Цифровий апартеїд та використання алгоритмів соціальних мереж у гуманітарних кризах
Велика технологічна цензура в Газі оголила систематичне порушення прав людини
Люди протестують у Палестині. Фото Альфо Медейроса з Pexels, використано за ліцензією Pexels.
Цифровий апартеїд – один із багатьох нових термінів, що стосуються обмежень інтернету, а також того, як великі технологічні платформи можуть обирати контент, який ми бачимо в наших стрічках. Це іноді призводить до цензури.
Останнім часом користувачі часто чують про “тіньовий бан” – форму цензури, яка обмежує видимість певного контенту без повідомлення користувачів через звинувачення в “порушенні правил спільноти”. Це лише один із багатьох термінів, що використовуються для того, щоб змусити замовкнути тих, які говорять про нинішній геноцид палестинців, що триває з 9 жовтня.
Історія свідчить про те, як гуманітарні кризи загострюються під час війни. Однак війна, яку ми спостерігаємо в наш час, відрізняється наявність доступу до інтернету взагалі та соціальних мереж зокрема. Після вторгнення Росії в Україну ми побачили, яку роль вони відіграли в поширенні історій людей, які пережили та переживають війну. Відбулося зростання технологічного активізму під час війни, коли соціальні медіа-платформи вирішили стати на бік громадян України.
Хоча цей крок допоміг почути голоси на місцях і висвітлити потенційні воєнні злочини, що відбуваються в цей час, варто запитати, чи застосовуються ті ж самі стандарти до країн, які не є частиною глобальної Півночі. Нещодавнє загострення палестино-ізраїльського конфлікту підняло низку питань щодо того, чому великі технологічні платформи вирішили посилити певні голоси, водночас вирішивши ігнорувати решту.
Згідно зі звітом Amnesty International у 2017 році алгоритмічні моделі Meta призвели до посилення жорстокості під час мусульмано-рохінджської кризи в М'янмі (жовтень 2016 – січень 2017). Сили безпеки М'янми провели широкомасштабну кампанію етнічних чисток на платформі Meta Facebook, що призвело до серйозних порушень прав людини на місцях і розпалювало подальшу ненависть, насильство й дискримінацію. Кількість ненависницького та шкідливого контенту у Facebook зростала, і в 2018 році компанія визнала, що не зробила достатньо для запобігання ескалації такого контенту на своїх платформах. Це призвело до того, що на платформу подали до суду у Великій Британії та США. Розгляд справи триває.
Зовсім недавно, за даними палестинської неурядової організації “7amleh” (Арабський центр розвитку соціальних медіа), з 7 жовтня по 14 листопада було зафіксовано 1447 підтверджених порушень цифрових прав палестинців. Це число включає 573 випадки обмеження акаунтів або видалення контенту палестинських користувачів та їхніх прихильників. Також було зафіксовано 904 випадки підбурювання до насильства в інтернеті.
“7amleh” розробила мовну модель на основі штучного інтелекту, яка відстежує поширення ненависницьких висловлювань на івриті проти палестинців і пропалестинських користувачів у соцмережах. Індикатор насильства задокументував понад мільйон класифікованих таких випадків на різних платформах, більшість з яких було виявлено на X (раніше твіттер). За даними “7amleh”, 68% задокументованих випадків мови ворожнечі та підбурювання до неї ґрунтувалися на політичній приналежності та/або націоналістичних настроях, 29% – на расовій упередженості, а решта – на гендерній та релігійній основі.
Останнім часом користувачі з усього світу відзначають, що все менше людей можуть переглядати їхній контент, особливо пов'язаний із геноцидом і війною, що відбуваються в Газі. Численні активісти повідомляють, що великі платформи, такі як Facebook, Instagram, X, YouTube і TikTok, тіньовим чином забороняють пропалестинський контент.
Також надходили повідомлення про те, що інстаграм видаляє пропалестинські акаунти, які є джерелом новин для численної кількості людей в Інтернеті, наприклад, @eye.on.palestine, який раніше був видалений, а потім відновлений на платформі. Інстаграм також зазнав критики за додавання слова “терорист” до біографій користувачів, які називають себе палестинцями. Кризу вже називають “керованим алгоритмами туманом війни”, оскільки штучний інтелект (ШІ) усе частіше використовується для поширення дезінформації проти пропалестинських дописувачів.
Міжнародні правозахисні організації, такі як Amnesty International й Access Now, також виступили із заявами про расизм і мову ворожнечі, з якими стикаються палестинці в інтернеті, і про необхідність того, щоб платформи робили більше під час кризи, замість того, щоб піддавати цензурі й забороняти громадянам, які є свідками війни, висловлювати свою думку.
Щоб приборкати це цілеспрямоване блокування з боку соціальних мереж, деякі користувачі в інтернеті роблять “перерви в алгоритмах” і “обманюють алгоритми”, публікуючи звичайні історії, а потім, у проміжках між ними, додають історії про війну.
Користувачі також додають “запікування”, щоб приховати голос за кадром, змінюють написання загальновживаних англійських і арабських слів, таких як “Палестина”, “геноцид” і “ХАМАС”, щоб уникнути виявлення, і вставляють повідомлення з Гази про геноцид між звичайними постами й роликами. Деякі користувачі переходять на “альгомовність”, коли вони створюють нові слова замість ключових, щоб їх не вловлювали алгоритми і не видаляли з платформ. Така своєрідна тактика ухиляння, яка використовується для протидії автоматизованій модерації в соціальних мережах.
Global Voices поспілкувався через LinkedIn з Моною Штая, захисницею цифрових прав з Палестини, про цифровий апартеїд, який переживають палестинські громадяни, і про те, наскільки важливими є великі технологічні платформи в цей час. Вона сказала:
Враховуючи неадекватне та упереджене висвітлення подій міжнародними провідними ЗМІ та переслідування журналістів, соціальні медіа-платформи мали б слугувати для палестинців засобом поширення їхнього наративу. Однак реальність суттєво відрізняється.
Ці платформи піддають жорсткій цензурі голоси палестинців, відправляючи їх та їхніх прихильників у тіньовий бан, тим самим порушують їхні права на свободу слова, зібрань, доступу до інформації, політичної участі та захисту від дискримінації. Ці порушення дуже нагадують ті, що мали місце у 2021 році [в Палестині], являючи собою систематичне й навмисне придушення голосів палестинців, що підтверджено у звіті Sustainable Business Network and Consultancy (BSR). Це підкреслює неспроможність платформ дотримуватися основоположних принципів прав людини.
Штая додала, що алгоритмічні збої й тіньова заборона пропалестинського контенту створюють проблеми для людей, які намагаються поділитися своїми історіями зі світом і закликають до негайного припинення вогню.
Вона сказала: “Цензура в соціальних мережах душить нас, посилюючи наші страждання й боротьбу проти системної дискримінації. Вона посилює самоцензуру, у кінцевому підсумку посилюючи гноблення, з яким стикаються маргіналізовані спільноти”.
Щодо того, чим аудиторія може допомогти, Штая зазначила:
Люди повинні усвідомлювати, що можуть стати жертвами дезінформації та однобоких наративів. Цензура в соціальних мережах заважає палестинцям ділитися своїми поглядами. Тому широка громадськість повинна активно перевіряти новини, які вона отримує про події на місцях, а також дослухатися до палестинського наративу та брати участь у його обговоренні. Крім того, люди мають підтримувати палестинські голоси, підписуючися на палестинські акаунти й ділячися їхнім контентом.
Під час гуманітарної кризи соціальні медіа-платформи виявилися єдиним каналом для документування подій та інформування людей по всьому світу про зловживання та страждання на місцях. Дискримінація соціальними мережами певних ідентичностей є грубим порушенням прав людини, що створює цифровий апартеїд, який лише поглиблює кризу.
Сірат Хан – керівниця програм у Фонді цифрових прав у Пакистані, яка протягом останніх семи років займається питаннями гендеру та технологій. Здебільшого вона працює з жінками-правозахисницями та жінками-журналістками над такими ключовими темами, як захист даних, безпека в інтернеті, гендер, приватність та дезінформація.
About Author
