Skip to Content

Поема співця свободи і правди «Апостол» – Урядовий Кур’єр

Поема співця свободи і правди «Апостол» – Урядовий Кур’єр

Be First!

Безсмертну поему Шандора Петефі «Апостол» в перекладі українською подарувала Президентові нашої країни Володимирові Зеленському під час свого візиту в День Незалежності України Президент Угорщини Каталін Новак. Співпраця українських та угорських інтелектуалів на ниві художнього перекладу — в полі зору нашого позаштатного автора Івана ВАШКЕБИ.

Двомовна книжка з поемою «Апостол», що вийшла у видавництві «Карпати». Фото надав авторНаприкінці серпня цього року в пресцентрі Закарпатської обласної військової адміністрації відбулася презентація нового двомовного видання безсмертної поеми «Апостол» видатного угорського національного поета Шандора Петефі, присвяченого 200-річчю із дня його народження. Саме це видання, що з’явилося у всеукраїнському державному видавництві «Карпати» в Ужгороді, Президент України Володимир Зеленський отримав у подарунок від Президента Угорщини Каталін Новак під час її візиту в Україну. (Шандор Петефі. Апостол.Поема. Українською та угорською мовами. — Ужгород: «Карпати». — 2023, 208 с., іл.).

 Переклад поеми, написаної 1847 року, здійснив знаний у країнах Центральної Європи ужгородський майстер слова Юрій Шкробинець, художнє оформлення — народний художник України Василь Скакандій.

В осучасненому й уточненому редагуванні перекладу українською перлина Шандора Петефі нині знову стає близькою шанувальникам угорської культури в Україні, а також доброю допомогою десяткам тисяч наших співвітчизників, яких Угорщина прихистила в гіркі дні повномасштабного вторгнення росії в нашу країну і які мають змогу долучитися до вивчення мови, історії та культури країни нинішнього перебування, стаючи надійним мостом добросусідства.

То хто ж, за задумом Петефі, його Апостол? Це наче й біблійний посланець Всевишнього, який має здійснити на землі важливе божественне доручення, мрію про торжество правди і свободи, бажання щастя для пригноблених, обрання такого борця-проводиря, який освітить шлях до мети і поведе ним замучений люд. Це і постать, наявності якої прагнув і Кобзар України. Ось геніальні Шевченкові рядки:

         І день іде, і ніч іде.

         І голову схопивши в руки,

         Дивуєшся, чому не йде

         Апостол правди і науки!

Славетному угорському сучасникові великого Кобзаря Шандору Петефі ця туга-зажура була добре відома. Не випадково у творчості обох поетів постає образ народного месника, недаремно в обох співців слова Апостол звучить на однаковому революційному регістрі, як символ борця-визволителя пригнобленого народу.

1848 року у відповідь на революційні події на Заході Шевченко в поемі «Царі» кидає клич:

     Бодай кати їх постинали,

    Отих царів, катів людських.

    Морока з ними, щоб ви знали,

    Мов дурень, ходиш кругом їх.

 

  Шкода і оливо топить.

  Бо де нема святої волі,

  Не буде там добра ніколи.

І через кордони цісарської Австрії та царської росії українському Кобзареві вторує угорський поет свободи Шандор Петефі:

        Тут місто у вогні, а там горить село,

        Від зойку тисяч душ повітря загуло.

        Та не вситивсь король! Народе,

        Де ж твій гнів?

        На шибеницю королів!

Бронзовий пам’ятник поетові-революціонеру Шандору Петефі, встановлений 1990 року в УжгородіПодії 1848—1849 років в Угорщині були не просто революційними, вони переросли у жорстоку війну за незалежність. Зросла самосвідомість народу в боротьбі за справедливість. Глибока політична криза позначилася на всіх сферах життя багатонаціональної імперії. У ті бурхливі роки у творах Петефі з’являються нові образи людей з народу — учасники революції. Шедевром світової революційної поезії стали його «Старий прапороносець», а згодом «Апостол».

 Патріотизм Петефі був безмежним. Поет мріяв про «світову свободу», повстання всіх народів Землі проти тиранів, висловлював співчуття пригнобленим, зокрема й не угорцям. Петефі тепло писав про поляків, словаків, виступав за емансипацію євреїв, підтримував у палких строфах визвольний рух італійського народу, був прихильником французьких якобінців. І це зрозуміло, бо його країна перебувала під цілковитим контролем Відня, чия цензура та поліцейські переслідування були нормою. Угорське королівство позбавили самостійності в кордонах Австрійської імперії. Тривалий час Державних зборів (парламент) не скликали, а державною мовою була латина замість угорської.

Під час революції було проведено певні вдосконалення соціально-політичного устрою в Угорському королівстві, проголошено незалежність від Габсбургів. Щоправда, реакціонерам вдалося тишком-нишком на прохання австрійського двору впустити в Угорщину корпус царської російської армії під командуванням генерал-фельдмаршала Івана Паскевича, якого в народі називали різником. Саме тоді у вирі революційних битв 1848 року Шандор Петефі створив безсмертну поемі «Апостол». Від рук російських козаків на полі бою під Шегерваром загинув.

Видатний продовжувач революційних традицій Шандора Петефі угорський поет Ендре Аді писав 1911 року про великого попередника: «Угорські панівні класи поводилися з Петефі безсовісно. Вони силкувалися притягнути його до себе, створити умови, щоб використати його у своїх дрібних інтересах. Але Петефі не примирився — Петефі належить революції».

Ці слова чи не найбільшою мірою стосуються поеми «Апостол», спрямованої проти монархії й деспотизму. Про роль цього твору в тогочасній боротьбі свідчить те, що поему було заборонено, вона побачила світ лише після загибелі поета. Панівна верства, проти якої виступав автор, боялася «Апостола», робила все, щоб тільки цей глибоко революційний твір не дійшов до народу. Уже після виходу поеми з друку вороги пустили в хід версії про її нібито малохудожність, незрілість, неестетичність. Насправді ж їх лякала революційність «Апостола», вони жахалися його викривальної сили.

Безумовно, поема «Апостол» — одна з найкоштовніших перлин творчості Шандора Петефі й усієї угорської літератури. Цей твір перекладено багатьма мовами світу, зокрема українською, німецькою, сербською, словацькою, англійською. У цій поемі знайшли втілення  найзаповітніші мрії й думки полум’яного співця Угорщини, зазвучали основні мотиви його творчості — мотиви революційної боротьби і любові до батьківщини, гуманізму й вірності ідеалам прогресу, кохання та материнства.

Цікаво, що поема «Апостол» перегукується із Франковим «Мойсеєм» — глибоким філософським твором про український народ, взаємини у процесі наполегливих пошуків доброї долі для Вітчизни, здатність народу в нових умовах висунути із свого середовища у процесі боротьби за волю таких достойних провідників, які спроможні у важку хвилину великої біди повести народ на боротьбу, до перемоги. І в цьому плані дуже символічним стає подарунок Президента Угорщини Каталін Новак двомовного видання «Апостола» Президентові України Володимиру Зеленському, яке цього рок видало всеукраїнське державне видавництво «Карпати».

Петефі, як і Шевченко та Франко, жив одним життям зі своїм народом, уболівав за його інтереси як за власні, мріяв про краще майбутнє, не відокремлюючи особистої долі від загальнонародної.

І кілька слів про перекладача поеми «Апостол» Юрія Шкробинця (1928—2001). Він був чудовим письменником, літературознавцем, поетом і перекладачем. І в Україні, і в Угорщині здобув авторитет, який випадає на долю небагатьох літераторів. Він не просто блискуче володів угорською мовою, а добре знав потаємні гносеологічні основи слів настільки глибоко, що часом можна було подивуватися. Саме тому «Апостол» у перекладі Юрія Шкробинця живе для українців так само яскраво, правдиво, переконливо та обґрунтовано, як і угорською для угорців.

Доробок Юрія Шкробинця здобув визнання громадськості в Україні й за кордоном. Перекладача відзначено найвищою нагородою правління Спілки письменників Угорщини — медаллю «За угорську літературу» (1968), медалями ім. Шандора Петефі (1973) та ім. Жигмонда Моріца (1979), почесним знаком «Золотий вінок» (1986). Він лауреат української республіканської премії ім. Максима Рильського (1983) та міжнародної премії ім. Габора Бетлена за вагомий внесок у співпрацю і взаєморозуміння між народами Угорщини та Центральної Європи (1990).

До слова, співпраця українських і будапештських інтелектуалів щодо оприлюднення творчості ужгородського перекладача на цьому не закінчується. У видавництві «Карпати» повідомили, що вже на виході у світ новий переклад творів Шандора Петефі Юрія Шкробинця — тепер безсмертної поеми «Витязь Янош».

Іван Вашкеба,

заслужений журналіст України, 
дипломат у ранзі радника (1973—1992),
почесний громадянин Будапешта (1984)

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*