Конфіскація російських активів: що (не) вдалося Україні та світу за рік війни
З вуст світових лідерів неодноразово лунали заяви про те, що Кремль повинен заплатити за агресію. Україна та деякі іноземні держави впровадили механізми конфіскації активів відповідальних за війну.
Деякі кошти від конфіскації уже надійшли до державного бюджету.
Про які суми йдеться? Чи поспішає світ забирати активи в агресора і передавати Україні, та аскільки ефективно та прозоро проводять конфіскацію в самій Україні?
Інститут законодавчих ідей розробив конфіскаційний трекер, який у реальному часі відображає актуальний стан конфіскації російських активів в Україні та світі.
За рік повномасштабного вторгнення в Україні офіційно постраждали 18 тисяч 955 цивільних громадян (7199 вбитих та 11756 поранених), 13,3 мільйона людей стали вимушеними переселенцями, а сума завданих збитків перевищує 750 млрд дол.
Скільки російських грошей у світі
Після вторгнення росіян в Україну цивілізовані країни світу заморозили активи зовнішнього валютного резерву Центрального банку РФ – близько 300 млрд дол. Точна цифра невідома, адже останні дані про активи датуються січнем 2022 року. Тому в межах 10-го пакету санкцій Євросоюз зобов’язав усі банки вказати точну суму заморожених російських активів.
Поряд з державними активами РФ заморожують і приватні активи пособників війни. Це відбувається після ухвалення міжнародних санкцій щодо громадян або юридичних осіб, які своїми діями підтримують Кремль та беруть участь у війні в Україні.
Достеменна сума заморожених чи заблокованих цих активів по всьому світу також невідома. Кожна країна ЄС, США, Канада, Австралія, Японія та інші роблять це самостійно. За даними, отриманими з офіційних джерел та посольств, сума заморожених приватних активів у світі становить близько 100 млрд дол.
Замороження активів без подальшого вирішення питання щодо їх конфіскації є неефективним заходом. Проблема полягає у необхідності пошуку юридичних механізмів, які б забезпечили дотримання права власності та стандартів справедливого судочинства.
Країни світу та їх об’єднання знаходяться в пошуку таких механізмів. Проте за рік війни відбулися лише декілька випадків конфіскації за кордоном, які не мали істотного впливу на відшкодування Україні шкоди.
Перше рішення про конфіскацію майна російського олігарха ухвалене. Що це дає Україні?
Передані Україні кошти від таких конфіскацій складають наразі лише 0,0000077% від загальної суми збитків від війни. Мова про 5,4 млн дол, конфіскованих у російського олігарха Костянтина Малофєєва.
Нижче ми зібрали усю наявну інформацію про обсяг та стан російських активів у світі, а також позицію держав щодо їх конфіскації для відбудови України та компенсації збитків.
США
Сполучені Штати займають особливе місце на геополітичній арені, тому їх активна позиція в питанні конфіскації російських активів буде гучним сигналом для інших країн рухатися швидше.
В цій країні заморозили 38 млрд дол активів Центрального банку РФ. Офіційна інформація про суму заблокованих приватних активів відсутня, тому озвучена ЗМІ цифра в 1 млрд дол, насправді може бути значно більшою.
США мають досить розвинуте законодавство у сфері конфіскації активів. Крім того, там розробили декілька спеціальних законопроєктів щодо конфіскації російських активів та передачі їх Україні. Проєкт демократа Тома Маліновскі навіть пройшов Палату представників та переданий на розгляд Сенату. Однак й досі перебуває на цій стадії.
Наприкінці 2022 року Джо Байден підписав закону про державний бюджет США на 2023 рік з поправкою, яка встановлює можливість американського Міністерства юстиції передавати Держсекретареві доходи від майна, конфіскованого в осіб, на яких накладені санкції. Останній може використовувати ці кошти для надання допомоги Україні задля “усунення шкоди, нанесеної російською агресією в Україні”.
“Всерйоз ще нічого не починали”. Чи вичерпали себе санкції проти Росії?
Саме завдяки цій поправці Україна невдовзі зможе отримати 5,4 млн дол, конфіскованих у російського Малофєєва. Рішення про конфіскацію винесли в межах механізму цивільної конфіскації у зв’язку з порушенням олігархом санкцій, введених ще у 2014 році, на першому етапі російсько-української війни.
Таким чином, конфіскація в США поки відбувається за допомогою загальних інструментів та пов’язується з певною злочинною поведінкою особи.
Хоча механізм, застосований у справі Малофєєва важко масштабувати в контексті конфіскації усіх активів пособників війни, цей приклад є чітким сигналом для країн, які шукають шляхи відшкодування завданої російською агресією шкоди за рахунок конфіскованих коштів.
Рішення демонструє дієвість криміналізації ухилення від санкції та одночасної цивільної конфіскації, що передує обвинувальному вироку суду. Це гарантує швидку передачу реальних грошей вже найближчим часом.
Канада
Першою іноземною країною, яка імплементувала механізм конфіскації іноземних активів у якості накладеної санкції стала Канада, де заморожено 16 млрд дол російських суверенних активів та 80 млн дол приватних.
Ухвалений там закон дозволяє конфіскувати обидва види таких активів, однак практика його реалізації розпочалась лише через 6 місяців.
Наприкінці 2022 року уряд Канади почав процес конфіскації 26 млн дол, які належать Роману Абрамовичу задля подальшої передачі їх Україні. Активи, які потрапили під санкції, належать компанії Granite Capital Holdings, власником якої є Абрамович.
Наразі матеріали передані до суду. Конфісковані кошти, відповідно до закону, передадуть Україні.[BANNER1]
Велика Британія
Об’єднане королівство є однією з країн, яка заморозила найбільше коштів РФ та пособників війни – 26 млрд дол суверенних і 20,5 млрд дол приватних активів.
Крім цього, у Великій Британії, економіка якої переповнена російськими грошима, знаходиться чимало дорогих об’єктів нерухомості, які належать РФ, але які ще не арештовані. За даними ЗМІ, у цій країні знаходиться 18 таких об’єктів, серед яких замок 19 сторіччя Seacox Heath, яким користуються російські спецслужби.
Не заморожено і чимало об’єктів нерухомості олігархів. За даними Transparency International у Лондоні та графстві Суррей є 33 об’єкти вартістю 700 млн фунтів, які пов’язані з підсанкційними особами. А розслідування BBC показало, що 12-м російським олігархам належить нерухомість у Лондоні на 800 млн фунтів.
Нещодавно британський прем’єр Ріші Сунак заявив, що в його країні обговорюють використання заморожених російських активів для допомоги у відбудові зруйнованої України. Він зауважив, що зараз створюється незалежний фонд для збору таких активів.
Раніше міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі зазначив про те, що Об’єднане королівство вивчатиме досвід Канади в процесі запровадження конфіскації російських активів. Але досі таких кроків зроблено не було.
Нещодавно в британському парламенті зареєстрували законопроєкт про конфіскацію російських державних активів та підтримку України. З назви очевидно, що мова йде про активи Центрального банку РФ. Документ пройшов перше читання у Палаті громад. Обговорення у другому читанні заплановане на 3 березня.
Велика Британія, як і США має додаткові інструменти для швидкої конфіскації, які дозволяють конфісковувати активи публічних осіб, законність походження яких вони не можуть пояснити. Але щодо росіян вона ще не застосовувалась, хоча чимало дітей російських високопосадовців і досі насолоджуються життям в апартаментах “Лондонграду”.
В цілому, заяви британських політиків свідчать про наявність політичної волі щодо конфіскації активів РФ, але поки в форматі “ми працюємо з нашими міжнародними партнерами над цим питанням”.
Швейцарія
Сума приватних заморожених активів у Швейцарії становить 8 млрд дол. Проте, за даним ЗМІ, сума російських активів в цій країні може сягати 200 млрд дол, але не всі вони належать підсанкційним особам. Зважаючи на значну суму коштів громадян держави-агресора та суспільний резонанс, в країні триває дискусія з приводу подальших дій з цими активами.
Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс на Всесвітньому економічному форумі у Давосі заявляв, що завдані РФ збитки має відшкодувати агресор, однак у Швейцарії немає законодавчої бази для вилучення заморожених коштів на такі цілі.
Банківський сектор Швейцарії виступає проти конфіскації російських активів з огляду на те, що це може негативно вплинути на стан фінансової системи в державі і призвести до колапсу. Йшлося навіть про те, що це питання винесуть на референдум.
Поки що там обмежилися опитуванням, яке показало, що близько половини швейцарців підтримують конфіскацію.
Однак, в лютому 2023 року, уряд Швейцарії відмовився від ідеї конфіскації російських активів через те, що це нібито порушує конституцію і підриває існуючий правопорядок.
Утім, історія показує, що така категорична позиція згодом може бути змінена. Так, Швейцарія вже мала досвід конфіскації та передачі німецьких активів після закінчення Другої світової війни.[BANNER2]
Європейський Союз
Не є таємницею, що найбільше коштів Росії та посібників Кремля знаходиться в країнах ЄС. Активи Центрального банку РФ заморожені в Німеччині (55 млрд дол), Франції (71 млрд дол) та Австрії (17 млрд дол).
Є декілька сценаріїв конфіскації суверенних активів Центробанку РФ, проте наразі це питання залишається невирішеним.
Не набагато менше заморожено коштів приватних осіб – близько 75 млрд дол.
З наведених цифр, можна зробити висновок, що підхід країн ЄС до замороження активів дуже різний.
Варто враховувати, що йдеться саме про заморожені кошти, тому, потенційно, заморожена нерухомість в Італії, Греції чи в Франції (41 об’єкт вартістю 1 млрд дол), які так полюбляють російські олігархи, могла б значно підняти ці країни в рейтингу “конфіскаторів приватних активів”.
Поки єдиною в ЄС справою стала конфіскація трьох квартир російського депутата за порушення санкційного режиму в Німеччині. Але вона не була пов’язана з подіями після 24 лютого 2022 року та й кошти, як нам відомо, не потрапили в український бюджет, адже такої процедури Німеччина не розробила.
Попри великі суми заморожених активів в країнах ЄС, з їх конфіскацією не поспішають. Ще влітку президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: “ми працюємо над юридичною основою, щоб уможливити використання активів Росії та частково олігархів для відбудови України”.
Але поки Єврокомісія лише запропонувала країнам ЄС криміналізувати обхід санкцій як тяжкий злочин, з можливістю конфіскації предметів злочину.
Чому в Україні не працює механізм стягнення активів росіян та їх пособників
Першопрохідцем у пошуку належного механізму конфіскації стала Естонія. На початку 2023 року в Міністерстві закордонних справ цієї країни заявили, що юридичний інструмент конфіскації російських активів розроблять за місяць. Єврокомісія ініціативу підтримала, але попросила дочекатись законодавства ЄС.
Як бачимо, “стара” Європа підтримує ідею конфіскації, але зволікає з розробленням та впровадженням необхідних юридичних рішень. Першість у цьому процесі можуть взяти країни, які хоч і не мають значних активів РФ на своїй території, але готові запустити цей процес, після чого й інші будуть вимушені діяти.
Що з конфіскацією в Україні
Світ дуже повільно рухається на шляху до конфіскації російських активів. Україна мала б показувати приклад законної та ефективної конфіскації іншим.
В Україні не розміщені кошти російського Центробанку, однак наявні об’єкти, які належать РФ чи її державним компаніям. Для конфіскації таких активів 3 березня 2022 року ухвалили відповідний закон.
За майже рік існування документа, було ухвалено лише 1 рішення про вилучення активів 3 російських банків, яке на кінець 2022 року принесло в державний бюджет 17 млрд грн доходу. Ці суми могли б бути набагато більшими, якби уповноважені органи не зволікали з конфіскацією.
Ще у серпні 2022 року з’явилась новина, що уряд ухвалив рішення про вилучення понад 900 об’єктів права власності Росії на користь України. Однак, станом на кінець лютого 2023 року, рішення про таку конфіскацію не ухвалено.
У відповіді на офіційний запит, Міністерство економіки вказало, що відповідний проєкт рішення РНБО повернуло на доопрацювання, де він і знаходиться ще з серпня. Здогадуємося, що на заваді такої конфіскації стоять не юридичні недоліки документа, які не можна було б виправити за більш ніж півроку.
Фрідман, Ротенберги, Лісін та інші російські олігархи тепер під українськими санкціями. А що це дає?
Стосовно приватних активів в Україні діє механізм санкційної конфіскації. Станом на кінець лютого 2023 лютого ВАКС виніс 15 рішень щодо конфіскації активів у таких осіб.
Активи було конфісковано у російських олігархів, ректорів-пропагандистів, депутатів держдуми, та навіть президента-втікача Януковича.
10 з 15 позовів стосувалися конфіскації активів, які знаходяться в Криму. Безсумнівно, що вони теж повинні бути конфісковані, але до деокупації півострова немає механізмів виконання такого рішення.
Існують значні проблеми й з управління конфіскованими активами. За інформацією уряду, станом на 13 лютого з винесених 13 рішень, лише стосовно активів олігарха Володимира Євтушенкова було рішення про їх передачу в управління Фонду державного майна. Усі інші досі перебувають у “підвішеному” стані, а тому ціль такої конфіскації залишається недосягнутою.
Ще одним способом конфіскації російських активів є кримінальне переслідування та призначення відповідного покарання. Тут ситуація ще складніша, оскільки такі активи в найближчій перспективі можуть бути тільки арештованими, а не конфіскованими.
Для останнього доведеться чекати роки, аби отримати рішення суду. Арештованими активами опікується Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За словами її очільника, АРМА управляє виключно арештованими активами, які де-юре поки залишаються власністю тих же росіян, і лише близько 2/3 з усіх активів, які отримало з 24 лютого, складають активи, пов’язані з агресією РФ.
Більш того, АРМА не може однозначно ідентифікувати всі російські та білоруські об’єкти, оскільки в судових ухвалах не завжди є дані про кінцевих бенефіціарів.
Тетяна Хутор, голова аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.