Skip to Content

Біла та пухнаста смерть. Як Узбекистан і Казахстан допомагають росіянам виробляти порох

Біла та пухнаста смерть. Як Узбекистан і Казахстан допомагають росіянам виробляти порох

Be First!

У так званих нульових роках світові ЗМІ обурювалися систематичним використанням дитячої праці під час збору врожаю бавовни в Узбекистані. За півтора десятиліття цю практику вдалося викорінити, після чого, здавалося б, усі забули про таку галузь сільського господарства і навіть про країну.

Проте наприкінці 2023 року бавовняна галузь знову нагадала про себе. Новий скандал виник через співпрацю узбекистанських та казахстанських експортерів з підсанкційними російськими заводами, що виготовляють вибухові речовини для зброї. Тамтешні компанії допомагають Кремлю вести війну проти України.

Офіційно щодо російсько-української війни Казахстан та Узбекистан зберігають нейтралітет, але статистика свідчить про іншу позицію. Після 24 лютого 2022 року ці країни значно збільшили експорт в РФ бавовняної целюлози та виготовленої з неї нітроцелюлози – ключових компонентів для виготовлення вибухівки та пороху.

За даними Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), Vlast та iStories, 98% бавовняної целюлози РФ отримує з Казахстану та Узбекистану. Останній посідає четверте місце у світі за обсягами її експорту.

Реклама:

Нейтральні” позиції

Попри офіційно нейтральну позицію, Казахстан та Узбекистан підтримали санкційні рішення Вашингтона та Брюсселя щодо співпраці з російськими компаніями, залученими до війни проти України. Ба більше, їхні представники пообіцяли США та ЄС допомагати в боротьбі з порушниками санкцій.

Проте замість цього уряди обох країн намагалися обійти запроваджені проти РФ обмеження і допомагали Кремлю отримувати сировину для виготовлення пороху та вибухівки. Темпи зростання обсягів цієї допомоги вражають.

За даними зовнішньоторговельної бази даних ООН (UN Comtrade), у 2021 році Казахстан та Узбекистан відвантажили в РФ бавовняної целюлози на 4 млн дол. У 2022-му, першому році великої війни, ця цифра зросла на 150% до 10 млн дол. За девʼять місяців 2023 року лише Узбекистан експортував в РФ бавовни та целюлози на 9 млн дол, тобто річний обсяг може бути більшим на чверть.

Виробництво пороху та вибухівки для РФ завжди мало велике значення. Особливо загострилося це питання під час війни. Щойно Росія починає втрачати артилерійський потенціал, вона втрачає і захоплені території, тому за можливість мати перевагу в снарядах країна-агресор готова платити будь-яку ціну.

Проблема Москви в тому, що обсягів вирощуваної в РФ бавовни не вистачало для задоволення потреб оборонної промисловості навіть у мирний час, а з початком вторгнення в Україну запит на цю сировину кратно зріс. При цьому більшість каналів експорту такого товару виявилася недоступною через санкції.

 

Постачання з Узбекистану і Казахстану матеріалів на російські військові заводи налагоджені з радянських часів.

джерело: Sputnik Узбекістан

Проте не у випадку з країнами Центральної Азії. Ідея залучити до імпорту Узбекистан і Казахстан не нова, оскільки постачання цими державами матеріалів на російські військові заводи налагоджені з радянських часів.

Бавовна є головним компонентом для виробництва нітроцелюлози, яку використовують для виготовлення бездимного пороху. Як у Казахстані відбувається процес виробництва целюлози, показували тамтешні телеканали.

Нітроцелюлоза входить до складу й цивільних товарів – лаків та фарб. Саме цей факт використовували центральноазійські експортери для обходу санкцій.

Тільки в червні 2023 року Євросоюз промаркував бавовну як таку, що підлягає експортному контролю через її потенційне застосування у військових цілях. Схоже, цей контроль деякі країни здійснюють несумлінно.

Як бавовна потрапляє в РФ

Більшість бавовняної целюлози в Казахстані та Узбекистані скуповували місцеві приватні компанії-імпортери. Згодом вони через російських посередників продавали її підсанкційним державним заводам в РФ, що виробляють вибухівку.

Аналіз угод показує, що як мінімум два узбекистанські експортери працювали з підприємствами російського ВПК. Документи Федеральної податкової служби РФ підтверджують, що принаймні три російські компанії – “Бина групп”, “Химтрейд” і “Ленахим” – продавали імпортну бавовняну целюлозу військовим заводам у Росії.

 

Одним з основних їхніх постачальників був узбекистанський Ферганський хімічний завод, власниками якого є росіяни Михайло Глухов і Рустам Мумінов. За даними компанії ImportGenius, у 2022-2023 роках завод постачав сировину не тільки посередникам в РФ, а й пороховим заводам у Казані та Пермі на 2,2 млн дол.

Відомо і про великого узбекистанського експортера Raw Materials Cellulose, що співпрацює з виробниками пороху, зокрема в РФ. У 2022 році ця компанія здійснила 14 прямих поставок на Тамбовський пороховий завод майже на пів мільйона доларів. У 2023 році обсяг її експорту зріс до 2,6 млн дол.

В експорті бавовняної целюлози для ВПК Росії також підозрюються інші узбекистанські компанії. Серед них – LLC Baxtteksfarm, LLC Fargona is Good, JV LLC Akaltin Logistics Center by Order Omega Logistics DWC LLC, LLC Kubat Impex, SЗ LLC Akaltin Logistics Center by Order Omega Sonix Trade FZ LLC.

 

Більшість експортерів з Казахстану та Узбекистану відмовилися від коментарів. У двох компаніях заявили, що російські підприємства використовують їхню продукцію для виробництва лаків та фарб, а не пороху. У МЗС, Мінторгівлі та Мінпромисловості Казахстану відповіли однаково: постачання бавовняної целюлози на російські порохові заводи не входить до їхньої компетенції.

Річ у тім, що бавовняна целюлоза в Казахстані не підлягає експортному контролю. Тобто брати на себе відповідальність за експорт компонентів для вибухівки охочих у країні нема, хоча 46% цього товару у 2022 році росіяни отримали саме від казахів. МЗС Узбекистану запити щодо ситуації проігнорувало.

Кому постачають бавовну

Російська компанія “Ленахим” підтвердила ОCCRP закупівлю бавовняної целюлози з Ферганського хімічного заводу та Raw Materials Cellulose і перепродаж її російським підприємствам. Проте її представники заявили, що не володіють інформацією, як саме останні використовують придбану сировину.

Відстежити її кінцеве використання складно. Після початку великої війни порохові заводи РФ припинили публікувати дані щодо закупівель та звіти про виробництво, посилаючись на державну таємницю. Проте аналіз договорів, підписаних до лютого 2022 року та невдовзі після вторгнення в Україну, дозволяє зробити висновки щодо закупівлі целюлозної сировини саме для оборонних цілей.

За даними ОCCRP, є річний договір від 2021 року про закупівлю Пермським пороховим заводом у Ферганського хімзаводу бавовняної целюлози для виробництва баліститу (компонент бездимного пороху та ракетного пального).

Представники узбекистанського заводу переконували ОCCRP, що їх целюлоза підходить лише для виробництва нітролаків. Прямі контакти з пороховими заводами Росії на заводі заперечують, посилаючись на суворий контроль з боку уряду та банків Узбекистану в контексті можливих санкцій.

У Казахстані головний виробник бавовняної целюлози – компанія “Хлопкопром”. Судячи з низки угод, її продукція з 2022 року теж потрапляла до виробників пороху в РФ. Є контракти на постачання сировини на Казанський пороховий завод з Казахстану до 2026 року, на Алексінський хімкомбінат (теж виробляє порох) – до 2024 року. Хто є основними отримувачами целюлозної бавовни в РФ?

Казанський пороховий завод – стратегічне оборонно-промислове підприємство, що виробляє порох та заряди для стрілецького, авіаційного, морського, артилерійського, танкового озброєння і систем ближнього бою. Після початку великої війни завод збільшив випуск нітратів целюлози та пороху.

Щорічно підприємство виготовляє майже 70% усього загальноросійського обсягу пороху та снарядів. Перебуває під санкціями США та України.

Тамбовський пороховий завод – оборонно-промислове підприємство з виробництва боєприпасів та спецхімії. Продукує піроксиліновий порох та метальні заряди для стрілецького, авіаційного, морського, артилерійського, танкового озброєння всіх калібрів, яке використовують сухопутні війська, авіація та флот.

Є основним постачальником бронебійних підкаліберних снарядів для танків. Відомо про плани заводу збільшити до 2025 року кількість працівників удвічі до майже 5 тис осіб. Перебуває під санкціями США та України.

Пермський пороховий завод – підприємство, залучене до виробництва міжконтинентальних балістичних ракет “Тополь-М”, “Булава” та до ПТРК “Корнет”.

Виготовляє заряди до реактивних систем залпового вогню “Град” та “Смерч”, комплексів ППО, заряди до двигунів підвісних ракет класу “повітря-повітря”, стартово-розгінні ступені крилатих ракет морського базування, протикорабельних систем класу “повітря-поверхня”. Перебуває під санкціями України.

Замість висновку

На відміну від цивілізованих країн, які приєдналися до санкцій проти Росії, Казахстан та Узбекистан допомагають країні-агресору вбивати українців. Схема відпрацьована: казахстанські та узбекистанські заводи виробляють нітроцелюлозу, її купують в РФ підставні фірми начебто для виробництва лаків і передають російським пороховим заводам, які перетворюють її на вибухівку.

Ланцюг може бути довшим. За даними ресурсу ЕxportGenius, узбекистанська компанія LLC Raw Materials Cellulose з 1 вересня 2022 року по 31 серпня 2023 року поставила бавовняної целюлози на 206,6 тис дол іранській фірмі Benolmellai Pardisan r.shargh, що випускає вибухові речовини і продає їх в РФ.

Під час дослідження матеріалів щодо експорту бавовни в РФ також зʼясувалося, що китайська компанія Hubei Jinhanjiang Refined Cotton cp. ltd. постачала целюлозу на Казанський пороховий завод. Імовірно, вона також “не знає”, на що саме перетвориться целюлозна бавовна в місці, де виготовляють лише порох.

Фахівець з експортного контролю Центру імені Джеймса Мартіна Ерік Вудс вважає, що через використання таких схем згадані фірми ризикують потрапити під вторинні санкції. Доки цього не станеться, тисячі тонн центральноазійської бавовни будуть перетворюватися на порох для вбивства українців.

Розв’язання цієї проблеми вимагає не тільки залучення санкційних регуляторів, а й уваги українських дипломатів. Вони мають переконати представників Казахстану та Узбекистану в необхідності ретельного контролю експорту бавовняної продукції та недопустимості співпраці з державою-терористом, особливо в контексті створення інструментів ведення злочинної війни.

Антон Швець, військовослужбовець, блогер, економічний експерт

Автор використав дані, опубліковані журналістами OCCRP.

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*