Війна Фонду держмайна з недоброчесними керівниками, деокупація активів Дерипаски: підсумки тижня для ДП
CARD
Ентоні Маріно обрали головою наглядової ради “Нафтогазу”. 10 лютого 2023 року новий склад наглядової ради “Нафтогазу” обрав Ентоні Маріно головою ради.
Згідно з заявою “Нафтогазу”, Маріно є фахівцем з розвідки та видобуванням з більш ніж 38-річним досвідом роботи в нафтогазовому секторі. Він обіймав посади виконавчого директора, президента та головного виконавчого директора Vermilion Energy, міжнародної компанії з розвідки та видобутку вуглеводнів з ринковою капіталізацією $4 млрд.
Наразі Маріно також обіймає посаду президента та головного виконавчого директора новоствореної енергетичної компанії Tenaz Energy. Протягом 2002-2020 років він працював у наглядових радах та радах директорів шести компаній та організацій.
Раніше ми повідомляли, що 24 січня 2023 року Кабінет Міністрів призначив шістьох членів наглядової ради “Нафтогазу”. У якості незалежних членів до нової наглядової ради увійшли: Тор Мартін Анфіннсен, Ентоні Маріно, Річард Хуквей і Людо Ван дер Хейден. Представниками держави є заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма, та радниця прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з питань енергетики Наталія Бойко.
[Зауважимо, що згідно статуту “Нафтогазу” наглядова рада має складатися з семи членів: незалежних членів, які мають становити більшість складу, та представників держави.
Це означає, що до складу наглядової ради “Нафтогазу” має бути обрано ще одного члена – це може бути як представник держави, так і незалежний член. В повідомленні Кабміну не зазначалися причини, з яких ще не було призначено сьомого члена наглядової ради, та не повідомлялося, хто це може бути. – SOE Weekly.]
Колишній перший заступник міністра економіки керуватиме стратегією “Укрнафти”. 13 лютого 2023 року Денис Кудін, який нещодавно пішов з посади першого заступника міністра економіки, очолив департамент стратегії, розвитку та взаємодії з органами державної влади ПАТ “Укрнафта”, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
У 2013-2018 роках Кудін працював разом з Корецьким у мережі АЗС “WOG”. Кудін обіймав посаду першого заступника міністра економіки з листопада 2021 року. До цього він був першим заступником голови Фонду державного майна (ФДМУ).
Після звільнення з Мінекономіки він написав на своїй сторінці у Facebook про плани “повністю зосередитися на паливному фронті”.
Раніше ми повідомляли, що 6 листопада 2022 року корпоративні права “Укрнафти”, “Укртатнафти”, “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” та “Запоріжтрансформатора” (ЗТР) було примусово вилучено для потреб держави та передано Міністерству оборони.
Вилучення було здійснено відповідно до Закону “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану”, який зобов’язує державу повернути вилучені активи власникам або надати їм справедливу компенсацію.
[“Нафтогазу” належить 50% + 1 акція “Укрнафти” – ці акції не було вилучено. Група компаній, неформально відома як група “Приват”, яку ЗМІ пов’язують з олігархами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, володіла близько 42% акцій.
Решта акцій належала близько 11 000 дрібних акціонерів, серед яких здебільшого – колишні або нинішні працівники компанії, інвестиційні та пенсійні фонди. Всі ці акції було вилучено державою разом з акціями групи “Приват”. – SOE Weekly.]
Після вилучення держава замінила наглядові ради та менеджмент більшості з цих компаній. 7 листопада 2022 року Міністерство оборони як новий акціонер “Укрнафти” призначило нову наглядову раду компанії.
Колишній гендиректор мережі автозаправних станцій “WOG” Сергій Корецький став керівником одночасно “Укрнафти” (8 листопада) та “Укртатнафти” (10 листопада).
Голова правління “Укргазбанку” подав у відставку. 9 лютого 2023 року голова правління “Укргазбанку” Андрій Кравець подав у відставку через погіршення стану здоров’я.
10 лютого 2023 року наглядова рада прийняла відставку Кравця та призначила Родіона Морозова виконуючим обов’язки голови правління з 13 лютого 2023 року.
Морозов є заступником голови правління “Укргазбанку”. Він працює у банку з жовтня 2009 року. З 2013 по 2016 рік був радником голови правління. З 2016 по 2020 рік працював директором департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження. У 2020 році Морозов був призначений членом правління / заступником голови правління.
[Відповідно до Положення з ліцензування банків Національного банку України (НБУ), банк може мати виконуючого обов’язки голови правління не довше, ніж шість місяців поспіль. Після цього має бути призначений постійний голова правління, кандидатура якого має бути погоджена НБУ. – SOE Weekly.]
“Укргазбанк” отримав нову наглядову раду. 10 лютого 2023 року загальні збори акціонерів “Укргазбанку” припинили повноваження голови наглядової ради Теймура Багірова та незалежних членів ради Шреніка Давди, Славоміра Коняcа та Оксани Волчко.
Новим головою наглядової ради призначили Тараса Єлейка, колишнього заступника голови ФДМУ. Окрім Єлейка, новими незалежними членами правління стали Пер Андерс Фаст, Санела Пашіч та Даріуш Гафка.
У той же час, незалежний члена ради Юрія Блащука та двох представників держави – Янц Бугрімову (колишній керівник Офісу реформ Міністерства фінансів) та Марину Лазебну (колишній міністр соціальної політики України) – було перепризначено на новий термін.
Раніше ми повідомляли, що 27 січня 2023 року Кабінет Міністрів погодив кандидатури п’яти незалежних членів наглядової ради “Укргазбанку” за результатами конкурсного відбору.
[Конкурсний відбір членів наглядових рад інших трьох українських державних банків – “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” – розпочався одночасно: 11 жовтня 2022 року, з кінцевим терміном подання заявок 11 листопада 2022 року.
Як ми повідомляли раніше, 27 грудня 2022 року Кабінет Міністрів припинив повноваження майже усіх незалежних членів наглядової ради “ПриватБанку” та призначив нових за результатами конкурсного відбору.
Публічної інформації щодо відбору в “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” до сьогодні не було. – SOE Weekly.]
Фонд держмайна змінює керівників 47 держпідприємств, серед яких і “ОГХК”. 14 лютого 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив, що розпочав звільнення недоброчесних керівників держпідприємств.
За даними ФДМУ, сім компаній вже отримали нових керівників, а ще 40 очікують на погодження від місцевих військових адміністрацій.
За словами першого заступника голови ФДМУ Дмитра Кліменкова, аналіз діяльності держпідприємств показав, що більшість з них не виконують свої фінансово-економічні плани та зазнають збитків. За його словами, ФДМУ вже шукає нових керівників для держпідприємств.
Фонд розробив KPI [ключові показники ефективності – SOE Weekly] для нових керівників, щоби забезпечити належну підготовку держпідприємств до приватизації за найвищою можливою ціною, додав Кліменков.
15 лютого 2023 року ФДМУ оголосив про звільнення т.в.о. голови правління “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (“ОГХК”) Владислава Іткіна. 100% акцій “ОГХК” належать ФДМУ. “ОГХК” призначено на приватизацію.
Згідно з повідомленням ФДМУ, рішення про звільнення було прийнято за результатами ретельного внутрішнього фінансово-економічного аудиту компанії. Команда ФДМУ також тісно співпрацює з правоохоронними органами щодо “ОГХК”.
Раніше ми повідомляли, що аукціон з приватизації “ОГХК” було заплановано на 31 серпня 2021 року. Пізніше ми писали також, що ФДМУ скасував цей приватизаційний аукціон, на який подався лише один кваліфікований учасник.
Після цього ЗМІ опублікували список учасників, які нібито зацікавлені в активах “ОГХК”. Деякі з них заявили, що актив не був добре підготовлений до приватизації, і вони не вважають умови аукціону справедливими. Інші стверджували, що стартова ціна була неадекватною. Повідомлялося, що неможливо було оцінити запаси корисних копалин компанії.
Аукціонна комісія ФДМУ призначила нову дату аукціону на 29 жовтня 2021 року.
Як ми повідомляли, ФДМУ скасував і аукціон 29 жовтня 2021 року. Тоді ФДМУ пояснив, що отримав лише дві заявки на участь в аукціоні, одна з яких не відповідала вимогам. Аукціонна комісія ФДМУ знову призначила нову дату аукціону – 20 грудня 2021 року.
Крім цього, ми писали, що компанія BDO Corporate Finance, радник ФДМУ з питань приватизації “ОГХК”, повідомила, що міжнародні компанії не готові брати участь в аукціоні з продажу “ОГХК”, незважаючи на їхній інтерес до цих активів. У BDO заявили, що це пов’язано з відсутністю гарантій, які би захистили інвестиції потенційних покупців. Станом на 14 грудня 2021 року Кабінет Міністрів не затвердив приватизаційні умови аукціону з продажу “ОГХК”, які би містили такі гарантії.
Згодом ми повідомили, що ФДМУ втретє переніс аукціон з приватизації “ОГХК”. Як і в жовтні 2021 року, ФДМУ повідомив, що отримав дві заявки на участь в аукціоні, одна з яких не відповідала вимогам чинного законодавства.
Проведення аукціону з одним учасником не допускається законом про приватизацію. З цієї причини аукціон з приватизації “ОГХК” був визнаний таким, що не відбувся [втретє – SOE Weekly]. Тоді ФДМУ зазначив, що нову дату аукціону з продажу “ОГХК” буде призначено окремо.
CARD
“Нафтогаз” обговорює реструктуризацію єврооблігацій з кредиторами – власники облігацій виступають проти нової пропозиції. 10 лютого 2023 року “Нафтогаз” оголосив про проведення консультацій щодо реструктуризації своїх зобов’язань за єврооблігаціями з фінансовим радником Lazard та юридичним радником Freshfields Bruckhaus Deringer. Це стосується єврооблігацій з погашенням у 2022 та 2026 роках.
Компанія не змогла досягти угоди про реструктуризацію зі своїми кредиторами і оголосила дефолт по виплатах за цими облігаціями у 2022 році. Тоді держателям облігацій пропонували відтермінування виплат на два роки на тих самих умовах, за якими раніше про реструктуризацію облігацій домовилася держава Україна та низка державних організацій, наприклад – “Укравтодор”.
Згідно з повідомленням “Нафтогазу” для власників облігацій, 15 квітня 2023 року компанія готова виплатити прострочений купон від 19 липня 2022 року плюс відсотки за єврооблігаціями 2022 року. Щодо єврооблігацій 2026 року, компанія пропонує сплатити 0,5% комісії за обмін та погасити основну суму боргу в листопаді 2027 року та листопаді 2028 року, а не 100% в листопаді 2028 року, як було раніше.
За даними Bloomberg, кредитори, яких консультує юридична фірма Cleary Gottlieb Steen & Hamilton LLP, виступають проти пропозиції компанії щодо реструктуризації, оскільки вважають, що “Нафтогаз” має можливість здійснити платежі.
За даними ЗМІ, ця група кредиторів має достатній вплив, щоби завадити “Нафтогазу” отримати підтримку 75% кредиторів, необхідну для схвалення реструктуризації.
Група представила власний план, який враховує фінансовий стан “Нафтогазу”, а також законні побоювання щодо необхідності повної підтримки економіки України та її критичної інфраструктури.
Агентство Bloomberg зазначає, що хоча позиція цієї групи і може затримати усунення дефолту, процесу прискорення виплат чи арешту активів кредитори не ініціювали.
Раніше ми повідомляли, що 26 липня 2022 року “Нафтогаз” оголосив дефолт за єврооблігаціями через відмову Кабміну затвердити виплати за ними.
Перед цим, 21 липня 2022 року, діючи у якості загальних зборів “Нафтогазу”, Кабмін видав розпорядження, яким офіційно зобов’язав “Нафтогаз” отримувати схвалення уряду перед здійсненням будь-яких транзакцій, пов’язаних з єврооблігаціями компанії.
За попереднього голови правління Юрія Вітренка “Нафтогаз” домовився з власниками єврооблігацій про реструктуризацію випуску єврооблігацій з погашенням у 2024 році (600 млн євро), тоді як реструктуризація випусків єврооблігацій з погашенням у 2022 році (350 млн дол. США) та у 2026 році (500 млн дол. США) все ще перебувала на стадії переговорів.
Новий голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов, якого було призначено 3 листопада 2022 року, очікував, що на початку 2023 року компанія досягне домовленості про реструктуризацію з власниками єврооблігацій 2022 та 2026 років.
Голова “Укренерго” дав інтерв’ю. Цього тижня голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький дав інтерв’ю агентству Bloomberg. Ми вибрали ключові моменти інтерв’ю.
Про ситуацію в українській енергосистемі:
- “Найгірше з атаками Росії на українську енергосистему вже позаду. Противник значною мірою втратив здатність завдавати значної шкоди.”
- “Не варто розслаблятися і вважати, що авіаудари Росії закінчилися.”
- “Весна і літо будуть непростими. Якщо обстріли припиняться, і ми отримаємо можливість безперебійно відновлювати [пошкоджену інфраструктуру – SOE Weekly], то, швидше за все, досягнемо тривалого періоду без дефіциту, але покладатися на це не можна.”
Про пошкодження енергосистеми України:
- “Прямі збитки, завдані українській енергосистемі, складуть сотні мільйонів доларів, а економічні втрати – мільярди. Попередня оцінка буде оприлюднена протягом найближчих тижнів.”
Про відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури:
- “Українські ремонтні бригади скоротили час, необхідний для заміни вкрай необхідних трансформаторів, у чотири рази у порівнянні з тим, скільки на це йшло часу восени.”
- “На даний момент ми вийшли на плато – подальшої деградації не відбувається. Ми можемо відновлювати з такою ж швидкістю, з якою відбувається руйнування, а іноді навіть швидше”.
Раніше ми повідомляли, що Росія здійснила чергову атаку ракетами та безпілотниками на енергетичну інфраструктуру України. За даними “Укренерго”, це була 14-та атака Росії в серії масованих ракетних обстрілів і 16-та в серії атак з використанням безпілотників [з 10 жовтня 2022 року – SOE Weekly].
[Після кожної російської ракетної атаки на критичну інфраструктуру України відбуваються аварійні відключення, які тривають кілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишаються без електроенергії, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв’язку. – SOE Weekly.]
CARD
З початку 2023 року від приватизації до держбюджету надійшло 645 млн грн. 16 лютого 2023 року народний депутат, голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа (фракція “Слуга народу”), повідомила на своїй сторінці у Facebook, що з початку 2023 року до держбюджету надійшло 645 мільйонів гривень від приватизації державного майна.
Після перезапуску малої приватизації за новим законом у вересні минулого року, до держбюджету щомісяця надходило в середньому близько 470 млн грн. Загалом від аукціонів малої приватизації у 2022 році до бюджету надійшло 1,7 мільярда гривень, повідомила Підласа.
Раніше ми повідомляли, що з 19 серпня до кінця 2022 року в системі Prozorro.Продажі відбулося 220 приватизаційних аукціонів. У результаті до державного та місцевих бюджетів мало надійти 1,5 млрд грн.
Серед найдорожчих об’єктів, проданих під час війни у 2022 році, – Львівський ювелірний завод (185 млн грн) та три спиртзаводи – Марилівський (150 млн грн), Вузлівський (130 млн грн) та Залозецький (120 млн грн).
CARD
СБУ завадила російським олігархам Шелкову та Чемезову запобігти націоналізації їхніх активів в Україні. 15 лютого 2023 року Служба безпеки України (СБУ) викрила спроби підсанкційних російських олігархів Сергія Чемезова та Михайла Шелкова не допустити націоналізації активів компаній, які раніше їм належали.
Йдеться про Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат та агрохолдинг “Інвест Агро”, які були конфісковані на користь української держави Вищим антикорупційним судом (ВАКС).
За даними СБУ, після рішення суду колишні російські власники цих компаній намагалися незаконно “сховати” такі активи:
- понад 100 одиниць автомобільної та спеціалізованої техніки;
- 6 вагонів сільськогосподарської продукції;
- понад 5,5 тисяч контейнерів з ільменітовою рудою, яка використовується у виробництві титану;
- майже 1,2 тисяч тонн добрив та сільськогосподарської продукції.
Загальна вартість цих товарів становить 150 мільйонів гривень.
Раніше ми повідомляли, що 3 лютого 2023 року ВАКС задовольнив апеляційну скаргу Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, що належить російському олігарху Михайлу Шелкову.
Конфісковані російські активи підуть на аукціони. 10 лютого 2023 року Кабінет Міністрів схвалив продаж конфіскованих російських активів через електронні аукціони.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, всі кошти від цих продажів будуть перераховуватися до спеціального фонду для зменшення шкоди від російської агресії. Аукціони відбуватимуться за тією ж процедурою, що й аукціони з продажу об’єктів малої приватизації.
ВАКС наклав арешт на майно російського олігарха Дерипаски. 16 лютого 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції та ухвалив рішення про передачу в держвласність України компаній, що належать підсанкційному російському олігарху Олегу Дерипасці.
Згідно з рішенням ВАКС, на користь держави було стягнуто наступні активи:
- корпоративні права 13 юридичних осіб, серед яких ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” та ТОВ “Глухівський кварцитовий кар’єр”;
- цілісні майнові комплекси [такі як виробничі майданчики разом із розташованими на них спорудами та обладнанням – SOE Weekly];
- нерухомість (квартири та будинки);
- легкові, вантажні автомобілі та спеціалізоване обладнання;
- 32 мільйони гривень грошових коштів.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційній палаті ВАКС протягом п’яти днів з дня її винесення, додали в суді.
За даними СБУ, вартість арештованих активів Дерипаски становить 10 мільярдів гривень.
Дерипаска входить до найближчого оточення військово-політичного керівництва Росії. Він намагався приховати своє володіння активами в Україні через підконтрольні комерційні структури.
Раніше ми писали, що 30 січня 2023 року Офіс генерального прокурора (ОГП) повідомив про арешт 32 млн грн ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” Дерипаски, найбільшого виробника металургійного глинозему та гідроксиду алюмінію в Україні.
Раніше суди наклали арешт на підконтрольні Дерипасці активи, включаючи 12 земельних ділянок, морський портовий комплекс, квартири, адміністративні будівлі, виробничі цехи, 46 транспортних засобів та 240 одиниць спецтехніки, загальною вартістю понад 1 млрд грн.
[Очевидно, йдеться про ті самі активи, які згодом було конфісковано за рішенням ВАКС, як описано вище. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що Міністерство юстиції подало позов до ВАКС з вимогою накласти арешт на активи, що належать Дерипасці.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.