студентів Бангладеш (ЛСБ), вчинили жорстокий напад на протестувальників з використанням смертельної зброї та палиць. У відповідь на ці напади, протести проти системи квот продовжились в інших містах, таких як Читтагонг, Сілет та Раджшахі, долучились студенти з інших університетів.
У 2018 р. рух за реформу системи квот відродився. На протестувальників неодноразово нападала ЛСБ. 11 квітня прем’єр-міністерка Шейх Гасіна оголосила, що систему квот скасують, що поклало кінець протестам. Офіційний циркуляр було опубліковано у жовтні 2018 р., але до того відбувались поодинокі протести, яким протистояли ЛСБ та поліція, що часто закінчувалось насиллям.
5 червня 2024 р. Високий суд Дакки виніс наказ за петицією, заповненою нащадком борця за незалежність та ще шістьома людьми, скасовуючи судове рішення жовтня 2018 р. та поновлюючи систему квот. Рух проти системи квот поновився наступного ж дня, і уряд оскаржив рішення суду.
Зображення взято у Shoeb A, використано з дозволу.
Хто стоїть за протестами?
Студентський рух, що почався з єдиної вимоги — реформи системи квот, поширився всією країною. Студенти з більшості університетів та коледжів взяли участь у русі, об’єднавшись під назвою «Антидискримінаційний студентський рух». Вони вимагали «скасувати нелогічні та дискримінаційні квоти для всіх видів державних посад» та «прийняти закон у парламенті, щоб реформувати систему квот».
Для організації цього руху студенти використовували соцмережі. Крім того, вони об’єдналися в мережі на основі різних університетів, гуртожитків та факультетів. Студенти також роздавали листівки у підтримку руху в університеті та гуртожитках Дакки.
Під час протестів до студентів приєднались звичайні люди, однак станом на 19 липня більшість студентів-протестувальників не вийшла на вулиці, і були помічені групи з корисливими інтересами. Під час відсутності інтернету та засобів зв’язку складно визначити з усіх цих суперечливих заяв уряду та інших джерел, чи справді це було повстання проти чинної влади. Крім того, безглузде насилля та підпал об’єктів, що мають стратегічне значення, які створюють анархію, а також дистанціювання лідерів руху за реформу квот від насильства, свідчать про щось інше, ніж спонтанне демократичне повстання та наявність суб’єктів зміни режиму.
# Насилля у Бангладеш: підпали, протести | Транспорт, телевізійна станція, згоріли будівлі | Близько 40 загиблих | Дивитись
— TIMES NOW (@TimesNow) July 19, 2024
Відключення інтернету та цензура
На тлі протестів вранці 15 червня мобільні оператори відключили мережу 4G в районі університету Дакки. А до 16 липня з’явились повідомлення про широкомасштабні перебої та уповільнення роботи 4G в різних університетах Бангладеш. Державний міністр телекомунікації пояснив це необхідністю стримати поширення чуток та зберегти стабільність на тлі протестів, а також попередив про заборону соціальних мереж. Вночі 18 липня також відключили Broadband, поки міністерство та Комісія з регулювання телекомунікацій Бангладеш (КРТБ) продовжили стверджувати, що деякі центри обробки даних спалили протестувальники, що спричинило перебої. Однак репортери стверджують, що коли вони відвідали центри обробки даних, то не знайшли слідів настільки критичного пошкодження, а відключення шкодило економіці.
Інтернет Broadband поступово відновили 23 та 24 липня.
Останні новини: статистика показує часткове відновлення стаціонарного інтернет-зв’язку в #Бангладеш після п’яти повних днів офлайн; обмеження на соцмережі та мобільний зв’язок тривають, обмежуючи право громадськості на спілкування та отримання інформації, поки повідомляється про загибель більше 170 людей під час протестів.
— NetBlocks (@netblocks) July 23, 2024
Мобільний інтернет залишався заблокованим, і згідно з тестом Ooni 24 липня, основні платформи соцмереж, такі як Facebook, Messenger, YouTube, WhatsApp (дзвінки) та Instagram теж залишались заблокованими. VPN працювали повільно, але Psiphon та Tor залишались доступними.
Подальший шлях уряду
Після особливого засідання Верховного Суду у неділю, 23 липня уряд опублікував повідомлення, оголосивши, що 93% майбутніх державних посад виділятимуться згідно з особистими заслугами, 5% для борців за незалежність та їхніх нащадків, 1% для національних меншин та 1% для людей з інвалідністю або третього гендеру. На вимогу студентів, уряд також створив судову комісію для розслідування смерті шести студентів 16 липня. Уряд стверджує, що вони виконали більшість вимог руху за реформу системи квот. Однак лідер протестів відповів, що «Наш рух продовжиться, поки ми не знайдемо чіткого рішення та не досягнемо справедливості за всіх постраждалих».
Початкові школи та інші заклади освіти залишаються закритими на невизначений період часу, поки в країні відновлюється спокій. За словами міністра внутрішніх справ, комендантська година триватиме до відновлення нормального життя.
Залишається чекати, що станеться у найближчі тижні.
About Author
