Українські компанії прозвітують про відносини з РФ, Оператор ГТС досі без голови: підсумки тижня для ДП
CARD
Гендиректора “ОГТСУ” досі не призначено. Наглядова рада “Магістральних газопроводів України” (МГУ) досі не призначила нового генерального директора “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”). З моменту звільнення попереднього генерального директора Сергія Макогона у вересні 2022 року минуло вже більше ніж п’ять місяців.
Наглядова рада “МГУ” оголосила конкурсний відбір 25 листопада 2022 року. Додаткової інформації не було оприлюднено, зокрема, скільки кандидатів подали заявки та коли буде завершено відбір.
Згідно вимог чинного законодавства кандидатура на посаду керівника “ОГТСУ” має бути спершу погоджена Кабінетом Міністрів України (КМУ), а вже потім призначена на посаду рішенням наглядової ради “МГУ”. У свою чергу, відсутня будь-яка інформація щодо того, чи наглядова рада “МГУ” за результатами конкурсу відібрала таку кандидатуру та подала її на погодження КМУ, а також чи погодив або не погодив КМУ таку кандидатуру.
[“МГУ” є власником “ОГТСУ”, а наглядова рада “МГУ” діє у якості загальних зборів “ОГТСУ”. Саме в цій ролі наглядова рада “МГУ” проводила конкурсний відбір на посаду гендиректора “ОГТСУ”. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що список кандидатів на посаду гендиректора “ОГТСУ” потрапив у ЗМІ. За інформацією джерел “Економічної правди”, до списку претендентів увійшли 19 кандидатів. Кінцевим терміном подачі документів було 12 грудня 2022 року, що свідчить про те, що всі кандидати пройшли перевірку, і лонг-лист був сформований менш ніж за тиждень.
Раніше ми писали, що попередній гендиректор “ОГТСУ” Сергій Макогон був звільнений наглядовою радою “МГУ” 16 вересня 2022 року. Макогона змінив виконуючий обов’язки гендиректора Павел Юзеф Станчак. До цього Станчак працював заступником гендиректора “ОГТСУ” з питань розвитку та трансформації.
Макогон розкритикував новий конкурсний відбір, зазначивши, що в лонг-листі немає жодного іноземного кандидата. Він заявив, що процедура відбору була формальною, і додав, що не має сумнівів щодо того, хто увійде до шорт-листа. Макогон повідомив, що багато авторитетних кандидатів, з якими зв’язувалася компанія з добору персоналу, що проводила відбір [Odgers Berndtson – SOE Weekly], категорично відмовилися подавати заявки на конкурс.
Раніше Макогон заявляв, що перед його звільненням “МГУ” хотіли створити правління [ймовірно, з метою розмити повноваження Макогона, при цьому не звільняючи його – SOE Weekly]. Однак тепер, коли його звільнено, “МГУ” більше не потребує правління і просто хоче призначити лояльного генерального директора, стверджує Макогон.
За даними ЗМІ, у червні 2022 року наглядова рада “МГУ” офіційно запропонувала кандидатури Сергія Олексієнка та Андрія Хоменка на посаду гендиректора без проведення конкурсного відбору, але Кабмін не затвердив жодного з них.
Українські компанії, які є емітентами цінних паперів, зобов’язані розкрити інформацію про свої зв’язки з РФ та її сателітами. 21 лютого 2023 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) встановила порядок розкриття емітентами цінних паперів інформації про їхні зв’язки з державами зони ризику, а саме з Росією, Білоруссю, Іраном та КНДР.
Згідно з рішенням НКЦПФР, емітенти цінних паперів (до яких належать також держпідприємства та державні банки, які мають організаційно-правову форму акціонерних товариств) повинні подати таку інформацію до НКЦПФР до 30 квітня 2023 року.
Емітенти цінних паперів повинні будуть розкрити ключову інформацію щодо наявності у них відносин з Росією та її сателітами. Так, розкриттю підлягатиме інформація щодо:
- наявності у структурі власності емітента громадян, резидентів чи юридичних осіб держави зони ризику;
- входження громадян, резидентів держави зони ризику до органів управління емітента;
- наявності у емітента ділових відносин з контрагентами держави зони ризику;
- розташування дочірніх компаній та інших відокремлених підрозділів емітента на території держави зони ризику;
- наявності у емітента спільного володіння компаніями разом з громадянами, резидентами чи юридичними особами держави зони ризику;
- володіння емітентом корпоративними правами в компанії держави зони ризику;
- наявності в емітента боргових цінних паперів компанії держави зони ризику.
Крім того, ідентична вимога щодо розкриття міститься також в новому проєкті Положення НКЦПФР про розкриття інформації, яке готується до остаточного затвердження та має запрацювати з 1 січня 2024 року.
Ідею встановлення правил розкриття інформації про бізнес-зв’язки з державою-агресором розроблено у рамках Міжнародної робочої групи з питань російських санкцій за ініціативи членів команди SOE Weekly Олександра Лисенка та Андрія Бойцуна. Згодом Олександр Лисенко разом з НКЦПФР розробив правила розкриття такої інформації, які і були в результаті затверджені рішенням НКЦПФР.
Зауважимо, що Рішення НКЦПФР та проєкт Положення про розкриття інформації стосуються лише піднаглядних суб’єктів НКЦПФР, тобто емітентів цінних паперів. Іншими словами, вони не поширюються на некорпоратизовані державні підприємства (наприклад, державні унітарні підприємства) або приватні компанії, які не випускають цінних паперів. Для цих суб’єктів необхідно розробити та прийняти аналогічну законодавчу базу.
Метою запровадження обов’язку компаній та банків розкривати інформацію про наявність зв’язків з країнами-агресорами є підвищення обізнаності інвесторів, кредиторів, клієнтів та інших зацікавлених осіб. Зокрема, запровадження такого обов’язку дасть змогу:
- Органам державної влади отримувати більше інформації щодо впливу агресора на українську економіку, зокрема чітке розуміння, які важливі для економіки підприємства можуть перебувати під загрозою впливу з боку держави агресора, а також які українські компанії можуть бути важливими для економіки держави-агресора. Ця інформація також може бути корисна з точки зору визначення необхідних санкційних заходів.
- Спонукати самі компанії до припинення таких зв’язків з державою агресором. Зокрема, публічна інформація про наявність у компанії будь-яких відносин з Росією може бути токсичною для її репутації, що призводитиме до припинення цих бізнес-стосунків. В іншому випадку, пов’язані з цим репутаційні втрати компанії призводитимуть до втрати клієнтів, а отже і погіршення показників її діяльності. Робота з російським бізнесом стане ще більш незручною.
CARD
“Нафтогаз” забирає собі ще частину облгазів. 17 лютого Кабінет Міністрів схвалив передачу акцій кількох газорозподільних компаній дочірньому підприємству “Нафтогазу” – “Чорноморнафтогазу” – з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичному секторі.
На акції цих компаній раніше було накладено арешт у рамках кримінального провадження. За даними ЗМІ, йдеться про:
- 61% акцій “Тернопільгазу”;
- 81,36% акцій “Коростишівгазу;
- 32,9% акцій “Кіровоградгазу”;
- 14,68% акцій “Хмельницькгазу”;
- 65,77% акцій “Мелітопольгазу”;
- по одній акції в низці інших газорозподільних компаній.
[ЗМІ не уточнили назви “інших газорозподільних компаній”. Також незрозуміло, чому в кожній з них потрібно було вилучити саме по одній акції. – SOE Weekly.]
Контрольний пакет (51% акцій) “Кіровоградгазу” вже належить “Нафтогазу”.
Раніше ми повідомляли, що 16 січня 2023 року “Нафтогаз” змінив керівництво регіональних газорозподільних компаній “Харківгаз” та “Дніпрогаз”. Обидві компанії входили до групи “РГК” олігарха Дмитра Фірташа.
“Нафтогаз” у свою чергу послався на рішення Кабміну № 429-р від 28 травня 2022 року, яким корпоративні права близько 20 облгазів було передано “Чорноморнафтогазу”.
Раніше, у травні 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на акції облгазів Фірташа через ухиляння від сплати за користування газовими мережами. (Потім Кабмін передав ці права “Чорноморнафтогазу”). Після цього “РГК” подала позови про скасування рішення Печерського суду. Це значно затягнуло процес зміни менеджменту.
У вересні “Нафтогаз” створив нову дочірню компанію ТОВ “Газорозподільні мережі України” для консолідації облгазів.
Раніше “Економічна правда” (“ЕП”) писала про те, що окрім передачі власне акцій цих газорозподільних компаній групі “Нафтогаз”, здійснюється (або планується) також передача їхніх газових мереж на ТОВ “Газорозподільні мережі України”, яка теж входить до групи “Нафтогаз”.
При цьому, борги облгазів не передаються разом із мережами. За версією “ЕП”, “Нафтогаз” робить це для того, щоб звільнитись від боргів цих газорозподільних компаній і перекласти їх на “ОГТСУ”.
CARD
Колишньому міністру інфраструктури Пивоварському інкримінують завдання збитків державі на понад 30 млн дол. 22 лютого 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) висунули обвинувачення колишньому міністру інфраструктури Андрію Пивоварському у зловживанні службовим становищем, яке нібито завдало державі збитків на понад 30 млн дол. у 2015 році. Пивоварський обіймав посаду міністра інфраструктури в уряді Арсенія Яценюка з грудня 2014 року по квітень 2016 року.
Володимиру Шульмейстеру, який на той час був першим заступником міністра інфраструктури, а також очолював Тарифну раду міністерства, також було заочно пред’явлено звинувачення.
За даними НАБУ, у 2015 році Пивоварський і Шульмейстер видали наказ, який дозволив приватним компаніям стягувати половину корабельного збору у морському порту “Південний”. Акваторія цього порту є державною власністю і перебуває в користуванні Адміністрації морських портів України (АМПУ). Право стягувати портові збори має лише державне підприємство, зазначили у НАБУ.
Через розпорядження Пивоварського держава отримувала лише частину належних їй коштів, решту збирали приватні компанії. Внаслідок цього державі було завдано збитків на суму 30 млн дол., що підтвердили експертизи, стверджують у НАБУ.
На думку НАБУ, наказ був прийнятий без належного економічного обґрунтування та всупереч зауваженням Департаменту економіки та фінансів Міністерства інфраструктури та АМПУ.
Пивоварський відповів у Facebook, що відповідно до Закону “Про морські порти України”, надходження від корабельного збору розподіляються між користувачем портової акваторії (в даному випадку АМПУ) і власником операційної акваторії причалу (в даному випадку приватною компанією “ТІС”). Він заявив, що наказ міністерства не є злочином.
Пивоварський повідомив, що наказ, який змінив порядок розподілу корабельного збору, був попередньо схвалений низкою міністерств і відомств, у тому числі на засіданні Кабінету Міністрів та обговоренні на Тарифній раді.
Наказ також пройшов візування в Міністерстві юстиції, “а отже, перевірку на відповідність чинному законодавству України”, сказав Пивоварський.
[Зазначимо, що Міністерство інфраструктури фактично виконує три ролі для АМПУ: (i) власника, (ii) розробника політики та (iii) регулятора. Відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами, ролі держави як власника, розробника політики та регулятора повинні бути розділені.
Зокрема, тарифи повинні встановлюватися незалежним регулятором без впливу Міністра інфраструктури. На сьогоднішній день в Україні такого регулятора для транспортного сектору не створено, незважаючи на заклики експертів щонайменше з 2016 року та наміри Міністерства інфраструктури з 2017 року.
Слід також зазначити, що такий регулятор повинен бути незалежним і забезпечувати рівні умови для держпідприємств та приватних компаній. Це означає, що якщо приватний гравець має законне право збирати певні платежі, він не повинен зазнавати дискримінації порівняно із держпідприємствами.
Якби такого незалежного регулятора було створено, у правоохоронних органів було би менше причин для втручання у справи, пов’язані з встановленням тарифів. – SOE Weekly.]
“Укрзалізниця” отримає грант від Світового банку на 25 млн дол. 21 лютого 2023 року голова “Укрзалізниці” Олександр Камишін повідомив, що компанія отримає від Світового банку грант у розмірі 25 млн дол. на закупівлю та будівництво контейнерних платформ.
За словами Камишіна, “Укрзалізниця” ще не отримала цих коштів.
Грант є частиною 50 млн дол., які Світовий банк пообіцяв виділити на ремонт і відновлення транспортної мережі України. За словами Камишіна, грант буде надано на додаток до раніше схваленого кредиту Світового банку у розмірі 535 млн дол.
Раніше ми повідомляли, що у 2022 році “Укрзалізниця” отримала чистий збиток у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень склав 13,3 млрд грн. [що, схоже, означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, отримали прибуток у розмірі 2,5 млрд грн. – SOE Weekly].
“Укрзалізниця” також очікує збитків у 20,2 млрд грн. у 2023 році через велике соціальне навантаження та обмеження вантажних перевезень.
Раніше ми писали, що після вторгнення Росії український уряд поставив перед “Укрзалізницею” нові завдання. Ми також наводили подробиці фінансової підтримки, яку уряд, “Укргазбанк” та міжнародні партнери надавали “Укрзалізниці” протягом 2022 року.
“Укрзалізниця” може створити вантажного перевізника для роботи в Європі. 21 лютого 2023 року голова “Укрзалізниці” Олександр Камишін повідомив, що до кінця 2023 року “Укрзалізниця” може створити компанію для перевезення вантажів до Європи.
Потреба у створенні такої компанії за межами України зумовлена труднощами українських вантажоперевізників у роботі з європейськими перевізниками, сказав Камишін.
Він додав, що для створення вантажоперевізника необхідно не лише придбати рухомий склад, але й отримати ліцензію, пройти реєстрацію, набрати команду.
“Надія є, і ми робимо все, щоб вона здійснилася [до кінця 2023 року], але… хотілося б, щоб [швидкість узгоджень в Європі] була швидшою”, – сказав голова “Укрзалізниці”.
Раніше ми повідомляли, що за словами тодішнього директора вантажного напрямку “Укрзалізниці” Іраклі Езугбая, під час реформування компанії залізничний оператор створить окрему структуру для вантажних перевезень під назвою UZ Cargo.
Тоді Езугбая говорив, що вантажні перевезення залишаються єдиним прибутковим сегментом для “Укрзалізниці”. Першочерговим завданням було забезпечити прозору, ефективну структуру для UZ Cargo.
[Виходячи з публічно доступної інформації, плани щодо відокремлення вантажного бізнесу в нову структуру так і не були реалізовані. При створенні окремого суб’єкта вантажних перевезень за межами України буде корисним повернутися до ідеї відокремлення всіх вантажних операцій “Укрзалізниці” в окремий суб’єкт господарювання. – SOE Weekly.]
CARD
Велика приватизація проводитиметься через онлайн-аукціони. 21 лютого 2023 року Кабінет Міністрів затвердив порядок проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів великої приватизації – тобто об’єктів, вартість активів яких перевищує 250 млн грн.
Раніше об’єкти великої приватизації продавалися на офлайн-аукціонах, на відміну від об’єктів малої приватизації.
За інформацією Фонду держмайна України (ФДМУ), для повноцінного запуску великої приватизації Верховна Рада має ухвалити рішення, яке дозволить ФДМУ встановлювати вимоги до потенційних інвесторів.
[Незрозуміло, що мав на увазі ФДМУ. Фонд не уточнив, які саме перешкоди заважають йому встановлювати вимоги до потенційних інвесторів, якщо такі перешкоди існують. ФДМУ також не повідомив, яке саме “рішення”, на його думку, має прийняти Верховна Рада, і чи підготував Фонд проєкт такого “рішення”. – SOE Weekly.]
Нагадаємо, що процедура “великої приватизації” була запроваджена Законом про приватизацію, ухваленим у 2018 році. З того часу завершився лише один аукціон, коли у жовтні 2021 року за 1,429 млрд грн. було продано Перший Київський машинобудівний завод (більше відомий як “Більшовик”). Як ми писали раніше, різні ЗМІ припускали, що учасники аукціону могли вступити в змову під час торгів (див. статті Kyiv Post, “NV Бізнес” та “Економічної правди“).
У листопаді 2021 року ми повідомляли, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) оголосив про початок дослідження можливої змови за результатами цих повідомлення у ЗМІ. За наявною у відкритому доступі інформацією, за майже півтора року розслідування так і не було завершено.
[Результати дослідження АМКУ можуть вплинути на конкуренцію на майбутніх приватизаційних аукціонах, оскільки це може зменшити/підвищити стимули до змови на таких аукціонах. Якщо АМКУ встановить, що змова мала місце, він повинен чітко повідомити, яким чином було досягнуто такого висновку, та вжити відповідних дій, щоби запобігти змов у майбутньому. Якщо ж АМКУ встановить, що змови не було, він також повинен чітко пояснити підстави свого рішення. – SOE Weekly.]
Також ми писали, що переможець аукціону ТОВ “Дженерал Коммерс” сплатив 1,4 млрд грн., які він запропонував на приватизаційному аукціоні. Гроші надійшли до державного бюджету 7 грудня 2021 року, повідомив у Facebook тодішній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.
Крім цього, ми повідомляли, що на підставі клопотання Державного бюро розслідувань (ДБР) у січні 2022 року суд наклав арешт на 44 об’єкти нерухомості “Більшовика”, оскільки вони були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Зазначимо також, що згідно з аналізом, проведеним двома членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном та Дмитром Яблоновським у 2018 році, другий продаж “Криворіжсталі” у 2005 році був останнім і, ймовірно, єдиним прикладом успішної великої приватизації в історії України.
З моменту прийняття нового Закону про приватизацію у 2018 році на продаж або підготовку до приватизації було спрямовано чимало великих підприємств, таких як ОГХК, “Центренерго”, “Президент-Готель”, ОПЗ, “Індар”, вугільна шахта “Краснолиманська” та багато інших, але всі ці спроби зазнали невдачі на різних етапах. – SOE Weekly.]
ФДМУ готується до приватизації ЗТМК, ЗАлК та “Кремнійполімеру”. 22 лютого 2023 року ФДМУ оголосив про підготовку до приватизації трьох великих підприємств гірничо-металургійного комплексу в Запоріжжі. Йдеться про:
- Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), єдиний виробник губчастого титану в Європі;
- Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (ЗАлК), єдиний виробник первинного алюмінію в Україні;
- “Кремнійполімер”, єдиний виробник кремнійорганічної продукції в Україні.
[За даними ФДМУ, за електроенергію на ЗТМК не платили роками, внаслідок чого у 2020 році підприємство заборгувало понад 1,2 млрд грн. У 2018 та 2019 роках збитки підприємства становили 787 млн грн. та 656 млн грн. відповідно. За даними джерел “Економічної правди”, ЗТМК свідомо втягували в борги. Ці факти свідчать про те, що приватизувати ЗТМК буде важко. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли про те, що САП заявила про повернення ЗТМК у державну власність. Раніше ЗТМК належав підсанкційному олігарху Дмитру Фірташу.
За інформацією САП, Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення, яким задовольнив позов САП до компанії Фірташа “Толексіс Трейдінг Лімітед” та ЗТМК.
У САП нагадали, що у липні 2018 року суд вже ухвалював аналогічне рішення, яке було залишено в силі в апеляційній інстанції. Однак Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Наразі суд першої інстанції повністю задовольнив позов САП і повернув комбінат у держвласність.
Пізніше адвокат Tolexis Trading Limited Роман Чишинський заявив, що рішення про повернення ЗТМК у державну власність буде оскаржено в апеляційному суді. За його словами, рішення було “упередженим і несправедливим”.
23 травня 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду остаточно підтвердив рішення на користь держави.
У свою чергу, ЗАлК був націоналізований у 2015 році, коли Верховний Суд повернув 68,01% акцій компанії у державну власність у зв’язку з невиконанням його власниками інвестиційних зобов’язань.
Колишній власник, російський олігарх Олег Дерипаска, намагався оскаржити рішення України в міжнародному арбітражі, але втратив останні акції компанії в лютому 2023 року, коли ВАКС конфіскував усі його українські активи, про що ми повідомляли у попередньому дайджесті.
CARD
Голова фракції “Слуга народу” пропонує розпустити АРМА та передати арештовані активи ФДМУ для відкритого продажу. 22 лютого 2023 року голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія запропонував розпустити Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а арештовані АРМА активи передати ФДМУ, де їх буде внесено до прозорого реєстру.
За словами Арахамії, АРМА було створено на виконання однієї з умов для отримання безвізового режиму з ЄС, але “врешті-решт воно перетворилося на закритий міжсобойчик, де є багато арештованих активів, і все непрозоро”.
На початку 2021 року ми повідомляли про невтішні результати роботи АРМА. Раніше ми писали, що у 2020 році АРМА отримало мізерний прибуток у розмірі 15,7 млн грн. (який було перераховано до держбюджету).
Це означає майже нульову (а саме 0,5%) дохідність активів під управлінням АРМА, які, за даними АРМА, на той час становили понад 3 млрд грн. Власний бюджет АРМА на 2020 рік становив 190,45 млн грн., що означає, що вищезгаданий прибуток покривав лише 8% власного операційного бюджету агентства.
За даними “Економічної правди”, ФДМУ хоче перетворитися на суверенний фонд для управління найбільшими держпідприємствами та конфіскованими російськими активами.
Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Supporting Ukraine in rebuilding and recovery”, який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.