Skip to Content

Третій тиждень із світлом, але радіти зарано. В якому стані енергетична система України?

Третій тиждень із світлом, але радіти зарано. В якому стані енергетична система України?

Be First!

Попри апокаліптичні сценарії про повне затемненням України та евакуацією мільйонів людей напередодні опалювального сезону, останній день найважчої зими більшість українців проводять зі світлом.

Вже другий тиждень в енергосистемі працюють всі види генерації, дефіцит відсутній і поки не прогнозується. У міста повертається вуличне освітлення.

Енергетики навіть заспокоюють, що найгірше вже позаду, а хтось навіть розповідає про відновлення експорту, однак розслаблятися ще зарано. Схоже, що попереду нас чекають не менш складні часи.

За рахунок чого ситуація в енергосистемі суттєво покращилась та що нас чекає в майбутньому?

Покращення ППО та “ракетний голод” Росії

Перший чинник покращення ситуації в енергетиці – військовий.

Ще після перших масштабних обстрілів ЕП писала, що завадити планам окупантів та втримати енергосистему можливо лише за умови покращення системи ППО та “закриття” об’єктів критичної інфраструктури.

З кожним обстрілом українці здобували гіркий досвід, однак і прогрес в цьому напрямку очевидний. Після чергової атаки все менше ракет та безпілотників досягали своїх цілей.

Для прикладу, під час останньої нальоту дронів-камікадзе Сили оборони змогли знищили 11 з 14 шахедів. При цьому жоден об’єкт енергетики уражений не був.

Важливим в цьому аспекті став і “ракетний голод” росіян, про неминучість якого неодноразово говорив керівник ГУР Кирило Буданов.

Ракети не закінчуються. Як Росія продовжує збирати високоточну зброю із західних мікрочипів

Напередодні Нового року він заявив, що на той момент ворог мав ракет на два масованих удари. І дійсно кількість обстрілів в 2023 році помітно зменшилась, однак радіти цьому не варто, тому що окупанти постійно поповнюють свої запаси, хоч і роблять це не так швидко, як хотіли б.

Так, на одну масовану атаку Росії треба “працювати” мінімум 1,5-2 місяці.

Атомна генерація підставила плече

11 лютого після завершення планового ремонту до мережі був підключений 4 енергоблок Рівненської АЕС, що додало енергосистемі 1000 МВт потужності.

Крім того, на 100% потужність вдалося повернути другий енергоблок тієї ж атомної станції, який весь 2022 рік працював наполовину від проектних можливостей. Це додало ще 220 МВт.

Таким чином, у роботу повернулись усі 9 доступних атомних блоків, що дозволило суттєво зменшити дефіцит та скоротити тривалість відключень.

Утім, ледь не головною проблемою енергетиків на сьогодні лишається окупація Запорізької АЕС, яка є найбільшою атомною станцією не тільки в Україні, а й в усій Європі.

Шість енергоблоків кожен потужністю 1000 МВт досі перебувають під контролем ворога, що значно ускладнює ситуацію в енергосистемі.

Але проблема полягає ще й в тому, що навіть після звільнення Енергодару, на електрику Запорізької АЕС Україна може розраховувати не раніше, ніж через два місяці. І це ще доволі оптимістичний сценарій, озвучений “Енергоатомом”.

Співрозмовники ЕП в енергетичних колах попереджають, що на розмінування станції та прилеглих територій, а також проведення перевірки стану обладнання цілком може піти від року до півтора.

Враховуючи, що напередодні своєї втечі з Херсону росіяни зробили з енергетичною інфраструктурою міста та області, в оптимістичні сценарії вірити не доводиться.[BANNER1]

Аномально тепла зима

Ще один чинник, який зіграв нам на руку – аномально тепла зима, що мало неабиякий вплив на зменшення споживання електроенергії.

Якщо взяти для прикладу Київ, то лише в січні в столиці було зафіксовано 16 температурних рекордів. Цей місяць увійшов у десятку найтепліших з 1881 року.

Середньомісячна температура повітря січня у Києві становила -0,3°С, що вище кліматичної норми на 2,9°С.

Найхолодніше було 7 січня, коли мінімальна температура знизилась під ранок до -10,0°С, а найтепліше – 1 та 2 числа, коли максимальна температура підвищилась до +13,2°С, встановивши таким чином температурні рекорди.

Ці дні січня стали найтеплішими за 143 роки спостережень у столиці. Аномально тепло цією зимою було і в більшості інших регіонів країни, що зробило суттєвий внесок у швидкість відновлення енергосистеми після масованих обстрілів. Але позитив не тільки в цьому.

“Зелена” енергія

Завдяки сонячній погоді у лютому в енергосистему додались ще й “зелені” кіловати, які принаймні вдень дозволили зменшити кількість відключень, а згодом підняти питання відновлення експорту в Європу.

Вже 17 лютого в енергосистемі був зафіксований профіцит через що навіть довелось обмежувати сонячні електростанції (при цьому “обмежену” електроенергію все-одно треба сплачувати – ЕП).

За даними ЕП, в один з сонячних днів в годину пік загальні обмеження становили 1500 МВт, що дорівнює потужності 1,5 атомних блоків атомної станції, такої як Запорізька АЕС.

Через це почалися розмови про необхідність відновлення експорту. Так, нардеп Андрій Герус запропонував дозволити продаж електроенергії в денні години зі збереженням імпорту ввечері, коли може бути потенційний дефіцит.

На днях міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що це питання на столі: “Якщо буде стабільний профіцит електрики, то будемо думати про експорт”, – наголосив він.[BANNER2]

Імпорт допоміг, але вже наближається до нуля

Синхронізація української енергосистеми з європейською дозволила не лише розпочати експорт та заробити на цьому понад 5 млрд гривень, а й відкрила шлях до комерційного імпорту та аварійних перетоків, які не раз рятували нас в найбільш скрутні моменти.

За даними ЕП, максимальна аварійна допомога Європи після одного з масованих обстрілів в моменті досягала рекордних 2 тисяч МВт.

В звичайні дні Україна отримувала не менш важливі кіловат-години, які йшли на потреби бізнесу та промисловості та дозволяли зменшити відключення населенню.

Наразі технічна можливість для імпорту з ЄС становить 700 МВт у будь-який час, але згодом має бути збільшена до 2 тисяч МВт.

Щоправда, останнім часом обсяги закупівлі дорогої європейської електрики навпаки знижують та з кожним днем наближаються до нуля, що не може не радувати.

Гідрогенерація також збільшила виробництво

Погода цієї зими була сприятливою і для гідроенергетики.

“Ми спостерігаємо аномальний тало-дощовий паводок. Для рівнинних річок це явище достатньо рідкісне, і зустрічається раз на десятки років“, – заявили в “Укргідроенерго”.

Зимовий паводок спостерігався в басейнах Дніпра, Сожу, Десни, Прип’яті. Для річки Десна паводок взагалі був рекордним – рівень води у річці став найвищим за останні 129 років.

Усі ці фактори дозволили гідрогенерації та збільшити виробництво та позитивно вплинути на загальну ситуацію в енергосистемі.

Відновлення рекордними темпами

При цьому ключовий чинник, який не дозволив росіянам занурити Україну в темряву – оперативне відновлення пошкоджених об’єктів. Інколи це відбувається прямо під обстрілами.

Важливу роль в цьому сенсі зіграла і допомога західних партнерів, які продовжують надавати Україні необхідне обладнання, та обіцяють продовжувати поставки в майбутньому.

Російський терор не досяг цілі: як енергетичний сектор витримав рік великої війни і встає на ноги

Зазначені вище природні та людські фактори склались в один пазл та дозволили впоратися з найбільшою в історії атакою на енергетичну інфраструктуру.

Завдяки цьому попри апокаліптичні прогнози напередодні ОЗП, українці зустрічають перший день весни зі світлом, однак важливо розуміти, що розслаблятися поки не варто.

Радіти поки що рано

Хоча енергетики вже заговорили про проходження найгіршого періоду, стан енергосистеми ще далекий від ідеалу. І вже найближчим часом ситуація може погіршитися.

По-перше, за даними ГУР, знищення енергосистеми України досі залишається ключовим завданням росіян.

“Йдеться не лише про об’єкти електрогенерації, а про паливно-енергетичний сектор в цілому – вони хочуть припинити постачання і нафтопродуктів, і електрики”, – розповів РБК представник військової розвідки Міноборони Андрій Черняк. Тому тут знову все буде залежати від якості роботи ППО та швидкості відновлення.

По-друге, як показав приклад Одеси, масштабні аварії та знеструмлення сотень тисяч абонентів можливі і без нових обстрілів.

В Україні є об’єкти, які вже витримали по декілька обстрілів окупантів, що суттєво знизило їхню надійність. Тому, на жаль, подібні аварії можливі і в майбутньому.

По-третє, окремі блоки атомної та теплової генерації будуть виводитися в ремонт, що знову може призвести до дефіциту в енергосистемі.

“Ситуація в енергосистемі покращилася, але її не можна назвати стабільною. Вже через деякий час плануються регламентні роботи на деяких блоках АЕС та ТЕС, тому ситуація змінюватиметься”, – заявляв виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

За словами голови “Укренерго” Володимира Кудрицького, не виключені нові обстріли, а енергетичне обладнання зараз не в найкращому стані.

“Ситуація все ще досить хитка. Те, чого ми зараз досягли – ще не означає, що ми цю енергетичну битву остаточно виграли”, – підсумував він.

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*