Індонезійський законопроєкт про телерадіомовлення може обмежити журналістські розслідування та ЛГБТК+ контент
Протести змусили законодавців призупинити обговорення проєкту закону
Телекомунікаційна башта в Індонезії. Джерело: Фото з Flickr Річарда Вассермана, CC BY-NC-ND 2.0
Медіа-групи, науковці та правозахисники виступають проти законопроєкту, що містить запропоновані зміни до Закону Індонезії про телерадіомовлення, які обмежують трансляцію журналістських розслідувань та контенту про ЛГБТК+.
Внесений у 2020 році, законопроєкт обговорювався в Палаті представників у 2023 році, а 16 травня 2024 року до нього були внесені незначні поправки. Прихильники заявили, що оновлення закону 2002 року необхідне для розвитку «стійкої індустрії мовлення» та вирішення проблем, спричинених зростанням онлайн-медійних мереж і платформ.
Суперечливим положенням законопроєкту, на яке посилаються критики, є підпункт (с) пункту 2 статті 50В, який забороняє «ексклюзивні журналістські розслідування», що висвітлюють ЛГБТК+, їхню поведінку та/або «професії чи постаті з негативним стилем життя». Законопроєкт не містить чітких визначень контенту, який він намагається заборонити. Штрафні санкції за порушення закону передбачають скорочення тривалості мовлення і навіть повне скасування трансляцій.
В інтерв'ю BenarNews законодавець Тубагус Хасануддін натякає на контент, який влада має суворо регулювати.
Журналісти не повинні втручатися у справи, розслідування яких триває. Деталі поліцейських слідчих дій є конфіденційними. Новини, що походять з анонімних джерел, можуть поставити під загрозу поточні розслідування. Це неприпустимо. Тому важливо, щоб KPI [Індонезійська комісія з питань телерадіомовлення] запровадила суворі правила для нагляду та регулювання цього питання.
Нані Афріда з Альянсу незалежних журналістів попередила, що запропоновані поправки становлять пряму загрозу свободі преси.
Цей законопроєкт явно спрямований на обмеження журналістських розслідувань, які є наріжним каменем вільної преси. Обмежуючи можливості журналістів проводити та транслювати розслідування, уряд фактично намагається змусити замовкнути критичні голоси та обмежити громадський контроль.
Профспілка працівників медіа та творчих професій за демократію (SINDIKASI) додала, що обмеження репортажів підірве джерела доходу і добробуту на шкоду новинам і медіа-індустрії.
Якщо закон буде ухвалений, то поправки до нього можуть стати ще одним правовим інструментом, яким можна буде зловживати для придушення інакомислення та критичних репортажів. Представники громадянського суспільства вимагають скасувати репресивні закони в галузі інформаційних технологій та ЗМІ, які використовуються як зброя проти критиків держави та активістів. Правозахисна мережа Forum Asia вказала на наслідки цензури журналістських розслідувань та контенту про ЛГБТК+.
Журналістські розслідування відіграють вирішальну роль у пошуку правди, відповідальності та справедливості. Без неї громадянське суспільство втратить одного з найбільших союзників у зборі доказів порушень прав людини.
Запропонований закон також увічнює дискримінацію за ознакою статі, особливо спрямовану проти людей з різноманітною сексуальною орієнтацією, ґендерною ідентичністю, самовираженням та статевими ознаками.
В Індонезії більшість населення складають мусульмани. В останні роки прихильники жорсткої лінії наполягають на суворому дотриманні ісламських законів, дозволяючи при цьому утиски ЛГБТК+ спільноти.
Ще одним суперечливим положенням законопроєкту є запропоноване розширення мандату KPI шляхом надання йому повноважень вирішувати суперечки щодо контенту. Пресова рада виступає проти цього і закликає законодавців спочатку проконсультуватися зі стейкхолдерами медіа. “Має бути залучення громадськості. Це право людей на те, щоб їхні думки були почуті та враховані”.
У відповідь на протести та занепокоєння різних груп законодавці запевнили громадськість, що цей законопроєкт відображатиме зобов'язання уряду підтримувати свободу слова. 28 травня Палата представників заявила, що відкладає обговорення запропонованого законопроєкту.
Міністр зв'язку та інформатики Індонезії Буді Ар'є Сетіаді, який сам є колишнім журналістом, підтвердив, що уряд не буде інституціоналізувати цензуру.
Уряд повністю відданий підтримці та гарантуванню свободи преси, в тому числі у сфері журналістських розслідувань. Різноманітні журналістські матеріали, презентовані представниками преси, є доказом того, що індонезійська демократія стає все більш розвиненою і зрілою.
Газета «Джакарта Пост» опублікувала редакційну статтю, в якій закликала владу підкріпити свою риторику конкретними діями.
Сьогодні преса не обов'язково перебуває в зоні комфорту. В умовах звуження інформаційного простору та боротьби за стабільну фінансову підтримку, більше обмежень для журналістики означає викачування і без того мізерного повітря, яким ми дихаємо
Ми не повіримо, що держава підтримує журналістику та свободу преси як основу демократії, доки не побачимо, що вона це робить, а законодавці не заявлять про це відкрито.
В інтерв'ю австралійському телеканалу ABC індонезійський журналіст-розслідувач Данді Дві Лаксоно назвав запропонований закон «правовим терором, який є контрпродуктивним для журналістики в цілому, а також для громадськості». Він закликав колег-репортерів виступити проти цього репресивного кроку.
Думаю, я продовжуватиму порушувати закон. Я продовжуватиму створювати контент, який заборонений.
Було б краще, якби всі творці контенту, всі журналісти створювали більше розслідувань, тобто займалися акціями громадянської непокори проти цієї постанови.
About Author
