Туреччина поповнює ряди країн, що розглядають закон про іноземних агентів
Будь-кого можна назвати агентом впливу
Зображення Арзу Гейбуллаєвої (Arzu Geybullayeva)
Туреччина, слідом за Росією, Киргизстаном, Угорщиною і Грузією (перелік не повний), розглядає прийняття власної версії суперечливого закону про іноземних агентів. Очікується, що до кінця законодавчого року 1 липня 2024 р. до Великих національних зборів — парламенту Туреччини — подадуть пакет, що включатиме поправку до законодавства, якою вводиться кримінальна відповідальність для осіб, означених як “агенти іноземного впливу”, через розширення визначення “шпигунства”. Критики і правозахисники говорять, що ця пропозиція спрямована проти вільного вираження поглядів і є просто ще одним законодавчим виправданням для влади у протидії громадянському суспільству і громадськості.
Диявол у деталях
4 травня Національна розвідувальна організація (тур. Milli İstihbarat Teşkilatι, MİT) опублікувала відео під заголовком “Що таке шпигунство?”. Відео розбирає сучасну природу шпигунства й нагадує глядачам, що допомога оперативним співробітникам іноземних держав, чи то з власної волі, чи ні, становить злочин. Через кілька днів громадськість дізналася, що керівна Партія справедливості та розвитку (тур. Adalet ve Kalkιnma Partisi, AKP) подає на розгляд у парламенті новий пакет судової реформи.
Пропонована поправка передбачає додавання до 9-го судового пакета терміна “агент впливу”. Це не є якимось незвичним терміном серед партійних чиновників, які вже давно вдавалися до навішування ярликів “агентів іноземного впливу” на критиків, за словами Ґюркана Озтурана, уповноваженого з моніторингу свободи ЗМІ в Європейському центрі свободи преси та засобів масової інформації (англ. European Centre for Press and Media Freedom, ECPMF). У треді в соцмережі X він зазначає, що поправка сама по собі “здається ще однією спробою перешкоджання вільному вираженню поглядів і поповнює список інших репресивних законів”.
Інші міжнародні наглядові групи погоджуються. Згідно з заявою, оприлюдненою “Репортерами без кордонів”, “пропонована законодавча ініціатива може дати можливість уряду Ердогана і далі підривати свободу слова і преси не лише в Туреччині, а й за її межами, оскільки поправка стосується також турецьких громадян, установ та організацій, що знаходяться в інших країнах”.
Проєкт статті вводить позбавлення волі, включно з довічним ув'язненням.
Критики говорять, що такий крок ще сильніше обмежить свободу слова у країні, що й так займає погані позиції в міжнародних рейтингах свобод. На момент написання цієї статті орієнтовно 20 журналістів перебувають під судом, де їм загрожують вироки до 15 років за ґратами, за звинуваченнями в тероризмі, висунутими проти них на підставі, нібито вони співпрацювали з іноземними ЗМІ.
In Turkey the proposed “judicial reform” bill appears to call for further restrictions on social media & freedom of expression
It reportedly sets out a new offence for so-called “agent of influence”, which has echoes of the foreign agent laws in Russia, Hungary & other countries https://t.co/hUErcDOj34 pic.twitter.com/dhSf1lniU8
— Stefan Simanowitz (@StefSimanowitz) May 13, 2024
У Туреччині пропонований законопроєкт “судової реформи”, схоже, вимагає подальших обмежень соціальних мереж і свободи вираження
Він, як повідомляють, передбачає нове правопорушення, вводячи поняття так званих “агентів впливу”, що перегукується з законами про іноземних агентів у Росії, Угорщині й інших країнах[Заголовок на фото з прапорами: ЄС “тремтить у нерішучості”, доки закони про іноземних агентів ширяться по Європі й Центральній Азії, говорять правозахисники
Турецький текст тут не перекладено.]
В інтерв'ю турецькій службі Deutsche Welle (DW Türkçe) журналістка Церен Баяр сказала, що поправки стосуватимуться не лише журналістів, а й будь-кого іншого у країні. “Хто тільки виступить з критикою влади, буде звинувачений у шпигунстві або зв'язках з іноземними державами”, — пояснила Баяр, додаючи, — “кожного з нас можна в будь-який момент назвати агентом впливу”.
В одному прикладі Баяр пояснює, що якщо місцева громадська група опублікує доповідь з критичними зауваженнями щодо влади чи країни, групу можуть звинуватити, визнавши іноземним агентом, якщо та фінансується іноземним донором.
Юрист Керем Алтипармак в інтерв'ю турецькій службі Deutsche Welle (DW Türkçe) пояснив, що означають нові зміни. По суті людину можна звинуватити в перебуванні під іноземним впливом, якщо за чимось, сказаним нею онлайн про свободу, демократію чи права людини в Туреччині, послідує критика або міжнародний осуд.
Арсенал обмежувальних заходів
У жовтні 2022 року турецькі законодавці прийняли закон про дезінформацію, призначений начебто для боротьби з фейковими новинами й дезінформацією та відтоді не раз використаний для придушення інакодумства і критики. Законопроєкт ввів ряд обмежень, включно з примусовим видаленням контенту, порушенням конфіденційності користувачів, подальшими заходами з регулювання платформ та іншими умовами, проте однією з найбільш тривожних стала стаття 29, де зазначено: “будь-яка особа, котра публічно розповсюджує неправдиву інформацію щодо внутрішньої або зовнішньої безпеки Туреччини, громадського порядку та суспільного добробуту, може бути засуджена до ув'язнення терміном від одного до трьох років за провокування занепокоєнь, страху і паніки в суспільстві”. Законопроєкт критично розглядали у зв'язку з розмитими юридичними визначеннями та зловживанням нечіткими термінами, такими як “дезінформація”, “фейкові новини”, “безпідставна інформація”, “викривлена інформація”, “безпека”, “громадський порядок” та “громадський спокій”.
Як і у випадку з пропонованою статтею про агентів впливу, межі застосування законопроєкту про дезінформацію стурбували широку громадськість — від користувачів соціальних мереж до вчених і незалежних економістів.
Нова поправка до Кримінального кодексу теж нечітка у формулюваннях. “Вона ще менш чітка, ніж передбачалося. Все, що вирішать вважати “проти держави і державних інтересів”, може бути зарахованим як злочинна дія іноземного агента. Дії, які підпадають під межі застосування закону, також залишаються невизначеними, з посиланням на них як на “різні дії” “, — писала журналістка й політологиня Сезін Оней в соцмережі X.
Інші кримінальні покарання у цій сфері включають статтю 299 Кримінального кодексу, де зазначено, що на будь-яку особу, котра образить президента, може чекати до чотирьох років за ґратами. На цей час отримали судовий позов або постали перед судом студенти, митці, журналісти, юристи й пересічні громадяни.
У серпні 2022 року Дирекція з комунікацій заснувала “Центр боротьби з дезінформацією”. Подібно до нечіткої термінології в законопроєкті, представленого в жовтні 2022 року, небагато прозорості й навколо мети та процедур цього центру. В заяві, випущеній тоді Міжнародним інститутом преси, міжнародна організація висловила стурбованість і сумнів щодо повноважень центру як державного органу “боротися з ‘дезінформацією’”.
Іншими нововведеннями стали також поправки до “Етичного кодексу преси”, внесені Агенством реклами у пресі (англ. Press Advertising Agency, тур. Basın İlan Kurumu, BİK) у липні 2022 року, законопроєкт про соціальні мережі та інші онлайн-обмеження в цій сфері.
Але міністру юстиції Туреччини Їлмазу Тунчу не достатньо чинних законів та норм. Говорячи про пакет законопроєктів, 8 травня Тунч сказав, що це “необхідні норми” у світлі “запитів від суддів, обвинувачів і громадян”, які міністерство отримувало в минулому.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.