Skip to Content

Відкрите небо, Чорне море, водогін за пів року: підсумки українського транспорту в десятьох цифрах

Відкрите небо, Чорне море, водогін за пів року: підсумки українського транспорту в десятьох цифрах

Be First!

2023-й був роком перебудови для всього українського суспільства: як на рівні особистої безпеки, так і на рівні держави загалом.

Для економіки країни чи не найбільшим викликом стало блокування морських шляхів. Азовське море з лютого 2022 року перебуває в окупації, а Чорне море росіяни перекривали як могли.

За таких умов бізнес рушив суходолом на західний кордон, експортуючи та імпортуючи товари залізницею і вантажівками. У гру вступила й річка Дунай – перевалка портів на ній цьогоріч потроїлася.

Через здобутки військово-морських сил позиції України в Чорному морі поступово ставали сильнішими, а паралельно з цим у владі все частіше почали говорити про можливість відновлення роботи цивільних аеропортів.

Як змінилася українська інфраструктура на другому році великої війни?

30 днів поспіль: найдовше не працювало морське судноплавство

Чи не найбільшим успіхом української економіки у 2023 році стало відкриття Чорного моря для експорту та імпорту на власних умовах.

Першу половину року порти Великої Одеси (Чорноморськ, Одеса та “Південний”) працювали лише на експорт агропродукції з України, а всі судна проходили перевірку. Цю обов’язкову, за умовами “зернової ініціативи”, процедуру росіяни часто саботували, затягуючи прохід кораблів. Зрештою, 17 липня вони вийшли з угоди.

День народження “зернового коридору” і день кінця. Як Україна знову опинилася в морській блокаді та чим це загрожує

Чорне море знову закрилося для торгівлі України, але лише на місяць. Уже 16 серпня перше судно пройшло новим українським судноплавним коридором, який відкрив три морські порти для перевезень усіх товарів, а не тільки зерна.

Пізніше віцепрем’єр-міністр Олександр Кубраков розповів, що розблокувати море Україні вдалося завдяки військовим здобуткам, зокрема – суттєвим пошкодженням російського десантного корабля біля Новоросійська. “Військовий паритет у Чорному морі ще не встановлений, але ситуація точно не така, як була пів року тому”, – заявив тоді Кубраков.

Службовці морської охорони патрулюють коридори в Чорному морі для безпеки руху цивільних суден
Джерело: Getty images

За майже пів року цим коридором 337 суден перевезли понад 10 млн тонн вантажів. Близько 60% з них – агропродукція, решта – металургія та інші товари. Довіра до моря зростає: аграрії можуть планувати логістику далі, ніж на кілька тижнів, а перевізники стали стійкими до провокацій Росії. Навіть напад ворога на цивільне судно в порту “Південний” не зупинив морське сполучення.

23 нові термінали: побудували чи відновили в Дунайських портах

Поки Україна ще не встановила власні правила в Чорному морі, українські експортери, передусім аграрні, покладалися на три Дунайські порти: Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. До великої війни ними не часто користувалися через наявність морських сполучень. Однак за останні два роки утворився логістичний кластер, відповідальний за майже третину всього експорту.

Якщо в лютому-грудні 2022 року вантажообіг цих трьох портів становив 14,5 млн тонн, то цьогоріч – 29,4 млн тонн або 120 тис тонн на добу. Для порівняння: у 2021 році їх загальна перевалка ледь сягала 5 млн тонн. Серед ключових товарів, які транспортувалися дунайськими портами у 2023 році, – зерно, олія, метали та пальне.

Донедавна вважалося, що через дунайські порти можна перевалювати максимум 20 млн тонн вантажів на рік. Таку мету на 2023 рік озвучували в Міністерстві відновлення. Результат виявився значно кращим.

“Моряків замінили зерновики”. Як війна і міграція експорту перевернули життя міст на Дунаї

Значення цього транспортного каналу помітили росіяни. Після виходу із “зернової ініціативи” ворог показово обстрілював українські порти, включно з дунайськими. Постраждала й інфраструктура, зокрема об’єкти зернотрейдерів Kernel та Viterra. Росіяни знищили понад 300 тис тонн зерна, атакувавши 184 об’єкти інфраструктури та сім цивільних суден.

У липні портові міста на Дунаї стали головною мішенню російських атак. 2 серпня росіяни знищили морський вокзал міста, а також головний офіс Українського дунайського пароплавства.
Джерело: Getty images

Аби нарощувати вантажообіг, у портах побудували або відновили 23 термінали. Це ініціативи самих портів і приватні інвестиції. Наприклад, Kernel будує термінал в порту Рені, а “Нібулон” розбудовує інфраструктуру в Ізмаїлі.

Потужності портів вдалося наростити завдяки днопоглибленню гирла Бистре. Спершу після довгих перемовин з румунами вдалося збільшити глибину з 3,9 м до 6,5 м. У 2023 році вперше в дунайські порти відкрили прохід суден з осадкою 7 м.

960 годин: водії вантажівок проводили на кордоні з Польщею

Польська блокада автотранспортних шляхів на кордоні з Україною – уже майже як погана звичка, яку хотілося б залишити в минулому. Проте польські фермери та автоперевізники заручилися підтримкою колег із сусідніх країн і влаштували повноцінний бойкот українським перевізникам.

Страйки в найбільшому автомобільному пункті пропуску “Ягодин – Дорогуськ” почалися навесні, проте влітку перетин кордону працював безперебійно. З жовтня з’явилися тривожні сигнали, адже поляки пропускали лише половину вантажівок. У листопаді автівки повністю стали в пунктах “Яготин”, “Рава-Руська” та “Краківець”.

У пункті “Ягодин – Дорогуськ” українські водії жили в черзі 33 дні – абсолютний рекорд за два роки великої війни. На початку грудня цифра перевищила 40 днів.

Деякі водії мусили жити серед лісу в черзі до кордону протягом місяця. Їм довелося доставляти гуманітарну допомогу, адже доступ до води та їжі в них був обмежений.
Джерело: Getty images

Нацбанк підрахував, що через блокування пунктів пропуску Україна втратила близько 160 млн дол експортної виручки.

Вимоги поляків скасувати “транспортний безвіз”, який Євросоюз уклав з Україною, звучали не надто переконливо для Брюсселя. Спершу Україні вдалося домовитися з Польщею про розблокування “Ягодина”. Там група протестувальників у неонових жилетах блокувала гуманітарну допомогу українському війську і небезпечні вантажі на кшталт пального.

Однак через кілька днів протести відновилися і в кінці грудня три пункти пропуску з Польщею залишаються заблокованими.

Проблеми з пропуском гуманітарних та інших вантажів повернулися. З приходом до влади в Польщі нового уряду з’явилася надія, що ситуація вирішиться, але наразі сигналів про розблокування немає.

1 млн людей: залишилися без води через теракт на Каховській ГЕС

Теракт на Каховській ГЕС росіяни скоїли 6 червня. Це спричинило гуманітарну катастрофу на півдні: затоплені міста, отруєння вивільненої води, затоплені будинки. Мешканці міст вище по Дніпру також постраждали, вони залишилися без доступу до води.

У липні почалося будівництво водогону до міст, залежних від Каховського водосховища. Він складається з трьох ділянок завдовжки майже 150 км: Інгулець – Південне водосховище (Кривий Ріг), Марганець – Нікополь – Покров, Запоріжжя – Томаківка – Марганець. Усього новий водогін може доставити 500 тис куб м води до понад мільйон споживачів.

У серпні першу нитку на ділянці “Інгулець – Кряжеве” ввели в роботу, забезпечивши водою чверть населення Кривого Рогу.

Перша нитка водогону подає воду з річки Інгулець до підземного трубопроводу та відкритим каналом потрапляє до Південного водосховища, після чого подається мешканцям Кривого Рогу
Джерело: Міністерство відновлення

Роботи з будівництва водогону, на якому цілодобово працюють понад тисяча інженерів, завершені на 90%. Найбільш готовою, на 95%, є ділянка “Марганець – Нікополь – Покров”. Магістральні водогони для областей, які постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС, коштуватимуть не менше 13,5 млрд грн, заявляв голова Агентства відновлення Мустафа Найєм.

2 літаки: евакуювали з України

У 2023 році з України змогли вилетіти два цивільні літаки. Уперше таку операцію здійснили з турецькими військово-транспортними літаками наприкінці 2022 року, але подробиці цих операцій не розкривалися.

“Бориспіль” показав, як евакуйовували літак
Джерело: аеропорт “Бориспіль”

Хоча авіапростір досі зачинений, а російські ракети обстрілюють Україну, розмови про відновлення польотів ще до кінця війни стали лунати частіше. Спершу про це заявив гендиректор Ryanair Майк О’Лірі. Він сказав, що розглядає можливість відновлення невеликої кількості рейсів в Україну до кінця 2023 року за умови успішних переговорів щодо часткового відкриття повітряного простору. Вочевидь, не склалося.

Україна – не Ізраїль. Чи можливо відкрити українське небо до кінця війни?

Українська авіакомпанія Air Ocean Airlines порушила питання запуску польотів з Ужгорода, де після зльоту літаки одразу опиняються в Словаччині.

Далі голова Офісу президента Андрій Єрмак сказав, що в Україні ще до завершення війни можуть відкрити один з цивільних аеропортів. Наостанок недавній виліт літака в аеропорту “Бориспіль” назвали “тестуванням політики відновлення”.

Чи можливо це? Повітряні сили скептично ставляться до заяв про відновлення цивільних польотів до завершення війни. Цю думку підтримує й “Украерорух”.

Мінвідновлення справді розробляє план поетапного відкриття повітряного простору в умовах війни, але для цього доведеться забезпечити велику кількість безпекових “але”, що буде непросто.

Інші важливі цифри

23 залізничні платформи для вивезення заблокованих на кордоні з Польщею вантажівок

На початку грудня “Укрзалізниця” запустила тестовий рейс вантажівок, які відправили до Польщі залізницею в обхід заблокованих автомобільних пунктів пропуску.

Зараз компанія перевіряє, чи можна здешевити ці перевезення і чи є попит на них з боку бізнесу. Якщо є – вантажівка на залізниці швидко перестане бути чимось незвичним.

1,1 млрд грн заробило Українське дунайське пароплавство

Український річковий флот за рік перевіз 1,8 млн тонн вантажів (55% – агропродукція, 26% – метали, 19% – інше). Це не так багато порівняно із загальних обсягом експорту вантажів через Дунай, проте компанія не стоїть на місці.

За рік Українське дунайське пароплавство відремонтувало 280 одиниць флоту та побудувало дві баржі. У 2024 році компанія планує розширювати флот та будувати баржі.

Рекордні перевезення залізницею

З початку великої війни обсяги вантажних перевезень “Укрзалізницею” впали через згасання економічної активності. Найбільші експортери металургійної продукції були знищені, була втрачена частина полів.

Цьогоріч “Укрзалізниця” виходить на 147 млн тонн перевезень, з яких 63 млн тонн – експорт. Листопад став рекордним для компанії – за місяць вона перевезла 14,1 млн тонн вантажів.

31 годину в середньому українці провели в автобусі, подорожуючи за кордон

За даними Мінвідновлення, українці в середньому проводять 31 годину в дорозі з України за кордон, з яких сім годин займає очікування в пункті пропуску.

Одна з причин – держава не може коректно розподілити автобуси з пасажирами поміж пропускних пунктів, не знаючи напевно, скільки таких маршрутів є. На 2024 рік Мінвідновлення планує реформу ринку пасажирських автоперевезень.

Для пасажирів з’явиться єдина платформа, де вони зможуть знайти квитки лише від легальних перевізників, які мають ліцензію та дозвіл на відповідний маршрут. Для водіїв спроститься процес отримання таких дозволів.

36 млн грн стали підставою для банкрутства МАУ

Про банкрутство найбільшої авіакомпанії України говорили давно, адже з 2014 року її фінансовий стан погіршувався. За даними джерел ЕП, восени 2022 року борги компанії становили 240-250 млн дол, а за даними Youcontrol, у 2022 році загальні зобов’язання МАУ перевищували 20,5 млрд грн.

МАУ приземляється, можливо, назавжди. Що відбувається з найбільшою авіакомпанією України?

Найбільші борги МАУ утворилися перед державним “Украерорухом” (1-1,2 млрд грн) та аеропортом “Бориспіль” (800 млн грн), але її банкрутство почалося з позову Укрексімбанку на 36 млн грн. Банк хвилювався, що не встигне на виплату боргів, бо МАУ у 2023 році активно продавала свої активи за рішенням судів і в кінці року залишилася майже без нічого.

Previous
Next

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*