Філософія всебічної підтримки – Урядовий Кур’єр

У засіданні взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Глава держави наголосив, що це засідання відбулося на тлі серйозних викликів і загроз, які постали перед країною.

«Перше — ситуація з допомогою від наших партнерів. На жаль, частина підтримки гальмується, і треба робити все, щоб збільшувати наші власні можливості. Не втрачати часу, зміцнювати Україну. Водночас максимально комунікувати всім і на всіх рівнях з нашими партнерами, зокрема між громадами, щоб увага світу до України зберігалася», — зазначив він.

Володимир Зеленський акцентував, що зараз найбільше уваги має бути до енергетики. Держава працює над тим, щоб посилити протиповітряну оборону й отримати необхідне енергообладнання, але чітке розуміння потреб має бути в кожній громаді.

«Уже зараз на всіх рівнях маємо готуватися до наступного опалювального сезону: і громади, і урядовці, і відповідні наші енергетичні компанії», — наголосив Президент.

Пріоритетний напрям роботи уряду та головний виклик — енергетика. Ворог задіяв величезну кількість ресурсів, щоб зруйнувати українську енергосистему. Це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України 12 квітня. Глава уряду зазначив, що робота триває у трьох напрямах.

«Перше — це швидкі ремонти, а також відновлення об’єктів генерації та розподілу. Ремонти йдуть 24/7. Вдячні нашим енергетикам. Постійно координуємо потреби. Два дні тому говорили з послами G7. Маємо підтримку Литви, яка передає дуже потрібне обладнання, зокрема для наших ТЕЦ. Говоримо з усіма партнерами», — сказав Денис Шмигаль і додав, що окремо держава працює над питанням збільшення можливостей імпорту електроенергії з ЄС до 2,2 ГВт.

Другий напрям — децентралізація енергосистеми. За словами Прем’єр-міністра, вже є понад 120 малих когенераційних установок.

«Звичайно, цього недостатньо. Важливо на регіональному рівні активізувати співпрацю з партнерами в цьому напрямі», — наголосив очільник уряду.

Третій напрям — посилення ППО. Зокрема, уряд ухвалив рішення, яке дасть змогу профінансувати закупівлю РЕБ для об’єктів критичної інфраструктури.

Ще один глобальний виклик для держави нині — будівництво оборонних рубежів. Як повідомив Прем’єр-міністр, за дорученням Президента уряд ухвалив рішення про спрямування ще 3,88 мільярда гривень на фортифікації. Загалом від початку року надано вже майже 30 мільярдів.

«Також ухвалили рішення, яке дасть змогу Укрзалізниці у пріоритетному порядку перевозити бетонні складові для будівництва фортифікаційних споруд. Це значно прискорить облаштування наших оборонних рубежів», — зауважив Денис Шмигаль.

Глава уряду також наголосив на третьому пріоритетному виклику — безпеці. За його словами, у країні більш як 61,5 тисячі укриттів. За останній квартал додано 1200. Майже 87% шкіл мають укриття, що покриває 93% учнів.

«Для будівництва та облаштування укриттів у школах у нас рекордна сума на цей рік — 2,5 мільярда гривень. Ухвалили розподіл цих коштів між регіонами. Пріоритет — прифронтові області, що їх найбільше тероризують російські війська», — зазначив Прем’єр-міністр.

Підтримка й відновлення економіки — так само серед пріоритетних завдань.

«У нас насправді вистачає інструментів, щоб пришвидшити відновлення економіки. Більш як 40 мільярдів гривень закладено в бюджеті, щоб стимулювати цей напрям», — підкреслив Денис Шмигаль.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення профінансувати закупівлю засобів РЕБ для об’єктів критичної інфраструктури. На будівництво оборонних рубежів уряд додатково надав 3,9 мільярда гривень.

У Чернівцях Президент і урядовці взяли участь у презентації економічної платформи «Зроблено в Україні» за участю бізнесу.  Глава держави зазначив, що цей проєкт започаткували для того, щоб розвивати потенціал українських виробників.

«Оборонно-промисловий комплекс є пріоритетом, бо війна, і нам потрібно бути швидшими за ворога. Але так само важливий бізнес, який дає робочі місця. Також через війну з’явився релокований бізнес. Хочу, щоб ви зрозуміли, чому ми їдемо в регіони: хочемо допомогти бізнесу», — наголосив Президент.

За його словами, важливо, щоб кожна зустріч у межах платформи «Зроблено в Україні» закінчувалася підписанням контрактів.

Українське суспільство має підтримувати бізнес, купуючи українські товари. Це філософія, закладена в економічну платформу «Зроблено в Україні». Це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час відповідної панелі в межах форуму «Життя регіонів в умовах війни».

«Майже півтора місяця минуло з початку дії ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні». В її основі — філософія всебічної підтримки вітчизняного бізнесу», — зауважив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр повідомив, що завдяки аналізу споживання товарів в інших країнах було виявлено, що майже 70% усієї продукції населення купує у власних виробників. Тим часом в Україні цей відсоток удвічі нижчий.

«Філософія платформи полягає у стимулюванні виробництва й активізації попиту. Від насичення внутрішнього ринку нашими товарами до нових експортних можливостей. Від започаткування невеликої власної справи до розвитку потужних підприємств, де працюють сотні людей. Це потрібно не лише бізнесу, це потрібно кожному українцеві», — наголосив очільник уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що кумулятивний ефект від цього складатиметься з кількох основних чинників. Серед них зростання базової сили держави, зокрема військової, а також фінансова стійкість.

«Купуючи українське, ми повертаємо 40% коштів назад до бюджету. Нагадаю, що саме із внутрішніх ресурсів Україна фінансує сектор безпеки та оборони. Тобто це наш спільний внесок у перемогу», — підкреслив Денис Шмигаль.

Ще один чинник — створення передумов для збереження людського капіталу. Зокрема, для повернення українців з-за кордону, адже тільки так можна відбудувати країну та розпочати зростання.

«Також це чіткий сигнал світу, що українцям є чим пишатися, є що запропонувати, є чим конкурувати. Це самоповага та повага наших міжнародних партнерів і друзів», — зазначив Прем’єр-міністр.

Як зауважив глава уряду, на розвиток вітчизняних виробничих потужностей можна впливати за чотирма основними напрямами: програми стимулювання попиту, доступні кредити і гранти, залучення інвестицій в реальний сектор економіки, а також розвиток переробки, що орієнтована на експорт.

«Понад 45 мільярдів гривень передбачено на різні програми допомоги бізнесу в державному бюджеті цього року. Уперше закладено таку суму, і це може додати 1% до українського ВВП», — сказав Денис Шмигаль.

Крім того, держава започаткувала програму компенсацій аграріям за купівлю української сільгосптехніки. Надалі програма поширюватиметься на всю техніку, вироблену в Україні. Як зазначив Прем’єр-міністр, це чіткий сигнал усім виробникам української техніки.

«На ринку публічних закупівель є успішні кейси, коли громади ефективно стимулюють вітчизняних виробників. Таких прикладів буде більше. Має бути не менш як 20% локалізації під час закупівель комунальної техніки, енергетичного обладнання, міського та залізничного транспорту», — наголосив Денис Шмигаль.

Перший  віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко розповіла, що на Буковині промисловість становить 11,9% у структурі ВВП. Вона наголосила: це рекорд з 2012 року.

«Таке зростання відбулося завдяки тому, що в регіон релокувалися великі виробники. Нині вони сплачують податки й підтримують місцевий бюджет. Торік завдяки цьому було реалізовано проєкти розвитку області», — зазначила вона.

За словами Юлії Свириденко, щоб і надалі підтримувати виробничий потенціал, Чернівецька область цього року отримає 800 мільйонів гривень у межах економічної платформи.

Джерела: Офіс Президента, Департамент комунікацій Секретаріату КМУ