"Вони перетворили роботу з ПДВ для бізнесу на гру в рулетку". Нардеп про роботу Податкової та нову концепцію "10-10-10"

Наприкінці року український бізнес все частіше жаліється на податківців. “Чому ви не пишете про цей тероризм із відшкодуванням (ПДВ)?”, – питає один з підприємців на офіційному заході за лаштунками.

Він не перший, хто у розмові з ЕП скаржиться на заблоковані Податковою кошти, якими не може розпоряджатись бізнес. Аналогічні запити і листи на пошту редакція в останні місяці року отримує регулярно.

Якщо до 24 лютого фіскалів згадували в контексті так званих податкових “скруток”, через які бюджет недораховувався мільярдів, то тепер фокус саме на цій темі.

“Частина зловживань перемістилась у відшкодування ПДВ… Для Податкової це можливість неформального поповнення держбюджету”, – визнає нардеп податкового комітету Мар’ян Заблоцький, який разом з Офісом президента готується незабаром представити нову концепцію податкової реформи “10-10-10”.

Нардеп також визнає, що пільгове оподаткування у 2%, яким зараз користується український бізнес, створив купу схем з легалізації незаконно здобутих коштів.

Передбачається, що Заблоцький в ці дні очолить в Раді міжфракційне об’єднання, яке зведе основні напрацювання податкової реформи та представить їх на розсуд депутатам та громадськості. Про це ЕП дізналась напередодні розмови з ним.

“У частині розробки реформи ми спілкуємося з Ростиславом Шурмою (заступник керівника Офісу президента, – ЕП), який є її основним ідеологом і творцем”, – наголошує він.

Представник “Слуги народу” впевнений, що зараз, коли Україна отримує більшість зовнішньої допомоги напряму, в країни є шанс на сміливі кроки в податках, до яких міжнародні партнери наче можуть дослухатись.

Заблоцький запевняє, що це нібито не призведе до зменшення надходжень в бюджет. Мовляв, йдеться про “антикорупційну” податкову реформу, яка має прибрати диспропорції в податковій системі. Ймовірно, саме під кутом боротьби з корупцією її презентуватимуть міжнародним донорам, які зацікавлені, щоб Україна швидше повернулась до довоєнного збору надходжень.

Як гральний бізнес “шантажує” країну, які “схеми” курує Податкова та до чого тут батальйон “Монако”, як правоохоронці шиють справи волонтерам, та чому одним з головних опонентів Заблоцького в питанні реформи буде Данило Гетманцев, який порівнював раніше авторів концепції “10-10-10” з “бабками-знахарками” – про це в інтерв’ю.

Про чинні податкові пільги: “2% – це замало навіть для офшорних зон”.

– Нещодавно стало відомо, що влада збирається скасувати можливість великого бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування зі сплатою 2% від доходу. Те, що така пільга досі існує – це “плюс” чи “мінус” для нас?

– Це великий “мінус” і подвійною помилкою було її не забрати, наприклад, коли відновлювалося те саме оподаткування автомобілів. Чому її не прибрали ще, я і зараз до кінця не розумію. Тим більше, що це не вкладається у філософію керівника нашого комітету (голова податкового комітету Верховної Ради, Данило Гетманцев – ЕП), який нібито за рівні правила гри та певну фіскалізацію.

2% – це замало навіть для офшорних зон. Це створило цілу купу схем легалізації незаконно здобутих коштів, а також до того, що з України вимивалася валюта.

Я завжди виступав за те, що достатньо скасувати великі податки на вживані авто, але нульові податки на “геленгвагени” – це абсурд. Відповідно, коли ми скасовували податки на авто, то логічно було відмовитись і від 2%.

– Ви ж особисто голосували за цей пакет.

– Так. Тоді була така ситуація, що жодні рішення ми не обговорювали. Напевно, варто було на цьому наголосити, хоча навряд чи це на щось би вплинуло. Але, на мою думку, достатньо було лишити ФОПів, як вони є, а недорогі автомобілі звільнити від оподаткування.

– Спочатку пільгову систему з 2% дозволили бізнесу з оборотом до 10 мільярдів гривень на рік, потім обмеження по обороту зняли, а всередині квітня цією пільгою взагалі дозволили користуватися гральному бізнесу. Як так сталося?

– Розрахунок був на те, щоб відповідну правку ніхто не зауважив. Коли йде великий закон і всі знають, що його дуже сильно треба ухвалити, туди вставляють якусь поправку.

Абсолютно аморально знижувати податки на гральний бізнес під час війни. 2% – це найнижчий податок на гральний бізнес у світі. Крім цього, новий законопроєкт, який напередодні підтримав наш комітет, теж некоректний.

Зараз в Україні діють такі ставки оподаткування грального бізнесу: 30% від доходу лотерей, 18% від доходу казино і букмекерів і 10% від доходу залів гральних автоматів. А пропонується всім зробити по 10%. Причому прихильники ініціативи кажуть, що це справедливо. От, наприклад, голова податкового комітету каже, що всім по 10% – це справедливо.

– Він підтримує цю ідею із зменшенням оподаткування для грального бізнесу, чи ви про податкову реформу “10-10-10?

– Він казав, що податкову реформу “10-10-10” можуть пропонувати лише люди з не дуже тверезим розумом. Але, коли мова зайшла про гральний бізнес, то про таку формулу вже кажуть “менше податків – більше заплатять”, “десятина – це справедливо” тощо. Проте 10% для грального бізнесу в Україні – це найнижчі податки в Європі.

– Можливість грального бізнесу перебувати на спрощенці зі сплатою 2% ухвалили ще у квітні. Зараз вже грудень, але цю пільгу досі не скасували. Що гальмує цей процес?

– З одного боку, комітет підтримав законопроєкт, який не дозволяє гральному бізнесу бути на цьому податку. З іншого боку, ми бачимо, що в залу Верховної Ради він не попав. Я думаю, що тепер лобі грального бізнесу буде грати в гру: або ми далі продовжуємо платити 2%, або поставте нам 10%.

– Це не занадто? Гральний бізнес може отак просто шантажувати країну, за рахунок чого?

– Багато людей подружилися з гральним бізнесом ще за часів, коли спілкувалися зі спортивними компаніями. Частина людей раніше працювали в гральному бізнесі і тепер активно з ним спілкуються.

Роботу деяких тютюнових фабрик Податкова не помічає, причина – в прізвищах з батальйону “Монако”

– До 24 лютого гарячою темою в оподаткуванні були податкові скрутки. Тоді говорили, що їхній щомісячний обсяг сягає 2 мільярдів гривень. Як ситуація зі скрутками змінилася після 24 лютого?

– Скрутки існують від початку функціонування системи електронного адміністрування ПДВ. За умов нормального функціонування економіки щомісячний обсяг скруток міг становити 2-5 мільярдів гривень. Проте це ніколи не було чимось стабільним.

Зараз скрутки майже припинилися, бо економіка у дуже поганому стані. Крім цього, електронна система адміністрування ПДВ була відключена протягом якогось часу. Зловживання, які є зараз, не будуть номінально у тих обсягах, які були до великої війни. Але вони є. Залишилася невелика кількість скруток.

Частина зловживань зараз перемістилася у відшкодування ПДВ. Мова йде про сотні мільйонів гривень на місяць.

Зараз основні схеми в податковій змістилися у департамент акцизної політики. Зокрема, у нас зараз абсолютний рекорд по частці тіньового ринку тютюну – 22%. Здається, такого в Україні не було за весь час відповідних вимірювань.

– Яке пояснення?

– На мою думку, існують фабрики, на роботу яких податкова звертає не достатньо уваги. Я не один раз чув такі прізвище, як Купранець (Ігор, колишній заступник голови Нацполіції, екс начальник Департаменту протидії злочинності у сфері економіки МВС часів Авакова – ЕП) і Вязмікін (Сергій, колишній в.о. начальника Департаменту захисту економіки Нацполіції – ЕП), які згадувалися в репортажі про батальйон “Монако”.

– Як вони причетні до виготовлення контрафактних цигарок?

– Я не можу надати жодних доказів. Але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це у голови комітету. Є фабрики, які, на мою думку, продовжують працювати. Я нещодавно направив запит в Бюро економічної безпеки стосовно однієї фабрики у Рівному, яка знаходиться у Гощі.

Зараз “Укртютюн” оцінює збитки від всього тіньового ринку у 21 мільярд гривень за рік для державного бюджету.

– Чи немає у тіньових виробників цигарок політичного прикриття, як їм вдається так працювати?

Від ЕП: Купранця і Вязмікіна співрозмовники ЕП пов’язують з Ігорем Абрамовичем, народним депутатом від забороненої проросійської партії ОПЗЖ, який також потрапив в кадри в репортажі про батальйон “Монако”.

– На мою думку, це відбувається на місцевому рівні. Вони працюють, поки про них не стане публічно відомо, потім закриваються, але за цей період встигають заробити.

Те, що у них нема політичного прикриття -це 100%. І те, що я про це публічно говорю, яскравий доказ цього. Я пишу листи на Бюро економічної безпеки, вказую, де ці фабрики, прошу вжити заходів. І ніхто мені не погрожує.

– З правоохоронних органів з контрафактом цигарок працює лише БЕБ?

– Насправді, при бажанні будь-який правоохоронний орган може знайти статтю, щоб закрити ці фабрики. Доказ – справи на волонтерів, які імпортували машини. При бажанні і на тютюновий ринок вони можуть знайти. І насправді шукають.

– Раніше деякі політики говорили, що ви співпрацювали з тютюновими компаніями і вас звинувачували в тому числі у лобізмі їх інтересів.

– Так, був один випадок, коли антитютюновий активіст прийшов до журналістів-розслідувачів, і вручив їм довідку про те, як я спонсорую . А коли журналісти-розслідувачі подивилися властивості файлу, то у полі “автор” побачили “Імперіал Тобако”. Яке би ви тютюнове питання не піднімали, завжди є ті, кому це вигідно, і ті, кому ні.

– Як щодо іншої підакцизної продукції: чи є аналогічні зловживання на ринку пального?

– Цю ситуацію ми виправили своєрідною формулою “10-10-10”: коли ви ставите низький акциз та ставку ПДВ 7%, то мотивація уникати сплати податків зникає. Ринок пального зараз, дійсно, майже повністю білий.

– Чи потрібно залишати акцизи на зниженому рівні й після війни, чи все-таки потрібно буде повернутися до старих ставок?

– Я думаю, що поступово акцизи можна піднімати, бо нам треба відбудовувати дуже багато доріг. А ставку ПДВ я би більшу не ставив, тому що немає більш зручного інструменту для скруток, ніж пальне.

– Чи виправдовує себе контроль обігу пального, зокрема, і датчики, які використовуються для фіксування рівня пального?

– Як на мене, запровадження тотальної системи адміністрування пального було помилкою. Усіх змусили встановлювати ці датчики, і сьогодні, ймовірно, це стало причиною дефіциту пального. Росіяни били саме по повним місткостям з пальним.

Якимось дивом було ухвалене рішення, що там мають бути саме GPS-датчики. І, на мою думку, дуже ймовірно, що цю інформацію змогли отримати росіяни. У мене серйозні питання до того, навіщо навіть в теорії були потрібні GPS-датчики.

Як Податкова не відшкодовує ПДВ і блокує найбільшу частку платників за всі часи

– Це вже майже традиція, коли у нас наприкінці року трапляються якісь проблеми з відшкодуванням ПДВ. Зараз бізнес дуже активно говорить про блокування податкових накладних. Ця ситуація якось принципово відрізняється від того, що було у попередні роки?

– Так. По-перше, блокується найбільша частка платників ПДВ за всі часи. Це можна відслідкувати через соцопитування, де підприємців питають, чи стикалися ви з таким явищем.

По-друге, є об’єктивна проблема – з державним бюджетом дійсно дуже важко. Ми витрачаємо більше 60% нашого ВВП через державний бюджет. Половина з цього – це донорські кошти. Нам не вистачає ні на відшкодування ПДВ, ні на якісь інші видатки. Це дійсно факт. Тому для податкової можливість заблокувати якісь кошти на рахунку підприємств – це можливість неформального поповнення державного бюджету.

– Ці блокування відбуваються з ініціативи самої податкової чи, можливо, податковій йде умовний “наказ” згори про те, що потрібно забезпечити певні обсяги надходжень?

– Я думаю, що йде певний наказ, однак навряд чи зі сторони Міністерства фінансів. На скільки я бачу в публічному просторі, найбільше коментарів стосовно діяльності податкової здійснює глава комітету з питань податкової та митної політики.

Частково цю історію можна зрозуміти через потребу наповнювати бюджет. Але загалом це дуже погана ідея, адже податкова перетворила платежі між підприємствами на рулетку: ви робите платіж, і не знаєте заблокують його чи ні. Це стимулює підприємства переходити в тінь.

– До нас останнім часом з цими питаннями зверталося декілька підприємств. Вони вважають, що блокування здійснюється вибірково.

– Я думаю, що податкова дійсно підходить до цього вибірково. Жодних інших обґрунтувань для того, щоб блокувати, окрім як наповнити бюджет, немає і бути не може, хоча деколи можливі й корупційні мотиви.

– Тобто, податкова чи її представник погоджується розблокувати накладну за якусь “винагороду” або хабар?

– Це певний метод тиску. Наприклад, податковій треба виконувати план з ПДФО і вони кажуть: підвищуй середню зарплату на підприємстві. Інколи я їх розумію, тому що є, наприклад, мережі магазинів, де у всіх продавців мінімальна зарплата. Ми ж розуміємо, що це насправді не так.

З іншого боку, у нас не така велика економіка, щоб не знати, хто реально займається схемами, а хто працює в білу. І, на мою думку, останнім часом під роздачу потрапляють саме “білі” підприємства.

– Чи можемо ми уже повернутися до відкритих реєстрів відшкодування ПДВ?

– Так. Я впевнений, що немає жодного обґрунтування цього не робити. Тим більше, що у нас, наприклад, ще досі відкриті сайти, на яких ви в можете побачити всі платежі державного бюджету.

Як правоохоронці “шиють” справи волонтерам

– Напередодні держава дозволила завозити генератори та енергетичне обладнання без мит. Чи плануються запровадити подібні пільги для товарів, які ввозяться для потреб ЗСУ, зокрема волонтерами?

– Зараз надзвичайно просто завезти без податків майже будь-що. Все, що вам треба зробити, це сказати, що це гуманітарна допомога. Вам на кордоні вірять на слово. Система, по великому рахунку, працює на довірі.

– Скажімо, людина завозить авто і каже, що планує цю машину віддати на конкретну військову частину. Заїжджає на ній і потім використовує в особистих цілях і нікуди не везе. Які можуть бути наслідки тоді для неї?

– А як ви потім доведете, що цей автомобіль ваш? Будете показувати на нього пальцями і казати – це мій? Він лишається на іноземній реєстрації і юридичний статус такого авто ще гірший, ніж у євробляхи.

– Продати на запчастини.

– Теоретично можна, але запчастини і так завезти можна.

– То чи є потреба законодавчо врегулювати безмитне ввезення не лише автомобілів, але й інших речей волонтерами?

– Останні дії правоохоронних органів довели, що так. Я буду пропонувати законопроєкт, який стосується військових. Не важливо, що це: дрон, машина-пікап, аптечки, зброя – це має ввозитися без податків.

– Ви ж очолюєте групу щодо справ проти волонтерів. Чи є серед них обґрунтовані справи?

– Я вивчив дуже багато волонтерських справ і жодна з них не має під собою підґрунтя. На мою думку, правоохоронці поводили себе настільки огидно, наскільки це можна було собі уявити.

– Для чого вони взагалі тоді відкривали ці справи? Щоб показати якусь статистику?

– Відкривалися від збоченого мислення. Правоохоронці, особливо із західної України, подалі від фронту, були просто впевнені, що неможливо завозити товари на десятки мільйонів доларів і щось самому не заробити. Тому вони почали фактично придумувати справи, в надії, що волонтери самі признаються, підуть на угоду зі слідством.

– Скільки справ на волонтерів відкрито?

– На жаль, десятки. І, що особливо болюче, десятки автомобілів перебувають на штрафмайданчиках Нацполу замість того, щоб служити в армії.

Справи волонтерів завжди ідентичні: до них підходить провокатор, який заявляє, що буцімто він є працівником правоохоронних органів і каже, мовляв “завтра мої хлопці їдуть на Донбас. Чи можете мені терміново переуступити автомобілі, які ви вже завезли, а на ті гроші, які я вам дам, завезти нові?”

У деяких випадках волонтери відмовлялися, бо обіцяли це вже іншим частинам. Інші на прохання провокатора дзвонили у військову частину і питали, чи там не проти, якщо авто привезуть пізніше. Потім приходив провокатор, давав гроші і казав “ну що, продаєш гуманітарку?”

– Провокатор від самих правоохоронців?

– Так, хоча правоохоронці кажуть, що це просто свідомий громадянин. Тобто там не було ні морального складу злочину, ні фактологічного.

– А від яких саме правоохоронних органів?

– СБУ і Нацпол. Однак зараз ситуація змінилася. По-перше, була створена робоча група в правоохоронному комітеті. По-друге, і керівник відповідного департаменту СБУ, і керівник Нацполу, коли зрозуміли суть справ, відреагували негайно.

За останні два місяці жодних нових справ проти волонтерів не було. Адже керівництво цих органів теж кожного дня читає дані про загибель своїх хлопців. Вони зрозуміли, що зробили їхні підлеглі, і зробили з цього висновки.

Зараз я списався з генеральним прокурором. Він обіцяє також додатково вивчити ці справи, щоб розглянути можливість закрити вже відкриті.

Податкова реформа повертається: що відомо про нову концепцію

– Ми знаємо, що ви стали головою міжфракційного об’єднання, яке просуватиме ідею нової податкової реформи. Йдеться про ту ж саму реформу “10-10-10” чи вона буде якось змінена?

– На мою думку, у випадку”10-10-10″ була невдала спроба комунікації ідеї. Зараз ми комунікуємо її по-іншому. Мова про антикорупційну податкову реформу.

Чому антикорупційну? Бо вона полягає в тому, що ми хочемо прибрати право податківців тероризувати бізнес, і щоб всі складові економіки просто не мали мотивації робити ті самі скрутки. Ми хочемо перейти на систему, при якій робити це всім складовим системи буде просто невигідно.

– Можете озвучити основні тези цієї реформи?

– По-перше, ми дійсно розглядаємо зниження ставок податків, хоча не говоримо про конкретний рівень, адже є певні директиви Європейського Союзу, тривають також перемовини з МВФ. Також ми плануємо провести соціологічні дослідження, щоб визначити, на які ставки люди реагують максимально позитивно.

Також якщо ви подивитеся на основні джерела надходжень податків на зарплату, ви побачите, що дві третини ПДФО та ЄСВ йде із зарплат держслужбовців та держпідприємств.

– Так, але це тому, що не всі отримують офіційну зарплату.

– Основну ідею реформи я б сформулював як перехід від брехні до правди. Тому що зараз ми удаємо, що у нас ставка ПДВ 20%, а загальна сума податків на фонд оплати праці – 33%. Однак об’єктивно, в середньому в економіці це не так, а нижче. І ми не те, що закриваємо на це очі, а даємо ефективні механізми, наприклад, ставку ФОПів 5% чи 2%.

Тобто, наш Податковий кодекс, насправді, звучить так: ми встановили вищі ставки податків, але ми знаємо, що не можемо вимагати їх платити, тому що економіка накриється, тому ось вам інструменти для ухилення. А коли ми будемо збирати податки, ми будемо до вас дзвонити і казати, скільки нам плюс-мінус треба, якось з вами домовлятися, скільки ви можете заплатити.

– Чи передбачає реформа податок на виведений капітал?

– На мою думку, це правильне рішення. Ми повинні його запровадити, і це була наша передвиборча обіцянка. Питання в тому, чи ми зможемо це зробити. Міжнародний валютний фонд історично негативно налаштований до цієї пропозиції, але будемо вирішувати це в процесі переговорів.

Зараз ми в такій ситуації, коли більшість допомоги нам надають країні напряму, а не отримуємо її від МВФ. Також треба визнати, що як би ми не старалися, але профінансувати дефіцит бюджету розміром 30% від ВВП самостійно ми ніколи не зможемо.

Насправді, у нас є шанс спробувати сміливі кроки в податках, оскільки для нас важливо, щоб тут залишалися люди. Це питання нашої обороноздатності. І я думаю, що є можливість, щоб наші міжнародні партнери нас в цьому підтримали фінансово.

– Тобто, ми зараз не розраховуємо на співробітництво з МВФ?

– Я маю на увазі, що зараз до України ставляться зовсім по-іншому, в тому числі МВФ.

– Вони можуть піти на певні поступки?

– Так. Коли я говорив з керівником місії МВФ, то озвучував основну проблему. Вона полягає не стільки в дефіциті бюджету, а в тому, що навіть ті розрахунки, на яких базується наша співпраця з ними, вони не зовсім вірні.

От, наприклад, проєкт державного бюджету, у якому закладена сума відшкодування ПДВ. Вона виконана наполовину. І мій аргумент до МВФ: давайте жити в реальності. Адже так ми удаємо, що виконаємо відшкодування ПДВ, ви удаєте, що ми у це віримо, а насправді ми бачимо, як дефіцит бюджету фінансується невідшкодуванням ПДВ.

Невідшкодування ПДВ – це той же податок на експорт. Хоча це й неправильно, але набагато краще просто мати податок на експорт, ніж в штучному режимі не відшкодовувати ПДВ. Основне моє послання до МВФ було у тому, що вам може не подобатися той чи інший захід, але давайте ми перебудуємо нашу податкову систему так, щоб ми не грали один з одним в ті ігри.

На мою думку, вони це почули і зрозуміли.

– Чи є у вас очікування, що після зниження ставок люди та бізнес автоматично почнуть платити більше податків?

– Якщо ми по факту збираємо у формі ПДВ 10% з роздрібного товарообороту, то краще збирати ту ж суму з меншою ставкою, ніж гратися в невідшкодування ПДВ, блокування податкових накладних і так далі.

– Але якщо зараз є ті, хто платить нуль податків за ставкою 20%, то що змусить їх платити податки, скажімо, за ставкою 10%? Яка їм різниця за якою ставкою не платити податки?

– Є різниця, тому що схема втрачає свою економічну суть після якогось рівня. Навіть отримання готівки для вас ніколи не коштуватиме 0%. Потрібно відсоток чи півтора витратити на те, щоб безготівку перевести в готівку. Ви заробляєте на тому, що продаєте документи з ПДВ, а це для вас ризик.

Є певний рівень ставок, при яких не треба розраховувати на доброту підприємця, а просто на те, що їм це стане невигідно. Ми таке вже робили із зерном, коли знизили ставку ПДВ з 20% до 14%. Це ніяк не вплинуло на державний бюджет, але мотивація в аграріїв робити скрутки закінчилась.

– В останньому меморандумі з МВФ були прописані інші зобов’язання. Зокрема, не знижувати рівень податкової бази та повернутися до довоєнного оподаткування.

– МВФ хвилює дві речі: дефіцит бюджету та платіжний баланс. Ніхто не каже про те, що ми хочемо зменшувати доходи бюджету. Я кажу про те, що ми живемо в брехні.

Я не можу серйозно розмовляти з МВФ, знаючи, що дві третини зібраних податків із зарплат ми заплатили самі собі. Тобто, одна гривня зниження податків із зарплат миттєво повертає до бюджету 65 копійок.

– Так, але не одну гривню, тобто надходження все ж впадуть.

– Не гривню. Але і ми розуміємо, що якщо 65% цих податків збираються з державних службовців, при тому, що частка тих, хто працював за рахунок бюджету складала 20%, то уявляєте який масштаб ухиляння від податків із зарплат?

– Тобто, знижуючи податки із зарплат ми припускаємо, що ті, хто ухилявся, перейдуть в білу. Але це лише припущення.

Чи доречно тестувати це припущення у той час, коли в країні триває війна і кожна зібрана всередині країни гривня йде на фінансування армії, адже зовнішню допомогу на потреби оборони нам витрачати заборонено?

– На мою думку, ми можемо збирати краще і більше податків, просто маючи справедливі правила гри. Я не говорю про те, що ми повинні знижувати ставки податків. Я кажу про те, що зараз ви маєте вибір: платити 5% чи 2% з ФОПа або офіційну зарплату і 33% податків. Нам у будь-якому випадку треба перейти на новий соціальний договір.

Я вам скажу пару цікавих фактів з тих часів, коли я працював аналітиком у банку. Не знаю, як зараз, але ще 10 років тому у нас готівкова гривня до ВВП становила 20%. Найближча до нас за цим показником країна, здається, була Росія – 9%. Україна у довоєнний час складала 0,2% світового ВВП, але у ній знаходилося 5% всіх коли-небудь надрукованих готівкових доларів.

Так. Для українців 0,0% проблем – просто відключитися і від системи електронного реєстрування ПДВ, і від офіційного найму, і від всього, чого хочеш.

– І перейти на готівку.

– Так.

– Повертаючись до концепції: чим тоді ваша ідея податкової реформи відрізняється від того, про що говорили ще декілька місяців тому?

– Тим, що питання не конкретно у ставках податків. Зараз ми остання країна в Європі за легкістю сплати податків, за рівнем економічної свободи, і ми або будемо в цьому низу, або будемо щось робити. В будь-якому випадку лишатися на останньому місці в Європі – це не вихід.

– Щодо податків на працю, то чи передбачає ваша концепція об’єднання ЄСВ та ПДФО?

– Я думаю, що ПДФО має поглинути ЄСВ, а платежі до соціальних фондів просто перевести не в державний фонд, а на приватні страхові компанії. Дати більше свободи працівникам, обирати хочуть вони це страхування, чи ні.

– Найслабкішою ланкою реформи “10-10-10” називали саме розрахунки. Чи проводили ви вже ці розрахунки і чи комунікували це питання з Офісом президента?

– У частині розробки реформи ми спілкуємося з Ростиславом Шурмою, який є її основним ідеологом і творцем. Ми проводимо регулярні зустрічі з ним, податковими експертами, адже розуміємо, що це дуже відповідальна річ.

Ми розуміємо всі ризики, але ми також розуміємо, що це надкритичне питання для нашої країни. Це питання безпеки країни. Ми бачимо страшну загрозу в тому, що звідси їдуть наші підприємці, що тут лишається менше людей. Це реально катастрофічний процес, і його необхідно терміново зупинити.

– Реформу буде проведено вже після війни чи ви хочете зробити це ще до її завершення?

– Щонайменше, частину реформи треба реалізувати під час війни. Фінансова ситуація та відносини з донорами дають унікальний шанс це зробити. Ми запрошуємо міжнародну допомогу в якихось великих обсягах, тобто, на мою думку, ми можемо собі дозволити пробувати якусь радикальну податкову реформу, аби підтримати нашу економіку.

– А вам не здається, що це навпаки контрлогічно: ми просимо грошей у платників податків інших країн, але при цьому не робитимемо максимум для того, щоб зібрати хоча б частину необхідної суми самостійно. Це не ускладнить переговори з партнерами про залучення необхідного фінансування?

– Я думаю, що ваше питання виходить з припущення, що ми зменшуємо розмір податків.

– Ви говорили, що реформа передбачатиме, зокрема, й зниження ставок податків.

– Так, але ми не збираємося зменшувати загальну суму надходжень. Я просто хочу, аби ми вийшли з цього іміджу брехні.

About Author